Постанова

від 03.12.2019 по справі 240/2552/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/2552/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва В.А.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

03 грудня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

представника позивача: Шарія Сергія Володимировича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0068835412,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0068835412.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неврахування судом всіх обставин справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

23 жовтня 2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав просив суд її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час , день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 308 КАС України та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Головним управлінням ДФС у Житомирській області на підставі п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 розділу І, п.57.2. ст.57, п.п.75.1.1. п.75.1. ст.75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку п.76.1. ст.76 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Рубін".

За результатами перевірки складено акт від 15.11.2018 № 3971/06-30-54-12-31.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення підприємством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ТОВ "РУБІН", визначених відповідно до пункту 201.10. ст.201 Податкового кодексу України. Вказано, що відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу II Податкового кодексу України (а.с.48-62 т.1).

Не погодившись із висновками акту перевірки, підприємство подало до Головного управління ДФС у Житомирській області заперечення від 27.11.2019 №174. В обґрунтування яких зазначено, що територіальні органи ДФС, зареєстровані згідно чинного законодавства України як відокремлені структурні підрозділи, позбавлені права проведення камеральних перевірок, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки. Крім того, платник податків також посилався на порушення строків проведення камеральних перевірок та про наявність факту проведення повторної перевірки за один і той самий період з одних і тих самих питань (а.с.42-47 т.1).

Листом Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.11.2018 призначено розгляд заперечень позивача (а.с.40 т.1).

За результатами розгляду заперечень позивача листом від 06.12.2018 контролюючий орган вказав, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН. У зв`язку з чим, факти викладені у запереченнях не знайшли свого підтвердження (а.с.37-39 т.1).

10.12.2018 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0068835412, яким до позивача застосовано штрафи за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних:

- на 15 днів і менше в розмірі 10%, що становить 219497,53 грн;

- на 16-30 днів в розмірі 20%, що становить 118750,83 грн;

- на 31-60 днів 105429,86 грн (а.с.23 т.1).

Згідно додатку до податкового повідомлення-рішення підтверджено розрахунок штрафних санкцій у розмірі 443678,22 грн (а.с.24-36 т.1).

З метою доведення своєї позиції контролюючому органу позивачем 20.12.2018 подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 до ДФС України (а.с.16-22 т.1).

Рішенням від 15.01.2019 №1946/6/99-99-11-06-01-25 продовжено строк розгляду скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" (а.с.14 т.1).

Рішенням від 20.02.2019 №8273/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення. Вказано, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (а.с.11-12 т.1).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом для його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносини, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції до 01.01.2017) є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України доповнено абзацом другим згідно з яким предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.201.2. ст.200 ПК України).

Згідно п.201.5. ст.200 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 198.5. ст.198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 120-1.1. ст.120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1. статті 120-1 ПК України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналізуючи доводи апелянта щодо відсутності обов`язку у товариства реєструвати податкові накладні, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, податкове повідомлення-рішення винесене відповідачем у зв`язку з порушенням позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені Кодексом, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за нульовою ставкою.

Так, позивачем факт реєстрації вказаних податкових накладних не заперечується, обставини порушення строків реєстрації таких накладних також не заперечуються сторонами, однак позивач вказує на безпідставне застосування штрафів, у зв`язку з відсутністю необхідності реєстрації таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд погоджується з твердженнями позивача, що податкове законодавство передбачає випадки, коли складені в установленому порядку податкові накладні не надаються покупцю, що разом з тим не позбавляє продавця зареєструвати такі податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Водночас позивачем у позовній заяві п.120-1.1. ст.120-1. ПК України трактується в такому розумінні, що штрафні санкції не застосовуються за трьома окремими підставами серед яких вказано податкові накладні, що не надаються отримувачу (покупцю).

Позивач вказує, що граматичний спосіб тлумачення не дозволяє однозначно встановити дійсний зміст правової норми. Граматичний спосіб є початковим серед усіх способів тлумачення правової норми та не враховує системності норм права, необхідності забезпечення єдності "букви" і "духу" закону, які виявляються за допомогою логічного, систематичного, цільового способів тлумачення.

Суд звертає увагу на невірне тлумачення товариством з обмеженою відповідальністю "Рубін" норм Податкового кодексу України, що призводить до невірного праворозуміння, а як наслідок суб`єктивного сприйняття спірних правовідносин.

Так, п.120-1.1. ст.120-1. ПК України визначено два випадки не застосування штрафних санкцій у разі порушення термінів або відсутності реєстрації: податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за нульовою ставкою. Водночас обов`язковою умовою не застосування штрафних санкцій у будь-якому з двох наведених випадків є той факт, що такі податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю).

Суд зауважує, що позивачем не надано до суду податкових накладних, з яких вбачалося б, що податкові накладні, що не надаються (покупцю), складені на операції з постачання товарів/послуг, для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 04.09.2018 по справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 по справі № 807/68/18, від 07.02.2019 по справі 808/3250/17, від 13.08.2019 по справі № 2040/7988/18, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

У зв`язку з наведеним, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою.

Так, за результатами перевірки встановлено саме факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а не відсутність реєстрації таких накладних.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у рішенні від 23 липня 2019 року по справі №816/955/18 дійшов висновку, що дотримання встановлених строків реєстрації податкових накладних продавцем є безумовним та визначальним відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.10. статті 201 ПК України обов`язком платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується позивачем, що податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку надодану вартість 20 , що свідчить проте, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Отже, вказані податкові накладні, які не надавались покупцю (отримувачу) та зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Вказані обставини свідчать про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, та відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Посилання апелянта на проведення безпідставної повторної камеральної перевірки періоду, що вже перевірявся, за одні й ті самі порушення, колегія суддів відхиляє, з наступних підстав.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладнихта/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є, серед іншого, дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру, податковий орган встановив порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних за певний період у спірних правовідносинах не є порушенням права позивача як платника податків.

Колегія суддів зауважує, що єдине обмеження повторності перевірок платника податків міститься в абз. 2 п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, згідно з яким контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Разом з тим, подібних заборон на проведення камеральних перевірок законом не встановлено.

Як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДФС у Житомирській області 13.11.2017, 16.04.2018 та від 15.11.2018 року було проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з податку на додану вартість та даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Рубін", за наслідком яких було складено акти перевірок .

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що періоди охоплені вказаними перевірками, тільки частково збігаються з періодом, охопленим камеральної перевіркою, проведеною 15.11.2018, за результатами якої складено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018 №0068835412. А перевірка за період січень - жовтень 2018 року, крім лютого 2018 року, відповідачем раніше взагалі не проводилась, що не може свідчити про повторність проведення камеральної перевірки суб`єктом владних повноважень.

При цьому, слід відмітити, що жодних розрахунків суми штрафу, з якою позивач не погоджується до суду надано не було.

Водночас, під час розгляду справи представник позивача просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 10.12.2018 №0068835412 в повному обсязі.

Тому, з урахуванням вказаного, колегія суддів у відповідності до вимог ч.1 ст.308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції виходячи із тексту апеляційної скарги.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 грудня 2019 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.