Постанова

від 26.11.2019 по справі 2-796/10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-796/10

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 листопада 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Джуги С.Д. і Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря Волощук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Стасюка Юрія Павловича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Виноградівського районного суду від 23 вересня 2019 року (у складі судді Трагнюка В.Р.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Укрфінанс груп про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документу, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Фінансова компанія Укрфінанс груп (надалі - Товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого документу у вересні 2019 р. (а.с.96-99).

Просило:

-замінити сторону у виконавчому провадженні - стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника, тобто Товариство;

-видати дублікати виконавчих листів № 2-796/10 відносно боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ;

-поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-796/10 відносно боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

На обґрунтування заяви вказало, що 15 липня 2010 р. Виноградівським районним судом було ухвалено рішення по справі №2-796/10, яким позов АТ Райффайзен Банк Аваль (надалі - Банк) задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором №014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р. у сумі 669 090,04 грн. і 1900 грн. у відшкодування судових витрат.

23.06.2017 р. Виноградівським районним судом було ухвалено судове рішення, яким заяву Банку задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-796/10 на виконання рішення Виноградівського районного суду від 15 липня 2010 р.

Унаслідок укладення 27 червня 2019 р. договору відступлення прав вимоги Товариство набуло права вимоги до боржників щодо стягнення із них на свою користь заборгованості за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р.

Сума заборгованості ОСОБА_2 і ОСОБА_1 донині не погашена, відтак у кредитора виникає необхідність звернутися до органів ДВС щодо примусового виконання рішення суду в якості сторони за виконавчими провадженнями як правонаступник стягувача.

Виконавчі листи на виконання рішення Виноградівського районного суду від 15 липня 2010 р. у 2013 р. і 2015 р. були повернуті стягувачу, проте на даний час вони не перебувають на виконанні в органах ДВС. Це може свідчити про втрату виконавчих листів, у зв`язку з чим стягувачу необхідно отримати їх дублікати.

Товариство набуло права вимоги до боржників 27 червня 2019 р., а відтак направити виконавчі документи на примусове виконання до органів ДВС зможе лише після заміни сторони виконавчого провадження і видачі дублікатів виконавчих документів, у зв`язку з чим пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів має бути поновлений.

Ухвалою Виноградівського районного суду від 23 вересня 2019 р. заяву задоволено: замінено сторону у виконавчому провадженні - стягувача ПАТ Райффайзен Банк Аваль на його правонаступника ТОВ ФК Укрфінанс Груп за виконавчими листами, виданими на виконання рішення Виноградівського районного суду від 15 липня 2010 р. у справі № 2-796/10 про солідарне стягнення із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , на користь Банку заборгованості за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р. у сумі 669 090,04 грн. і 1900 грн. у відшкодування судових витрат.

Видано дублікати виконавчих листів № 2-796/10 відносно боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , виданих на виконання рішення Виноградівського районного суду від 15 липня 2010 р., на ім`я правонаступника - ТОВ ФК Укрфінанс Груп ; поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів № 2-796/10 відносно боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , виданих на виконання рішення Виноградівського районного суду від 15 липня 2010 р.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів, указаних Товариством у своїй заяві.

Адвокат Стасюк Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати цю ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити Товариству у задоволенні заяви. Доводить про порушення норм процесуального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

-Товариством не надано належних і допустимих доказів на обґрунтування своїх вимог;

-Товариство повторно та безпідставно просить видати дублікат виконавчого листа, що не передбачено чинним законодавством;

-Товариством не обґрунтовано причини пропуску строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Узагальнені доводи заперечення зводяться до безпідставності та необґрунтованості доводів апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, із таких мотивів.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 липня 2010 р. Виноградівським районним судом ухвалено рішення по справі № 2-796/10, яким позов Банку задоволено та солідарно стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р. в сумі 669 090,04 грн. і судові витрати в розмірі 1 900 грн. (а.с.65-67).

23.06.2017 р. Виноградівським районним судом заяву Банку задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-796/10 про стягнення із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р. у сумі 669 090,04 грн. і 1900 грн. у відшкодування судових витрат. (а.с.90-91).

27 червня 2019 р. між Банком і АТ ОКСІ БАНК (AT Оксі ) був укладений договір відступлення права вимоги № 114/2-11 і договір відступлення прав за договорами іпотеки від 02 липня 2019 р. Відповідно до вказаних договорів первісний кредитор передав (відступив), а AT Оксі прийняв права вимоги до боржників за кредитними договорами та договорами забезпечення (іпотеки), у тому числі й до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.107-113).

У подальшому, між AT Оксі та Товариством було укладено договір відступлення права вимоги від 27 червня 2019 р., згідно з умовами якого AT Оксі передав (відступив), а новий кредитор прийняв усі права вимоги до боржників за кредитним портфелем, у тому числі до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (а.с.118-128).

До Товариства на підставі ст.27 Закону України Про іпотеку перейшли права, які забезпечують зобов`язання боржників за основним договором, а саме: за договором іпотеки № 014/4036/81/37215 від 30.12.2007 р., укладеним між Банком і ОСОБА_2 , про що між AT Оксі та Товариством був укладений окремий правочин - договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 02.07.2019 р.(а.с.114-116).

