Рішення

від 05.12.2019 по справі 640/3514/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 грудня 2019 року № 640/3514/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомМалого підприємства Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Мале підприємство Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 32-а, код ЄДР: 21615705) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439980), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.11.2018:

№ 6052615147, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 116 667,00 грн. за основним платежем та на 58 333,00 грн. за штрафними санкціями;

№ 6062615147, відповідно до якого на позивача на підставі п/п. 54.3.3. і п. 121.1. ПК України накладено штраф у розмірі 510 грн. (код платежу 21081103) у зв`язку із встановленням порушення позивачем п. 44.6., п. 85.2. ПК України (ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю).

Позиція позивача.

Позивач зазначає, що висновки контролюючого органу стосуються взаємовідносин позивача з ТОВ Профбудкомплекс за червень 2016 щодо придбання послуг. Позивач зазначає, що придбання послуг підтверджено договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт за ф. КБ-2в, довідками про вартість виконаних робіт та витрат ф. КБ-3. Однак, первинні документи були вилучені у товариства на підставі ухвали слідчого судді від 13.03.2018, про що товариство неодноразово інформувало контролюючий орган. Між тим, всі наявні документи були надані до перевірки. При перевірці було проігноровано повідомлення товариства про те, що підприємство готове надати докази вилучення оригіналів документів. Разом з цим, головний бухгалтер надав інспекторам акт попередньої перевірки від 11.07.2018, в якому зазначена детальна інформація про вилучення документів.

Позивач також зазначає, що під час перевірки були використані матеріали досудового розслідування, а також є посилання на вирок суду від 03.04.2018 по справі № 760/20771/17, однак, з даної інформації неможливо встановити, що господарська діяльність контрагента проводилась без настання правових наслідків.

Отже, на думку позивача, під час перевірки були використані документи, які жодним чином не стосуються фінансово-господарської діяльності підприємства, не можуть підтвердити чи спростувати факт порушення законодавства підприємством та взагалі не можуть бути розцінені як первинні документи.

Позиція відповідача.

Відповідач, з підстав, викладених в Акті перевірки, у відзиві (т.1, а.с. 50) просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись, крім іншого, на вирок у кримінальній справі відносно керівника та одночасно головного бухгалтера підприємства - контрагента позивача, на фактичне нездійснення спірних операцій.

Процесуальні дії, вчинені у справі.

Ухвалою від 05.03.2019 позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою від 11.04.2019 залишено без задоволення клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку МП Промкомплекс у формі ТОВ (код ЄДР 21615705) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з низкою суб`єктів господарювання за період з 01.01.2014 по 29.07.2016.

За результатами перевірки складено акт від 19.10.2018 № 269/26-15-14-07-02-10/21615705 (далі - Акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що копія наказу від 03.10.2018 № 14778 про проведення перевірки вручено під розписку 05.10.2018. З направленням на проведення перевірки 05.10.2018 також ознайомлений головний бухгалтер. В журналі реєстрації перевірок вчинено запис від 05.10.2018. Перевірка проводиолась з 05.10.2018 по 11.10.2018.

Встановлено, що у період, який перевірявся, позивач був платником податку на додану вартість.

Крім іншого зазначено, що під час перевірки головному бухгалтеру товариства вручено запит від 10.10.2018 № 1 про надання пояснень та їх документального підтвердження відносно проведених у наведений вище період господарських операцій. У разі вилучення документів, надати завірені копії ухвал суду та протоколів обшуку (вилучення) документів. Поштою 11.10.2018 направлено повторний запит. Надано картку рахунку 631, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.

Інші документи до перевірки не надано, про що складено акти від 09.10.2018, від 10.10.2018, 11.10.2018.

Зазначається також, що від товариства надійшли листи від 09.10.2018, від 11.10.2018, згідно яких надано інформацію про те, що документи фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Профбудкомплекс (код ЄДР 40028021) вилучені слідчим відділом Оболонського УП ГУ НП у м. Києві 22.03.2018.

Однак, на підтвердження наведеного не надано відповідних документів.

Щодо ПДВ.

За червень 2016 сформовано податковий кредит у сумі 163 489,00 грн. Перевіркою встановлено його завищення на 116 667,00 грн. за відносинами з ТОВ Профбудкомплекс .

Відносно наведеного за наявною податковою інформацією сформовано п/н № 299 від 30.06.2016 (дата реєстрації 08.07.2016; а.с. 100) на загальну суму 700 000 грн. з ПДВ 116 666,67 грн.

Номенклатура поставки - Комплекс робіт з підтримання технічного стану ліфтового обладнання за червень 2016 р. .

