Рішення

від 27.11.2019 по справі 340/2074/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2074/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача : Усатенка Ю.Ю.;

відповідача : Покаленка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 04055251) провизнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького, в якому просить:

1) визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького яка виразилась в неукладенні договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кропивницького з ОСОБА_1 за об`єкт містобудування розташований за адресою: АДРЕСА_2 );

2) зобов`язати виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького укласти з ОСОБА_1 договір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кропивницького за об`єкт містобудування розташований за адресою: АДРЕСА_2.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 15.11.2013 року між ним у ПП АПСНИ придбано 2/25 часток Торгівельно-побутового комплексу незавершеного будівництва готовністю 61%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. 03.03.2014 року позивач уклав договір суборенди земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт незавершеного будівництва. 05.09.2017 року позивачем зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів з незначними наслідками (СС1).

25.02.2019 року позивачем до Кіровоградської міської ради подана заява про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кропивницький на об`єкт, розташований навпроти школи №35 м. Кропивницький і додані додатки відповідно до п.п. 2.2. Порядку залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда, затвердженого Рішенням Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 року №2107 зі змінами внесеними Рішенням Кіровоградської міської ради від 15.07.2014 року №3252.

В зв`язку з відсутністю відповіді позивач звернувся до міської ради за поясненнями. В свою чергу працівники міської ради звернулись до позивача з вимогою надати інший зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об`єкта містобудування. 22.05.2019 року позивач направив заяву до якої приклав новий зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об`єкта містобудування.

Позивач зазначає, що на час звернення до суду відповіді відповідач не надав і договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кропивницького зі мною не уклав. Вказану бездіяльність відповідача вважає незаконною, в зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

09.09.2019 року судом отримано відзив на позовну заяву від Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно до ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвиту інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до цього Закону встановлюють органи місцевого самоврядування.

На виконання вимог вищевказаного Закону 11.12.2002 року Кіровоградською міською прийнято рішення № 2107, яким затверджено порядок залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда. Рішенням Кіровоградської міської ради від 15.07.2014 року № 3253 "Про внесення змін до рішення Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 року № 2017 Про затвердження Порядку залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кіровограда зазначене рішення було доповнено. Пунктом 1.6 вказаного Порядку, з-поміж викладеного, також передбачено, що Замовник зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Кіровограда. Договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста укладається у письмовій формі виключно із замовником будівництва. Кошти залучаються на підставі Договору пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Кіровограда (далі - Договір), укладеного між замовником та виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради.

Також відповідно до п.2.1-2.8 Порядку (зі змінами внесеними згідно з рішенням від 06.03.2013 року № 2275 та від 15.07.2014 року № 3253), ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник звертається до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою про укладення Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Кіровограда. До заяви замовник додає певний перелік документів.

З поданих ОСОБА_1 документів вбачалося, що користувачем земельної ділянки та замовником будівництва торгівельно-побутового комплексу адресою: АДРЕСА_2 є приватне підприємство АПСНИ , а не заявник. На думку відповідача, подані позивачем документи унеможливлювали укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда, оскільки заявник не є належним замовником будівництва.

06.09.2017 року за № 518 позивачу було надано відповідь про те, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської області 06.11.2012 року за №КД 08312213651 було зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва "Будівництво торгоговельно-побутового комплексу по АДРЕСА_2 замовник будівництва ПП АПСНИ .

ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.08.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 13.09.2019 року суд перейшов до розгляду справи №340/2074/19 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання на 26 вересня 2019 року.

Ухвалою від 23.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 08 листопада 2019 року о 10 год. 30 хв.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважав можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Приватному підприємству АПСНИ Управлінням містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради надані містобудівні умови та обмеження на розміщення торгівельно-побутового комплексу на земельній ділянці площею 4097,51 кв.м. по АДРЕСА_2 згідно з договором суборенди земельної ділянки (державна реєстрація від 21.06.2010 року № 041039000078) (а.с.21зв.).

18.10.2013 року на підставі замовлення ОСОБА_1 відбулося встановлення (відновлення) в натурі та погодження меж земельної ділянки ОСОБА_1 під розміщення торгівельно-побутового комплексу (КВЦПЗ 03.07) за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом встановлення (відновлення) в натурі та погодження меж земельної ділянки (а.с.62).

Разом з тим, 18.10.2013 року відбулася передача ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 0,0070 га, що розташована за вищезазначеною адресою та прийнята останнім (в натурі), що підтверджується актом про передачу та прийом земельної ділянки (в натурі) (а.с.64).

15.11.2013 року між приватним підприємством АПСНИ (продавець) та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською А.Г. та зареєстровано в реєстрі за №942 (а.с.57, 58).

За умовами п. 1.1. вищевказаного договору продавець передає у власність (продає) 2/25 часток торгівельно-побутового комплексу незавершеного будівництвом (далі - майно), готовність якого на момент укладення цього договору становить 61%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а покупець приймає (купує) вищезазначене майно у власність, сплативши за нього обговорену ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

Об`єкт незвершеного будівництва розташований на земельній ділянці площею (розміром) 4097,51 кв.м., кадастровий номер 3510100000:37:329:0085, цільове призначення земельної ділянки під розміщення торгівельно-побутового комплексу.

Позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства, здійснена державна реєстрація права власності вищевказаного майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №12882623 від 15.11.2013 року (а.с.59).

03.03.2014 року між ОСОБА_2 (орендар) та ОСОБА_1 (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки (а.с.60,61).

Згідно п.1 договору суборенди земельної ділянки, орендар на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради №1411 від 06.11.2008 року та договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 15.04.2010 року в Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельним ресурсам за №041039000045 надає, а суборендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 3510100000:37:329:0085) під розміщення торговельно-побутового комплексу, яка знаходиться в АДРЕСА_2. Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом порядку.

За умовами п.23 договору суборенди земельної ділянки, цей договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації іншого речового права в реєстраційній службі Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №19400267 від 22.03.2014 року договір суборенди земельної ділянки від 03.03.2014 року набув чинності з 22.03.2014 року (а.с.67).

05.09.2017 року позивачем зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів з незначними наслідками (СС1) (а.с.54).

25.02.2019 року ОСОБА_1 до Кіровоградської міської ради подана заява про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кропивницький на об`єкт, розташований навпроти школи №35 м. Кропивницький і додані додатки відповідно до п.9 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (а.с.8).

У зв`язку з тим, що на дату звернення до суду відповідач договір пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кропивницького не уклав і відповіді на заяву не надав, вважає таку бездіяльність відповідача незаконною.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності .

Приписами п.4 ч.1 ст.4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Відповідно до положень ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Судом встановлено, що Кіровоградською міською радою у відповідності до ст.ст.140, 146 Конституції України, ст. 71 Бюджетного кодексу України, ст.ст.26, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні . ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , враховуючи пропозиції комісій Кіровоградської міської ради, Кіровоградської міської ради 11.12.2012 року за №2107 прийнято рішення, яким затверджено Порядок залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда(а.с.87-90).

Відповідно з п. 2.1-2.8 Порядку (зі змінами внесеними згідно з рішенням від 06.03.2013 року № 2275 та від 15.07.2014 року № 3253), ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник звертається до виконавчого комітету Кіровоградської міської ради із заявою про укладення Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Кіровограда.

До заяви замовником додаються: копія містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію (копія паспорта фізичної особи та ідентифікаційного коду - для громадян); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначений згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та затверджений замовником; копія відповідного розділу проектно-кошторисної документації, в якій визначені техніко-економічні показники об`єкта будівництва;

Замовник та генеральний проектувальник несуть повну відповідальність за достовірність наданих документів.

Протягом 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради звернення замовника управління містобудування та архітектури визначає розмір пайової участі та направляє проект Договору замовнику для підписання.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Кіровограда укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами Договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін.

Невід`ємною частиною Договору є розрахунок величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Кіровограда згідно з додатком.

Договори підписує заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (а.с.82).

Пунктом 1.3. Порядку визначено, що замовником є фізична та юридична особи, які мають намір щодо забудови території у місті Кіровограді і подали в установленому законом порядку відповідну заяву.

З аналізу вищевказаних норм Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда, затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 11.12.2012 року №2107 суд дійшов висновку, що укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури є обов`язком сторін. Відсутність укладеного договору виключає прийняття об`єкта в експлуатацію.

Більш того, суд зазначає, що приписами Закону України Про регулювання містобудівної діяльності не передбачено підстав для відмови укладення вказаного договору. Законодавцем встановлено встановлено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви, при цьому не передбачено право вимагати додаткові документи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як замовником, подана відповідна заява ще 25.02.2019 року до Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури між ним та Кіровоградською міською радою. До вказаної заяви додані документи у відповідності до вимог п. 2.2. Порядку. Проте, виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради в порушення 15 денного строку встановленого ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення коштів замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кіровограда зазначений договір не укладено.

Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що бездіяльність виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького яка виразилась в неукладенні договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кропивницького є незаконною та такою, що порушує права ОСОБА_1 .

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кропивницького за об`єкт містобудування, розташований за адресою: АДРЕСА_2, суд зазначає наступне.

Укладення вищевказаного договору належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Ольссон проти Швеції вказав , що норма національного закону не може розглядатися як право, якщо її не сформульовано з достатньою точністю так, щоб громадянин мав змогу, якщо потрібно, з відповідними рекомендаціями, до певної міри передбачити наслідки своєї поведінки.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах Олександр Волков проти України , C.G. та інші проти Болгарії та ін )

З матеріалів справи вбачається, що позивач до заяви від 25.02.2017 року долучив всі необхідні документи, що передбачені Порядком. Перелік документів, передбачених Порядком є вичерпним.

Отже, позивачем були вчинені всі необхідні необхідні для укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Кропивницький дії, тому у відповідача не було правових підстав для затягування часу щодо укладення договору.

У відповідності з Рекомендаціями №R(80)2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13, а згідно з статтею 244-2 КАС України суд зобов`язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи викладене у задоволенні позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме: укласти договір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Кропивницького, слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 384,20 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 04055251) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького яка виразилась в неукладенні договору пайової участі у розвитку інфраструктури м.Кропивницького з ОСОБА_1 за об`єкт містобудування розташований за адресою: АДРЕСА_2.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні 20 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ - 04055251).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2019 р.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук