Постанова

від 02.12.2019 по справі 925/415/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2019 р. Справа№ 925/415/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Бовсуновській Ю.В.,

за участю представників:

від позивача - Саєнко О.Є., директор;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - Хотіна О.О., довіреність № 440-12-4/1 від 06.03.19,

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "БТК-ЛАД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 у справі №925/415/19 (суддя Скиба Г.М., повний текст складено - 16.08.2019) за позовом Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області до приватного підприємства "БТК-ЛАД", третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про розірвання договору.

ВСТАНОВИВ наступне.

Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до приватного підприємства "БТК-ЛАД" про розірвання договору підряду на виконання робіт №0105 від 26.12.2017р. з додатковими угодами до нього (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 у справі №925/415/19 позов задоволено повністю; розірвано договір підряду на виконання робіт №0105 від 26.12.2017р. з додатковими угодами до нього.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що нерозпочаті відповідачем ремонтні роботи в приміщенні спортивної зали школи №5 у встановлений Договором строк є істотним порушенням його умов і позбавленням позивача значною мірою того, на що він розраховував за результатами виконання договору. Порушення Відповідачем графіку робіт та ухилення від виконання робіт навіть за умови внесення суми авансового платежу є істотним негативним наслідком для Позивача.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не передання позивачем відповідачу дозволу на початок робіт та доступу до будівельного майданчику унеможливило виконання робіт підрядником.

Також, скаржник вказує про придбання підрядником матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором.

Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідач (апелянт) правом на участь представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином; про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.

Слід також зазначити, що явка представників сторін та третьої особи не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував.

Враховуючи належне повідомлення відповідача, а також з урахуванням того, що неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, з огляду на наявність викладеної позиції скаржника, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області на офіційному веб-порталі "Прозорро" було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2017-11-01-000706-b, відповідно до якого: специфікація закупівлі - роботи з "Капітального ремонту будівлі (спортивна зала) Черкаської загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області по вул. Різдвяна, 60, м. Черкаси", вартість закупівлі робіт 2198969,99 грн. (з ПДВ); кінцевий строк виконання робіт: 04.12.2017р.-26.12.2018р.

За результатами торгів переможцем визначено приватне підприємство "БТК-ЛАД".

Між Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області (Замовник та приватним підприємством "БТК-ЛАД" (Підрядник) 26.12.2017р. було укладено договір підряду на виконання робіт №0105.

Відповідно до умов Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи з "Капітального ремонту будівлі (спортивний зал) Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 Черкаської міської ради Черкаської області по вул. Різдвяна, 60, м. Черкаси" (далі - Об`єкт) за переліками, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№1-4 Договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору договірна ціна робіт будівництва Об`єкта, не враховуючи витрат Замовника, встановлюється динамічною і складає - 2198 000,40 грн., в тому числі ПДВ - 366 333,33 грн. При цьому фінансування 2017 року документації, згідно вимогам нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві - 00,00 грн., фінансування 2018 року - 2 198 000, 40 грн. Вказано договірна ціна складається Підрядником на підставі дефектного акту, наведеного в тендерній документації.

Згідно п. 5.1 Договору Підрядник зобов`язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 днів з моменту отримання від Замовника документів, передбачених п.6.1.1. Договору, і завершити виконання робіт до 26.12.2018р.

Виконання робіт за Договором здійснюється з дотриманням графіку виконання робіт (додаток №4). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття Замовником. Виконання робіт може бути здійснено достроково.

На виконання Договору сторонами укладено додаткові угоди:

№1 від 10.04.2018р.,

№2 від 14.05.2018р.,

№3 від 22.12.2018р.

Додатковою угодою №1 від 10.04.2018р. - уточнені банківські реквізити сторін. Решта умов та вимог договору - без змін.

Умовами додаткової угоди №2 від 14.05.2018р. сторони погодили внесення змін до п.4.4. Договору та виклали в наступній редакції: "за наявності відповідного фінансування Замовник перераховує Підряднику аванс для виконання робіт, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 23.04.2014р., в сумі 500 000,00 грн. Розмір авансу не може перевищувати 50% вартості від річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу та надати відповідні акти виконаних робіт. По закінченню вказаного терміну, невикористані суми авансу повертаються Замовнику".

Умовами додаткової угоди №3 від 11.12.2018р сторони погодили викласти п. 3.1. Договору в наступній редакції: "договірна ціна робіт будівництва Об`єкта, не враховуючи витрат Замовника, встановлюється динамічною і складає - 2198 000,40 грн., в тому числі ПДВ - 366 333,33 грн. При цьому фінансування 2017 року документації, згідно вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві - 00,00 грн., фінансування 2018 року - 500 000,00 грн.; фінансування 2019 року - 1698000,40 грн."

