Рішення

від 21.11.2019 по справі 540/1790/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1790/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

секретар: Рябчич А.М.

за участю:

представників позивача Пацалової Т.В. Шептіки Т.В. Семенюк Л.М.,

представникців відповідача Козлової Н.О., Оджиковської Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" до Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Тов "Іксора" звернулось в суд з адміністративним позовом до ГУ ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, а саме:

- № 0001611422 від 17.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15184,00 грн., та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на прибуток приватних підприємств на суму 60736,00 грн.;

- № 0001661422 від 23.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212841,25 грн. та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму 851365,00 грн.;

- № 0004441307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.;

- № 0004431307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 101650,82 грн., та грошового зобов`язання за платежем - Податок на доходи фізичних осіб на суму 596,16 грн.;

- № 0002221422 від 02.08.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2440,00 грн.;

- № 0004451307 від 17.05.2019 р. про збільшення грошового зобов`язання за платежем - Військовий збір у розмірі шістдесят три гривні 68 копійок, із них податкове зобов`язання збільшено на суму 41,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22,28 грн.

Зазначені податкові повідомленн-рішення винесені на підставі Акту № 54/21-22-14-01/31848398 від 08.04.2019 року, що складений за результатом документальної планової виїзної перевірки, яка проводилася Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі - Відповідач) з 25.02.2019 р. по 01.04.2019 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р., валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р.

Вважаючи, що зазначені вище рішення суперечать нормам чинного законодавства України і постановлені без врахування письмових заперечень від 03.05.2019 року на Акт №54/21-22-14-01/31848398 від 08.04.2019 року, позивач направив скаргу до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України частково задоволено скаргу, скасовано ППР від 17.05.2019 р. № 0001631422 в частині 320,00 грн. та замість нього прийняте нове ППР № 0002221422 від 02.08.2019 р. на суму штрафних (фінансових) санкцій 2 440,00 грн. Інші ППР залишено без змін.

Порядок та підстави проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Судом встановлено, що ТОВ Іксора є автотранспортним підприємством, яке здійснює перевезення пасажирів власними та орендованими автобусами. Підприємство має власні майстерні, працівники яких здійснюють поточний ремонт зазначених транспортних засобів. Крім того, з метою здійснення господарської діяльності позивач укладає з фізичними особами підприємцями договори оренди транспортних засобів.

Розглянувши заявлені позовні вимоги, суд вважає за доцільне викласти позиції сторін, аналіз та оцінку доказів, позицію суду, щодо кожного податкового повідомлення-рішення окремо.

1. Податкове повідомлення-рішення № 0001611422 від 17.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15184,00 грн., та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на прибуток приватних підприємств на суму 60736,00 грн.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення ТОВ ІКСОРА п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток на 60 736 грн (у т. ч. по періодам: за 1 квартал 2018 року - 60736 грн, за півріччя 2018 року - 60736 грн, за три квартали 2018 року - 60736 грн),

Перевіркою встановлено, що ТОВ ІКСОРА в 1 кварталі 2018 року віднесено до рядку 2180 Інші операційні витрати (форма №2 Звіт про фінансові результати) витрати на суму 337420 грн, які обліковуються на бухгалтерському рахунку 947 Нестачі і витрати від псування цінностей .

З метою підтвердження правомірності списання до складу витрат у І кварталі 2018 року вартості запчастин, підприємством надано акти списання ТМЦ на загальну суму 337420 грн, які датовані 10 жовтня 2018 року. Тобто, підприємством у 1 кварталі 2018 року здійснюється списання запчастин на підставі актів списання, датованих жовтнем 2018 року.

Отже, ТОВ ІКСОРА безпідставно включено до складу інших операційних витрат в 1 кварталі 2018 року вартість списаних запасних частин, без підтверджуючих первинних документів (актів списання).

До заперечень на акт документальної планової виїзної перевірки підприємством додатково надано копії первинних документів, а саме: заявки на ремонт та акти виконаних робіт за період з 01.01.2018 по 29.03.2018. Надані заявки на ремонт та акти виконаних робіт містять лише перелік запчастин та назву виконаних робіт та не можуть вважатись первинними документами, на підставі яких відбувається списання запасних частин в бухгалтерському обліку підприємства відповідно до вимог ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки заявки та акти виконаних робіт не містять відомостей щодо кількості, одиниці виміру, ціни, суми без ПДВ.

Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України підприємством завищено витрати на вартість списаних товарно-матеріальних цінностей (запчастини, олива, рідина гальмівна), що не підтверджені первинними документами за 1 квартал 2018 року на 337420 грн.

Заперечуючи проти викладених порушень, позивач зазначив, що такі висновки є необґрунтованими оскільки під час перевірки були надані всі первинні документи на підставі яких було здійснено списання запчастин при проведенні ремонту транспортних засобів, а саме: заявки на ремонт, акти виконаних робіт, акти списання товарно-матеріальних цінностей.

У І кварталі 2018 року заявки на ремонт, які оформлює черговий механік, надано до бухгалтерії, в акті списання товарно-матеріальних цінностей від 30.03.2018 року (копія додається) не зазначено номерні знаки транспортних засобів, на які було встановлено запчастини. В подальшому, при з`ясуванні обставин, інформація щодо використання запчастин для проведення ремонтів відповідних автобусів була підтверджена в жовтні 2018 року, що відображено в акті списання товарно-матеріальних цінностей від 10.10.2018 р. (копія додається).

Під час проведення перевірки належним чином було підтверджено фактичне здійснення господарських операцій щодо списання товарно-матеріальних цінностей у І кварталі 2018 року. У IV кварталі 2018 року ТОВ Іксора не відображає повторення цих витрат, так як фактично витрати було здійснено та відображено у І кварталі 2018 року (фінансова звітність за І квартал та за IV квартал 2018 року додається).

Доказами зазначеного є акт списання товарно-матеріальних цінностей від 30.03.2018 року, акт списання товарно-матеріальних цінностей від 10.10.2018 р. та фінансова звітність за І та IV квартали 2018 року.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в акті перевірки, які співпадають з обґрунтуваннями викладеними у відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази та приписи діючого законодавства суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001611422 підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 44.2 ст. 44 ПКУ для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно Положення (стандарту) 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

Відповідно до п. 6, 7, 8 Положення (стандарту) 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. ...

Враховуючи приписи ПК України та Положень (стандартів) 1, 7 та 16 суд вважає, що при формуванні витрат для обчислення прибутку вирішальним є наявність документально підтвердженого зв`язку включених до складу витрат операцій з активами платника податку з отриманням доходу, використаного для обчислення фінансового результату.

Надаючи оцінку актам списання ТМЦ (запасних частин), відповідач зазначає про відсутність у них номерів транспортних засобів на які було встановлено (списано) ці запасні частини.

Суд не погоджується з такою позицією і вважає, що надані позивачем письмові докази, а саме акт списання від 30.03.2018 року, заявки на ремонт, акти виконаних робіт, які були предметом дослідження під час перевірки є достатніми для їх врахування як первинних документів на підставі яких позивачем сформовані витрати, незважаючи на їх недоліки (відсутність номерів т/з) про які зазначено в акті перевірки.

Суд погоджується з обґрунтуванням позивача, що акт списання ТМЦ від 10.10.2018р. не є підтвердженням повторного списання, а є доказом усунення недоліків акта від 30.03.2018 року. Крім того, він не є документом на підставі якого здійснено повторне списання запасних частин і це не могло бути встановлено під час перевірки, оскільки цей період виходить за межі перевірки.

Виходячи з цього суд вважає, що відповідач правомірно виключив документально підтверджені витрати позивача відображені у акті списання від 30.03.2018 року та які в подальшому вплинули на формування прибутку та визначення бази оподаткування.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0001661422 від 23.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212841,25 грн. та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму 851365,00 грн.

Відповідно до акта перевірки встановлено, що ТОВ ІКСОРА укладало договори в період 2014 -2017 років з Управлінням соціального захисту населення Білозерської райдержадміністрації Херсонської області та Управлінням соціальної політики Херсонської міської ради про відшкодування витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян.

Грошові кошти (компенсація вартості проїзду пільгових категорій громадян), які надходили до ТОВ Іксора у 2014-2016 роках, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, в рахунок оплати вартості послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ, на дату зарахування таких грошових коштів на банківський рахунок ТОВ ІКСОРА правомірно визначено податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи із вартості таких товарів/послуг та які не підлягають коригуванню. Однак, ТОВ Іксора у 2016-2017 роках здійснено коригування податкових зобов`язань з ПДВ по неплатникам ПДВ на загальну суму 694005 грн, а також отримано грошові кошти у 2017 році від Управління соціального захисту населення Білозерської районної державної адміністрації на загальну суму 655000 грн. як компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян.

