Рішення

від 25.11.2019 по справі 922/2372/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2372/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первіснимпозовом Публічного АТ "Укрнафта" м. Київ до Приватного АТ "Стабільні Системи", м.Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 387924,00 грн. Приватного АТ "Стабільні Системи", м. Харків Публічного АТ "Укрнафта", стягнення 29482,22 грн. за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічною позовною заявою) - Овсепян А.Г., відповідно до довіреності № 01/01/07-267/д від 02.04.2019 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 11.04.19р.;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічною позовною заявою) - Костиря Г.А., діє на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АХ № 1000770 від 07.08.19р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне АТ "Укрнафта" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного АТ "Стабільні Системи" штраф в сумі 387924,00 грн. за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу №09/03/794-МТР від 12.06.19р. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 26.07.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "21" серпня 2019 р. о 10:00 год.

08.08.19р. від Приватного АТ "Стабільні Системи" надійшов відзив на позовну заяву.

08.08.19р. від Приватного АТ "Стабільні Системи" надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить суд стягнути з Публічного АТ "Укрнафта" 1 969 102,22 грн., яка складається з: 1 939 620,00 грн. - сума основного боргу за отриманий товар за договором купівлі-продажу №09/03/794-МТР від 12.06.19р.; 13 577,34 грн. - суму інфляційних втрат; 15 904,88 грн. - 3% річних та судові витрати.

Ухвалою суду від 13.08.19р. прийнято зустрічну позовну заяву Фірми Приватного АТ "Стабільні Системи" до розгляду разом з первісною позовною заявою.

20.08.19р. від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми основного боргу за отриманий товар за договором в сумі 1 939 620,00 грн. та повернути частину судового збору.

Протокольною ухвалою від 21.08.19р. відкладено підготовче засідання на 12.09.19р. об 11:00 год.

21.08.19р. від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив, яку долучено судом до матеріалів справи.

21.08.19р. від представника відповідача надійшло клопотання про застосування судової практики до спірних правовідносин.

22.08.19р. від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та надано платіжне доручення №11145-П19від 07.08.19р. на підтвердження оплати суми основного боргу за отриманий товар за договором купівлі-продажу №09/03/794-МТР від 12.06.19р. в розмірі 1 939 620,00 грн.

Підготовче засідання у справі №922/2372/19, яке було призначено на 12 вересня 2019 року об 11:00 год. не відбулось з причин перебування судді Шарко Л.В. у відрядженні до міста Києва.

Ухвалою суду від 16.09.19р. продовжено строк проведення підготовчого судового засідання на 30 днів до "24" жовтня 2019 р.

Ухвалою суду від 16.09.19р. повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання у справі №922/2372/19 відкладено на "17" жовтня 2019 р. об 11:00 год.

02.10.19р. від відповідача (позивача за зустрічним позовом) надійшли письмові заперечення по справі.

16.10.19р. від ПАТ "Стабільні Системи" надійшла заява про залишення без розгляду частини позовних вимог.

Підготовче засідання у справі №922/2372/19, яке було призначено на 17.10.2019 р. о(об) 11:00 год. не відбулось у зв`язку з перебування судді Шарко Л.В. на лікарняному.

21.10.19р. від Публічного АТ "Укрнафта" надійшли письмові пояснення, які долучено судом до матеріалі справи.

Ухвалою суду від 24.10.19р. в порядку ст. 120, 121 ГПК України повідомлено сторін про те, що підготовче засідання у справі №922/2372/19 відбудеться "24" жовтня 2019 р. о 10:30 год.

24.10.19р. від АТ "Стабільні Системи" надійшла заява про відкликання заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду та про зменшення розміру зустрічних позовних вимог.

Ухвалою суду від 24.10.19р. заяву АТ "Стабільні Системи" про відкликання заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду, яка надійшла до суду 24.10.19р., - задоволено.

Заяву АТ "Стабільні Системи" про зменшення розміру зустрічних позовних вимог було задоволено судом та продовжено підготовче провадження з урахуванням нової ціни зустрічної позовної заяви - 29482,22 грн.

Закрито підготовче провадження по справі №922/2372/19. Призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на "13" листопада 2019 р. о 10:00 год.

13.11.19р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 15 листопада до 12:00 год., відповідно до ч.2 ст. 216 ГПК України.

15.11.19р. оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 25 листопада 2019 року до 14:15 год., відповідно до ч.2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 25.11.19р. підтримав первісні позовні вимоги повністю. Проти задоволення зустрічного позову заперечував в повному обсязі.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 25.11.19р. заперечував проти первісного позову в повному обсязі. Підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (далі ПАТ "Укрнафта", Покупець) та Приватним акціонерним товариством "Стабільні Системи" (ПрАТ "Стабільні системи", Продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 09/03/794-МТР від 12.06.2018р. (далі - Договір).

Так, у порядку та на умовах, визначених цим договором відповідач (продавець по договору) зобов`язався передати у власність позивача (покупець по договору) товар - лабораторію для гідродинамічних досліджень свердловин ЛСГ - 10 на базі шасі автомобіля КрАЗ-5233НЕ, в кількості 1 шт. (далі товар). Позивач в свою чергу зобов`язувався прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 5.1 договору, строк та умови поставки товару сторони визначили у додатку № 1 до договору.

Додатком № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною, передбачено:

- умови поставки товару - DDP (склад вантажоотримувача);

- термін поставки товару - протягом 150 календарних днів з моменту 50% передоплати.

- умови оплати - 50% передоплата, 50% по факту поставки товару протягом 15 календарних днів;

- загальна вартість товару - 3879240,00 грн.

Згідно з п. 5.3. договору датою постачання товару вважається дата передачі його покупцю у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання-передачі товару.

Передоплату по договору було здійснено ПАТ "Укрнафта" 26.06.2018р., що підтверджується платіжним дорученням № 8615-П18 на суму 1 939 620 грн.

Таким чином, з урахуванням умов Договору, Товар підлягав поставці з дати передоплати протягом 150 календарних днів, тобто до 23.11.2018р.

Однак, поставка товару відбулася з порушенням узгодженого сторонами строку, фактично відповідач виконав поставку товару по договору 10.04.2019р., що підтверджується актом приймання-передачі товару № 21 від 10.04.2019р. та відміткою на видатковій накладній № рн-000003 від 10.04.2019р.

ПАТ "Укрнафта" листом від 30.11.2018 № 01/01/09/03/01/02-02/10/964 повідомило Продавця про необхідність дотримання умов Договору, вимагало виконати поставку Товару та для уникнення сплати штрафних санкцій (10%) пропонувало надати Покупцю знижку 7% від вартості Товару.

Продавець у відповідь повідомив листом від 03.12.2018р. № 129, що поставка Товару затримується.

ПАТ "Укрнафта" листом від 31.01.2019 № 01/01/09/03/01/02-02/10/52 направило повторну вимогу Продавцю про поставку Товару. При цьому Продавця було повідомлено, що ПАТ "Укрнафта" залишає за собою право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Умовами п. 6.9 Договору передбачено, що за порушення строку постачання Товару продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від договірної ціни.

У відзиві на позовну заяву відповідач первісним позовом зазначив про те, що в процесі виготовлення товару, відповідач за первісним позовом зіткнувся з непередбачуваними у звичайній господарській діяльності затримці у постачанні транспортної бази - автомобіля КрАЗ-5233НЕ від постійного постачальника - ТОВ "Торговий дім АВТОКРАЗ".

Так, листами №4342/06 від 22.11.2018року та №4424/06 від 05.12.2018року ТОВ "Торговий дім АВТОКРАЗ" повідомив відповідача, що виготовлення та постачання шасі КрАЗ-5233НЕ затримується внаслідок перевантаженості виробництва державним військовим замовленням та довготривалим терміном постачання критично важливих комплектуючих а саме вузлів двигунів та КЗП.

