Ухвала

від 05.12.2019 по справі 914/2501/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2019 р. Справа № 914/2501/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т.Я., розглянувши заяву про забезпечення позову, у справі

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польська Правнича Спілка "Лексія Консалт", до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджинат", предмет позову: стягнення 24'183,45 грн., установив, що таку подано без додержання вимог, визначених статтею 139 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15.12.2017) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить зустрічне забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість позивач не подав пропозицій щодо зустрічного забезпечення, зазначивши, що зважаючи на реальну загрозу вчинення відповідачем дій, які можуть унеможливити виконання рішення суду, а також додані до позовної заяви беззаперечні докази наявності заборгованості відповідача перед позивачем, застосування заходів щодо зустрічного забезпечення є недоцільним.

З приводу зазначеного, суд наголошує, що саме суд, а не позивач, визначає доцільність чи недоцільність застосування зустрічного забезпечення. При чому, наявність доказів про заборгованість відповідача не відіграє жодного значення при вирішенні питання про застосування зустрічного забезпечення. Зокрема, питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Підсумовуючи вищезазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Українсько-Польська Правнича Спілка "Лексія Консалт".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення виявлених порушень заявник управі повторно подати заяву про забезпечення позову.

Суддя Рим Т.Я.