Ухвала

від 05.12.2019 по справі 912/1540/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

05 грудня 2019 року Справа № 912/1540/17

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.,

при секретарі судового засідання Перепічай В.В.,

розглянувши у судовому засіданні скаргу №б/н від 25.11.2019 на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" арбітражного керуючого Янчука О.М. у справі №912/1540/17 від 16.06.2017

за заявою кредитора - Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55 в інтересах Кропивницької ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, 25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, 2

про банкрутство Приватного підприємства "Агрогермес-Шем" (далі - ПП "Агрогермес-Шем"), код ЄДР 38211997, 25020, м. Кропивницький, вул. Богдана Хмельницького, 154

ПРЕДСТАВНИКИ:

від скаржника - участі не брали;

від боржника - участі не брали.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 22.10.2019 господарський суд, зокрема, звіт ліквідатора, арбітражного керуючого Янчука О.М. та ліквідаційний баланс банкрута ПП "Агрогермес-Шем" затвердив.

Ухвалив ліквідувати юридичну особу - банкрута ПП "Агрогермес-Шем".

Клопотання №02-35/65 від 15.07.2019 та №02-35/82 від 22.09.2019 ліквідатора, арбітражного керуючого Янчука О.М. задовольнив.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого Янчука О.М., здійснення та відшкодування витрат за результатами ліквідаційної процедури банкрута в загальній сумі 145 289,44 грн, з яких: 142 111,87 грн - грошова винагорода, 3 177,57 грн - витрати, затвердив.

Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Вернум Банк" (ЄДРПОУ 36301800, пр-т Гагаріна 17-В, м. Київ, 02094) на користь арбітражного керуючого Янчука О.М. 07.03.1971 р.н. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , р/р НОМЕР_2 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 320649) не сплачену основну грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ПП "Агрогермес-Шем" у розмірі 79 860,00 грн, а також частину витрат, понесених при виконанні повноважень розпорядника майна ПП "Агрогермес-Шем" у розмірі 3 364,55 грн.

Провадження у справі закрив.

На виконання вказаної ухвали суду господарський суд 28.10.2019 видав наказ.

До господарського суду 26.11.2019 засобами електронного зв`язку з КЕП надійшла скарга №б/н від 25.11.2019 на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" арбітражного керуючого Янчука О.М. з вимогами:

1. Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.11.2019 №60202, видане головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва визнати таким, що не відповідає законодавству.

2. Зобов`язати Дніпровський районний відділ Державної виконавчої служби міста Києва прийняти до виконання Наказ від 28.10.2019 у справі №912/1540/17 про примусове виконання ухвали від 22.10.2019, яка набрала законної сили, та відкрити виконавче провадження.

3. Зазначити в ухвалі, яка є невід`ємною частиною наказу від 28.10.2019 №912/1540/17 нову назву боржника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ" (ЄДРПОУ 36301800, пр-т Гагаріна 17-В, м. Київ, 02094).

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувачу, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржують ся. (ч. 1 ст. 342 ГПК України)

Відповідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та Особами до суду, який видав виконавчий документ, у Порядку, передбаченому законом.

Ухвалою від 26.11.2019 господарський суд відкрив провадження за скаргою №б/н від 25.11.2019 арбітражного керуючого Янчука О.М. на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та призначив до розгляду на 14:30 - 05.12.2019. Зобов`язав арбітражного керуючого Янчука О.М. до засідання суду надати господарському суду документальні докази отримання повідомлення №60202 від 15.11.2019 державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання 25.11.2019. Зобов`язав головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіну М.О. до засідання суду надати господарському суду письмові пояснення по суті поданої стягувачем скарги, а також відповідні докази на підтвердження власних доводів.

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіна М.О. вимоги вказаної ухвали суду не виконав, витребувані документи (докази) не подав, про наявність поважних причин неможливості виконати вимоги ухвали суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про зміст ухвали від 26.11.2019, а відтак і про вимоги до відповідного державного виконавця, що підтверджується телефонограмою №2576 від 27.11.2019. (т. 4 а.с. 204)

Головний державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіна М.О. та арбітражний керуючий Янчук О.М. В судове засідання 05.12.2019 не з`явились.