Проте, у зв`язку з порушенням зобов`язання щодо строку поставки товару, відповідно до умов договору позивач за первісним позовом звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу в розмірі 387 924 грн., що становить 10% від договірної ціни.

Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою, позивач за зустрічним позовом, в свою чергу вказує про те, що відповідач за зустрічним позовом здійснив передоплату Товару у розмірі 50% від його загальної вартості, у сумі 1939620,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8615-П18 від 26.06.2018року.

Передача товару за договором відбулась за наступними первинними документами:

- Акт приймання передачі №21 від 10.04.2019року;

- Видаткова накладна №РН -000003 від 10.04.2019року.

Таким чином, строк остаточної оплати, відповідно до умов п.3 Додатку №1 до Договору, настає після спливу 15-ти банківських днів, з моменту передачі товару, та має наступний граничний строк за остаточним розрахунком - до 02.05.2019року, у сумі 1 939 620 грн. 00 коп.

На день, що передує дню подачі до суду зустрічного позову відповідач за зустрічним позовом, не виконав свого зобов`язання з остаточного розрахунку за поставлений Товар, внаслідок чого мав прострочене грошове зобов`язання з остаточного розрахунку за отриманий Товар у сумі 1 939 620 грн. 00 коп.

Проте, в процесі розгляду справи відповідачем за зустрічним позовом здійснено оплату товару в сумі 1 939 620 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №11145-П19 від 07.08.19р.

Таким чином, оскільки відповідачем за зустрічним позовом прострочено оплату за поставлений товар, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 13 577,34 грн. - суму інфляційних втрат; 15904,88 грн. - 3% річних та судові витрати.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідач за первісним позовом в судових засіданнях наголошував на тому, що однією з підстав затримки товару стало притримання його відповідачем у зв`язку з неповною оплатою позивачем за первісним позовом заборгованості за іншим договором поставки.

У відповідності до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, притриманням.

Положенням ч.1 ст. 594 ЦК України встановлено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника.

Представник відповідача по первісному позову в судовому засіданні посилається на те, що він правомірно притримав товар, оскільки у позивача по первісному позову було на час притримання товару невиконане зобов`язання перед відповідачем.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача за первісним позовом на той факт, що однією з підстав затримки поставки товару за договором стало його притримання у зв`язку з неповною оплатою позивачем за первісним позовом заборгованості за іншим договором поставки, оскільки відповідачем за первісним позовом не було доведено суду належними та допустимими доказами, що позивача було повідомлено за первісним позовом про таке притримання, оскільки це являється обов`язковою його умовою, передбаченою положеннями ст. 595 ЦК України.

З огляду на те, що відповідачем за первісним позовом здійснено поставку товару з порушенням узгодженого сторонами строку, фактично відповідач за первісним позовом виконав поставку товару по договору 10.04.2019р., що підтверджується актом приймання-передачі товару № 21 від 10.04.2019р. та відміткою на видатковій накладній № рн-000003 від 10.04.2019р., то суд приходить до висновку про те, що позивач за первісним позовом правомірно скористався своїм правом нарахування постачальнику штрафу за прострочення строку поставки товару, передбаченого п. 6.9 Договору.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Разом з тим, судом повинно враховуватись: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшити розмір неустойки також передбачено частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки, оскільки положеннями цивільного законодавства право суду щодо зменшення неустойки не обмежено встановленням певних обставин, а пов`язано із встановленням істотності цих обставин.

Так, при вирішені питання про можливість зменшення штрафних санкцій, суду необхідно з`ясувати такі критерії: ступінь виконання зобов`язання відповідачем, збитки позивача як кредитора та їх співвідношення з розміром штрафних санкцій, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Відповідачем за первісним позовом виконано основне зобов`язання з виготовлення та поставки товару добросовісно та в повному обсязі, поставивши товар за якісними та кількісними показниками згідно умов договору. Матеріали справи не містять доказів пред`явлення з боку покупця претензій або зауважень.

