Постанова

від 04.12.2019 по справі 440/3732/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2019 року

Київ

справа №440/3732/18

адміністративне провадження №К/9901/19622/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (головуючий суддя Сич С.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Донець Л.О., суддів - Бенедик А.П., Гуцала М.І.) у справі №440/3732/18 за позовом Київського дочірнього підприємства НМУ Електропівденмонтаж до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

установив:

У жовтні 2018 року Київське дочірнє підприємство НМУ Електропівденмонтаж (далі - КДП НМУ ЕПМ ; Підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 4 жовтня 2018 року №0013501401, яким КДП НМУ ЕПМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 659323,75 грн, у тому числі: за податковими зобов`язаннями - на суму 527459 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 131864,75 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки господарські операції між ним та контрагентом ТОВ Укрвтортрейдінг були реальними, факт їх вчинення підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та розрахунковими документами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняті судами рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на ненадання судами належної правової оцінки доводам відповідача про відсутність факту придбання від інших суб`єктів господарювання будь-яких ремонтно-будівельних робіт, відсутність факту оренди машин та/або механізмів для їх виконання; незалучення платником ТОВ Укрвтортрейдінг до виконання субпідрядних робіт суб`єктів господарської діяльності з відповідними видами діяльності. Також наголошує на тому, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року у справі №757/23563/18-к, за змістом якої здобутими в ході проведеного досудового розслідування доказами встановлено низку сумнівних суб`єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності, серед яких ТОВ УКРВТОРТРЕЙДІНГ . Однак, зазначеній обставині суди не приділили належної уваги.

У відзиві на касаційну скаргу КДП НМУ ЕПМ заперечує проти доводів контролюючого органу, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін. Наголошує на тому, що обставини, про які повідомляє відповідач у своїй касаційній скарзі, були повною мірою досліджені судами попередніх інстанцій, натомість, відповідач не спростовує висновків судів по суті спору.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку КДП НМУ ЕПМ з питань дотримання податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного - за період з 1 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено акт від 18 вересня 2018 року.

В акті перевірки зафіксовано порушення КДП НМУ ЕПМ пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на додану вартість на загальну суму 527459 грн, а саме: червень 2017 року - 165302 грн, липень 2017 року - 312402 грн, серпень 2017 року - 49755 грн.

4 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0013501401, яким КДП НМУ ЕПМ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 659323,75 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями - на суму 527459 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 131864,75 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем положень Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ Укрвтортрейдінг .

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судами встановлено, що 23 лютого 2017 між ТОВ Укрвтортрейдінг (підрядник) та КДП НМУ ЕПМ (замовник) укладено договір №2302-1/47, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується власними силами та засобами, на власний ризик, виконати роботи з модернізації градирні №2 (з матеріалів замовника) в строки та на умовах, що визначені в договорі. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Укрвтортрейдінг зареєстроване як юридична особа 6 квітня 2016 року і має право на здійснення електромонтажних, покрівельних робіт, а також інших спеціалізованих будівельних робіт.

12 квітня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано ТОВ Укрвтортрейдінг ліцензію від №15-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів ІV та V категорії складності. Також, ТОВ Укрвтортрейдінг має Дозвіл №0651.17.12, виданий Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на виконання робіт підвищеної небезпеки.

За висновками судів попередніх інстанцій, фактичне виконання умов договору від 23 лютого 2017 року №2302-1/17 підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, відомостями ресурсів до акту прийняття, копії яких є в матеріалах справи. Також, на підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано копії актів прийому-передачі матеріалів для виконання робіт та актів про витрату давальницьких матеріалів.

На виконання умов договору від 23 лютого 2017 року №2302-1/47 ТОВ Укрвтортрейдінг виписало позивачу податкові накладні на будівельні роботи ПрАТ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5 , 62371, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Подвірки на загальну суму 1364448, 26 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 227408,04 грн, і на будівельні роботи ПрАТ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5 на загальну суму 1800304,98 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 300050,83 грн, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також судами установлено факт оплати позивачем виконання ТОВ Укрвтортрейдінг ремонтно-будівельних робіт згідно з договором №2302-1/47 від 23 лютого 2017 року, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Враховуючи усе викладене у сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність документального підтвердження реальності господарських операцій, які мали місце між позивачем та ТОВ Укрвтортрейдінг у спірний період.

Більш того, досліджуючи економічну мету укладення позивачем договору 2302-1/17 від 23 лютого 2017 року, суди встановили, що такий був укладений з метою належного виконання зобов`язань підприємства перед контрагентом - ПрАТ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5 в межах здійснення договору №83 від 31 січня 2017 року. Факт передачі-прийняття робіт від позивача до ПрАТ ХАРКІВСЬКА ТЕЦ-5 та отримання позивачем коштів від цього контрагента за виконані роботи суди встановили з актів прийняття виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, відомостей ресурсів, копій платіжних доручень.

Крім того, у листі ТОВ Укрвтортрейдінг підтвердило, що для виконання робіт, визначених договором №2302-1/17 від 23 лютого 2017 року було залучено 14 фізичних осіб, які перебували у трудових відносинах з підприємством. Факт наявності у ТОВ Укрвтортрейдінг кваліфікованого персоналу для виконання робіт підтверджено копіями посвідчень, виданих фізичним особам, які надають право на виконання робіт з підвищеною небезпекою, та копіями посвідчень зварників. Також контрагентом надано документи на підтвердження походження права користування машинами та механізмами, які були задіяні при виконанні робіт, передбачених договором №2302-1/17 від 23 лютого 2017 року.

Проаналізувавши зміст наведених вище документів, суди попередній інстанцій дійшли висновку, з яким погоджується й касаційний суд, про те, що такі повною мірою спростовують доводи відповідача про відсутність у ТОВ Укрвтортрейдінг кваліфікованого та достатнього персоналу, а також машин та механізмів, необхідних для виконання робіт за договором №2302-1/17 від 23 лютого 2017 року.

Відповідач як в судах попередніх інстанцій, так і в касаційній скарзі посилався на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2018 року у справі №757/23563/18-к, за змістом якої Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003443 від 30 жовтня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 364, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, в ході якого встановлено низку суб`єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності, серед яких ТОВ УКРВТОРТРЕЙДІНГ .

Водночас, суди обґрунтовано відхилили зазначені доводи контролюючого органу з огляду на відсутність у вказаному кримінальному провадженні вироку суду щодо посадових осіб контрагента позивача, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, та які відповідно приписів до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України були б обов`язковими для адміністративного суду.

Натомість, посилання відповідача на наявність лише відомостей про відкриття кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем з контрагентом.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо й мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки відповідача щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом не доведені належними доказами, у зв`язку з чим суди обґрунтовано скасували спірне податкове повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі, і з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам.

Таким чином, вирішуючи спір суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалені судами рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх

Судді О.В. Білоус

Н.Є. Блажівська