На виконання вимог ухвали суду від 26.11.2019, арбітражним керуючим 28.11.2019 та 02.12.2019 засобами електронного зв`язку (електронною поштою) з КЕП направлено до господарського суду пояснення №02-35/100 від 28.09.2019 та №02-35/101 від 01.12.2019 на підтвердження направлення скарги в десятиденний строк.

03.12.2019 арбітражним керуючим Янчуком О.М. засобами електронного зв`язку (електронною поштою) з КЕП направлено до господарського суду заяву №02-35/104 від 03.12.2019 про поновлення строку з вимогою визнати пропущений з поважних причин пропущений строк для подання скарги на дії державної виконавчої служби та відновити. Така зава обґрунтована тим, що на виконання вимоги суду 02.12.2019 останній звернувся до поштового відділення №03061 з заявою про надання інформації об надходження на ім`я скаржника листів від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва протягом листопада 2019 року.

Але відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" його заява буде розглядатися протягом місяця, що не дає можливості у строк до 05.12.2019, надати докази відсутності надходження листів від Дніпровського ВДВС м. Києва.

Крім цього, 03.12.2019 арбітражним керуючим Янчуком О.М. засобами електронного зв`язку (електронною поштою) з КЕП направлено клопотання №02-35/103 від 02.12.2019 витребувати у Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва докази виконання вимог ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме надсилання стягувачу повідомлення №60202 від 15.11.2019 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

В обґрунтування звернення з таким клопотанням арбітражний керуючий зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Порушення даної вимоги державним виконавцем призвело до неможливості надання доказів про отримання повідомлення №60202 від 15.11.2019 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

При цьому, аналізуючи строки звернення арбітражного керуючого Янчука О.М. зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" до суду, господарський суд дійшов висновку, що скаржником дотримано відповідний процесуальний строк на таке звернення, передбаченого ст. 341 ГПК України, а відтак заяву №02-35/104 від 03.12.2019 про поновлення строку слід залишити без розгляду.

Крім цього, відповідно до ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 80 ГПК України, передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

За положеннями ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, звертаючись до господарського суду з клопотанням про витребування у Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва доказів надсилання стягувачу повідомлення №60202 від 15.11.2019 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, арбітражним керуючим Янчуком О.М. пропущено встановлений процесуальним законом строк на таке звернення, відтак вказане клопотання на підставі ст. 118 ГПК України підлягає залишенню без розгляду.

З огляду на положення ч. 2 ст. 342 ГПК України, якими передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, господарський суд, враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, вважає за необхідне розглянути скаргу №б/н від 25.11.2019 на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" арбітражного керуючого Янчука О.М. за відсутності скаржника та боржника.

Вказана скарга арбітражного керуючого обґрунтована тим, що 25.11.2019 останнім отримано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 15,11.2019. вважаючи підставою рішення Правління НБУ від 14.05.2019 №335 рш. Скаржник вважає таку відмову у відкритті виконавчого провадження незаконною та такою, що порушує його права з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначає ліквідацію банку, як процедуру припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Згідно ст. 26 цього закону у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання.

Стаття 78 передбачає, що ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.

Таким чином, законодавець передбачає окрему процедуру ліквідації тільки для банків віднесених до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Але по офіційній інформації розміщеній на сайті НБУ 14.05.2019 прийняте рішення про відкликання ліцензії №251 від 16.08.2013 без припинення юридичної особи. Тобто рішення про ліквідацію банка-боржника прийнято не було.

Зміна виду діяльності боржника (перетворення) не може бути підставою для зупинення, припинення та відмови у виконанні рішення суду.

Крім того, при здійснені безкоштовного запиту по коду ЄДРПОУ з`ясувалося, що боржник змінив назву юридичної особи на AT "Фінансова компанія "Вернум" не повідомивши про це суд та інші сторони провадження.

Зміна в установчих документах у назві юридичної особи не є підставою невиконання рішення.