У вересні 2018 року Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, в якому просив стягнути з відповідача - Приватного підприємства БТК-ЛАД на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради кошти в сумі 500 000,00 грн. в якості авансу, перехованого відповідачу згідно умов п.4.4 договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору підряду на виконання робіт № 0105 від 26.12.2017 не було використано перерахований аванс у розмірі 500 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 у справі №925/967/18 позовні вимоги задоволено повністю; присуджено до стягнення 500 000,00 грн. авансу з приватного підприємства "БТК-ЛАД" на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, що був перехований приватному підприємству "БТК-ЛАД" згідно умов п.4.4 договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017р. №0105.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019р. рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019р. у справі №925/967/18 залишено без змін.

Наведеними судовими актами встановлено обставини перерахування позивачем 14.05.2018 авансу відповідачу у розмірі 500 000 грн. та не використання його Підрядником.

Отже, наведені обставини в силу вимог ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України є преюдиціальними та не потребують повторного доведення.

Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року призначено розгляд касаційної скарги приватного підприємства "БТК-ЛАД" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 та на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 у справі № 925/967/18 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині здійснення капітального ремонту спортивної зали Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5, просить суд розірвати договір підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для розірвання вказаного договору, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 5.1 Договору Підрядник зобов`язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 днів з моменту отримання від Замовника документів, передбачених п.6.1.1. Договору, і завершити виконання робіт до 26.12.2018р.

Також, умовами додаткової угоди №2 від 14.05.2018р. передбачено, що Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу та надати відповідні акти виконаних робіт. По закінченню вказаного терміну, невикористані суми авансу повертаються Замовнику.

Відповідач, доказів виконання робіт у встановлений договором строк, так само як і доказів використання, сплаченого позивачем авансу, не надав.

При цьому, комісією у складі головного бухгалтера Черкаської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 5, заступника директора, а також начальника групи ЦГО департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради проведено огляд об`єкту та встановлено, що станом на 23.08.2018 ремонтні роботи на виконання умов договору підрядною організацією не розпочаті, про що був складений відповідний акт, який затверджений директором навчального закладу.

Окрім наведеного, колегією суддів враховується, що судами у справі №925/967/18 були встановлені обставини невиконання відповідачем підрядних робіт за договором, оскільки актів приймання - виконання робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 між сторонами не підписано, як передбачено п. 4.1 договору, і докази підписання таких актів, як і їх складання в установленому порядку, - не було надано ні суду першої інстанції під час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.

Апеляційний суд застосовує до спірних правовідносин принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Стосовно доводів скаржника про те, що не передання позивачем відповідачу дозволу на початок робіт та доступу до будівельного майданчику унеможливило виконання робіт підрядником, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач неодноразово звертався до ДБК з заявами на внесення змін до дозволу на виконання робіт, але було з`ясовано, що ліцензія відповідача на будівельні роботи анульована, про що відповідач (підрядник) замовника не повідомив.

Відповідач не надав жодного доказу про недопущення підрядника до виконання робіт на об`єкті. Про недопущення Підрядника на об`єкт повідомив Замовника лише 05.06.2019р. листом (а.с. 109).

Відповідач не звертався до суду з вимогами про спонукання позивача до виконання умов договору, а так само не вчинив жодних дій щодо залучення третіх осіб (субпідрядників) до виконання ремонту спортивної зали середньої школи №5 на умовах підрядного договору та за наявності у третіх осіб чинної ліцензії на виконання будівельних робіт.

Також, скаржником не доведено, яким чином, апелянт посилаючись на неможливість виконання робіт за договором через ненадання йому позивачем дозволу на початок робіт та доступу до будівельного майданчику, вказує, що він приступив до виконання підрядних робіт.

З огляду на викладене, апелянтом не доведені обставини виконання робіт, у встановлений договором строк, та наявність вини позивача у цьому.

Стосовно доводів скаржника про придбання підрядником матеріалів, необхідних для виконання робіт за договором, слід зазначити, що колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що видаткові накладні за період 28.11.2017-01.02.2018р. (а.с. 96-101) на отримання матеріальних цінностей та будматеріалів від ТОВ "Світ майстрів" не містять посилання на умови спірного договору підряду №0105 від 26.12.2017р. (а.с. 10-12), а тому не приймаються судом.

У будь - якому випадку придбання матеріалів жодним чином не підтверджує обставин виконання відповідачем робіт за договором

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України визначена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина друга цієї статті визначає одну підставу для розірвання та зміну договору, а саме "істотне порушення договору другою стороною". Водночас цією нормою визначено, що названа підстава не є єдиною. Апелюючи до інших підстав розірвання та зміни договору, законодавець не виключає їх існування у передбачених положеннях договору або закону. "Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору. У разі існування загальної підстави у вигляді "істотності порушення договору" суб`єктом оцінки, відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті, має бути лише суд. Відповідно визначається, що договір, у разі істотності його порушення може бути розірвано лише за рішенням суду.

Визначення "істотності порушення договору" у ч. 2 зазначеної статті надано через іншу оціночну категорію "значна міра" позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об`єктивні обставини. Так, зміст договору може допомогти визначити очікування особи на які вона розраховувала при укладенні договору і які вона визначила об`єктивно погоджуючи його умови. Ч. 2 вказаної статті передбачає лише загальну підставу - "істотність порушення договору" без можливості вказівки на об`єктивні ознаки такого порушення. Можливість зазначення об`єктивних ознак істотності порушення договору може існувати лише у поіменованих договорах, коли у абстрактній формі можна визначити його зміст та правову мету.

З огляду на те, що істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та відповідно розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частина 2 зазначеної статті також, у питанні розірвання або зміни договору, визначає можливість розірвання договору за рішенням суду, на вимогу однієї із його сторін, у разі коли підстави такого розірвання передбачені у договорі та законі. Законодавець не вказує у ч. 2 зазначеної статті, що інші підстави розірвання та зміни договору, мають обов`язково ґрунтуватися на істотності порушення договору. Навпаки, за змістом ч. 2 ст. 651, можна зробити висновок, що у визначенні інших договірних підстав розірвання або зміни договору, сторони можуть відійти від "істотності порушення договору", як загальної підстави його розірвання у судовому порядку, і передбачати ознаки "неістотного порушення договору", що за волею сторін, будуть підставою для розірвання або зміни договору. Якщо ж спеціальним законом або договором сторін не визначено інше, порушення договору, що не є істотним, не може бути підставою для розірвання договору у судовому порядку. Спеціальні норми про розірвання того чи іншого, врегульованого положеннями ЦК України договору, можуть передбачати випадки, коли договір може бути розірваний без факту "істотності його порушення", вказуючи на інші обставини розірвання та зміни договорів.

Оціночна категорія "істотність", що міститься у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, має функцію отримання таких оціночних результатів як "істотність порушення" або навпаки "неістотність порушення". У свою чергу оціночні результати "істотність порушення" або "неістотність порушення" має функцію встановлення наявності або відсутності підстави для зміни або розірвання договору. Через поміщення у ч. 2 ст. 651 оціночної категорії "істотність порушення договору", суб`єкту правозастосування надається можливість у спосіб оцінки визначитися з наявністю або відсутністю оціночного факту - факту порушення договору, наявність якого і є підставою для розірвання договору. Виходячи із об`єкту оцінки суб`єкт оцінки має визначити "міру позбавлення того, на що розраховувала сторона договору при укладенні договору". У даному випадку результат оцінки, зокрема "істотність порушення" не є об`єктивно існуючим даним, як наприклад юридичний факт, а залежить від оцінки міри позбавлення можливості отримання очікуваних результатів виконання договору. Оціночний факт на відміну від інших підстав розірвання договору необхідно отримувати шляхом оцінки та не встановлюється шляхом доказування. Шляхом доказування встановлюються факти (обставини), що на момент їх встановлення є існуючими. Оціночний факт доказуванню не підлягає так як його виникнення залежить лише від оцінки та об`єктивації його існування, зокрема у спосіб встановлення його рішенням суду. При об`єктивації оціночного факту, зокрема істотності порушення договору звичайно необхідно визначати, у спосіб оцінки, ті об`єктивні ознаки, що слугують свідченням його існування. Першою об`єктивною ознакою, що має бути встановлена у спосіб оцінки і яка свідчить про "істотність порушення договору" є "значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору".

Отже, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Так, позивач, укладаючи вказаний договір, розраховував на те, що відповідачем відповідно до його умов буде здійснений капітальний ремонт спортивної зали школи №5.

В свою чергу, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо ремонту спортивної зали позбавляє позивача можливості отримати очікуване при укладенні договору, а саме, що вона буде відремонтована та придатна до експлуатації.

Як вже було вказано, істотність порушення договору визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору, тобто в такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення.

Отже, не виконання відповідачем робіт з капітального ремонту спортивної зали навіть за відсутності вини відповідача у цьому не має значення для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, оскільки істотність порушення договору розкривається за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже вказувалося, позивач при укладенні договору розраховував на отримання відремонтованого приміщення спортивної зали придатного для експлуатації, разом з тим, невиконання відповідачем передбачених договором зобов`язань не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позивач позбавився того, на що він розраховував при його укладенні.

Враховуючи наведене, а також те, що матеріалами справи підтверджено істотне порушення відповідачем умов договору - не проведення робіт на вказаному об`єкті, на що розраховував позивач при укладенні договору, позовні вимоги про розірвання даного договору визнаються судом обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегією суддів також враховується, що календарний строк дії договору сторонами не встановлений.

Так, у п. 11.2 Договору сторони погодили, що дія договору припиняється внаслідок повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за договором, або за згодою сторін або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

За приписами розділу 6 Договору Замовник і Підрядник мають право на дострокове розірвання договору (п. 6.2.1. та п. 6.4.5 договору).

Таким чином, до закінчення терміну дії договору позивач має право ставити питання про розірвання, укладеного між сторонами, договору у зв`язку з його істотним порушенням відповідачем.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "БТК-ЛАД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 у справі №925/415/19 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 06.12.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко