Постанова

від 03.12.2019 по справі 826/19340/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19340/16 Головуючий у 1 інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Аліменка В.О. Карпушової О.В. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аве-плаза" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аве-Плаза" (далі - ТОВ "Аве-Плаза") звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України щодо відмови у реєстрації податкових накладних №64 від 10.10.2016 р., №128 від 21.10.2016 р., №129 від 21.10.2016 р., №130 від 21.10.2016 р., №131 від 21.10.2016 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Аве-Плаза задоволено в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо відмови у прийнятті та реєстрації податкових накладних №64 від 10.10.2016, №128 від 21.10.2016, №129 від 21.10.2016, №130 від 21.10.2016, №131 від 21.10.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з 24.10.2016 по 02.12.2016. В частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у реєстрації податкових накладних №64 від 10.10.2016, №128 від 21.10.2016, №129 від 21.10.2016, №130 від 21.10.2016, №131 від 21.10.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, на рівні ДФС відбувається на автоматичному рівні, з урахуванням особливостей електронного документообігу та не залежить від будь-яких дій ДФС.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Аве-Плаза 17 серпня 2016 року надіслало засобами телекомунікаційного зв`язку Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві Договір про визнання електронних документів №170820164, що підтверджується квитанцією №2, згідно якої, документ прийнято.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у м. Києві від 04 жовтня 2016 року №21608/10/26-15-08-04-14 про розгляд скарги щодо припинення дії договору про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року №170820164, вказаний договір є чинним.

Товариство з обмеженою відповідальністю Аве-Плаза оскаржувало у судовому порядку дії відповідача щодо тимчасового зупинення дії Договору про визнання електронних документів №170820164 від 17 серпня 2016 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2018 року у справі №826/14284/16 позов задоволено, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо тимчасового зупинення дії Договору про визнання електронних документів №170820164 від 17.08.2016. Дане рішення набрало законної сили 22 січня 2019 року.

Крім того, позивачем оскаржено рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 29 серпня 2016 року про тимчасове зупинення дії Договору про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року за реєстраційним номером №9147701871. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року у справі №826/18673/16 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 29.08.2016 р. №24260/10/26-59-08-04-17 про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 17.08.2016 р. за реєстраційним номером №9147701871. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року вказане рішення залишено без змін.

Позивач, відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, склав податкові накладні №64 від 10 жовтня 2016 року, №128 від 21 жовтня 2016 року, №129 від 21 жовтня 2016 року, №130 від 21 жовтня 2016 року, №131 від 21 жовтня 2016 року та направив їх засобами телекомунікаційного зв`язку до контролюючого органу, з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманих квитанцій, податкові накладні не прийняті. У графі виявлені помилки вказано наступне: Документ не може бути прийнятий - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причини помилки .

Товариство з обмеженою відповідальністю Аве-Плаза здійснило декілька спроб реєстрації вказаних накладних в ЄРПН, однак, щоразу отримувало квитанції про неприйняття документу.

Позивачем направлено адвокатські запити до відповідачів із проханням повідомити причини неприйняття податкових накладних №64 від 10.10.2016 р., №128 від 21.10.2016 р., №129 від 21.10.2016 р., №130 від 21.10.2016 р., №131 від 21.10.2016 р.

У відповідь на адвокатський запит, відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві направив позивачу лист від 07 листопада 2016 року №32374/10/26-59-08-04-17, яким повідомив, що Договір про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року за №9147701871 є діючим та перешкоди для подання документів засобами телекомунікаційного зв`язку відсутні.

Державна фіскальна служба України, на адвокатський запит позивача, надала відповідь листом від 17 листопада 2016 року №11964/Я/99-99-08-02-01-14, яким повідомила, що направлені податкові накладні, про які зазначено у запиті, не прийняті, про що Товариство повідомлено квитанціями №1. У даній відповіді, ДФС України не вказала причини неприйняття вищезазначених податкових накладних.

Не погоджуючись із діями відповідачів про відмову у прийнятті податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п. 201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями пункту 2 вищезазначеного Порядку передбачено, що внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація (п. 7 Порядку №1246).

Згідно п. 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до п. 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня платникові податку засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Аве-Плаза складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №64 від 10 жовтня 2016 року, №128 від 21 жовтня 2016 року, №129 від 21 жовтня 2016 року, №130 від 21 жовтня 2016 року, №131 від 21 жовтня 2016 року (а.с 21-25).

Однак, відповідно до квитанцій №1 від 11 листопада 2016 року та 24 листопада 2016 року, податкові накладні не прийняті. У графі виявлені помилки вказано: Документ не може бути прийнятий - Зверніться до ДПІ за місцем реєстрації для з`ясування причини помилки (а.с. 30, 55-58).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Аве-Плаза" здійснило декілька спроб реєстрації вказаних накладних в ЄРПН, проте, щоразу отримувало квитанції про відмову у прийнятті документів (а.с. 31-54).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено виключний перелік підстав для відмови у прийнятті податкових накладних. Разом з тим, ДФС України, при прийнятті рішень по відмову в прийнятті податкових накладних ТОВ Аве-Плаза , не було встановлено та зазначено жодну з підстав, передбачених п. 9 вказаного Порядку.

Посилання апелянта на припинення дії Договору про визнання електронних документів, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як вбачається з листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07 листопада 2016 року №32374/10/26-59-08-04-17, Договір про визнання електронних документів від 17 серпня 2016 року №9147701871 є діючим, підприємство має можливість подавати звітність в електронному вигляді (а.с. 69-70).

Також, твердження апелянта про те, що неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, на рівні ДФС відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу та не залежить від будь-яких дій ДФС, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вбачається з положень Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246, саме ДФС відповідальна за перевірку податкових накладних на відповідність критеріям, затверджених податковим законодавством України, перед їх реєстрацією, при цьому, на думку колегії суддів, організація роботи в автоматичному режимі не повинна впливати на належне виконання контролюючим органом своїх обов`язків.

При цьому, колегією суддів враховуються висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 20 жовтня 2011 року по справі Рисовський проти України , в якому ЄСПЛ зазначив, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Щодо позовних вимог до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у реєстрації податкових накладних, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні, оскільки, прийняття та реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється саме Державною фіскальною службою України.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Аве-Плаза" та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Аліменко В.О. Карпушова О.В. Повний текст постанови виготовлено 05.12.2019 року