Ухвала
від 26.12.2019 по справі 757/60022/19-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, відносно

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 18 січня 2020 року.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя зазначив, що долучені до клопотання докази, містять переконливі дані про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, слідчим суддею враховано, що відносно підозрюваного було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання і будь-яких порушень обовязків, покладених на нього як на підозрюваного допущено не було.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Автор апеляційної скарги зазначає, що доводячи перед судом необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, сторона обвинувачення виходила з того, що цей запобіжний захід є співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, соціальним статусом підозрюваного, його особливою роллю під час вчинення злочину та ризиками передбаченими ст. 177 КПК України, однак, ці доводи слідчим суддею не були прийняті до уваги.

Також, прокурор вказує, що домашній арешт є єдиним гарантованим та можливим способом унеможливити продовження підозрюваним ОСОБА_6 своєї злочинної діяльності, протиправно впливати на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, його спілкування зі свідками або незаконно впливати на них, знищувати, ховати або спотворювати будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

Із врахуванням наявності згаданих ризиків, приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, тривалий час переховувався від органів досудового розслідування, на переконання прокурора запобігти ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, доводи підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 25 липня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42019000000001586, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

16 вересня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у тому, що він діючи умисно, вчинив придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Того ж дня слідчий звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду від 16 вересня 2019 року відмовлено у задоволені клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вказане судове рішення 11 грудня 2019 року набрало законної сили.

13 листопада 2019 року прокурор відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці.

Ухвалою слідчого судді згаданого районного суду 18 листопада 2019 року в задоволенні клопотання прокурора відмовлено та застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згіднозі ст. 2 КПК Україниосновним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно дост. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні прокурора підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про їх недоведеність, не спростовують такий висновок слідчого судді і доводи викладенні в апеляційній скарзі прокурора, у зв`язку з чим відносно підозрюваного цілком можливо застосувати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому, з матеріалів судового провадження вбачається та встановлено слідчим суддею, що підозрюваний раніше не судимий, характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, міцні соціальні зв`язки, вищу освіту та визначене місце проживання.

Також, слідчим суддею обґрунтовано враховано, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 15 жовтня 2019 року, проте будь-яких порушень обов`язків, покладених на нього як на підозрюваного допущено не було, що не спростовується стороною обвинувачення.

Доводи прокурора про те, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є співрозмірний із тяжкістю кримінального правопорушення, соціальним статусом підозрюваного, його особливою роллю під час вчинення злочину та ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді згаданого клопотання прокурора дослідив усі обставини, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадження не вбачається.

Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст.177,178,179, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу в їх сукупності, недоведеності існування ризиків вказаних у клопотанні, які б передбачали застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосував запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 176 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, -залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , -без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/6660/2019 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення26.12.2019
Оприлюднено21.02.2023
Номер документу86715481
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності

Судовий реєстр по справі —757/60022/19-к

Ухвала від 26.12.2019

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 18.11.2019

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

Ухвала від 18.11.2019

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Ільєва Т. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні