Постанова

від 05.12.2019 по справі 580/2473/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2473/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року (повний текст виготовлено 30.09.2019, суддя Руденко А.В.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0044145012 від 19.03.2019 форми "Н" в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 22 195 грн. 63 коп. за порушення термінів реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2018.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно не прийнято до уваги доводи позивача, що податкові накладні подано у встановлений ПК України строк та спосіб, в межах операційного дня, і що 15.01.2019 реєстрація податкових накладних проводилася із запізненням через недоліки в системі, і доказом цього є отримання платником податків першої квитанції (про отримання електронного документу) після другої квитанції (про результати перевірки поданого електронного документу).

Апелянт, також, вказує, що суд першої інстанції невірно оцінив норми законодавства, а саме обов`язок платника податків подати електронний документ у межах операційного дня (до 20:00 год.) судом першої інстанції замінено обов`язком контролюючого органу здійснити автоматичну перевірку електронного документу.

На зазначену апеляційну скаргу відповідачем подано відзив, у якому Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 - без змін.

До суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку з тим, що представник позивача перебуває на лікарняному.

Розглянувши таке клопотання колегія суддів дійшли висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на те, що до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження зазначених в ньому обставин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування всіх обставин справи, а явка в судове засідання суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, а клопотання про відкладення судового засідання залишити без задоволення, оскільки таке є необґрунтованим.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю БТК-ЛАД Плюс (код ЄДРПОУ 38930609) зареєстроване як юридична особа 01.10.2013.

Позивач сформував податкову накладну №9 від 27.12.2018, згідно з якою сума ПДВ складає 221956,33 грн., та 15.01.2019 о 19:30 направив її в електронному вигляді для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.01.2019 о 19:55 автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів Державної фіскальної служби України позивачу надіслано квитанцію №1 про те, що податкова накладна №9 від 27.12.2018 не прийнята у зв`язку з тим, що сума податку на додану вартість в документі (221956,33 грн.) не може перевищувати суму податку на додану вартість, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (81687,15 грн.).

15.01.2019 о 19:50 ТОВ БТК-ЛАД Плюс повторно направило в електронному вигляді податкову накладну з податку на додану вартість №9 від 27.12.2018.

16.01.2019 о 09:55 автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів Державної фіскальної служби України позивачу надіслано квитанцію №1 від 27.12.2018 про реєстрацію податкової накладної №9 від 27.12.2018.

Актом про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №998/23-00-50-12-007/38930609 від 19.02.2019 встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201, Податкового кодексу України, за податковими накладними: №17 від 30.10.2018, №16 від 31.10.2018, №14 від 31.10.2018, №13 від 23.11.2018 та №9 від 27.12.2018.

Позивач надав заперечення на вказаний акт перевірки, за результатами якого відповідач листом від 18.03.2019 №3251/23-0050/2013 повідомив позивача, що висновки акта про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №998/23-00-50-12-007/38930609 від 19.02.2019 в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №13 від 23.11.2018 підлягають скасуванню, а в частині податкової накладної №9 від 27.12.2018 залишено без змін.

На підставі акта про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №998/23-00-50-12-007/38930609 від 19.02.2019 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.03.2019 №0044145012, згідно з яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201, Податкового кодексу України, застосований штраф, передбачений ст. 1201 Податкового кодексу України, на загальну суму 29996,41 грн., в т.ч. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №9 від 27.12.2018 за порушення строку реєстрації на 1 день застосовано штраф у сумі 22195,63 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням в частині застосування штрафу у сумі 22195,63 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної №9 від 27.12.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку що оскільки строк реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2018 порушено на один день, відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 10 відсотків від суми ПДВ, а саме: 22195,63 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Положеннями абз. 1 п. 201.1 ст. 201 ПК України регламентовано, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно з нормами п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з абз. 3 п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження

Нормами абз. 4 п. 201.10 ст.201 ПК України, визначено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних

У свою чергу, згідно з абз. 5 п. 201.10 ст.201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Так, у відповідності до абз. 6 п. 201.10 ст.201 ПК України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного, реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. (абз. 7 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок,коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. (абз. 8 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. (абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України)

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Приписами абз. 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, вказано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Так, у відповідності до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. (абз. 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України)

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 .

Згідно п. п. 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Положеннями п. 4 Порядку № 1246, визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 11 Порядку №1246).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з нормами п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Таким чином, ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС повинно було направити податкову накладну №9 від 27.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк до 15.01.2019 (включно).

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що позивач 15.01.2019 направив податкову накладну №9 від 27.12.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних о 19 год. 30 хв. та о 19 год. 55 хв. одержав квитанцію №1 про відмову у її реєстрації.

Повторно позивач направив вказану податкову накладну о 19 год. 50 хв. (до того, як йому було відмовлено у реєстрацій першої податкової накладної).

Отже, і перший, і другий раз податкова накладна №9 від 27.12. 2018 була направлена до кінця операційного дня (до 20:00 год).

Не зважаючи на зазначене, податкову накладу було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 16.01.2019 о 08:00 год. (а.с.30, т.1).

Відповідач 16.01.2019 о 09:55 після проведеної перевірки надіслав позивачу квитанцію №1 про реєстрацію податкової накладної №9 від 27.12.2018

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що квитанцію про прийняття зазначеної податкової накладної не було отримано позивачем протягом операційного дня - 15.01.2019, а отримано лише 16.01.2019.

Варто врахувати приписи абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України, згідно яких, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в даному випадку законодавцем у нормі, якою передбачено внесення відомостей, що містяться у податковій накладній, до Реєстру здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру чітко не визначено, з якого моменту (які саме дії суб`єкту господарювання необхідно вчинити) податкові накладні вважаються поданими (направлення платником податкової накладної, надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС, підтвердження прийняття податкової накладної, надіслання платнику квитанції).

З огляду на зазначене, колегія суддів вказує, що якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) припускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, то діє презумпція правомірності рішень платника податку (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).

Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій, залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що адмініструється податковим органом, на який, платники податків не мають впливу.

У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу, може застосовуватися лише у разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС в строк, встановлений цією статтею.

Тож, колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо того, що оскільки позивач направив податкову накладну №9 від 27.12.2018 після 19 години, відповідач правомірно прийняв її на наступний робочий день, тобто 16.01.2019, а тому, позивач порушив строки реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2018.

Отже, з урахуванням того, що позивачем своєчасно подано податкову накладну для проведення її реєстрації, підстави для висновків про порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної та застосування штрафних санкцій у даному випадку відсутні.

Детальний аналіз розгляду матеріалів справи дозволяє стверджувати, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасності реєстрації податкової накладної, у головну чергу, відбулось з вини відповідача, що виключає протиправність дій платника податків, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу, згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ ПК України.

Щодо доводів відповідача та висновків суду першої інстанції про те, що 15.01.2019 о 19:55 автоматизованою системою Єдине вікно подання електронних документів Державної фіскальної служби України позивачу надіслано квитанцію №1, згідно з якою податкова накладна №9 від 27.12.2018 не прийнята у зв`язку з тим, що сума податку на додану вартість в документі (221956,33 грн.) не може перевищувати суму податку на додану вартість, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (81687,15 грн.) (а.с.24, т.1) (тобто незалежно від того, надійшли на рахунок позивача грошові кошти у сумі 25000 грн. чи ні, їх би було недостатньо для реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2019), колегія суддів зазначає, що відповідна квитанція №1, згідно з якою податкова накладна №9 від 27.12.2018 не прийнята була надіслано платнику податків щодо першої спроби реєстрації такої податкової накладної (направленої о 19:30 год.), однак, після другої спроби суб`єктом господарювання направити податкову накладну №9 від 27.12.2018 (о 19:50) для реєстрації, така була зареєстрована на наступний день - 16.01.2019, при цьому, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, відповідні кошти додатково позивач не вносив, а тому, колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, та такими, що не підлягають врахуванню судом.

Щодо посилання суду першої інстанції на положення Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами №557, колегія суддів зазначає наступне.

Операційний день, згідно п. 2 Порядку №557, визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком №557 не визначені.

На відміну від цього п. 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день триває з з 8-ї до 20-ї години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДФС для реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, хоча Порядок №1246 в регулюванні механізму надсилання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) і відсилає до норм Порядку №577, і ці норми не були порушені контролюючим органом внаслідок направлення товариству квитанції про прийняття податкових накладних 16.01.2019, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для притягнення ТОВ БТК - ЛАД ПЛЮС до відповідальності, встановленої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням меж відповідальності платника податку на додану вартість в механізмі реєстрації податкової накладної в ЄРПН, не відповідає правильному застосуванню норм пункту 201.10 статті 201 ПК України та Порядку №1246.

Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу тринадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зміст наведеної правової норми не дає підстав для її неоднозначного тлумачення безвідносно до змісту норм Порядку №577, як підзаконного акта, які не можуть застосовуватися з огляду на те, що колізія між нормами актів неоднакової юридичної сили вирішується на користь акта вищої юридичної сили.

За таких обставин, суд першої інстанції залишив поза увагою, що контролюючий орган приймаючи зазначений акт індивідуальної дії в частині накладення штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної №9 від 27.12.2018, діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що призвело до безпідставного застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції констатує, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття повідомлення-рішення №0044145012 від 19.03.2019 форми "Н" в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 22 195 грн. 63 коп. за порушення термінів реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2018, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та є підставою для його скасування.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідності до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, призвели до помилкового вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до ч.1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС сплатило судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 1921, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №367 від 06 серпня 2019 року (а.с.2, т.1), а за подання апеляційної скарги на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року - у розмірі 2881, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №416 від 28 жовтня 2019 року (а.с.73, т.1).

Так, відповідно до ч.7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених товариством з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС в ході розгляду даної справи складає 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 (п`ятдесят) коп. (1921, 00 грн. + 2881, 50 грн.).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне розподілити судові витрати шляхом стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, відповідно до вимог ч. 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині штрафних санкцій задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області №0044145012 від 19.03.2019 форми "Н" в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 22 195 грн. 63 коп. за порушення термінів реєстрації податкової накладної №9 від 27.12.2018.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд. 235, код ЄДРПОУ 39392109) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю БТК - ЛАД ПЛЮС (18030, м. Черкаси, пров. Сіверянський, буд. 35, код ЄДРПОУ 38930609) сплачений судовий збір у розмірі 4802 (чотири тисячі вісімсот дві) грн. 50 (п`ятдесят) коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Н.В. Безименна