Рішення

від 13.11.2019 по справі 363/1091/19

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.11.2019 Справа № 363/1091/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Ковшун А.М.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Руднє-Димерської сільської ради Київської області Вишгородського району про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування . Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до нотаріуса з письмовими заявами про прийняття спадщини, однак позивачам отримано постанову про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно.

На підставі викладеного, позивачі просить суд визнати за ними в порядку спадкування, право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 15.03.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

17.10.2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстави викладених у позовній заяві.

Представник Руднє-Димерської сільської ради Вишгородського району Київської області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши представника позивачів, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , являються батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_6 , що підтверджується відповідно копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 28.02.1956 року та копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 10.06.1961 року.

Згідно до копії свідоцтва про одруження НОМЕР_3 виданого 26.04.1980 року, вбачається, що ОСОБА_7 , уклав шлюб з ОСОБА_5 , 1961 року народження, яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 25.05.2012 року.

Відповідно до ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, яка складається із житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії спадкової справи №306/2012 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 13.07.2012 року ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори із заявою зареєстрованою під №735 про прийняття спадщини після померлого - ОСОБА_4 . Крім того, 10.08.2012 року ОСОБА_2 звернулась до нотаріальної контори із заявою зареєстрованою під №840 про прийняття спадщини після померлого - ОСОБА_4 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 27.08.2018 року державним нотаріусом Вишгородської районної державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутні правовстановлювальні документи на житловий будинок.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги №1 по Руднє-Димерській сільській раді Вишгородського району Київської області, що особовий рахунок № НОМЕР_5 за адресою АДРЕСА_1 , був відкритий на власника будинку ОСОБА_4 Будинок побудований в 1946 року.

Крім того, згідно будинкової книги на будинок АДРЕСА_1 ,, власником вказаного будинку з 1965 року являється ОСОБА_4 .

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1950 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК Української РСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні , постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР .

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавці), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, суд вважає, що зазначені позивачами підстави, свідчать про належне володіння спадкодавцем майном, яке набуто на законних підставах, не є самочинним будівництвом та були усі необхідні документи відповідно до законодавства, яке діяло на момент володіння цим майном спадкодавцем, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі статей 331,1216, 1217, 1218, 1220, 1297 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування, право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 , в порядку спадкування, право власності на Ѕ частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 );

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Руднє-Димерська сільська рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 04359666, Вишгородський район, с. Рудня-Димерська, вул. Центральна, 37).

Суддя О.Д. Рудюк