Ухвала

від 04.12.2019 по справі 522/379/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/379/17

Провадження № 1-кп/522/736/19

У Х В А Л А

в порядку ст. 331 КПК України

04 грудня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одеса,питання продоцільність продовженнязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Одеса, громадянин України, із неповною середньою освітою, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Учасники процесу:

прокурор - ОСОБА_4 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в:

У провадженніПриморського районногосуду м.Одеси знаходитьсякримінальне провадженняпо обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться об`єднане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Під час судового розгляду суд з власної ініціативи ставить на розгляд питання стосовно доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 .

Прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів, має не зняту і не погашену судимість, може вчинити інше аналогічне правопорушення, а застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Захисник та обвинувачений заперечили проти тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді утримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Суд зобов`язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні корисливих кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, які караються позбавленням волі строком до 10 років.

Так,суд розцінюєдоведеним ризиктого,що ОСОБА_3 підозрюючись увчиненні тяжкогозлочину,може переховуватисявід суду.Даний ризикпідтверджується такожтією обставиною,що обвинувачений немає стійких соціальних зв`язків, раніше був засуджений за вчинення корисливого злочину до покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, як вбачається із реєстру досудових розслідувань, в даному кримінальному провадженні наявні свідки, зі сторони обвинувачення, які безпосередньо суду не давали своїх показань, зважаючи на що, суд вбачає ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як вбачаєтьсяіз практикиЄвропейського судуз правлюдини,та зазначенов рішенніпо справі"Хайредіновпроти України" (Заява N 38717/04), "Суд підкреслює, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється in abstracto. Іншими словами, пункт 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Виправдання будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами державної влади (див. рішення у справі "Шишков проти Болгарії" (Shishkov v. Bulgaria), N 38822/97, пункт 66, ECHR 2003-I (витяги))."

Крім того, у вказаному рішенні, зазначено, що існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції ( 995_004 ) не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі "Власов проти Росії" (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).

Судом взято до уваги, обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення ОСОБА_3 , та вагомість доказів.

З урахуванням того факту, що нові ризики не з`явилися, суд приходить до висновку, що достатнім запобіжним заходом буде цілодобовий домашній арешт.

Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби.

Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 331, 372, 132, 176-178, 181, 193-194, 196-197 КПК України, суд

у х в а л и в:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - скасувати, звільнивши з-під варти в залі суду.

ОСОБА_3 якийнародився ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на ОСОБА_3 виконувати передбачені ст. 194 КПК України обов`язки прибувати по першому виклику до суду на визначений ним час; здати на зберігання до ГУ Державної міграційної служби в Одеській області свій паспорт для виїзду закордон.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що в разі невиконання вказаних обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зобов`язати відповідне відділення Національної поліції негайно доставити ОСОБА_3 до його місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та поставити його на облік.

Строк дії ухвали суду становить два місяці, тобто до 04.02.2020 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

04.12.2019