Також відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" перебування у стані припинення юридичної особи з 02.08.2019 не є підставою відмови або припинення виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" судові накази, це рішення, що підлягають примусовому виконанню, а не є вимогою кредиторів у розумінні ст.ст. 105-111 ЦКУ та не може покладатися на рішення комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора.

Розглядаючи подану скаргу, господарський суд враховує таке.

Відповідно до приписів ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Вказана норма кореспондується зі ст. 326 ГПК України, за якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами, у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами ст. 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З повідомлення Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва №60202 від 15.11.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесеного головним державним виконавцем Нікітіною М.О., вбачається, що наказ №912/1540/17 від 28.10.2019 повертається арбітражному керуючому Янчуку О.М. без прийняття до виконання на підставі п. 4 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження.

За змістом вказаної правової норми, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо, зокрема, Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Господарським судом враховано, що ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.

Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України, зокрема, у формі адміністративного регулювання, до сфери якого віднесено реєстрацію банків і ліцензування їх діяльності. (ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність")

Статтею 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо Національний банк України після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди Національним банком України та за умови відкликання банківської ліцензії.

Разом з тим, процедура припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи регулюється положеннями Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків", ст. 2 якого визначено, що банк має право прийняти рішення про припинення здійснення банківської діяльності (далі - Банк, що припиняється) без припинення юридичної особи в результаті ліквідації у порядку, передбаченому цією статтею.

Національний банк України у визначеному ним порядку приймає рішення про відкликання банківської ліцензії Банку, що припиняється, або про відмову у задоволенні клопотання про відкликання банківської ліцензії протягом десяти робочих днів з дня отримання повного пакета документів.

Національний банк України одночасно з прийняттям рішення про відкликання банківської ліцензії у Банку, що припиняється, вносить відповідний запис про виключення Банку, що припиняється, з Державного реєстру банків.

Після відкликання банківської ліцензії та виключення з Державного реєстру банків відомостей про Банк, що припиняється, юридична особа, яка припинила здійснювати банківську діяльність, може здійснювати інші види діяльності, визначені законодавством. У разі якщо така діяльність підлягає ліцензуванню, юридична особа, яка припинила здійснювати банківську діяльність, зобов`язана отримати відповідну ліцензію у визначеному законодавством порядку.

У разі якщо Банк, що припиняється, на момент відкликання банківської ліцензії має дозволи або ліцензії на інші види діяльності, які він має намір здійснювати після відкликання банківської ліцензії, такий банк (юридична особа) не пізніше 15 днів після державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, пов`язаних з припиненням провадження ним банківської діяльності, зобов`язаний подати до державного органу, що видав відповідний дозвіл або ліцензію, документи, визначені таким державним органом. У разі ненадходження таких документів в установлений строк раніше видані дозвіл або ліцензія підлягають анулюванню.

Юридична особа, банківську ліцензію якої було відкликано згідно з цією статтею, зобов`язана протягом трьох робочих днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії звернутися до державного реєстратора для державної реєстрації змін до відомостей про таку особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та змін до її установчих документів, у тому числі щодо зміни найменування в частині виключення слова "банк".

Господарським судом встановлено, що листом №27-0006/25605 від 14.05.2019 Національний банк України повідомив банки України "Про відкликання банківської ліцензії АТ "ВЕРНУМ БАНК". Зі змісту такого листа вбачається, що у зв`язку з прийняттям єдиним акціонером АТ "ВЕРНУМ БАНК" рішення про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи спрощеною процедурою згідно з рішенням Правління Національного банку України від 14.05.2019 №335-рш у Акціонерного товариства "ВЕРНУМ БАНК" відкликано банківську ліцензію від 16.08.2013 №251.

