Рішення

від 04.12.2019 по справі 120/3556/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 р. Справа № 120/3556/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2019 поштою до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Кадук А.І., подана від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_1 до Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області (далі - Рівська сільська рада), про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви представника позивачки, адвоката Кадук А.І., від 29.07.2019 щодо включення до списку будинків, які підлягають приватизації/винесення окремого рішення щодо будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язання відповідача розглянути заяву представника позивачки, адвоката Кадук А.І., від 29.07.2019 щодо включення до списку будинків, які підлягають приватизації/винесення окремого рішення щодо будинку по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням 23 сесії 7 скликання Рівської сільської ради від 31.05.2018 позивачці надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,60 га та оформлення документів на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 35 кв.м, що перебуває у комунальній власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. З метою придбання вказаного будинку позивачка неодноразово зверталась до відповідача з заявами щодо включення цього будинку до переліку об`єктів Рівської сільської ради, що підлягають приватизації, а в разі відсутності уточнюючого переліку - про винесення окремого рішення щодо будинку та початку процесу його приватизації. Востаннє таку заяву було подано 29.07.2019 представником позивачки, а саме адвокатом Кадук А.І. Позивачка вказує на те, що згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення її заяву з додатками відповідач отримав 30.07.2019. Однак відповіді не надав, чим порушив вимоги Закону України "Про звернення громадян". Позивачка зазначає, що право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб для захисту своїх прав та інтересів є конституційним правом кожного громадянина. Крім того, стаття 19 Закону України "Про звернення громадян" визначає обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності щодо розгляду заяв чи скарг. Позивачка вважає, що відповідач свого обов`язку щодо надання відповіді на заяву не виконав, чим допустив протиправну бездіяльність. Відтак за захистом своїх прав та законних інтересів позивачка звертається до суду.

Ухвалою суду від 05.11.2019 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав. Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

При цьому частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши наведені позивачкою доводи, суд встановив, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.03.2015 житловий будинок загальною площею 35 кв.м по АДРЕСА_1, який належав померлій ОСОБА_2 , визнано відумерлою спадщиною та передано територіальній громаді в особі Рівської сільської ради.

Рішенням виконавчого комітету Рівської сільської ради від 25.11.2015 № 43 змінено назву вулиці "АДРЕСА_1" змінено на вулицю "АДРЕСА_1".

Крім того, 18.02.2016 відповідач вирішив затвердити Положення про впорядкування умов відчуження майна, що є комунальною власність територіальної громади Рівської сільської ради та затвердив список житлових будинків комунальної власності, які можуть бути продані, відчужені чи передані в оренду, зокрема, будинок ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що 31.05.2018 рішенням 24 сесії 7 скликання Рівської сільської ради позивачці надано дозвіл представляти інтереси відповідача для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 0,60 га та оформлення документів на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 35 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

06.12.2018 позивачка звернулась з заявою до відповідача щодо отримання у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд площею 0,25 га, а також земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,33 га, розташовані по АДРЕСА_1 .

04.03.2019 позивачка звернулась з заявою до відповідача, в якій просила продати їй житловий будинок за вказаною адресою та винести вказане питання на сесію Рівської сільської ради.

Листом № 02-17/113 від 24.04.2019 відповідач повідомив позивачку про те, що приватизація комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування шляхом продажу об`єктів комунальної власності або викупу об`єктів приватизації. Водночас після оформлення документів, які посвідчують право власності Рівської сільської ради на відповідний будинок, він буде проданий відповідно до вимог законодавства. При цьому відповідач зобов`язався повідомити позивачку про проведення аукціону з продажу об`єктів комунального майна, в якому вона зможе прийняти участь на загальних засадах.

11.06.2019 адвокат Кадук А.І., як представник позивачки ОСОБА_1 , подала адвокатський запит до голови Рівської сільської ради, в якому просила надати їй інформацію про розгляд заяви позивачки щодо винесення питання про продаж будинку на сесію сільської ради та щодо прийняття відповідного рішення.

29.07.2019 адвокат Кадук А.І. від імені та в інтересах позивачки повторно звернулась до відповідача з заявою щодо включення будинку АДРЕСА_1 до переліку об`єктів Рівської сільської ради, що підлягають приватизації. Також адвокат просила у разі відсутності уточнюючого переліку винести окреме рішення щодо цього будинку та розпочати його приватизацію.

Відповідь на вказану заяву представник позивачки просила надати у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".

Як видно з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2310200141926, відповідач отримав заяву 30.07.2019.

Разом з тим, як стверджує позивачка, відповіді на заяву від 29.07.2019 вона не отримала, а тому вважає, що відповідач порушив вимог закону, допустив протиправну бездіяльність щодо неналежного розгляду її звернення, у зв`язку з чим вона вимушена звертатися до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України кожна особа має право направляти письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України "Про звернення громадян" № 393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року (далі - Закону № 393/96-ВР) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Так, частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 393/96-ВР під зверненням громадян необхідно розуміти викладені в письмовій формі або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

В силу положень статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

За приписами статті 15 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 18 Закону № 393/96-ВР визначені права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Так, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:

- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

- знайомитися з матеріалами перевірки;

- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до ст. 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані : об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень : письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги не обгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Згідно зі ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Аналіз наведених вище правових норм вказує на те, що орган державної влади та місцевого самоврядування, до якого надійшла звернення громадянина, зобов`язаний об`єктивно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, забезпечити його виконання та про наслідки розгляду звернення повідомити громадянина.

Судом встановлено, що позивачка, реалізуючи своє право на звернення, через свого представника, адвоката Кадук А.І., 29.07.2019 звернулась до відповідача з заявою щодо включення будинку АДРЕСА_1 до переліку об`єктів Рівської сільської ради та початку процедури приватизації цього будинку відповідно до Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна". Також позивачка просила у випадку не затвердження Рівською сільською радою переліку об`єктів, що підлягають приватизації, винести окреме рішення, яким віднести вказаний будинок до об`єктів сільської ради, що підлягають приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна". Також у своєму зверненні позивачка порушувала інші питання, на які просила надати їй відповідь з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян".

Вищезазначену заяву відповідач отримав 30.07.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2310200141926.

Оскільки належними доказами відповідач доводів позивача не спростував та відзиву на позов не подав, суд вважає доведеним той факт, що відповідь на заяву позивачки від 29.07.2019 Рівською сільською радою надано не було.

Відтак, оскільки статтею 20 Закону № 393/96-ВР визначено чіткі строки для розгляду звернення громадянина, суд констатує протиправність бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви представника позивачки від 29.07.2019.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В силу вимог п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення: про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відтак суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення позовні вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву представника позивачки, адвоката Кадук А.І., від 29.07.2019 щодо включення до списку будинків, які підлягають приватизації/винесення окремого рішення щодо будинку по АДРЕСА_1 . При цьому відповідачу необхідно встановити місячний строк для розгляду вказаного звернення, як це передбачено частиною першою статті 20 Закону України "Про звернення громадян".

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вирішується судом залежно від обставин кожної адміністративної справи та є його розсудом, а не обов`язком.

Суд враховує, що на відповідача покладено чіткий обов`язок, виконання якого обмежується конкретним строком.

В силу положень ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відтак, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а за невиконання такого рішення законом встановлено відповідальність, зокрема кримінальну, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у цій справі, про що просить позивачка.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подав, належними та допустимими доказами доводів позивачки не спростував.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Враховуючи встановлені обставини справи, в цьому випадку відсутність відзиву на позовну заяву та невиконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України суд оцінює як визнання відповідачем заявленого позову.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 768,40 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інших документально підтверджених судових витрат у цій справі на дату постановлення судом рішення не встановлено. Відтак питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 29 липня 2019 року, поданої від її імені представником (адвокатом) Кадук Анастасією Ігорівною, щодо включення до списку будинків, які підлягають приватизації/винесення окремого рішення щодо будинку по АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Рівську сільську раду Жмеринського району Вінницької області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили розглянути заяву ОСОБА_1 від 29 липня 2019 року, подану від її імені представником (адвокатом) Кадук Анастасією Ігорівною, щодо включення до списку будинків, які підлягають приватизації/винесення окремого рішення щодо будинку по АДРЕСА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Рівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 );

2) представник позивачки: адвокат Кадук Анастасія Ігорівна (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_7 );

3) відповідач: Рівська сільська рада Жмеринського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 04330415, місцезнаходження: вул. Пушкіна, 6, с. Рів, Жмеринський район, Вінницька область, 23135).

Повне судове рішення складено 04.12.2019.

Суддя Сало Павло Ігорович