Податкова накладна підписана із зазначенням директора - ОСОБА_1.

Однак, як вже зазначалося, до перевірки не надано документів за відносинами позивача із вказаним товариством.

За наявною податковою інформацією фінансові звіти за 1 квартал, 9 місяців тік 2016 контрагентом не подавалися.

Форми 1 ДФ за 1 кв., 9 місяців та 2016 рік контрагентом не подані. Згідно з формою 1 ДФ за 1 кв. 2016 - 22.04.2016 на роботу прийнято 3 чоловіка і жінка із заробітною платою 2 000 грн. та 1300 грн.

Остання звітність подана за вересень 2016.

Основні види діяльності: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

Крім іншого, зазначено про наявність вироку суду від 03.04.2018 у справі № 760/20771/17, який набрав законної сили 03.05.2018, щодо придбання/перереєстрації у період 21.04.2016 - 25.04.2016 ОСОБА_1 товариства з обмеженою відповідальністю Профбудкомлекс для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безготівковому переведенні безготівкових коштів у готівку. Вказаним вироком затверджено угоду від 27.09.2017 про визнання винуватості.

Враховуючи те, що операції з контрагентом не могли здійснюватися та не здійснювались, беручи до уваги статус контрагента як фіктивного, нелегального підприємства та, як наслідок, несумісність такого статусу з легальною підприємницькою діяльністю, контролюючий орган вважає, що позивач не набув права на спірні суми податкових вигод.

Відтак, контролюючий орган у висновках акту перевірки зазначив про порушення позивачем п. 44.1., п. 198.2, п. 198.3., п. 198.6. ПК України внаслідок чого занижено ПДВ за червень 2016 на 116 667,00 грн., а також про порушення п. 44.6., п. 85.2. ПК України.

На підставі висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

За результатами оскарження висновків акту перевірки та прийнятих рішення вони залишені без змін.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом ч. 6. ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2018 у справі № 760/837/18, який набрав законної сили 03.05.2018, за результатами розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР від 05.05.2017 за № 32017000000000055, затверджено угоду про визнання винуватості від 27.09.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення генеральної прокуратури України Ватутіним О.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає у м. Глеваха, судимого вироком Васильківського міського суду Київської області від 16.09.2013 за ч. 2 ст. 185 КК України на 5 років 8 місяців позбавлення волі (ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.03.2016 звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 25 днів).

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:

за ч. 1 ст. 205 КК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8 500 грн.;

за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на 1 (один) рік.

Судом у даному вироку встановлено, що у квітні 2016 року ОСОБА_1 , знаходячись біля станції метро Лук`янівська у м. Києві, зустрів чоловіка, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який представився ОСОБА_2 та запропонував ОСОБА_1 додатковий заробіток. У ході розмови ОСОБА_2 запропонував перереєструвати на його ім`я Товариство з обмеженою відповідальністю Профбудкомплекс код за ЄДРПОУ 40028021, далі - ТОВ Профбудкомплекс та Товариство з обмеженою відповідальністю Т.Д.В. Компані код за ЄДРПОУ 37441275, далі ТОВ Т.Д.В. Компані , на яких він буде формально рахуватися засновником, директором та головним бухгалтером, за що ОСОБА_1 отримає винагороду у розмірі 1000 грн., а реально здійснювати підприємницьку діяльність та керувати підприємствами він не буде .

ОСОБА_1 усвідомлюючи, що порушує вищевказані норми чинного законодавства України погодився на пропозицію невстановленої слідством особи, таким чином вступивши з нею у попередню змову.

Також, у вказаному вироку зазначено, що 21.04.2016, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані ОСОБА_2 йому на підпис документи містять завідомо неправдиві відомості щодо зміни керівника, складу засновників, місцезнаходження, придбання та перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Профбудкомплекс , яке в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності інших осіб, діючи умисно, з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи відведену йому у заздалегідь обумовленому злочинному плані роль, засвідчив їх своїм підписом, надавши їм статус офіційних документів, а саме: договір №1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Профбудкомплекс від 21.04.2016, договір №2 купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ Профбудкомплекс від 21.04.2016, протокол №3 загальних зборів учасників ТОВ Профбудкомплекс від 21.04.2016, наказ №5 від 22.04.2016, реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРЮО від 23.04.2016, тим самим вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, після чого вказані офіційні документи передав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_2 .

Після чого, 25.04.2016 вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості ОСОБА_1 , подав державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Києво-Святошинського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у Київській області, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 126, що призвело до державної реєстрації державним реєстратором зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Профбудкомплекс (код ЄДРПОУ 40028021), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис під №13391070002011698.