За рішенням №286 від 30.05.2019 "Щодо анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку АТ "ВЕРНУМ БАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 36301800)" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила, зокрема, анулювати ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме дилерської діяльності серії АЕ №286959 від 11.08.2014, видану на підставі рішення Комісії №947 від 22.07.2014 АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ВЕРНУМ БАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 36301800; місцезнаходження: 02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, будинок 17-В) на підставі підпункту 3 пункту 1 розділу IV Порядку та згідно з рішенням Правління Національного банку України від 14.05.2019 №335-рш "Про відкликання банківської ліцензії AT "ВЕРНУМ БАНК". (т. 4 а.с. 202-203)

За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ" (код ЄДР 36301800, місцезнаходження юридичної особи: 02094, м.Київ, ПРОСПЕКТ ГАГАРІНА ЮРІЯ, будинок 17-В) перебуває в стані припинення. Видами діяльності вказаної фінансової установи зазначено:

Код КВЕД 64.19 Інші види грошового посередництва;

Код КВЕД 64.91 Фінансовий лізинг;

Код КВЕД 64.92 Інші види кредитування (основний);

Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.;

Код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення

Основним видом економічної діяльності юридичної особи зазначено - Код КВЕД 64.92 Інші види кредитування.

При цьому, у вказаному реєстрі відсутня інформація про ліквідацію АТ "Вернум Банк" (АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ"), а також не зазначений такий вид діяльності банку, як провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами.

Таким чином, анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме дилерської діяльності серії АЕ №286959 від 11.08.2014, видану на підставі рішення Комісії №947 від 22.07.2014 АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ВЕРНУМ БАНК", не є підставою для припинення юридичної особи - АТ "Вернум Банк" в розумінні Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків" та Закону України "Про банки і банківську діяльність", а також внесення відповідного запису про припинення такої юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З огляду на викладене, за відсутності запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи, зокрема, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ВЕРНУМ БАНК" (АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ"), у господарського суду, а відтак і державного виконавця, відсутні правові підстави ототожнювати анулювання ліцензії на здійснення будь-якого виду банківської діяльності з ліквідацією банку без наявного на те рішення Національного банку України.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи все вищезазначене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість скарги №б/н від 25.11.2019 арбітражного керуючого Янчука О.М. на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", а також наявність правових підстав визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіної М.О. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.11.2019 №60202, зобов`язати останнього прийняти до виконання наказ від 28.10.2019 у справі №912/1540/17 про примусове виконання ухвали від 22.10.2019, яка набрала законної сили, та відкрити виконавче провадження.

В решті вимог скарги арбітражного керуючого Янчука О.М. щодо зазначення в ухвалі, яка є невід`ємною частиною наказу від 28.10.2019 №912/1540/17 нову назву боржника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ" (ЄДРПОУ 36301800, пр-т Гагаріна 17-В, м. Київ, 02094) слід відмовити, оскільки Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5), розробленою відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню, а саме п. 14 розділу ІІ визначено, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець за наявності підтвердних документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, копії паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого провадження. Така постанова виконавця приєднується до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

При цьому, господарським судом враховано, що код ЄДР 36301800 - юридичної особи АТ "Вернум Банк", а також місцезнаходження такої юридичної особи не змінилися, станом на сьогодні, згідно з відомостями наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДР 36301800 значиться АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ" - код ЄДР 36301800, пр-т Гагаріна 17-В, м. Київ, 02094.

В даному випадку фактично відбулася лише зміна назви АТ "Вернум Банк" на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВЕРНУМ".

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3. 12, 234-235, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву №02-35/104 від 03.12.2019 та клопотання №02-35/103 від 02.12.2019 арбітражного керуючого Янчука О.М. залишити без розгляду.

2. Скаргу №б/н від 25.11.2019 арбітражного керуючого Янчука О.М. на рішення, дії чи бездіяльність виконавця в порядку ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" визнати обґрунтованою.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіної М.О. щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 15.11.2019 №60202 та зобов`язати головного державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіну М.О. усунути встановлене порушення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Примірники ухвали направити кредиторам (п. 1 ухвали суду від 28.09.2017), банкруту, ліквідатору - арбітражному керуючому Янчуку О.М. (вул. Кар`єрна, 80, м. Київ, 03061), головному державному виконавцю Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Нікітіній М.О. та Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (02094, м. Київ, вул. Краківська, 20).

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.