Перевіркою встановлено, що грошові кошти, отримані у 2017 році, як компенсація вартості проїзду пільгових категорій громадян на загальну суму 655 000 грн віднесено до складу доходів, при цьому податкові зобов`язання з ПДВ з отриманої компенсації вартості проїзду підприємством не нараховувались.

По грошовим коштам (компенсація вартості проїзду пільгових категорій громадян), які надходили до ТОВ ІКСОРА у 2017 році в рахунок оплати вартості послуг, операції з постачання яких оподатковуються ПДВ, на дату зарахування таких грошових коштів на банківський рахунок підприємство зобов`язане було визначити податкові зобов`язання з ПДВ, виходячи із вартості таких товарів/послуг.

Згідно з висновками акта перевірки, в порушення п. 187.1, п. 187.7 ст. 187,п.192.2 ст. 192 Податкового кодексу України ТОВ ІКСОРА безпідставно здійснено коригування податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 694005 грн та не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ від отримання грошових коштів в рахунок компенсації витрат за пільговий проїзд громадян на загальну суму 131000 грн.

За результатами розгляду акта перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.05.2019 № 0001661422 на 851365 грн. податку на додану вартість і 212841,25 грн штрафних санкцій.

ТОВ Іксора не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з того, що кошти отримані за рахунок субвенції з державного бюджету в рахунок компенсації за перевезення пільгової категорії громадян не можна розглядати як надання послуг цим громадянам чи органам місцевого самоврядування, які здійснили перерахування цих коштів, оскільки це є компенсація перевізникам збитків від здійснення такої діяльності. Посилаючись на п. 196.1.6. ПК України позивач зазначає що такі компенсаційні виплати не є об`єктом оподаткування.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав викладених в акті перевірки, які співпадають з обґрунтуваннями викладеними у відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази та приписи діючого законодавства суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001611422 підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Пунктом 199.1. ст. 199 ПК України передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Контролюючим органом у Акті зазначено, що підприємством не нараховувались податкові зобов`язання з ПДВ від отримання грошових коштів в рахунок компенсації витрат за пільговий проїзд громадян на зазначену суму.

Відповідно до ст. 35 Закону України від 05.04.2001 р. № 2344 - III Про автомобільний транспорт перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізними на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 29 Закону № 2344 органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів, та перевезення пасажирів за регульованими тарифами компенсацію відповідно до Закону.

Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень (ст. 37 Закону № 2344).

На виконання зазначених норм Закону № 2344 Херсонською обласною державною адміністрацією було видане розпорядження № 215 від 02.03.2003 р. Про порядок обліку та контролю для забезпечення розрахунків по видатках за компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автомобільному транспорті приміського сполучення (копія надається), а ¦також Білозерською районною державною адміністрацією Херсонської області було видане розпорядження № 211 від 28.02.2006 р. Про затвердження порядку обліку та контролю для забезпечення розрахунків по видатках за компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автомобільному транспорті приміського сполучення (копія надається).

Порядком обліку та контролю для забезпечення розрахунків по видатках на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на автомобільному транспорті приміського сполучення № 211 від 28.02.2006 р. затверджено, що середня дальність та середня вартість поїздки одного пасажира підтверджується наказом підприємства-перевізника на підставі обстеження пасажиропотоків і приймається постійною величиною для обліку та розрахунків до наступного обстеження.

Таким чином, витрати місцевих бюджетів проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету, місцевим бюджетом та здійснення державних програм соціального захисту у відповідності до порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання і державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, яка затверджена Постановою КМУ № 256 від 04.03.2002 р. та ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 196.1.6. Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування операції з: виплат у грошовій формі заробітної плати (інших прирівняних до неї виплат), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи інших фондів загальнообов`язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі)

Суд погоджується з позицією позивача, що з огляду на вимоги Закону № 2344 та норм БК України, перевізники здійснюють пільгові перевезення громадян, а держава компенсує їм збитки від здійснення такої діяльності.

Враховуючи, що компенсація збитків за своєю правовою природою не є операцією з постачання послуг, оскільки перевізник не зобов`язаний надати органу місцевого самоврядування послуги в обмін на отриману суму коштів, а лише отримує компенсацію за рахунок субвенції, то при отримані з бюджету таких сум у перевізника не виникає необхідності визначати та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Фактично перевезення пільгових категорій громадян здійснюється за рахунок соціальних програм, а також встановлених законодавством пільг окремим категоріям громадян і не може розглядатись як надання оплатних послуг цим громадянам, що унеможливлює їх оподаткування.

