Рішення

від 02.12.2019 по справі 440/3633/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3633/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.

представника позивача - Наливайка Є.О.

представника відповідача - Предибайло А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2019 року позивач ТОВ "УФТ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 000110501 та № 000109501.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на хибність висновків контролюючого органа, сформованих за результатами проведення перевірки ТОВ "УФТ". На переконання позивача контролюючий орган протиправно ставить йому у вину порушення, яки фактично не мали місця в господарській діяльності ТОВ "УФТ", а тому вважає спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими безпідставно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

28 жовтня 2019 року ухвалою суду до участі у справі в якості співвідповідача залучено Головне управління ДФС у Полтавській області.

24 жовтня 2019 року судом отримано відзив, у якому відповідач спростовує доводи позовної заяви та наполягає на обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень. На переконання контролюючого органа залучення до участі в господарській діяльності в якості позикодавця (кредитора) ТОВ "КУА "Спагія", який є пов`язаною з ТОВ "УФТ" особою у розумінні Податкового кодексу України, прямо суперечить Положенню "Про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів". Крім того, вищевказані операції з отримання позики та виплати процентів за користування нею не мають економічного ефекту та ділової мети, а лише призводять до мінімізації податкових зобов`язань позивача шляхом декларування від`ємного значення об`єкта оподаткування /а.с. 44-45/.

У відповіді на відзив ТОВ "УФТ" заперечує доводи контролюючого органа, посилаючись на свободу вибору контрагента та здійснення господарської діяльності, а також зазначає, що надання позики ТОВ "КУА "Спагія" відбулось на вигідних для позивача умовах, аналогічні яким на ринку фінансових послуг відсутні /а.с. 136-137/.

18 листопада 2019 року до суду подано відзив співвідповідача на позов, який містить доводи на користь обґрунтованості та правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, аналогічні наданим у відзиві Головним управління ДФС у Полтавській області /а.с. 162-163/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ "УФТ" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 31684390), заснованого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ Компанія з управлінням активами "Спагія". ТОВ "УФТ" здійснює свою господарську діяльність у сферах: механічного оброблення металевих виробів; діяльності посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптової торгівлі офісними меблями (основний); неспеціалізованої оптової торгівлі; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів /а.с. 171-172/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "УФТ" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складено акт № 1030/16-31-14-01-10/31684390 від 23 серпня 2019 року, відповідно до висновків якого встановлено порушення платником вимог підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України, пункту 3 розділу ІІІ НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказу № 318 від 31 грудня 1999 року Міністерства фінансів У країни "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 3.5 наказу Міністерства фінансів України № 433 від 28 березня 2013 pоку "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності", що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2019 року на суму 2114058,00 грн. /а.с. 11-30/.

Підстави, порядок призначення та проведення перевірки ініціатором звернення не оспорюються.

03 вересня 2019 року позивач подав заперечення до вищевказаного акта перевірки, в якому висловив свою незгоду з його висновками /а.с. 31-33/.

За результатами розгляду заперечень ТОВ "УФТ" контролюючий орган вніс зміни до окремих абзаців акта перевірки № 1030/16-31-14-01-10/31684390 від 23 серпня 2019 року, проте його висновки залишив без змін /а.с. 34-38/.

На підставі акта перевірки № 1030/16-31-14-01-10/31684390 від 23 серпня 2019 року відповідачем 17 вересня 2019 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 000110501, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1535133,00 грн. /а.с. 9/.

№ 000109501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 2201240,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 550310,00 грн. /а.с. 10/.

Позивач не погодився із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 000110501 та № 000109501, суд виходить з того, що вирішення зазначеного спору пов`язане з наданням правової оцінки правомірності залучення позивачем позикових коштів від пов`язаної особи - ТОВ Компанія з управління активами "Спагія", а також обґрунтованості відображення операцій щодо їх залучення, використання та обслуговування в бухгалтерському та податковому обліках ТОВ "УФТ".

У розумінні підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що господарські операції позивача з ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" не мають своїм наслідком досягнення ділової мети у розумінні підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України оскільки не призводять до одержання економічного ефекту від такої господарської діяльності (одержання прибутку).

Так, за даними бухгалтерського обліку банківські, в тому числі депозитні, рахунки позивача мають позитивний баланс, зокрема, станом на 01 квітня 2016 року сальдо складає 5800300,76 грн., станом на 01 січня 2017 року - 4147031,38 грн., станом на 01 січня 2018 року - 4576935,17 грн., станом на 01 січня 2019 року - 4511428,56 грн.

Крім того, 19 квітня 2016 року позивач отримав кошти від реалізації цінних паперів у розмірі 3577000,00 грн.; в охопленому перевіркою періоді позивач також одержав бюджетне відшкодування: у 2016 році - 2284541,00 грн., в 2017 році - 4815009,00 грн., у 2018 році - 3880930,00 грн., в І кварталі 2019 року - 1391369,00 грн.

При цьому, між позивачем (позичальник) та ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" (позикодавець) (співзасновник ТОВ "УФТ") з 28 січня 2011 року існують договірні відносини щодо надання позичальнику коштів на умовах повернення, строковості та платності /а.с. 98-118/.

Так, в охопленому перевіркою періоді позивачем від ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" на підставі договору про надання позики № Ск2 від 28 січня 2011 року та численних додаткових угод до нього (якими змінювались суми позики та відсотки за користування нею) залучено 15859000,00 грн. За даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, перевіркою встановлено віднесення до складу витрат з виплати відсотків за користування позикою в сумі 13764236,76 грн.

Вищевказані обставини зумовили висновок контролюючого органа про те, що операції, передбачені договором про надання позики № Ск2 від 28 січня 2011 року, не мають економічного ефекту та ділової мети, оскільки не призводять до отримання позивачем прибутку.

Слід зауважити, що представником позивача не надано доказів та пояснень, які б пояснювали чи виправдовували економічну доцільність систематичного залучення ТОВ "УФТ" позикових коштів від ТОВ Компанія з управління активами "Спагія".

На переконання суду, для врахування витрат, пов`язаних із залученням позики (у тому числі процентів за користування нею), при визначенні об`єкта оподаткування, необхідним є доведення безпосереднього зв`язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та їх підтвердження первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Зі змісту підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України випливає, що мета отримання доходу, як кваліфікуюча ознака господарської діяльності, кореспондує вимозі щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення його господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній з господарських операцій. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків набуває права на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що визнаються вчиненими в межах господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту. Із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект - це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Відтак, із визначеного у Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язковим елементом господарської операції, яка підлягає включенню під час визначення об`єкта оподаткування, є намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

У тому разі, якщо та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності, а тому їх наслідки не можуть бути відображені в податковому обліку платника податків.

Підсумовуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованими доводи відповідача про те, що операції позивача із залучення запозичених коштів від ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" не мають економічного ефекту та ділової мети, а тому не можуть включатись до операцій, які беруть участь у формуванні об`єктів оподаткування, зокрема, податком на прибуток.

Крім того, пунктом 10 розділу V Положення "Про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів", затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 серпня 2013 року № 1414 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 серпня 2013 року за № 1486/24018, передбачено, що компанії з управління активами під час провадження діяльності з управління активами інститутів спільного інвестування не має права укладати договори позики (процентні та безпроцентні) з пов`язаними особами такої компанії з управління активами.

Як встановлено судом та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" є співзасновником ТОВ "УФТ", а позивач входить до складу співзасновників ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" /а.с. 158-159, 171-172/.

З матеріалів справи випливає, що позивач в охопленому перевіркою періоді мав статус пов`язаної з ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" особою в розумінні абзацу "а" підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 159 Податкового кодексу України.

Оскільки отримання позивачем коштів у формі позики від ТОВ Компанія з управління активами "Спагія" прямо суперечить вимогам законодавства, а тому такі господарські операції не можуть визнаватись господарськими операціями ТОВ "УФТ", що беруть участь у формуванні об`єкта оподаткування.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами контролюючого органа про безпідставність віднесення позивачем до складу витрат вищевказаних господарських операцій та правомірністю винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 000110501 та № 000109501.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В дослідженому судом випадку відповідачем доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень від 17 вересня 2019 року № 000110501 та № 000109501 з огляду на що під час їх прийняття відповідач діяв у межах чинного законодавства, в зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Натомість позивач достовірних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції суду не надав, а тому суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УФТ" (пров. Перспективний, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ЄДРПОУ 31684390) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 43142831), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06 грудня 2019 року.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова