Постанова

від 26.11.2019 по справі 910/13647/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2019 р. Справа№ 910/13647/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Куксова В.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Чепурний О.В. паспорт серія НОМЕР_1 ;

від відповідача: не з`явився ;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Стироград", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 (повний текст складено 03.06.2019)

у справі №910/13647/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Чепурного Олександра Володимировича, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стироград", м.Київ

про стягнення 206 685,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У жовтні 2018 року Фізична особа - підприємець Чепурний Олександр Володимирович (далі - ФОП Чепурний О.В., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стироград" (далі - ТОВ "Стироград", відповідач) про стягнення 206 685,66 грн. заборгованості за Договорами про надання послуг №П-021 від 01.03.2017 та №053 від 17.01.2018 з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань в частині сплати основного боргу у розмірі 16 600,00 грн., 3% річних у розмірі 185, 56 грн., пені у розмірі 2142,97 грн. за Договором про надання послуг №П-021 від 01.03.2017 та основного боргу у розмірі 165 100,00 грн., 3% річних у розмірі 1804,79 грн. та пені у розмірі 20 852,34 грн. за Договором про надання послуг № 053 від 17.01.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у даній справі позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Стироград" на користь ФОП Чепурного О.В. 16 600,00 грн. основного боргу, 94,14 грн. 3% річних, 1113,79 грн. пені за Договором №П-021, 165 100,00 грн. основного боргу, 936,32 грн. 3% річних, 11 077,53 грн. пені за Договором № 053 та 2 923,83 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини та зібрані у справі докази, надавши оцінку змісту спірних договорів, урахувавши положення цивільного законодавства, дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати послуг, у зв`язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та пені підлягають частковому задоволенню з урахуванням проведеної оплати та з огляду на встановлений судом першої інстанції початок виникнення заборгованості у відповідача та період її існування у межах заявлених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Стироград" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку відповідача, суд першої інстанції пославшись на умови п.1.1. Договору №053 від 17.01.2018 дійшов помилкового висновку, що надані послуги не обов`язково повинні відповідати погодженим сторонами технічним завданням, чим фактично самостійно змінив підставу позову, в той час як позивачем не подавалася відповідна заява в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Тобто, відповідач вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у даній справі, вийшов за межі зазначених позивачем обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, відповідач стверджує в апеляційній скарзі, що позивачем належна вимога про виконання грошового зобов`язання за спірними Договорами в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відповідачу не пред`являлася, тому строк оплати наданих послуг не настав. Отже на момент розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було порушено жодних прав позивача.

Водночас, відповідач вважає, що здійснені позивачем роботи не є завершеними, оскільки надані ним документи не відповідають умовам Єдиної системи конструкторської документації: не містять всіх необхідних і достатніх даних для виготовлення, експлуатації та ремонту виробів. Суд першої інстанції на ці обставини в порушення вимог ч.1 ст. 894, п.1 ч.1 ст. 897 ЦК України, ч.2 ст. 15 Господарського кодексу України (далі - ГК України) уваги не звернув, а обмежився лише формальним посиланням на те, що договорами та чинним законодавством чітко встановлено обов`язок оплати вартості наданих послуг у разі підписання актів приймання-передачі наданих послуг.

Оскільки прострочення відповідача відсутнє з огляду на те, що строки оплати послуг не настали (позивачем не здійснено повністю завершені конструкторські роботи та відсутнє звернення з вимогою в розумінні ч.2 с. 530 ЦК України) відповідальність за порушення грошового зобов`язання до відповідача не може бути застосована. До того, за твердженням відповідача, зміст пунктів 3.2. спірних Договорів не містить строків виконання грошового зобов`язання, що виключає можливість стягнення з відповідача пені на підставі пунктів 5.4. цих Договорів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/13647/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Коробенка Г.П. та Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Стироград" залишено без руху на підставі ч. 2 ст.260 ГПК України.

18.07.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 01.07.2019 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано докази сплати судового збору в сумі 4 650,43 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Стироград" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/13647/18, справу призначено до розгляду на 15год. 00хв. 11.09.2019.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 призначено автоматичний розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019, справу № 910/13647/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Тищенко А.І. та Куксова В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "Стироград" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/13647/18 вищевказаною колегією суддів до свого провадження, справу призначено до розгляду на 21.10.2019.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 призначено автоматизований розподіл справи, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019, справу №910/13647/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Куксова В.В. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу у вищезазначеному складі суддів та призначено справу до розгляду на 26.11.19.

Позиції учасників справи.

09.08.2019 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Явка представників сторін.