Суд вважає, що в разі оподаткування цих компенсаційних виплат перевізнику за рахунок субвенції, втрачається їх соціальна спрямованість на покращення соціального захисту громадян та гарантії встановлених законами України пільг, втрачається сама суть субвенції як форми грошової допомоги місцевим бюджетам із державного бюджету, яка призначена для конкретно визначеної цілі.

Таким чином, суми отримані як компенсація за пільгові перевезення від Управління соціального захисту не підлягають оподаткуванню з ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що період коригування зобов`язань з ПДВ (2014-2016 рр) підпадав під дію розпорядження голови обласної державної адміністрації № 65 від 06.02.2014 р. Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні в межах Херсонської області (копія надається) відповідно до п. 3 якого у тарифах на перевезення пасажирів і багажу автобусами, які працюють у звичайному режимі руху в приміському та міжміському внутрішньо обласному сполученні в межах Херсонської області не враховано ПДВ.

3. Податкове повідомлення-рішення № 0004441307 від 17.05.2019 р.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за порушення за порушення пп.. б п. 176.2 ст. 176 ПК України та на підставі п. 54.3 ст. 54 і пункту 119.2 ст. 119 ПК України сформовано та вручено ТОВ Іксора податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0004441307 про збільшення грошового за штрафними санкціями у розмірі - 510 гривень.

Перевіркою встановлено, що підприємством у податкових розрахунках за І-ІV кв. 2015-2017, І-ІІІ кв. 2018 не відображено суми доходу, виплачені фізичним особам- підприємцям.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення представники відповідача посилаються на п. 54.2 ст. 54 ПК України відповідно до якого грошове зобов`язання щодо суми податкових зобов`язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов`язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та зазначає, що ТОВ "Іксора" укладає договори оренди транспортних засобів з фізичними особами підприємцями які зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію та є визначальним фактором для неутримання податку на доходи фізичних осіб суб`єктом господарювання. ТОВ Іксора не є податковим агентом щодо вказаних фізичних осіб та звільнено від обов`язку подання щодо них розрахунків форми 1-ДФ. У зв`язку з чим, штрафні санкції за неподання таких розрахунків застосовуватись не можуть, а тому застосування штрафу, передбаченого п. 119.2 ст. 119 ПК України є незаконним.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, заяви сторін по суті, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0004441307 від 17.05.2019 р. є незаконним та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до підпунктів 1-3 п. 177.5 ст. 177 ПК України, фізичні особи-підприємці самостійно відображають доходи за результатами календарного року шляхом подання податкової декларації та зобов`язані самостійно нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 177.8 ст. 177 ПК України, якщо дохід ФОП виплачує інша самозайнята особа (тобто інші ФОП чи особа, що здійснює незалежну професійну діяльність) або ж суб`єкт господарювання, то останні, за загальним правилом, не утримують ПДФО при нарахуванні доходу, якщо ФОП було надано документ про реєстрацію особи суб`єктом господарювання.

Відповідачем надані суду договори оренди транспортних засобів та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця тих осіб з якими укладено ці договори.

Представники відповідача не заперечували наявність цих документів під час перевірки, але наполягають на своїй позиції.

Суд повністю погоджується з обґрунтуванням позивача про відсутність законодавчо закріпленого обов`язку суб`єкта господарювання, який нараховує дохід ФОП, щодо його відображення в податковому розрахунку 1-ДФ.

ПК України, а також Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений Наказом № 4, не містить обов`язку особи, яка нараховує дохід ФОП, відображати його у податковому розрахунку за формою 1-ДФ.

Системний аналіз п. 1.2 та 1.3 Порядку, дає підстави прийти до висновку, що законодавець розмежовує поняття фізична особа та фізична особа-підприємець і використовує статус останнього лише в ролі податкового агента. У Порядку термін фізична особа не є узагальнюючим щодо самозайнятих осіб та інших фізичних осіб.

Суд вважає, що у господарських операціях з фізичними особа-підприємцями ТОВ "Іксора" не є і не може бути податковим агентом, як це стверджує відповідач, оскільки позивач укладає з ними угоди як з суб`єктами підприємницької діяльності, за якими проводить розрахунки, які є доходом цих підприємців та по яких вони самостійно сплачують податки.

