Постанова

від 05.12.2019 по справі 640/8567/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8567/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Михайлюк-Філімоної Є.В.,

представника відповідача Демянової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року (повний текст рішення виготовлено 04.10.2019, суддя Літвінова А.В.) у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО , в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації складських приміщень товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО (код ЄДРПОУ 13691974), розташованого за адресою: місто Київ, Деснянський район, вул. Червоноткацька, 63, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх (із накладенням печаток) на електрощит, вхідні двері та ворота, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки; обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, контроль за виконанням судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом та поновлено строк звернення до суду.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року позов задоволено; застосовано заходи реагування до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО (код ЄДРПОУ 13691974, розташованого за адресою місто Київ, вулиця Червоноткацька, 63), у вигляді повного зупинення експлуатації складських приміщень, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх (з накладенням печаток) на електрощит, вхідні двері і ворота, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірці. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням та ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 в повному обсязі та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, при цьому позивач лише зазначає, що порушення можуть створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Зупинення роботи певного об`єкту є крайнім заходом покарання і повинен застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, чого в даному випадку або немає, або не доведено позивачем. Позивачем не встановлено причинно-наслідкового зв`язку, та не доведено, що встановлені порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Крім того, апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО є суб`єктом із високим ступенем ризику, оскільки, проводить свою діяльність із виготовлення (виробництва) та зберігання (складські приміщення) друкарської фарби, тобто, в своїй діяльності використовує легкозаймисті, горючі матеріали, що створює підвищену загрозу настання надзвичайної ситуації при недотриманні правил пожежної безпеки , оскільки даний факт не підтвердженим належними та допустимими доказами, а є не більше ніж припущенням як суду, так і позивача.

Також, апелянт вказує, що з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу, однак, обставини, які визнані поважними ухвалою суду від 30 вересня 2019 року таким не є, позивачем не доведено належними та допустимими доказами об`єктивної неможливості при первинному зверненні підтвердити належним чином повноваження свого представника, чи повторно звернутися до суду в межах, встановленого законом строку.

12.11.2019 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач вказує, що 21 жовтня 2019 року Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, на об`єктах складських приміщень товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО , за результатом проведення якої було складено Акт №882 від 05.11.2019, відповідно до якого, в ході проведення позапланового заходу було виявлено 7 правопорушень, що підтверджує факт усунення 20 порушень, що були виявлені під час планової перевірки за Актом № 15 від 25 січня 2019 року.

29.11.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.09.2019 та ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.019 - без змін.

У відзиві позивач вказує, що стосується твердження позивача, що виявлені порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, то кожне порушення правил пожежної безпеки несе в собі потенційний ризик як настання надзвичайної ситуації, так і ризик ускладнення евакуації у випадку пожежі та затягування у часі процесу ліквідації надзвичайної ситуації.

Позивач вказує, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежать у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Крім того, позивач вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

03.12.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких ТОВ Компанія ДУО вказує, що 18 листопада 2019 року Деснянським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, на об`єктах складських приміщень товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО , за результатом проведення якої було складено Акт №999 від 29.11.2019, відповідно до якого, в ході проведення позапланового заходу було виявлено 1 порушення, що підтверджує факт усунення 26 порушень, що були виявлені під час планової перевірки за Актом № 15 від 25 січня 2019 року та Акту №882 від 05.11.2019.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що працівниками Деснянського районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на підставі наказу від 13.12.2018 №740 "Про проведення планових перевірок", посвідчення на проведення перевірки від 02.01.2019 №33 проведено планову перевірку щодо додержання суб`єктом господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, Деснянським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві складено акт від 25.01.2019 №15, яким встановлено наступні порушення:

1. В приміщеннях дозволяється улаштування та експлуатація тимчасових електромереж.

2. Приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76.

3. Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.

4. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складських приміщень.

5. Допускається надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку.

6. Клас вогнестійкості проходок електрокабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції, з нормованим класом вогнестійкості, менше ніж нормована межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій за ознаками ЕІ.

7. Не проведено перевірку блискавкозахисту будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008.

8. Допускається захаращення шляхів евакуації, 2-го поверху корпусів LX та СХ (приміщення надані в орендне користування), меблями обладнанням та різними матеріалами, встановлення робочих місяць.

9. Приміщення електрощитової не обладнано системою протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації) (порушення п.п. 5.1., 5.8., 7.1. додаток А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ).

10. Електророзподільчі коробки у складських (підсобних) приміщеннях не закриті кришками з негорючих матеріалів.

11. З`єднання жил проводів в приміщенні електрощитової здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

12. Двері на шляхах евакуації не з усіх приміщень, відчиняються в напрямку виходу з приміщень.

13. Не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки для приміщень складського призначення, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

14. В складах допускається відкрите прокладання електропроводів і кабелів транзитом через пожежонебезпечні зони і ближче 1 м від них.

15. Не на всіх поверхах сходових клітин типу СК1 передбачено вікна; площа вікон на сходових клітина на рівні передбачена менше ніж 1,2 м2; не всі вікна сходових клітин типу СК1 обладнано пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів.

16. Відсутні двері, які відокремлюють сходові клітки від приміщень поверхів корпусу СХ.

17. Не надано акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки під підвісними стелями будівель корпусів.

18. На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, встановлені у пожежонебезпечних зонах, не нанесені знаки, що вказують на їх ступінь захисту згідно з чинними стандартами.

19. Відстань між стінами та стелажами складських приміщень передбачена менше 1 м.

20. З першого поверху корпусу СХ, групи приміщень у правому крилі на другому поверсі корпусу СХ та групи приміщень у правому крилі на другому поверсі корпусу ЬХ не виконано другого евакуаційного виходу.

21. Відсутні світлові покажчики "Вихід", згідно з вимогами ДБН В. 1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва".

22. Ширину евакуаційних шляхів на другому поверсі корпусу LХ (коридорів) за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у загальний коридор з двох сторін передбачено без урахування зменшення на ширину найширшого дверного полотна.

23. Не підвищено межу вогнестійкості несучих металевих конструкцій корпусу LХ.

24. Приміщення корпусів обладнано не сертифікованими пожежними сповіщувачами.

25. Протипожежні відстані між будинками та спорудами використовуються для стоянок транспорту.

26. Пожежні кран-комплекти не розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

27. Ширина у просвіті евакуаційних дверей встановлених на шляхах евакуації 2-го поверху корпусу СХ виконання меншою за 0,8 м.

Вважаючи вказані порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту, такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що враховуючи наявність порушень правил пожежної безпеки подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

У силу вимог частини сьомої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно зі статтею 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Разом з тим, згідно із статтею 69 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема, з питань пожежної безпеки у разі, поміж іншого, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, та з питань техногенної безпеки.

Таким чином, статтями 69 та 70 Кодексу цивільного захисту України передбачені різні санкції за порушення вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

При цьому, з аналізу вищенаведеного вбачається, що застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації складських приміщень товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Однак, відповідач вказує, що частину порушень ним усунуто, а частини недоліків не існувало, оскільки в наявності всі необхідні підтверджуючі документи.

Апелянт зазначає, що про усунені недоліки та заплановані заходи поінформовано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві листом від 14.02.2019 вх. №91.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають у приміщенні відповідача, а також особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення.

Колегія суддів наголошує на тому, що поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Так, згідно Акту від 25.01.2019 №15, складеного за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та враховуючи надані позивачем пояснення та докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО не усунуто порушення зафіксовані в акті перевірки від 25.01.2019 №15 в повному обсязі.

Зокрема, позивач зазначав, що виданий Головним управлінням Держтехногенбезпеки у місті Києві дозвіл на початок роботи офісно-складських приміщень відповідача від 22.03.2013 №302, виданий з обмеженням, тобто, дозвіл діє за умови дотримання правил пожежної безпеки, тобто дозвіл діє за умови дотримання правил пожежної безпеки, укладення договору страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди на період усунення порушень правил пожежної безпеки та виконання запланованих протипожежних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зазначено, що усунуто порушення, визначене пунктом 5 акта перевірки від 25.01.2019 №15, щодо надання в орендне користування приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, частиною другою статті 57 Кодексу цивільного захисту України визначено, що початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості (будівель, споруд, приміщень або їх частин) здійснюється суб`єктом господарювання на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (далі - декларація), а для суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику - також за наявності позитивного висновку за результатами оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення (далі - оцінка протипожежного стану).

З огляду на зазначене, чинним законодавством прямо передбачено обов`язок суб`єкта господарювання мати зазначену декларацію, зокрема, передбачається відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації. Однак, відповідачем не надано зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази.

Зокрема, на підтвердження виконання пунктів 3, 4, 6, 13, 18, 25, 26, відповідачем надано фотоматеріали, які на думку позивача є доказом усунення даного порушення.

Разом з тим, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві зазначено, що надані копії фотознімків не дають змоги встановити місце та дату їх створення, ідентифікувати зображені на них об`єкти по відношенню до спірних правовідносин.

Колегія суддів погоджується із доводами позивача щодо неналежності таких доказів, оскільки останні не відображають інформацію щодо предмета доказування.

Фактично доводи товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО щодо усунення недоліків, виявлених під час перевірки, не підтверджені належними доказами.

З фотокопій знімків, долучених до відзиву на позовну заяву не вбачається місце та дата їх створення, неможливо ідентифікувати зображені на них об`єкти по відношенню до спірних правовідносин.

Копії документів належним чином не засвідчені і датовані 2004, 2012, 2013 роками, тобто не свідчать про усунення недоліків, виявлених в січні 2019 року.

Так, на усунення недоліків визначених пунктом 7 акта перевірки від 25.01.2019 №15 щодо перевірки блискавкозахисту будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008, надано копію Технічного звіту про проведення електровимірювальних та випробувальних робіт електрообладнання та електроустаткування та висновків.

Разом з тим, відповідно до пункту 9.1.1 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд передбачено, що всім організаціям та підприємствам незалежно від форми власності рекомендується мати комплект експлуатаційно-технічної документації блискавкозахисту об`єктів, для яких виконується блискавкозахист.

Однак, надана відповідачем копія Технічного звіту про проведення електровимірювальних та випробувальних робіт електрообладнання та електроустаткування та висновків не є доказом усунення виявленого правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО не доведено факту відсутності (усунення) порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 25.01.2019 №15.

Суд апеляційної інстанції, також, наголошує, що належним доказом усунення порушень є акт перевірки , який має зафіксувати відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а тому, у випадку, якщо апелянт вважає, що порушення, виявленні під час перевірки відсутні, він може звернутись із заявою про проведення позапланової перевірки за його бажанням до позивача для встановлення відсутності порушень.

Колегія суддів зазначає, що неусунення вказаних в Акті порушень може завдати негативних наслідків та створити загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають на об`єкті (приміщеннях) відповідача.

Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Недотримання правил у сфері техногенної та пожежної безпеки може призвести до тяжких наслідків, що є неприпустимим, оскільки порушує конституційно закріплені права працівників на безпечні умови для життя та праці.

Колегія суддів при цьому погоджується з висновками суду першої інстанції, що товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО є суб`єктом із високим ступенем ризику, оскільки, проводить свою діяльність із виготовлення (виробництва) та зберігання (складські приміщення) друкарської фарби, тобто, в своїй діяльності використовує легкозаймисті, горючі матеріали, що створює підвищену загрозу настання надзвичайної ситуації при недотриманні правил пожежної безпеки, адже згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, позивач здійснює такі види діяльності за КВЕД: Код 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик; Код 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; Код 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); Код 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Колегія суддів звертає увагу, що під час перевірки встановлені грубі порушення правил пожежної безпеки товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО , що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, кількість таких порушень є неважливою, так як наявність навіть одного порушення може створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відтак, посилання апелянта на те, що застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО заходів у вигляді повного зупинення експлуатації складських приміщень відповідача є такими, що не відповідають чинному законодавству, оскільки, ані в акті перевірки від 25.01.2019 №15, ані в позовній заяві не містяться допущені відповідачем порушення, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню і таким чином, становлять реально загрозу життю і здоров`ю людей, є необґрунтованими.

Враховуючи наявність таких порушень, подальша діяльність відповідача створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють та перебувають на підприємстві, внаслідок чого є підстави для застосування до відповідача заходів реагування.

У відповідності до частини першої статті 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відтак, враховуючи, що на час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не надано суду доказів повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вказаних в акті перевірки від 25.01.2019 №15, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а застосований в даному випадку захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО виявленого порушення.

Також, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18 та від 20.11.2018 у справі № 826/1024/18.

Колегія суддів зазначає, що станови на дату прийняття рішення судом першої інстанції (30 вересня 2019 року) порушення, які стали підставою для звернення позивача з даним позовом для застосування заходів реагування, відповідач повністю не усунув та не спростував документально відсутність факту їх вчинення та існування.

Доводи апелянта про те, що ним було усунуто порушення вимог правил пожежної безпеки, що на його думку, виключає необхідність застосування до нього заходів реагування, судова колегія вважає безпідставними і такими, що не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених апелянтом на момент проведення перевірки (з 24.01.2019 по 25.01.2019) та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей.

Акт №882 від 05.11.2019, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки ТОВ Компанія ДУО (строк проведення перевірки з 21.10.2019 до 05.11.2019), у якому зафіксовано, що позивачем було виявлено 7 порушень, і таким чином усунено 20 порушень, що були виявлені під час планової перевірки за Актом № 15 від 25 січня 2019 року, не може бути взято судом до уваги як доказ усунення порушень стоном на час винесення рішення суду першої інстанції, оскільки такі докази суду першої інстанції не надавалися, оскаржуване рішення прийнято 30.09.2019, а факт усунення 20 порушень зафіксовано в акті від 05.11.2019, тобто вже після винесення оскаржуваного рішення, при цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що 7 порушень відповідачем так і не було усунуто, а саме: 1. Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів (протипожежні двері) у протипожежних перешкодах складських приміщень; 2. Допускається захаращення шляхів евакуації, 2-го поверху корпусів LX та СХ (приміщення надані в орендне користування), меблями обладнанням та різними матеріалами, встановлення робочих місяць; 3. Приміщення електрощитової не обладнано системою протипожежного захисту (система автоматичної пожежної сигналізації) (порушення п.п. 5.1., 5.8., 7.1. додаток А ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ); 4. Не на всіх поверхах сходових клітин типу СК1 передбачено вікна; площа вікон на сходових клітина на рівні передбачена менше ніж 1,2 м2; не всі вікна сходових клітин типу СК1 обладнано пристроями для їх відчинення з рівня сходових площадок, маршів; 5.Відстань між стінами та стелажами складських приміщень передбачена менше 1 м.; 6. З першого поверху корпусу СХ, групи приміщень у правому крилі на другому поверсі корпусу СХ та групи приміщень у правому крилі на другому поверсі корпусу ЬХ не виконано другого евакуаційного виходу; 7. Приміщення корпусів обладнано не сертифікованими пожежними сповіщувачами; що в свою чергу лише підтверджує висновки суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про те, що наразі, за наслідком проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної, техногенної безпеки, на об`єктах складських приміщень товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО позивачем було складено Акт №999 від 29.11.2019, який зафіксовано лише 1 (одне) правопорушення, що підтверджує факт усунення 26 порушень. Колегія суддів зазначає, що такі обставини та докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, оскільки не подавалися відповідачем до суду першої інстанції та не існували на момент прийняття рішення судом першої інстанції взагалі, а тому не можуть свідчити про протиправність прийнятого судом першої інстанції рішення, оскільки на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивачем до суду з позовом та ухвалення рішення таких обставин об`єктивно не існувало.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що усунення апелянтом порушень, які стали підставою для застосування до нього відповідних заходів реагування, є правовою підставою для його звернення в порядку, визначеному законодавством, із заявою про скасування застосованих до нього заходів реагування, а не підставою для скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим.

З огляду на вказане, аргументи апелянта щодо протиправності рішення суду першої інстанції не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, та безпідставне поновлення такого строку судом першої інстанції ухвалою від 30 вересня 2019 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Тобто, окремо оскаржені в апеляційному порядку можуть бути виключно ухвали, можливість оскарження яких прямо передбачена в процесуальному законі.

З аналізу вищевикладеного суд приходить висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року про поновлення строку звернення до суду не підлягає оскарженню окремо від рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року, а тому вимоги скасувати таку ухвалу не можуть бути розглянуті та вирішені судом, при цьому суд апеляційної інстанції може лише надати оцінку запереченням на ухвалу, які можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відтак, з огляду на зазначене, перевіряючи правомірність поновлення позивачу судом першої інстанції строку звернення до суду з позовом, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки №15 складений позивачем та направлений відповідачу в останній день перевірки, а саме 25.01.2019, що в свою чергу є терміном з якого починається відлік строку для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Позивачем подано до суду першої інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом (а.с.46-17, т.1), з якої вбачається, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, в межах строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, направило до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про застосування заходів реагування до товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО від 02.04.2019 №65/1/1885, однак, ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.04.2019 по справі №640/6116/19 (суддя Патратій О.В.) позовну заяву повернуто Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, і 08.05.2019 на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві надійшла ухвала від 11.04.2019 по справі 640/6119/19.

Після отримання 08.05.2019 ухвали Окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №640/6116/19 про повернення позовної заяви, позивач усунув недоліки, зазначені в такій ухвалі та звернувся з позовною заявою повторно 17.05.2019, тобто, через 9 днів з дня отримання такої ухвали про повернення позовної заяви.

Колегія суддів звертає увагу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із урахуванням усунутих недоліків.

Згідно із приписами статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи предмет спірних правовідносин, приписи процесуального закону, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із урахуванням усунутих недоліків, беручи до уваги те, що з позовною заявою повторно позивач звернувся 17.05.2019, тобто, через 9 днів з дня отримання такої ухвали про повернення позовної заяви, а також те, що виявлені під час перевірки порушення правил пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють на об`єкті відповідача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та вважає, що заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві про поновлення строку звернення до суду підлягала задоволенню.

З огляду на вказане, аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДУО залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Н.В. Безименна