У судове засідання 26.11.2019 представник відповідача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2019 апеляційну скаргу відповідача заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заявлені у справі клопотання учасників справи та результати їх розгляду.

09.09.2019 відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 42, 99 ГПК України з клопотанням про призначення у даній справі інженерно-технічної експертизи, оскільки вважає, що розроблені позивачем документи: складальні креслення та специфікації, не можуть вважатися повністю завершеними конструкторськими роботами відповідно до вимог ч.1 ст. 894 ЦК України. Відтак, з огляду на специфіку робіт, замовлених відповідачем позивачу, для встановлення відповідності умовам договорів (технічним завданням) наданих позивачем креслень та специфікацій, на думку відповідача, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а саме: у галузі науки, пов`язаної із розробленням опалювального обладнання.

Проведення зазначеної експертизи відповідач у клопотанні просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, на вирішення експертів поставити такі питання:

- чи відповідає специфікація та складальне креслення на Циклон батарейний, розроблені ФОП Чепурним О.В., умовам пункту 1 Технічного завдання №7 від 23.11.2017 (додаток №7) до Договору №П-021 про надання послуг від 01.03.2017, укладеного між ТОВ "Стироград" та ФОП Чепурним О.В.?

- чи відповідає специфікація та складальне креслення на Теплогенератор, розроблені ФОП Чепурним О.В., умовам пункту 1 Технічного завдання №1-18 від 17.01.2018 (додаток №1) до Договору №053 про надання послуг від 17.01.2018, укладеного між ТОВ "Стироград" та ФОП Чепурним О.В.?

- чи можливо за специфікацією та складальним кресленням на Циклон батарейний, розробленими ФОП Чепурним О.В., виготовити Циклон батарейний, який буде відповідати умовам пункту 1 Технічного завдання №7 від 23.11.2017 (додаток №7) до Договору №П-021 про надання послуг від 01.03.2017, укладеного між ТОВ "Стироград" та ФОП Чепурним О.В.?

- чи можливо за специфікацією та складальним кресленням на Теплогенератор, розробленими ФОП Чепурним О.В., виготовити Теплогенератор, який буде відповідати умовам пункту 1 Технічного завдання №1-18 від 17.01.2018 (додаток №1) до Договору №053 про надання послуг від 17.01.2018, укладеного між ТОВ "Стироград" та ФОП Чепурним О.В.?

- чи можливо вважати Живильник ГТД-3.001 для дозування трісок та Теплогенератор ТЕКАП-1,0-С одним і тим самим виробом?

Колегія суддів апеляційного господарського суду у судовому засіданні 26.11.2016 протокольною ухвалою відхилила вказане клопотання відповідача у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю, виходячи з такого.

Так, відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 ГПК України).

В силу приписів ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно вимог ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Із сукупності наведених норм вбачається, що призначення господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов`язком. При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Натомість, з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення не вбачається потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для призначення у справі судової експертизи.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність клопотання сторони про призначення експертизи у справі, за відсутності передбачених ст.99 ГПК України умов, необхідних для її призначення, не є безумовною підставою для призначення судом відповідної експертизи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи 01.03.2017 між ТОВ "Стироград" (замовник) та ФОП Чепурним О.В. (виконавець) був укладений Договір про надання послуг № П-021 (далі - Договір № П-021 від 01.03.2017), за умовами якого (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець приймає до виконання послуги з інжинірингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідними, у разі необхідності, технічними завданнями (додатки 1-9 до даного договору), які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 2.1-2.2 вказаного Договору його загальна сума складає 379 650,00 грн. Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання та фіксується в актах здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до п. 3.1. Договору № П-021 від 01.03.2017 виконавець передає замовникові акти здачі-приймання наданих послуг. Дата підписання замовником акту здачі-приймання наданих послуг є датою виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 3.2. Договору №П-021 від 01.03.2017 замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг і звітних документів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від підписання даного акту. У разі вмотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінами їх виконання.

П.п. 3.3.2, 3.4 зазначеного Договору передбачено, що коли у процесі узгоджень технічної документації чи надання послуг (виконання робіт) будуть виявлені недоліки, допущені виконавцем, то він зобов`язаний їх усунути за свій рахунок у найкоротші терміни, але не пізніше, ніж за 15 календарних днів.

Умовами п. 5.4. Договору №П-021 від 01.03.2017 передбачено, що за недотримання строків сплати, зазначених в п. 3.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в сумі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день, що прострочується.