4. Податкове повідомлення-рішення № 0004431307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 101650,82 грн., та грошового зобов`язання за платежем - Податок на доходи фізичних осіб на суму 596,16 грн.;

Відповідно до акту перевірки щодо питань сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 встановлено порушення пп.168.1.2, п.168.1 ст. 168, пп.129.1.3 п.129.1 ст. 129 ПК України, а саме не в повному обсязі та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб. Пеня за порушення строків сплати (перерахування) ПДФО не нарахована, так як податок до бюджету сплачено протягом 90 календарних днів, наступних за граничний термін сплати податку.

Так, перевіркою встановлено порушення порядку сплати податку до бюджету, а саме: не повне перерахування податку під час виплати доходу платникам податку, що підтверджується даними бухгалтерського обліку по рахункам 301 „Каса у національній валюті", 311 „Поточні рахунки у національній валюті, 6411 „Розрахунки з податку на доходи фізичних осіб", 66 „Розрахунки по заробітній платі", первинними документами - касовими книгами, прибутковими та видатковими касовими ордерами, відомостями на виплату заробітної плати, платіжними дорученнями.

Перевіркою встановлено порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168 ПК України, в результаті чого не у повному обсязі перераховано податок на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу на загальну суму 1616525,79 гр.

При перевірці своєчасності надання звітів про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, своєчасності повернення сум надміру витрачених коштів та наявність документів, які підтверджують вартість понесених витрат платника податку встановлено відшкодування витрат без підтверджуючих розрахункових документів.

Підзвітними особами не надано підтверджуючі розрахункові документи (всього на суму 2760 грн.,) згідно діючого законодавства - чеки, касові чеки РРО, квитанції до прибуткових касових ордерів, в результаті чого ТОВ Іксора занижено податок на доходи фізичних осіб у зв`язку із не визначенням об`єкта оподаткування всього на суму 596,16 грн.

Позивач вважає висновки акту та прийняте податкове повідомлення-рішення протиправними та зазначає, що підприємство мало переплату по податку з доходів фізичних осіб, яка обліковувалась в інтегрованій картці платника податку і не була при перевірці врахована. Щодо заниження податку на 596,16 грн., зазначає, що обґрунтовано врахував розрахункові документи надані працівниками на підтвердження понесених ними витрат по придбанню товарів.

Відповідач вважає висновки акту та прийняте за його результатами податкове повідомлення-рішення правомірними з підстав наведених у акті перевірки та відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, заяви сторін по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на спростування висновків викладених в акті перевірки.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України, податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 171.1 пункту 171 Податкового кодексу України передбачено, що собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Судом не встановлено обставин які б підтвердили наявність у позивача переплати по податку з доходів фізичних осіб достатньої для не виконання обов`язку щодо його перерахування до бюджету в розмірі та строки визначені ПК України.

Позивач не надав суду з цього приводу жодних доказів та не спростовував висновки акту перевірки, що в даному випадку може здійснити тільки він, а не відповідач, не зважаючи на вимоги ст. 77 КАС України.

В той же час, відповідно до акту перевірки п.3.8.2 та додатку 14 до нього, на підставі первинних документів позивача та бухгалтерських регістрів, відповідачем встановлено несвоєчасність перерахування до державного бюджету податку самостійно нарахованого позивачем, а також його заниження на 596,16 грн.

Таким чином, виявлені порушення несвоєчасного перерахування податку до бюджету мали місце, а фінансові санкції в сумі 101650,82 грн. застосовані правомірно.

5. Податкове повідомлення-рішення № 0002221422 від 02.08.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2440,00 грн. та податкове повідомлення №0004451307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 22,28 грн. та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Військовий збір на суму 41,40 грн. яке є похідним від попереднього.

Відповідно до акта перевірки встановлено порушення вимог п.2.11. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та п.19 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148.

Встановлено, що 11.05.2016 ОСОБА_1 подав до бухгалтерії авансовий звіт № 72 на суму 320,00 грн. без документів, що підтверджували б витрачання готівки;

20.09.2018 ОСОБА_2 подав до бухгалтерії авансовий звіт № 181 на суму 740,00 грн. без документів, що підтверджували б витрачання готівки;

05.06.2018 ОСОБА_3 подав до бухгалтерії авансовий звіт № 97 на суму 3125,00 грн., з яких 1700,00 грн. без документів, що підтверджували б витрачання готівки.

Всього до бухгалтерії подано авансових звітів без документів, що підтверджували б витрачання готівки на загальну суму 2440,00 грн.

До заперечень на акт перевірки підприємством також не надано документів, що підтверджували б витрачання готівки підзвітними особами.

За результатами акта перевірки ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0001631422, згідно з яким застосовано до ТОВ Іксора штрафні (фінансові) санкції у сумі 2760 грн. за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Рішенням ДФС України за скаргою позивача скасовано ППР від 17.05.2019 № 001631422 на суму 320 гри., та замість нього прийнято нове податкове повідомлення -рішення від 02.08.2019 № 0002221422 на суму штрафних санкцій 2 440,00 грн.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині зазначив, що для підтвердження витрат на придбання запасних частин для основної діяльності ТОВ Іксора , працівники підприємства разом зі звітом про використання коштів, подали до бухгалтерії підприємства оригінали розрахункових документів, які підтверджують в якій кількості і на які цілі працівники витратили видані їм кошти. До звіту додаються оригінали документів (чеки, квитанції, накладні), що підтверджують господарські витрати та мають необхідні реквізити відповідно до законодавства. Визнання даних витрат додатковим благом працівників та відповідно оподаткування цих сум ПДФО та військовим збором є необґрунтованим.

Представники відповідача заперечували проти таких вимог з підстав наведених у акті перевірки та відзиві на позовну заяву.

Врахувавши позиції сторін та письмові докази по справи, приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкових повідомленнь-рішеннь № 0002221422 від 02.08.2019 р. та № 0004451307 від 17.05.2019 р. задоволенню не підлягають.

Пунктом 2.11 гл. 2 Постанови НБУ від 15 грудня 2004 року "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" та п.19 р. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 передбачено, що видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Системний аналіз зазначених приводить до висновку, що про витрачені кошти підзвітна особа зобов`язана подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт про одержані суми готівки, фактично здійснені витрати, а також залишок підзвітних сум.

Крім того, до авансового звіту повинні додаватись оригінали первинних документів, (розрахункові квитанції, касові товарні чеки, проїзні документи, акти закупівлі квитанції до прибуткових ордерів, тощо), що підтверджували б витрачання готівки за цільовим призначенням.

Статтею 2 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР визначено, що розрахунковими документами є документи встановленої форми та змісту, а саме: касові і товарні чеки, розрахункові квитанції, проїзні документи тощо, які підтверджують факт продажу товарів та надання послуг, надруковані й зареєстровані в установленому порядку реєстратором розрахункових операцій (РРО) або заповнені вручну.

Дослідивши надані позивачем копію товарного чеку, накладну та інші документи, що були предметом дослідження під час перевірки, суд приходить до висновку, що їх зміст, оформлення не є належним та таким, що дає підстави визнати їх розрахунковими документами для підтвердження витрат отриманих підзвітних сум.

Таким чином, відповідач правомірно визначив суму 2440 грн. як додаткове благо фізичних осіб та правомірно нарахував на них військовий збір.

Виходячи з вищенаведених обставин суд частково задовольняє позовні вимоги та відповідно до цього пропорційно стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір.

Керуючись ст.242-248 КАС України, суд

вирішив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі:

- № 0001611422 від 17.05.2019 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15184,00 грн., та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на прибуток приватних підприємств на суму 60736,00 грн.;

- № 0001661422 від 23.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 212841,25 грн. та збільшення грошового зобов`язання за платежем - Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) суму 851365,00 грн.;

- № 0004441307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень:

- № 0004431307 від 17.05.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 101650,82 грн., та грошового зобов`язання за платежем - Податок на доходи фізичних осіб на суму 596,16 грн.;

- № 000222422 від 02.08.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2440,00 грн.;

- № 0004451307 від 17.05.2019 р. про збільшення грошового зобов`язання за платежем - військовий збір у розмірі шістдесят три гривні 68 копійок, із них податкове зобов`язання збільшено на суму 41,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 22,28 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, місцезнаходження: м. Херсон, просп. Ушакова, 75) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іксора" (код ЄДРПОУ 31848398, місцезнаходження: м. Херсон, Бериславське шосе, 11) у сумі 16759,81 грн (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять грн. 81 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 06 грудня 2019 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 111030300