Позивач за первісним позовом, звертаючись з позовом, не навів доказів понесення ним жодних додаткових фінансових витрат та/або інших матеріальних збитків, пов`язаних з постачанням товару у строки здійсненні відповідачем за первісним позовом.

Між тим, спірні правовідносини мають додаткові обставини (інтереси), які заслуговують на увагу. Так, згідно пункту 1 додатку №2 до договору "Технічний опис лабораторії дослідження свердловин ЛСГ-10 на базі шасі КрАЗ-5233НЕ, 4х4". Товар мав виготовлятися та поставлятися на основі транспортної бази - автомобіль КрАЗ-5233НЕ (синій/білий).

Водночас, має місце залежність виконання умов договору від постачання заводом - виготовлювачем КрАЗ транспортної бази - автомобіля КрАЗ- 5233НЕ, без якого подальше укомплектування товару є неможливим.

У процесі виготовлення товару, відповідач за первісним позовом зіткнувся з непередбачуваними обставинами - затримці у постачанні транспортної бази - автомобіля КрАЗ-5233НЕ від постійного постачальника - ТОВ "Торговий дім АВТОКРАЗ".

Так, листами №4342/06 від 22.11.2018року та №4424/06 від 05.12.2018року ТОВ "Торговий дім АВТОКРАЗ" повідомив відповідача, що виготовлення та постачання шасі КрАЗ-5233НЕ затримується внаслідок перевантаженості виробництва державним військовим замовленням та довготривалим терміном постачання критично важливих комплектуючих а саме вузлів двигунів та КЗП.

У момент укладення договору сторони не могли передбачити суттєву зміну терміну поставки комплектуючих, необхідність витрачання більшої кількості часу для виготовлення товару, ніж розраховано в додатку №1, тобто виходили з того, що така зміна обставин не настане.

Як випливає із правової суті укладеного договору, обов`язку продавця, встановленому п. 4.1 договору, продавець гарантує належну комплектність і якість товару, що реалізується за договором, його відповідність сертифікату якості, сертифікату відповідності, наявній технічній документації, що входить до комплекту, яка надається виробником, а також повну відповідність товару відповідному додатку до цього договору та умовам цього договору.

Виконання договору в умовах, які не залежать від волі відповідача за первісним позовом, але об`єктивно перешкоджають йому виконати вчасно прийняті на себе зобов`язання, порушує співвідношення інтересів сторін і ставить відповідача в становище, при якому він фактично, зважаючи на прострочку комплектуючих від свого постачальника, має виконати постачання товару позивачу за первісним позовом у нормативно менші строки, що унеможливлює повне дотримання умов укладеного договору, на що той розраховував при його укладенні.

З суті договору, як і звичаїв ділового обороту, не випливає, що ризик зміни обставин несе саме продавець, а з урахуванням застосування штрафу у 10% від договірної ціни, відповідач за первісним позовом має здійснити постачання собі у збиток, що взагалі не відповідає а не меті договору, а не засадам справедливості цивільних правовідносин встановленим ст. 3 Цивільного кодексу України.

При виконанні договору відповідач за первісним позовом зіткнувся із затримкою постачання транспортної бази - автомобіль КрАЗ-5233НЕ від постачальника -ТОВ "Торговий дім АВТОКРАЗ", і можна стверджувати, що відповідач за первісним позовом, як заінтересована сторона, не укладав би договір зі строком який би неминуче порушив.

Дійсно, сторони договору не внесли змін до умов договору, не припинили його дію. Водночас ці істотні зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, мають дію зовнішнього характеру, вони виникли всупереч волі та бажанню відповідача за первісним позовом, їх не можна було ані передбачити, ані уникнути, через що стало неможливим виконати договір у строки, як того вимагає позивач за первісним позовом.

Умови укладеного договору в частині застосування штрафних санкцій (п. 6.9 договору), містять вагомий дисбаланс між розміром штрафних санкцій (10% від договірної ціни) та суті зобов`язання, з огляду на відсутність співмірних штрафним санкціям негативних наслідків, спричинених позивачу за первісним позовом таким простроченням поставки.

Серед інших норм, до спірних правовідносин мають бути застосовані і загальні засади цивільного законодавства, закріплені у п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України. Так, у статті 3 Цивільного кодексу України, значиться така засада цивільного законодавства як справедливість.

Заявлений позивачем за первісним позовом штраф практично дорівнює прибутку отриманому відповідачем за первісним позовом від виконання цього договору, а за умови сплати податку на прибуток та ПДВ є навіть більшим за нього та ставить відповідача за первісним позовом у положення, в якому останній змушений здійснити поставку за договором не тільки собі у збиток, а й компенсувати негативну різницю за рахунок обігових коштів отриманих за іншими договорами від інших контрагентів.

Рішенням Конституційного суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 року передбачається, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч. 1, 2ст. 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права

Передбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Так, суд зазначає, що штрафні санкції є додатковим надходженням (прибутком) для позивача за первісним позовом, які б воно не отримало за умови належного виконання відповідачем за первісним позовом умов договору.

Конституційний суд зауважив, що захист від зловживань має базуватись на положеннях законодавства, зокрема ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов`язання).

Як наслідок, таким що відповідає засадам справедливості, є застосування штрафних санкцій за неналежне виконання договору, у розмірі значно меншому ніж отриманий прибуток від виконання такого договору.

Слід зазначити, що зобов`язання Приватним АТ "Стабільні Системи" було повністю виконано, що є також істотною обставиною для вирішення клопотання Приватного АТ "Стабільні Системи" про зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо доцільності часткового задоволення клопотання відповідача за первісним позовом і зменшення стягуваного за рішенням у даній справі розміру штрафу на 70%.

Таким чином, до стягнення за первісним позовом підлягає сума штрафу в розмірі 116 377,20 грн. В частині стягнення штрафу в сумі 271 546,80 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог, то суд приходить до висновку про їх обґрунтованість в повному обсязі, у зв`язку з наступним.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вартість товару визначена п.1 додатку №1 до договору та складає 3879240грн. 00 коп. з ПДВ. Відповідно до умов п.3 додатку №1 до договору, сторони передбачили наступні умови оплати товару: 50% - передоплати, та 50% по факту поставки товару, протягом 15 банківських днів.

Відповідач за зустрічним позовом здійснив передоплату товару у розмірі 50% від його загальної вартості, у сумі 1939620грн.00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №8615-П18 від 26.06.2018року.

Передача товару за договором відбулась за наступними первинними документами: акт приймання передачі №21 від 10.04.2019року; видаткова накладна №РН -000003 від 10.04.2019року.

Таким чином, строк остаточної оплати, відповідно до умов п.3 додатку №1 до договору, настає після спливу 15-ти банківських днів, з моменту передачі товару, та має наступний граничний строк за остаточним розрахунком - до 02.05.2019року, у сумі 1939620 грн. 00 коп.

Відповідач за зустрічним позовом, просторочив виконання свого зобов`язання з остаточного розрахунку за поставлений товар, здійснивши остаточну оплату товару 07.08.19р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача за зустрічним позовом у повному обсязі в сумі 15 904,88 грн.

Що стосується заявленої вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 13 577,34 грн. суми інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 13 577,34 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Судові витати за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 551, 610-612, 623-625, 629, 631, 655, 663, 692 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225, 233 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного АТ "Стабільні Системи" (вул. Сидоренківська, 3, м. Харків, 61030, код ЄДРПОУ 22679989) на користь Публічного АТ "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) штраф в сумі 116377,20грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1745,66 грн.

В частині стягнення штрафу в сумі 271 546,80 грн. - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного АТ "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, Код ЄДРПОУ 00135390) на користь Приватного АТ "Стабільні Системи" (вул. Сидоренківська, 3, м. Харків, 61030, Код ЄДРПОУ 22679989) 3% річних в розмірі 15904,88 грн., інфляційні втрати в сумі 13577,34 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 28,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 05.12.19р.

Суддя Л.В. Шарко