Положеннями п. 8.1 Договору №П-021 від 01.03.2017 встановлено, що останній діє з 1 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року, а за фінансовими та гарантійними зобов`язаннями - до повного виконання.

За змістом Технічного завдання від 23 листопада 2017 року № 7, яке є додатком до вищевказаного договору, замовник замовляє, а виконавець надає інжинірингові послуги: розробка конструкторської документації на Циклон батарейний ЦБ-1-263-4*4.001 для очищення димових газів з наступними характеристиками: продуктивність, м3/год. - 8280…12600; температура газів на вході, С° - 150…400.

Конструкторська документація повинна відповідати вимогам Єдиної системи конструкторської документації та іншим вимогам чинного законодавства України.

Виконавець передає замовникові основну специфікацію та складальне креслення до неї.

Термін виконання робіт - з 23 листопада 2017 року по 28 лютого 2018 року.

Також, 17.01.2018 між ТОВ "Стироград" (замовник) та ФОП Чепурним О.В. (виконавець) був укладений Договір про надання послуг № 053 (далі - Договір № 053 від 17.01.2018), за умовами якого (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець приймає до виконання послуги з інжинірингу, в порядку та на умовах, визначених цим договором та відповідними, у разі необхідності, технічними завданнями (додатки 1-9 до даного договору), які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пунктів 2.1-2.2 цього договору його загальна сума складає 500 000,00 грн. Вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання та фіксується в актах здачі-приймання наданих послуг.

Згідно п. 3.1. Договору №053 від 17.01.2018 виконавець передає замовникові акти здачі-приймання наданих послуг. Дата підписання замовником акту здачі-приймання наданих послуг є датою виконання виконавцем своїх зобов`язань за цим договором.

За умовами п. 3.2. Договору №053 від 17.01.2018 замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання акту здачі-приймання наданих послуг і звітних документів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт здачі-приймання наданих послуг або мотивовану відмову від підписання даного акту. У разі вмотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінами їх виконання.

П.п. 3.3.2, 3.4 Договору №053 від 17.01.2018 встановлено, що коли у процесі узгоджень технічної документації чи надання послуг (виконання робіт) будуть виявлені недоліки, допущені виконавцем, то він зобов`язаний їх усунути за свій рахунок у найкоротші терміни, але не пізніше, ніж за 15 календарних днів.

Відповідно п. 5.4. Договору №053 від 17.01.2018 за недотримання строків сплати, зазначених в п. 3.2 договору, замовник сплачує виконавцю пеню в сумі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день, що прострочується.

Зі змісту Технічного завдання від 17 січня 2018 року № 1-18, яке є додатком до вищевказаного договору, вбачається, що замовник замовляє, а виконавець надає інжинірингові послуги: розробка конструкторської документації на теплогенератор ТЕКАП-1,0-С; вихідні дані: теплова потужність, МВт - 1,0; паливо - солома зернових. До складу ТЕКАП-1,0-С повинно входити: теплогенератор, шнек подачі палива, оперативний бункер.

Конструкторська документація повинна відповідати вимогам Єдиної системи конструкторської документації та іншим вимогам чинного законодавства України.

Виконавець передає замовникові основну специфікацію та складальне креслення до неї.

Термін виконання робіт - з 17 січня 2018 року по 17 квітня 2018 року.

Як встановлено місцевим господарським судом, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АНП-16 від 23.02.2018 (за Договором № П-021 від 01.03.2018) на суму 62 000,00 грн. та № АНП-2-18 від 28.02.2018 (за Договором № 053 від 17.01.2018) на суму 250 000,00 грн., які підписані уповноваженими представниками обох сторін, підтверджується факт надання позивачем відповідачеві послуг на виконання умов Договорів на загальну суму 312 000,00 грн.

Відповідачем здійснена часткова оплата наданих позивачем послуг, що підтверджується платіжними дорученнями від 27 листопада 2017 року № 4311 на суму 1 500,00 грн., від 28 грудня 2017 року № 4354 на суму 8 100,00 грн., від 5 березня 2018 року № 4454 на суму 8 100,00 грн., від 5 березня 2018 року № 4455 на суму 200,00 грн., від 18 травня 2018 року № 4545 на суму 5 000,00 грн. та від 28 травня 2018 року № 4556 на суму 22 500,00 грн. (за Договором №П-021 від 01.03.2017 на загальну суму 45 400,00грн.), а також платіжними дорученнями від 17 січня 2018 року № 4375 на суму 10 000,00 грн., від 2 лютого 2018 року № 4407 на суму 8 200,00 грн. та від 31 травня 2018 року № 4560 на суму 66 700,00 грн. (за Договором №053 від 17.01.2-18 на загальну суму 84 900,00грн.).

26.07.2018 позивач звернувся до відповідача з претензіями, в яких вимагав сплатити заборгованість по вищевказаним актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), які отримані відповідачем 08.08.2018.

Спір між сторонами у даній справі виник з огляду на те, що відповідач не виконав свого обов`язку з оплати в повному розмірі вартості отриманих послуг, зокрема за Договором №053 від 17.01.2018 в сумі 165 100грн. та за Договором №П-021 від 01.03.2017 в сумі 16 600 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом у даній справі про стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та пені.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень пп.14.1.85 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об`єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об`єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов`язаних із такими послугами (роботами).

Досліджуючи зміст укладених між позивачем і відповідачем Договорів з урахуванням положень пп.14.1.85 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що вказані Договори за своєю правовою природою є договорами на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, правовідносини щодо яких врегульовані Главою 62 Підрозділу 1 Розділу ІІІ ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 892 ЦК України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Ч.2 ст.892 ЦК України передбачено, що договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

За приписами ч.1 ст.894 ЦК України встановлено, що виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції сторонами укладено спірні Договори, за умовами яких замовник доручає, а виконавець приймає до виконання послуги з інжинірингу, в порядку та на умовах, визначених цими договорами та відповідними, у разі необхідності, Технічними завданнями, які є невід`ємними частинами даних договорів. Згідно Технічних завдань замовник замовляє, а виконавець надає інжинірингові послуги, які полягають у розробці конструкторської документації на Циклон батарейний ЦБ-1-263-4*4.001 для очищення димових газів та Теплогенератор ТЕКАП-1,0-С. При цьому сторони погодили, що на виконання умов зазначених Договорів виконавець повинен передати замовникові із конструкторської документації основну специфікацію та складальне креслення до неї.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що предметом укладених сторонами Договорів є лише надання послуг (виконання робіт) із розроблення конструкторської документації, що не суперечить вимогам ч.2 ст.892 ЦК України, якою передбачена можливість охоплення договором не всього циклу досліджень, розробки та виготовлення зразків виробу, а лише окремого його етапу. При цьому, Технічними завданнями до Договорів №053 від 17.01.2018 та №П-021 від 01.03.2018 сторони погодили про передання виконавцем замовнику на виконання цих договорів конструкторської документації, яка складається із основної специфікації та складального креслення до неї. Отже заперечення відповідача стосовно того, що здійснені позивачем роботи не є завершеними, надані позивачем документи не відповідають умовам Єдиної системи конструкторської документації спростовуються умовами укладених ним же з позивачем Договорами, Технічними завданнями до них.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами надання позивачем відповідачу послуг з розробки конструкторської документації на виконання умов Договорів № П-021 від 01.03.2017 та № 053 від 17.01.2018 сторонами було підписано відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № АНП-16 від 23.02.2018 та № АНП-2-18 від 28.02.2018.

Так, із змісту акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № АНП-16 від 23.02.2018 вбачається, що позивачем згідно Договору № П-021 від 01.03.2017, рахунку на оплату від 23.02.2017 № РО-18 та в межах строків виконання робіт, передбачених технічним завданням від 23.11.2017 № 7, були проведені такі роботи (надані такі послуги): інжинірингові послуги. Розробка конструкторської документації на Циклон батарейний ЦБ-1-263-4*4.001 для очищення димових газів з наступними характеристиками: продуктивність, м3/год. - 8280…12600; температура газів на вході, С° - 150…400. У вказаному акті також зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ становить 62 000,00 грн., а роботи проведені (надані послуги) у повному обсязі; сторони жодних зауважень та претензій одна до одної не мають.

Із змісту акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № АНП-2-18 від 28.02.2018 вбачається, що позивачем згідно Договору № 053 від 17.01.2018, рахунку на оплату від 17.01.2018 № РО-1-18 та в межах строків виконання робіт, передбачених технічним завданням від 17.01.2018 № 1-18, були проведені такі роботи (надані такі послуги): інжинірингові послуги. Розробка конструкторської документації на Живильник ГТД-3.001 для дозування трісок. У вказаному документі було зазначено, що загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ становить 250 000,00 грн., а роботи проведені (надані послуги) у повному обсязі; сторони жодних зауважень та претензій одна до одної не мають.

