Постанова

від 06.12.2019 по справі 904/3073/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3073/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів : Білецької Л.М., Коваль Л.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест", м. Дніпро

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ярошенко В.І.), ухвалене у м. Дніпро 10.09.2019, повний текст якого складено 10.09.2019, у справі № 904/3073/19

за позовом Керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради, м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест", м. Дніпро

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 177 779,64 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" заборгованості з орендних платежів у розмірі 177 779,64 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3073/19 позовні вимоги задоволено повністю:

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" на користь Павлоградської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 177 779,64 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" на користь Прокуратури Дніпропетровської області 2 666,69 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди земельної ділянки від 17.02.2014 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати у період з 15.07.2016 по 17.02.2019 у сумі 177 779,64 грн.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі від 23.07.2019, яка була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР, а саме: АДРЕСА_1 . Дніпро, вул АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , повернулась на адресу суду, місцевий господарський суд зазначив, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі №904/3073/19, позов Керівника Павлоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 177 779,64 грн. залишити без розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом порушений порядок повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи, оскільки направлена господарським судом кореспонденція на адресу відповідача повернулася у зв`язку із закінченням строку зберігання, а не через відсутність відповідача за місцем проживання.

Апелянт зазначає, що не повідомивши відповідача належним чином про день, час та місце розгляду справи місцевий господарський суд позбавив відповідача можливості подати відзив на позов та клопотання про розгляд справи за участю сторін, чим порушив принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий суд.

Також апелянт посилається на те, що прийняття господарським судом позовної заяви прокурора та рішення у даній справі є порушенням процесуального права, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Апелянт зазначає, що в порушення процесуальних норм місцевим господарським судом не з`ясовано та не досліджено питання щодо наявності підстав для представництва Павлоградською місцевою прокуратурою Павлоградської міської ради. Водночас місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні взагалі не досліджував наявності підстав для такого представництва та не встановив обставин, які перешкоджають позивачу здійснити захист своїх прав та інтересів самостійно.

Апелянт вважає, що Павлоградська міська рада є юридичною особою, веде самостійний баланс та може бути позивачем у суді, тому підстав для представництва її інтересів Павлоградською місцевою прокуратурою відсутні, тому позов має бути залишеним без розгляду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 2019 колегією суддів у складі головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Білецької Л.М, Коваль Л.А., відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3073/19 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.

13.11.2019 від Павлоградської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Прокуратура зазначає, що місцевим господарським судом дотримано процесуальних норм щодо повідомлення відповідача про розгляд справи в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Оскільки ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії (відкриття провадження у справі) направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, прокуратура вважає, що адресат (відповідач) повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Прокуратура зазначає, що звернення з позовом до суду (представництво в суді законних інтересів держави) відбулося з урахуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Обґрунтування необхідності такого представництва міститься в позовній заяві, а саме наявність порушення інтересів держави, яке полягає у нездійснені відповідачем орендної плати до міського бюджету та неподання міською радою відповідного позову про стягнення заборгованості з орендної плати майже за 3 роки.

Інтереси держави у сфері захисту земельних правовідносин полягають у забезпеченні правомірного обігу майнових прав на земельній ділянки, отримання державою коштів за користування землею, щоб інтереси держави не залишились незахищеними прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями комунальної форми власності будь-ким із суб`єктів господарювання є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі подання позову до суду.

Відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (частина 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України)

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апелянтом не наведено конкретних обставин справи, які перешкоджали б розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.02.2014 між Павлоградською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого Павлоградська міська рада на підставі рішення 38 сесії V скликання за № 1070-38/УІ від 19.11.2013 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування будівель промислового призначення, вид цільового призначення земель (КВЦПЗ) - 11.02 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Павлоград, вул. Терьошкіна, 23.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7591 га, у тому числі 0,7491 га - забудовані землі; кадастровий номер - 1212400000:03:023:0137. На земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - будівлі та споруди (пункти 2-3 договору).

Згідно з Актом приймання-передачі земельної ділянки в натурі від 17.02.2014 Павлоградська міська рада передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" прийняло в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7591 га за адресою: м. Палоград на вул. Терьошкіна, 23 (а.с. 53).

Нормативно грошова оцінка земельної ділянки згідно витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки відділу Держземагенства у м. Павлограді Дніпропетровської області за № 3481/01-10 від 06.12.2013 становить: 1 216 837,30 грн. (пункт 4 договору).

Пунктом 7 договору встановлено, що договір укладено на 5 років.

Право оренди на підставі договору оренди землі від 17.02.2014 зареєстроване у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 17.02.2014, про що зроблений запис №4712131.

Відповідно до пункту 8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 1/12 частини від 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно "Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради", затвердженого рішенням сесії Павлоградської міської ради від 29.12.2011 № 432-18/VІ, на рахунок № 33210812700032 місцевого бюджету м. Павлоград, Банк ГУДКСУ в Дніпропетровській області, код 37936856, МФО 805012, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Код бюджетної класифікації 13050200.

Орендна плата вноситься орендарем щомісячно (пункт 10 договору).

Керівник Павлоградської місцевої прокуратури посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" за договором оренди землі від 17.02.2014 в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер - 1212400000:03:023:0137 у період з 15.07.2014 по 17.02.2019 у сумі 177 779,64 грн., що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення орендної плати за договором оренди землі від 17.02.2014 за земельну ділянку кадастровий номер - 1212400000:03:023:0137 за період з 15.07.2014 по 17.02.2019 у сумі 177 779,64 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі).

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до приписів статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Позов заявлено про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за період з 15.07.2014 по 17.02.2019 (в межах позовної давності) у сумі 177 779,64 грн. (з урахуванням розміру орендної плати 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно "Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлоградської міської ради", затвердженого рішенням сесії Павлоградської міської ради від 29.12.2011 № 432-18/VІ).

Враховуючи відсутність доказів сплати орендної плати місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з 15.07.2014 по 17.02.2019 у сумі 177 779,64 грн.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності визначення розміру заборгованості з орендної плати за спірний період.

Між тим, апелянт не погоджується із рішенням місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального права, оскільки за змістом статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Апелянт зазначає, що в порушення процесуальних норм місцевим господарським судом не з`ясовано та не досліджено питання щодо наявності підстав для представництва Павлоградською місцевою прокуратурою Павлоградської міської ради. Водночас місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні взагалі не досліджував наявності підстав для такого представництва та не встановлено обставин, які перешкоджають позивачу здійснити захист своїх прав та інтересів самостійно.

Апелянт вважає, що Павлоградська міська рада є юридичною особою, веде самостійний баланс та може бути позивачем у суді, тому підстав для представництва її інтересів Павлоградською місцевою прокуратурою відсутні, тому позов має бути залишеним без розгляду.

Павлоградська місцева прокуратура не погоджується із доводами апелянта та зазначає, що звернення з позовом до суду (представництво в суді законних інтересів держави) відбулося з урахуванням приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Обґрунтування необхідності такого представництва міститься в позовній заяві, а саме наявність порушення інтересів держави, яке полягає у нездійснені відповідачем орендної плати до міського бюджету та неподання міською радою відповідного позову про стягнення заборгованості з орендної плати майже за 3 роки (в межах позовної давності).

Щодо вказаних доводів апеляційний господарський суд зазначає таке.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" ( Menchinskaya v. Russia) , заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Матеріали справи підтверджується неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:03:023:0137, яка належить до комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджується, що має місце тривале невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 1212400000:03:023:0137, а саме за період 17.02.2014 по 17.02.2019, про що складений акт про визначення збитків власнику землі - територіальній громаді міста Павлоград від 22.11.2018.

При цьому хоч зобов`язання і не виконувалось у строки встановлені договором Павлоградська міська рада неналежно виконувала свої повноваження щодо вжиття заходів зі стягнення заборгованості, що спричиняло ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й відповідача, стягнення заборгованості з орендної плати та відновлення порушеного порядку сплати коштів до місцевого бюджету. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

На підтвердження неналежного виконання покладених законом та умовами договору, прокуратурою зазначено, що порушення інтересів держави полягає у нездійснені відповідачем сплати орендної плати за землю до міського бюджету та неподання міською радою відповідного позову (при цьому прокурор звернувся про стягнення заборгованості не за весь період прострочення, а лише в межах позовної давності).

Апеляційний господарський суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, неналежне виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень щодо стягнення коштів зі сплати орендної плати за землю до місцевого бюджету, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади міста Павлограда та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане підтверджується правовими позиціями викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц від 26.06.2019 та у справі №903/129/18 від 15.10.2019.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (частина 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Павлоградської міської ради Керівником Павлоградської місцевої прокуратури наведені обґрунтовані доводи такого звернення, а саме наявність порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями комунальної форми власності (ненадходження коштів за користування земельною ділянкою до місцевого бюджету та бездіяльність органу уповноваженого на здійснення відповідних функцій - Павлоградської міської ради), тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні взагалі не досліджував наявності підстав для такого представництва та не встановив обставин, які перешкоджають позивачу здійснити захист своїх прав та інтересів самостійно, однак враховуючи обґрунтування такого звернення прокурором у позові, відсутні підстави для скасування рішення та залишення позову без розгляду.

Щодо доводів апелянта про належне повідомлення місцевим господарським судом відповідача про день, час та місце розгляду справи, позбавлення відповідача можливості подати відзив на позов та клопотання про розгляд справи за участю сторін, порушення принципи змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий суд, апеляційний господарський суд зазначає таке.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.07.2019 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР, а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 . Дніпро, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , однак повернута на адресу суду із відміткою органу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №924/449/18.

Апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції забезпечив завчасне надіслання відповідачу копії ухвали від 23.07.2019 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Інші засоби зв`язку для інформування відповідача відсутні у справі. Апеляційний господарський суд також відзначає про відсутність в матеріалах справи доказів не знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" за вказаною у даному Реєстрі адресою станом на час розгляду справи у суді першої інстанції.

За таких обставин відхиляються доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та здійснення неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи №904/3073/19 відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), місцевим господарським судом забезпечене завчасне надіслання відповідачу копії ухвали від 23.07.2019 за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний господарський суд за результатами дослідження матеріалів справи та перегляду рішення в апеляційному порядку погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, однак погоджується із доводами апелянта щодо ненадання місцевим господарським судом оцінки наявності підстав для звернення прокурора з позовом у цій справі, у зв`язку з чим вважає за необхідне оскаржуване судове рішення змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для зміни рішення суду першої інстанції шляхом зміни його мотивувальної частини.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3073/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3073/19 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2019 у справі № 904/3073/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Анлі-Інвест".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль