Ухвала

від 18.11.2019 по справі 757/60022/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60022/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №42019000000001586 від 25.07.2019 ОСОБА_5 ,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радник юстиції ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019000000001586 від 25.07.2019 ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019000000001586 від 25.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, 03.07.2019 в ході досудового розслідування у кримінальному проваджені ОСОБА_5 у передбачений законом спосіб повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а саме у придбанні права на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що У серпні 2009 року ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину проти власності, діючи умисно за попередньою змовою між собою, шляхом вступу до кооперативу без мети поліпшення своїх житлових умов придбали право на земельну ділянку шляхом обману в особливо великих розмірах.

Згідно з досягнутою попередньою змовою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вчинили такі дії:

- увійшли до складу обслуговуючого кооперативу «житлово-будівельний кооператив «Явір» (код ЄДРПОУ 36224355) (далі ОК «ЖБК «Явір») без мети поліпшення своїх житлових умов;

- провели загальні збори членів ОК «ЖБК «Явір», на яких обрали головою кооперативу ОСОБА_5 , уповноваживши його продати земельну ділянку, яка перебуває на праві приватної власності у кооперативі;

- шляхом укладення договору купівлі продажу земельної ділянки відчужили її на користь третіх осіб;

- вийшли із складу кооперативу.

Під час досудового розслідування встановлено, що 08.12.2008 на загальних зборах ОК «ЖБК «Явір» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , створили ОК «ЖБК «Явір» обравши головою кооперативу ОСОБА_9 .

Того ж дня, у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 затвердили статут ОК «ЖБК «Явір», відповідно до якого метою та предметом діяльності кооперативу є організація з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), або одно -, чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Наступного дня, а саме, 09.12.2008 у Державного реєстратора виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_12 засновники кооперативу провели Державну реєстрацію юридичної особи ОК «ЖБК «Явір».

На виконання мети заснування ОК «ЖБК «Явір», ОСОБА_9 подав до Харківської міської ради заяву про надання у власність ОК «ЖБК «Явір» земельної ділянки.

Крім того, 18.12.2008 на загальних зборах ОК «ЖБК «Явір», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 шляхом виходу із кооперативу змінили склад засновників на користь ОСОБА_13 , ОСОБА_14 і ОСОБА_15 , які увійшли на їх місця.

У той же час, Рішенням 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 350/08 від 24.12.2008 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів», ОК «ЖБК «Явір» надано у власність земельну ділянку, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 4,8301 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 10.09.2007 № 1026/07, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по АДРЕСА_1 зі строком виконання будівництва до 31.12.2011.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які заздалегідь домовились про спільне вчинення злочину проти власності, діючи умисно за попередньою змовою між собою, достеменно знаючи, що ОК «ЖБК «Явір» є власником земельної ділянки, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у м. Харкові по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне), вирішили заволодіти правами на вказану земельну ділянку шляхом обману.

Так, 19.08.2009 перебуваючи у м. Харкові по вул. Мельникова, будинок 4 під час проведення загальних зборів членів (засновників) ОК «ЖБК «Явір» за участю ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 шляхом складання секретарем зборів ОСОБА_14 протоколу загальних зборів членів (засновників) ОК «ЖБК «Явір» від 19.08.2009, переоформлено членство у кооперативі з ОСОБА_13 на ОСОБА_5 , з ОСОБА_14 на ОСОБА_6 , з ОСОБА_15 на ОСОБА_7 .

Відповідно до п`ятого питання порядку денного цього протоколу загальних зборів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 набули членство у ОК «ЖБК «Явір», прийняті до їх членів та за ними визнано статус членів ОК «ЖБК «Явір» відповідно до його статуту в редакції від 18.12.2008, де зазначено, що кооператив організується з метою забезпечення житлом (будівництво житла) членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), або одноквартирних чи багатоквартирних жилих будинків садибного типу, або багатоквартирного жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, або із залученням банківських кредитів, чи/або позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

У той же час, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 19.08.2009 вступаючи до ОК «ЖБК «Явір» діючи умисно, за попередньою змовою між собою, достовірно знаючи, що відповідно до ст.ст. 133, 134 Житлового кодексу Української РСР вони не потребують поліпшення житлових умов, не перебувають на обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов, не мають на меті здійснення статутної діяльності ОК «ЖБК «Явір», не будуватимуть житло з подальшою експлуатацією житлової забудови, як це передбачено рішенням 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради № 350/08 від 24.12.2008 під час надання у власність земельної ділянки, а вступ до кооперативу їм необхідний для можливості протиправно заволодіти правами на майно, а саме земельну ділянку, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у м. Харкові по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне), з можливістю подальшого її продажу та отримання прибутку, підписали протокол загальних зборів членів (засновників) ОК «ЖБК «Явір».