У відповідності до погоджених сторонами в Договорах № П-021 від 01.03.2017 та № 053 від 17.01.2018 умов дата підписання замовником акту здачі-приймання надання послуг є датою виконання виконавцем своїх зобов`язань за цими договорами.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази підписання між сторонами у встановленому укладеними між ними Договорами порядку відповідних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) від 23.02.2018 №АНП-16 та від 28.02.2018 № АНП-2-18, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що передбачені даними актами послуги були виконані ФОП Чепурним О.В. та прийняті ТОВ "Стироград" без будь-яких заперечень чи зауважень у межах строку дії укладених між ними Договорів, що підтверджується, зокрема, відомостями про строки надання таких послуг у Технічних завданнях.

Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що розбіжність між назвами послуг, зазначеними в Технічному завданні від 17.01.2018 № 1-18 та акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № АНП-2-18 від 28.02.2018 в розумінні пункту 1.1 Договору №053 від 17.01.2018 не свідчить про відмінність таких послуг. Матеріалами справи підтверджується, що Живильник ГТД-3.001 для дозування трісок є складовою частиною Теплогенератора ТЕКАП-1,0-С, зазначеного сторонами у Технічному завданні від 17.01.2018 № 1-18, яке є додатком до Договору №053 від 17.01.2018.

Факт прийняття відповідачем послуг за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № АНП-16 від 23.02.2018 та № АНП-2-18 від 28.02.2018 також підтверджується здійсненням ним часткової оплати цих послуг згідно платіжних доручень №4311 від 27.11.2017, №4354 від 28.12.2017, №4454 від 05.03.2018, №4455 від 05.03.2018, №4545 від 18.05.2018, №4556 від 28.05.2018, №4375 від 17.01.2018, №4407 від 02.02.2018 та №4560 від 31.05.2018.

Ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції, оцінивши доводи відповідача про те, що строки оплати вартості наданих позивачем послуг за Договорами не настали, повністю їх спростував положеннями ст.530 ЦК України та направленими позивачем та отриманими відповідачем претензіями від 26.07.2018.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає, що для встановлення факту пред`явлення кредитором вимоги до боржника в порядку, передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України, важливим є суть такої вимоги, а не форма, в якій вона заявлена. З огляду на вказане, заперечення відповідача щодо недопустимості пред`явлення вимоги про здійснення оплати наданих послуг у формі претензії суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16 600,00 грн. основного боргу за Договором № П-021 від 01.03.2017 та 165 100,00 грн. основного боргу за Договором №053 від 17.01.2018, з якими позивач звернувся до суду, є підставними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму матеріального права, у зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг, суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних за Договором №П-021 від 01.03.2017 в сумі 94,14 грн. та за Договором №053 від 17.01.2018 в сумі 936,32 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений судом першої інстанції, за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем (з урахуванням обов`язку відповідача здійснити оплату вартості наданих послуг у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги у відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України) колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується, що обґрунтованим є часткове задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за Договором №П-021 від 01.03.2017 в сумі 94,14 грн. та за Договором №053 від 17.01.2018 в сумі 936,32 грн. В решті зазначені позовні вимоги є безпідставними, оскільки позивачем неправильно визначено період їх нарахування.

У відповідності до змісту ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи визначення сторонами в Договорах санкції (пені) за невиконання грошового зобов`язання, перевіривши розрахунок пені, здійснений судом першої інстанції, за недотримання відповідачем строків оплати вартості наданих послуг (у межах заявленого позивачем періоду і бази нарахування та визначеного Договором порядку нарахування) колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується, що обґрунтованою до стягнення з відповідача на користь позивача є пеня за Договором №П-021 від 01.03.2017 в розмірі 1113, 79 грн. та за Договором №053 від 17.01.2018 в розмірі 11 077,57 грн. Безпідставним є нарахування пені за недотримання строків оплати за Договором №П-021 від 01.03.2017 в розмірі 1029,18 грн. та за Договором №053 від 17.01.2018 в розмірі 9 774,81 грн. у зв`язку з неправильним визначенням позивачем періоду їх застосування.

Таким чином, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягнення з ТОВ "Стироград" на користь ФОП Чепурного О.В. 16 600,00 грн. основного боргу, 94,14 грн. 3% річних, 1113,79 грн. пені за Договором №П-021, 165 100,00грн. основного боргу, 936,32грн. 3% річних, 11 077,53грн. пені за Договором №053. При цьому суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, а також докази, які були достатніми для прийняття законного рішення, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/13647/18 про часткове задоволення позовних вимог є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування в цій частині не вбачається.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стироград" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/13647/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2019 у справі №910/13647/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/13647/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.12.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді В.В. Куксов

Г.П. Коробенко