Таким чином, відповідно до ст. 512 ЦК України та згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 27 червня 2019 р. Товариство набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.200 р. і права іпотекодержателя за договором іпотеки № 014/4036/81/37215 від 30.12.2007 р., які забезпечують основні зобов`язання і були укладені між первісним кредитором (Банком) і боржником.

Отже, за кредитним договором № 014/4036/81/37215 від 10.12.2007 р. і договором іпотеки № 014/4036/81/37215 від 30 грудня 2007 р. по виконанню боржникамизобов`язань, покладених на них рішенням суду та відповідно до вказаних договорів відступлення права вимоги, кредитором і стягувачемвиступає Товариство.

Сума заборгованості ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не погашена. У кредитора є необхідність звернутись до органів ДВС для примусового виконання рішення суду в якості сторони за виконавчими провадженнями як правонаступник стягувача, а в даний час виконавчий лист № 2-796/10, виданий 17.08.2010 р. відносно боржників, повернутий стягувачу Виноградівським РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області на підставах постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.12.2015 р. за виконавчим провадженням №45689480 та16.12.2013 р. і виконавчим провадженням №38833059, може бути повторно пред`явлений до виконання протягом строків, встановлених Законом України Про виконавче провадження .

Частинами 1,2 ст.442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Відповідно до ч.5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Із матеріалів справи видно, що Товариство набуло право вимоги відносно боржників ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на підставі укладених із АТ Оксі Банк договору відступлення права вимоги від 27 червня 2019 р. (а.с.118-122, 123) та договору про відступлення прав за договорами іпотеки (а.с.124, 125-126, 127).

Набувши право вимоги, Товариство має усі законні права для звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а тому довід апелянта, про те, що надані Товариством копії документів не завірені належним чином і завірені не встановленою особою, не має жодного правового значення у контексті спірних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Згідно з ч.1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні відповідно до ст. 371 ЦПК питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Перелік причин, які необхідно вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суддя відповідно до ст. 212 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Таким чином, видача дубліката виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Стягувач має повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист втрачено, подавши відповідні докази.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ Райффайзен Банк Аваль звертався до суду в червні 2017 р. із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів (а.с.73-74). Ухвалою Виноградівського районного суду від 23.06.2017 р. заяву було задоволено та видано дублікат виконавчого листа № 2-796/10 про стягнення із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Банку заборгованість за кредитним договором у сумі 669 090,04 грн. і 1900 грн. у відшкодування судового збору (а.с.90-90а).

Товариство, отримавши право вимоги, звернулося до Банку із запитом щодо наявності виконавчого листа № 2-796/10 (а.с.101-102), а згодом отримало відповідь від Банку про те, що останнім не було отримано оригіналів виконавчих листів № 2-796/10, виданих 17.08.2010 р. Так само Банк не отримував постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.103).

Із відомостей із автоматизованої системи виконавчого провадження убачається, що по виконавчому провадженню № 45689480 17.12.2015 р. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а по виконавчому провадженню № 38833059 - 16.12.2013 р. (а.с.105,106).

Відтак, із матеріалів справи не зрозуміло, чи пред`являлися до виконання дублікати виконавчих листів, які були видані в червні 2017 р.

Товариство, набувши в червні 2019 р. право вимоги до боржників, одразу почало здійснювати заходи щодо встановлення наявності виконавчих листів задля пред`явлення їх до примусового виконання, однак у ході здійснення таких дій виявилося, що виконавчих листів у стягувача немає як і немає їх у первісного кредитора.

На думку колегії суддів, причини вказані Товариством як на підставу пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, є поважними, оскільки Товариство набуло вимоги щодо боржників лише в червні 2019 р., перший раз виконавчий лист видавався узагалі в 2010 р., а дублікат у 2017 р. - за заявою Банку. Втрата оригіналу виконавчого листа відбулася не з вини чи з неналежних дій Товариства, втрата відбулася із незалежних від Товариства обставин.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті є декларативними та не відображають характеру спірних правовідносин. Вони не спростовують висновків суду першої інстанції, не спростовують позиції Товариства та не дають підстав для сумніву в правильності висновку суду першої інстанції.

Товариство належними та допустимим доказами довело свою позицію, втрата оригіналу виконавчого документу та як наслідок пропуск строків для пред`явлення виконавчого документу до виконання відбулася не з їх вини, Товариство вчиняло заходи задля встановлення наявності оригіналу виконавчого документу, однак це не дало жодних результатів.

Натомість рішення суду про стягнення із ОСОБА_2 і ОСОБА_1 набрало законної сили 16.08.2010 р., тобто протягом дев`яти років рішення суду не виконується, що апелянт і не заперечувала. Це суперечить принципу обов`язковості судового рішення для усіх суб`єктів, яких закон зобов`язує це рішення виконувати.

У контексті наведеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для її скасування немає.

Керуючисьст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу адвоката Стасюка Юрія Павловича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Виноградівського районного суду від 23 вересня 2019 року залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.

4.Повне судове рішення складено 06 грудня 2019 р.

Судді: