Ухвала

від 06.12.2019 по справі 796/165/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №796/165/18-ц

Апеляційне провадження №06.08/824/875/2019

У Х В А Л А

06 грудня 2019 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати в цивільних справах - Сержанюка А.С., розглянувши матеріали справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у місті Києві за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса про вжиття заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

04 грудня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса про вжиття заходів забезпечення позову, де заявник просить зупинити дію постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року про приєднання виконавчих проваджень №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 до зведеного виконавчого провадження №59036926 на час розгляду судом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса на рішення державного виконавця.

На обґрунтування поданої заяви зазначає, що в провадженні Київського апеляційного суду, як суду першої інстанції, перебуває на розгляді скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса на постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року про приєднання виконавчих проваджень за №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 до зведеного виконавчого провадження №59036926.

Зазначає, що положення ЦПК України та Закону України Про виконавче провадження підтверджують правомірність вжиття заходів забезпечення позову під час розгляду судом скарг на дії державного виконавця та не містять законодавчих обмежень чи заборон щодо розгляду відповідної заяви.

Окрім цього, посилається на те, що ст. 150 ЦПК України містить невиключний перелік видів забезпечення позову та прямо передбачає можливість вжиття заходів, які хоч прямо і не передбачені кодексом, проте спроможні забезпечити ефективний захист порушеного права позивача.

Постановами від 29 жовтня 2019 року до зведеного виконавчого провадження №5903926 було приєднано виконавчі провадження №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 за виконавчими листами Київського апеляційного суду №824/66/2019 від 12 вересня 2019 року.

Виконавчі дії щодо приєднання проваджень до зведеного виконавчого провадження №5903926 було вчинено під час дії постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 30 вересня 2019 року про зупинення всіх виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню №59036926.

Внаслідок приєднання виконавчого провадження №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 в межах зведеного виконавчого провадження №59036926, зокрема, змінено суб`єктний склад учасників виконавчого провадження, а саме: до складу стягувачів приєднано Акціонерне товариство Державний ощадний банк України ; змінено склад виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню, - долучено виконавчі листи №824/66/2019 від 12 вересня 2019 року, змінено загальний розмір заборгованості боржника перед стягувачами більш ніж 1,3 млрд. доларів США.

Вказані зміни є істотними для зведеного виконавчого провадження №59036926 та критично впливають на всі подальші процедури звернення стягнення на майно боржника в межах зведеного виконавчого провадження №59036926.

Так, зміна складу стягувачів та розміру заборгованості за виконавчими документами має прямий і безпосередній вплив на розподіл коштів внаслідок примусового продажу майна боржника для вимог стягувачів.

Зміна виконавчих документів, за якими здійснюється зведене виконавче провадження, матиме своїм наслідком необхідність внесення відповідних змін та доповнень до раніше ухвалених процесуальних документів в межах виконавчого провадження, за якими майно боржника передано для примусової реалізації.

Таким чином, оскаржувані постанови державного виконавця з моменту їх ухвалення мають вплив на подальший хід виконавчого провадження.

З огляду на неправомірність оскаржуваних постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року внаслідок їх ухвалення під час зупинення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження №59036926 та їх оскарження в судовому порядку, у випадку задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса , буде поставлено під сумнів всі наступні виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження №59036926, що суперечить інтересам скаржника, як стягувача в межах зведеного виконавчого провадження.

Крім цього, зазначено, що заходи забезпечення позову не несуть ризиків для учасників провадження та зведеного виконавчого провадження №59036926, а відтак - відсутні підстави для надання зустрічного забезпечення.

В той же час, скаржник висловлює свою готовність вжити всі дії для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, у разі їх визначення судом.

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які заявник посилається в заяві про забезпечення позову, у межах доводів та вимог поданої заяви, вважає за необхідне подану заяву залишити без задоволення, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та ( або ) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ( включаючи догляд за хворою дитиною ), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно або грошові кошти неплатоспроможного банку, а також на майно або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку до такого банку або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно або грошові суми клієнта неплатоспроможного банку, на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних, можуть бути передані приймаючому або перехідному банку чи спеціалізованій установі, утвореній Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно або грошові суми залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 04 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця, де просить визнати неправомірними та скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року про приєднання виконавчих проваджень №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 до зведеного виконавчого провадження №59036926.

Того ж дня, Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса подало до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, де просить зупинити дію постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року про приєднання виконавчих проваджень №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 до зведеного виконавчого провадження №59036926 на час розгляду судом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса на рішення державного виконавця.

З приводу заявлених вимог суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При цьому, на переконання суду, вимоги заяви про забезпечення позову щодо зупинення дій зазначених постанов є тотожними вимогам скарги щодо визнання неправомірними та скасування постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича від 29 жовтня 2019 року про приєднання виконавчих проваджень №60260134, №60258848, №60259987, №60258900 до зведеного виконавчого провадження №59036926.

Таким чином, таке забезпечення позову буде суперечити положення ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Окрім цього, згідно п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07 лютого 2014 року, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги ( аналогічно забезпеченню позову ) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Отже, при розгляді скарги на рішення державного виконавця суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги ( аналогічного забезпеченню позову ) шляхом зупинення виконавчого провадження або дії окремих постанов.

Не надано суду і доказів того, що заявник звертався до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження і у задоволенні його заяви було відмовлено та ним було оскаржене відповідне рішення держвиконавця до суду.

А тому, відповідно до ст.ст. 149-154 ЦПК України, подану заява про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 263, ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія Жиса про вжиття заходів забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до цього суду.

Суддя Київського

апеляційного суду А.С. Сержанюк