Того ж дня, а саме, 19.08.2009, з метою реалізації свого злочинного умислу по протиправному заволодінню правами на майно, а саме, правом власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у м. Харкові по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 4-а, у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_16 засвідчили справжність своїх підписів у новій редакції статуту ОК «ЖБК «Явір».

З метою прикриття своєї злочинної діяльності та надання своїм діям вигляду правомірних, достовірно знаючи, що частиною 1 ст. 8 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до статуту ОК «ЖБК «Явір» в редакції від 20.08.2009 внесли зміни, що прямо суперечать як Закону України «Про кооперацію», так і самому статуту кооперативу.

Так, у п. 2.1 ст. 2 статуту ОК «ЖБК «Явір» в редакції від 20.08.2009 зазначено, що метою кооперативу також є:

- будівництво усіх типів будівель: житлових, адміністративних, промислових (цехів, заводів), торгових, транспортних підприємств, складів, закладів культури, освіти та будь яких інших будівель, крім підприємств важкої (енергетика, гірничодобувна) промисловості;

- капіталовкладення у цінні папери: акції, облігації, векселі, цінні папери довірчих товариств та траст фондів, сертифікати інвестиційних фондів, тощо;

- укладання свопів, опціонів та інших арбітражних операцій;

- надання комерційних послуг;

- пасажирські перевезення;

- відчужувати належне йому майно, земельні ділянки та інше.

У той же час, п. 2.5 ст. 2 статуту ОК «ЖБК «Явір» в редакції від 20.08.2009 зазначено, що кооператив є неприбутковою організацією та здійснює діяльність без мети отримання прибутку. Аналогічна пункту 2.5 ст. 2 статуту ОК «ЖБК «Явір» в редакції від 20.08.2009 є норма Закону України «Про кооперацію» де зазначено, що кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Тобто, пункти статуту ОК «ЖБК «Явір» в редакції від 20.08.2009 не узгоджені між собою, протирічать один одному та Закону України «Про кооперацію», який є базовим для кооперативного руху в Україні.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння правами на майно, а саме, правом власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у м. Харкові по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне), ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що вони не потребують поліпшення житлових умов, не перебувають на обліку осіб потребуючих поліпшення житлових умов, не мають на меті здійснення статутної діяльності ОК «ЖБК «Явір», не будуватимуть житло з подальшою експлуатацією житлової забудови, як це передбачено рішенням 29 сесії 5 скликання Харківської міської ради

№ 350/08 від 24.12.2008 під час надання у власність земельної ділянки, а вступ до кооперативу їм необхідний для можливості протиправно заволодіти правами на майно, а саме земельною ділянкою, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у м. Харкові по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне), з можливістю подальшого її продажу та отримання прибутку, як голова правління ОК «ЖБК «Явір» надав довіреність ОСОБА_17 , провести реєстрацію нової редакції статуту ОК «ЖБК «Явір» у Департаменті Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, для чого подати та отримати відповідні документи та виконати необхідні для цього дії.

У свою чергу ОСОБА_17 , не будучи обізнаним із планами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по заволодінню правами на майно, а саме, правом власності на земельну ділянку, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, площею 4,8301 га у АДРЕСА_1 , без мети поліпшення своїх житлових умов, а навпаки, з можливістю подальшого її продажу та отримання прибутку, тобто шляхом обману, для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, подав Державному реєстратору виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області

ОСОБА_12 необхідний «пакет» документів та заповнив реєстраційну картку на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців форми № 4.

Тобто, ОСОБА_17 діючи за дорученням ОСОБА_5 , який діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 20.08.2009 у Державного реєстратора виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області ОСОБА_12 за адресою: м. Харків майдан Конституції, 7, провів Державну реєстрацію змін до установчих документів та отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ОК «ЖБК «Явір», серії А01 № 421780, після чого ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та

ОСОБА_7 стали правомочними членами кооперативу та фактично діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, заволоділи правами на майно шляхом обману.

Одразу після цього, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебуваючи у АДРЕСА_2 провели загальні збори членів ОК «ЖБК «Явір» на яких постановили обрати головою зборів ОСОБА_5 , а також продати земельну ділянку площею 4,8301 га, кадастровий номер: 6310136300:16:013:0089, що розташована у м. Харкові, по Білгородському шосе (в районі селища Відрадне).

Того ж дня, 20.08.2009, після проведення загальних зборів членів ОК «ЖБК «Явір», завершуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на отримання прибутку від продажу земельної ділянки, яка належала кооперативу, ОК «ЖБК «Явір» в особі голови правління ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_18 за 12 430 100 грн. земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Харків, Білгородське шосе (в районі селища Відрадне), кадастровий номер 6310136300:16:013:0089, цільове призначення (використання): для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, площею: 4,8301 га.

У подальшому, 14.09.2009, через 26 днів після фактичного набуття статусу засновників (учасників) ОК «ЖБК «Явір» та одночасного, у зв`язку із набуттям цього статусу продажу земельної ділянки за адресою: м. Харків, Білгородське шосе (в районі селища Відрадне), кадастровий номер 6310136300:16:013:0089, цільове призначення (використання): для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, площею: 4,8301 га, яка належала ОК «ЖБК «Явір», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли із його складу на користь ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

Тобто ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи відсутність правових підстав для вступу до ОК «ЖБК «Явір», оскільки не потребували поліпшення своїх житлових умов, як це передбачено ст.ст. 133, 134 Житлового кодексу Української РСР, п. 8 правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про кооперацію», яким передбачено, що основним завданням кооперації є підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав, водночас переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, вступили до ОК «ЖБК «Явір» заволодівши таким чином земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Харків, Білгородське шосе (в районі селища Відрадне), кадастровий номер 6310136300:16:013:0089, цільове призначення (використання): для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови, площею: 4,8301 га, та у подальшому продавши її третім особам.

Унаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як членів ОК «ЖБК «Явір», які діючи умисно, шляхом вступу до кооперативу придбали право на майно земельну ділянку шляхом обману та у подальшому продали її, заподіяли територіальній громаді м. Харкова збитків у розмірі 8 947 224 грн., що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи при цьому наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати, або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Встановлені ризики та обставини кримінального провадження, на думку сторони обвинувачення, виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання та просили відмовити у задоволенні клопотання, вказавши на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків у кримінальному провадженні, враховуючи належну процесуальну поведінку підозрюваного. В обґрунтування чого сторона захисту зауважила, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 16.09.2019р. по справі №757/37684/19-к було відмовлено у задоволені клопотання та застосовано до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. На даний час вказане судове рішення являється предметом перегляду Київським апеляційним судом, натомість прокурор 11.11.2019р. повторно звернувся з клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді цілодобового домашнього арешту, яке взагалі нічим не відрізняється від клопотання прокурора від 16.09.2019р.

Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Судовим розглядом встановлено, що у зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_5 , що позбавило сторону обвинувачення в рамках кримінального провадження №12014220510002973 від 08.11.2014, можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 03.07.2019 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

03.07.2019 прокурором в рамках кримінального провадження №12014220510002973 від 08.11.2014 винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 19.07.2019 клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено.

ОСОБА_5 добровільно з`явився до Генеральної прокуратури України для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

16.09.2019 р. слідчий звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019р. по справі №757/37684/19 було відмовлено у задоволені клопотання та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вказане судове рішення на даний момент являється предметом розгляду Київським апеляційним судом м.Києва.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, враховуючи при цьому, що це було предметом дослідження слідчих суддів при обранні та застосуванні запобіжного заходу.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За вказаних обставин, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Як особа, ОСОБА_5 характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, та на утриманні якого перебуває двоє неповнолітніх дітей 2005 та 2016 року народження, має міцні соціальні зв`язки, вищу освіту та визначене місце проживання.

Судовим розглядом, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.

Приходячи до такого висновку слідчий суддя приймає до уваги, що з 16.09.2019 до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 15.10.2019, проте будь яких порушень обов`язків, покладених на нього як на підозрюваного допущено не було, враховуючи, що стороною обвинувачення протилежного не доведено.

Долучені до клопотання докази, містять переконливі дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Доказів того, що існує підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати, або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, слідчому судді не надано та одночасно в їх спростування свідчить належна процесуальна поведінка підозрюваного, а отже твердження з приводу існування таких ризиків є лише припущеннями прокурора.

При цьому ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому, проте це не може бути безумовною підставою, яка свідчить про обґрунтованість клопотання прокурора.

Враховуючи дані про особу підозрюваного, його належну процесуальну поведінку, вік, стан здоров`я, який має постійне місце проживання та родину, належна процесуальна поведінка, що свідчить на користь ОСОБА_5 .

За таких обставин, твердження сторони обвинувачення, що більш м`які, передбачені ст. 176 КПК України, запобіжні заходи ніж домашній арешт не забезпечать виконання ОСОБА_5 процесуальних обов`язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, являється недоведеними, а відтак слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Слід зазначити, що хоча стороною обвинувачення вказані ризики у кримінальному провадженні доведені не були, разом з тим, не можна в повній мірі стверджувати про їх відсутність, враховуючи предмет та характер вчиненого кримінального правопорушення.

За встановлених обставин, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, враховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000001586, з одночасним покладенням на ОСОБА_5 процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуючи, що дієвість вказаного заходу була встановлена під час судового розгляду даного клопотання.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42019000000001586 від 25.07.2019 ОСОБА_5 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42019000000001586 від 25.07.2019, а саме до 18.01.2020 включно.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора у кримінальному провадженні або суду;

повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання слідчому або прокурору у кримінальному провадженні свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

носити електронний засіб контролю.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001586 від 25.07.2019.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді застосування особистого зобов`язання та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1