В вересні 2016 року, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи з корисних мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою досягнення злочинної мети, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані ОСОБА_2 йому на підпис документи містять завідомо неправдиві відомості щодо зміни керівника, складу засновників, місцезнаходження, придбання та перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ Т.Д.В. Компані , яке в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності інших осіб, діючи умисно, з корисних мотивів за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи відведену йому у заздалегідь обумовленому злочинному плані роль, засвідчив їх своїм підписом, надавши їм статус офіційних документів, а саме: протокол №02/2016 загальних зборів учасників ТОВ Т.Д.В. Компані від 14.09.2016, договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Т .Д.В . Компані від 14.09.2016, заяву про державну реєстрацію змін про юридичну особу, статут ТОВ Т.Д.В. Компані , тим самим вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості, після чого вказані офіційні документи передав невстановленій особі на ім`я ОСОБА_2 .

Після чого, в вересні 2016 року вказані документи, що містять завідомо неправдиві відомості ОСОБА_1 , подав державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 41, що призвело до державної реєстрації державним реєстратором зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу - суб`єкта підприємницької діяльності - ТОВ Т.Д.В. Компані (код ЄДРПОУ 37441275), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис №10731020000019920

Таким чином ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у внесенні за попередньою змовою групою осіб в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинені за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України (в редакції від 10.10.2013).

Крім того ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір спрямований на фіктивне підприємництво, здійснив придбання суб`єктів підприємницької діяльності для подальшого використання невстановленими особами з метою прикриття незаконної діяльності .

Судом у вказаному вироку встановлено, що невстановлені слідством особи, які діяли за попередньою змовою з ОСОБА_1 в період з 21.04.2016 по 30.12.2016, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, з використанням банківської системи Клієнт - Банк сприяли перерахуванню грошових коштів, які надходили від підприємств реального сектору економіки на банківські рахунки ТОВ Профбудкомплекс та ТОВ Т.Д.В. Компані , з метою подальшого переведення у готівку та ухилення від сплати податків, оскільки вказані операції не відображалися в документах податкової звітності.

Таким чином, за висновком суду, визначеним у вказаному вироку, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в групі осіб за попередньою змовою, перебуваючи на території м. Києва, у період 2016 року створив шляхом реєстрації суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ Профбудкомплекс (код за ЄДРПОУ 40028021) та ТОВ Т.Д.В. Компані (код за ЄДРПОУ 37441275), реквізити та рахунки якого використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 України.

27.09.2017 між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Ватутіним О.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205-1 та ч.1 ст.205 КК України.

Суд, згідно із вироком, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин , ніж ті, що передбачені в угоді.

З вищезгаданого вироку вбачається, що фактичні обставини ніким не оспорювались та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що зазначене підприємство-контрагент зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівник вказана особа не реалізовувала, договори та первинні документи не складав та не підписував.

У даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені підприємства. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства в частині проведення господарської діяльності, складання первинних та звітних документів, та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства. Матеріалами справи, відомостями з ЄДР щодо товариства - контрагента позивача також спростовується наявність таких осіб.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, а також судом під час розгляду справи, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним підприємством.

Виходячи з наведеного спростовуються доводи позивача щодо виконання на користь позивача спірних операцій зазначеним підприємством-контрагентом, за відносинами з яким сформовано спірні суми податкових вигод, та доводи щодо юридичної значимості первинних документів.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно, свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, що, у свою чергу, свідчить про законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскаржуваних рішень.

Що стосується власне спірних операцій, суд додатково зазначає наступне.

Так, проаналізувавши у взаємозв`язку з вищенаведеним та в контексті доводів учасників справи щодо обставин донарахування сум ПДВ та податку на прибуток відносно взаємовідносин позивача із зазначеним контрагентом положення :

- ПК України, а саме: п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну господарська діяльність ), п/п. 14.1.185. (щодо визначення постачання послуг ), п/п. 14.1.203 (щодо визначення продаж результатів робіт (послуг), п/п 14.1.231 (щодо визначення розумна економічна причина (ділова мета),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 ПК України (щодо визначення податок на додану вартість ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 185.1. (щодо визначення об`єкт оподаткування ), п п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку), п. 201.1. (щодо обов`язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту),

- ч. 2. ст. 3. ( фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку ), ч. 1 ст. 9 ( підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи ), ст. 1 (щодо визначення термінів) Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ( первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію );

- п/п. 16.1.2. ПК України (щодо обов`язку ведення обліку доходів і витрат, складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків та зборів), 16.1.3. ПК України (щодо обов`язку подання звітності та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів), п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, та щодо підтвердження задекларованих відомостей), суд приходить до наступних висновків .

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов`язкові реквізити, зокрема, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що у сукупності надає первинному документу юридичної значимості для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об`єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності ; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети , розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов`язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних по суті та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

У даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази та первинні документи відповідно до положень ст. 90 КАС України за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 2 ст. 73 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України (щодо обов`язку доказування), суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій, відсутність розумних економічних причин для їх замовлення, про юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Так, як зазначено вище, підприємство-контрагент знаходилось поза межами контролю та поза межами фактичного управління номінального директора, що вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно, свідчить про нездійснення спірної операції та відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод, як вже зазначалося вище.

Більш того, під час розгляду справи позивач, в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, а саме на доведення фактичного виконання спірної операції, так і не надав суду відомостей та їх документального підтвердження щодо належності позивачу об`єкта, де, за твердження позивача, виконувались роботи за номенклатурою Комплекс робіт з підтримання технічного стану ліфтового обладнання за червень 2016 р. . При цьому, відсутня будь-яка деталізація вказаних робіт, що є передумовою для визначення належності до об`єкту оподаткування та, відповідно, відображення таких операцій в обліку.

Відсутні і будь-які відомості щодо з`ясування позивачем наявності у контрагента необхідних виробничих, трудових, технічних ресурсів для організації виконання спірних операцій, що є звичайною діловою практикою для цілей з`ясування можливостей контрагента. Відсутні і відомості щодо конкретних осіб, які з боку контрагента виконували спірні операції.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями (08.07.16, 19.07.2016, 25.07.2016; а.с. 101) сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного, позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов`язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Як приходить до висновку суд, за спірними операціями із зазначеними контрагентом лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод , наслідком чого стало отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Що стосується доводів позивача відносно того, що він повідомляв контролюючий орган про відсутність оригіналів первинних та інших документів внаслідок їх вилучення, слід зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 85.2. ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.9. ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів , облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Однак , з наявних матеріалів, у т.ч. скарг, звернень позивача до контролюючого органу та до органів оскарження, з переліків зазначених в них документів, не вбачається надання позивачем цим органам під час перевірки доказів вилучення первинних документів за відносинами з контрагентом.

Попередній акт перевірки від 11.07.2018 не є наданням доказів вилучення документів, що мали б подаватися в рамках іншої перевірки, оскільки після попередньої перевірки минув певний час, тобто змінилися обставини.

Таким чином, посилання позивача на неврахування контролюючим органом цих обставин, є безпідставним, оскільки дійсно, під час перевірки не було надано доказів вилучення документів, а відтак, відповідач правомірно виходив з тих обставин, що склалися, тобто проведення контрольних заходів на підставі наявної податкової інформації та враховуючи вирок суду, який набрав законної сили.

Більш того , відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

У свою чергу, відповідно до положень ч. 4. ст. 165 КПК України на вимогу володільця особою, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, має бути залишено копію вилучених оригіналів документів. Копії документів, які вилучаються або оригінали яких вилучаються, виготовляються з використанням копіювальної техніки, електронних засобів володільця (за його згодою) або копіювальної техніки, електронних засобів особи, яка пред`являє ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів.

Тобто, позивач мав всі можливості отримати копії документів, які вилучалися, і, таким чином, пред`явити їх під час перевірки.

Однак , під час розгляду справи не надано жодних доказів звернення позивача щодо залишення йому копій, як і будь-яких звернень у подальшому щодо отримання копій документів, чим, по суті, створювались штучні передумови для легітимізації зовні правомірного, але по суті - штучно створеного становища відсутності у позивача документів, необхідних для подання контролюючому органу під час перевірки.

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для висновку про протиправність висновків акту перевірки відносно безпідставного ненадання позивачем контролюючому органу первинних документів (їх копій) та, відповідно, приходить до висновку про правомірність спірного рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відповідність фактичним обставинам та нормам податкового законодавства висновків Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень, а відтак підстав для визнання противними та скасування оскаржуваних рішень не має.

Доводи позивача та надані ним матеріали, досліджені та оцінені судом, не спростовують наведених висновків суду та не доводять зворотного. У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що у даному випадку і вчинено судом.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 5-11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Малого підприємства Промкомплекс у формі товариства з обмеженою відповідальністю (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 32-а, код ЄДР: 21615705) до ГУ ДФС у м. Києві (код ЄДР 39439980; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 серпня 2017 року №1972615147 та №1982615147 - відмовити у повному обсязі .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін