Постанова

від 04.12.2019 по справі 910/10450/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. Справа№ 910/10450/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Островський Д.Ю.;

від відповідача: Швець Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019

у справі № 910/10450/19 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Агробудівник" (вул. Київська, буд. 26, смт. Козин, Обухівський район, Київська область, 08711)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" (б-р Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03124)

про стягнення заборгованості в сумі 80 347,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Агробудівник" (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" (відповідач) про стягнення 80 347,40 грн., з яких: 75 625, 44 грн. - заборгованість, 4 721, 96 грн. - пеня. Також позивач просить покласти судові витрати на відповідача в розмірі 1 921,00 грн. судового збору.

Позов обґрунтовано тим, що 10.09.2018 між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) укладено договір підряду на виконання робіт №29/09-18, відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручив, а позивач зобов`язався на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати відповідачу відповідно до умов даного договору та проектної документації комплекс основних робіт, визначених в робочій документації, креслення № 132.17:Б-С-РД та кошторисною документацією №132.17:Б-С-КД робочого проекту Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури в районі вул. Богунської у м. Бровари Київської області , в частині Будівництво двох артезіанських свердловин господарсько-питного водопостачання , та супутні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, роботи з поліпшення об`єкту будівництва після вводу його в експлуатацію в межах ліцензії позивача, а відповідач зобов`язався надати позивачу фронт робіт, забезпечити позивача проектною документацією, здійснити приймання виконаних позивачем робіт та сплатити їх вартість та вартість використаних позивачем матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання за винятком тих, що були надані відповідачем, відповідно до умов даного договору. 22.10.2018 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, за якою домовилися про необхідність виконання додаткових робіт, вартість яких становить 75625,44 грн. Позивач виконав додаткові роботи на суму 75625,44 грн. Останній строк оплати додаткових робіт відповідачем сплинув із настанням 13.03.2018. Проте, відповідач оплату будівельних робіт не здійснив. Розмір заборгованості відповідача згідно додаткової угоди № 1 до договору становить 75625,44 грн., сума пені - 4721,96 грн, а всього 80347,40 грн. Матеріально-правовою підставою позову зазначені статті 258, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) та стаття 193 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/10450/19 позов задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано встановленим фактом виконання позивачем будівельних робіт за додатковою угодою № 1 від 22.10.2018 до договору підряду № 29/09-18 від 10.09.2018 загальною вартістю 75 625, 44 грн. та невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати прийнятих будівельних робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у вказаному розмірі, доказів погашення якої суду не було надано. Рішення суду обґрунтовано посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 627, 837, 843, 853 882, 857 ЦК України та ст.ст. 174, 180, 181, 193 ГК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення ст.ст.538 та 849 ЦК України з огляду на порушення істотних умов договору підрядником, повільне виконання позивачем робіт та понесення збитків відповідачем. Позивачем не надано доказів належного виконання ним договірних зобов`язань. Також суд не дослідив той факт, що примірники оригіналів підписаного сторонами акту приймання-передачі за жовтень 2018 року та довідки про вартість робіт та витрати за жовтень 2018 року форма КБ-3 відсутні у замовника. Позивач не надав доказів існування заборгованості відповідача. Скаржник вважає, що у зв`язку з несвоєчасним виконання позивачем робіт відповідач поніс збитки.

Узагальнений доводи та заперечення інших учасників справи (доводи, викладені у відзивах та запереченнях на апеляційну скаргу).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Агробудівник" відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" не подало.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст. 263 ГПК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2019 справу № 910/10450/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/10450/19, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2019.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанцій, визначення відповідно до них правовідносин.

10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Просперітатіс (замовником; відповідачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Агробудівник (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № 29/09-18, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами, виконати та здати замовнику відповідно до умов даного договору та проектної документації, комплекс основних робіт визначений в робочій документації, креслення № 132.17.:Б-С-РД та кошторисною документацією № 132.17:Б-С-КД Робочого проекту Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури в районі вул. Богунської у м. Бровари Київської області в частині Будівництво 2-ох артезіанських свердловин господарсько-питного водопостачання , та супутні роботи, безпосередньо пов`язані з основними роботами, та роботи з поліпшення об`єкту будівництва після вводу його в експлуатацію в межах ліцензії підрядника, а замовник зобов`язується надати підряднику фронт робіт, забезпечити підрядника проектною документацією, здійснити приймання виконаних підрядником робіт та сплатити їх вартість та вартість використаних підрядником матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком тих, що були надані замовником, відповідно до умов даного договору.

22.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Просперітатіс (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельне підприємство Агробудівник (підрядником) укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду 29/09-18 від 10.09.2018, за умовами якого сторони домовились про необхідність виконання додаткових робіт, що не передбачені договором, а саме підрядник взяв на себе зобов`язання за завданням замовника власними силами та на власний ризик у відповідності до умов договору та проектної документації, виконати комплекс основних робіт визначених в робочій документації, креслення № 6/03/2015-28-ВК, № 6/03/2015-29-ВК та специфікація № 6/03/2015-28-ВК-С, № 6/03/2015-29-ВК.С робочих проектах Будівництво багатоквартирного житлового будинку з будовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (поз. 28)/ (поз.29) на території ІІ житлового району міста Бровари в районі вул. Богунської та вул. Маяковського в частині улаштування вузла обліку води по позиціям № 28 та № 29 (надалі - роботи) на об`єкті: Будівнитцво житлового комплексту з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території ІІ житлового району в районі вулиці Анатолія Луценка та вулиці Маяковського у м. Бровари Київської області , а замовник зобов`язується прийняти зазначені роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.п. 2-4 додаткової угоди підрядник зобов`язується виконати роботи протягом десяти робочих днів з моменту підписання даної додаткової угоди до договору. Вартість визначених в п. 1 даної додаткової угоди викладена в додатку № 1 (договірна ціна) до даної додаткової угоди до договору. Розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі підписаних актів прийому-передачі виконаних робіт.

За умовами укладеної додаткової угоди сторонами підписано додаток до додаткової угоди № 1 від 22.10.2018 - Договірна ціна Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціального і громадського призначення та об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури на території ІІ житлового району в районі вулиці Анатолія Луценка та вулиці Маяковського в м. Бровари Київської області (в частині улаштування вузла обліку води по позиціям № 28 та № 29), що здійснюється в 2018 році.

Згідно довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року, складеної та підписаної сторонами договору 18.02.2019, загальна вартість будівельних робіт, виконана підрядником, складає 75625,44 грн.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. розділу 5 договору підрядник зобов`язаний виконати і здати всі роботи в строки, передбачені даним договором, відповідно до проектної документації, державних будівельних норм, технології виконання таких робіт, вказівок замовника, інших чинних нормативно-технічних документів у сфері будівництва, а також нормативних актів з промислової, протипожежної безпеки, з охорони праці та техніки безпеки.

Згідно із п.п. 4.2.1. п. 4.2. розділу 4 договору замовник зобов`язаний по закінченню виконання робіт (етапу робіт), за відсутності зауважень, прийняти належним чином виконані роботи, про що разом з підрядником підписати відповідних акт виконаних робіт. При виявленні допущених у виконаних роботах відступів від умов договору, недоробок чи інших недоліків, в тому числі прихованих, негайно заявити про них підряднику.

За умовами п.п. 4.2.2. п. 4.2. розділу 4 договору замовник зобов`язаний сплатити підряднику вартість виконаних належним чином робіт, у порядку та обсягах, передбачених даним договором.

Згідно п.п. 9.1.2. п. 9.1. розділу 9 договору підряду остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником на підставі підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 протягом 15 банківських днів з дати підписання актів за формою КБ-2в та довідок за формою №КБ-3.

18.02.2019 замовником - Товариством з обмеженою відповідальність Просперітатіс підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на загальну суму 149 672,20 грн. (форма КБ-2в).

Відповідно до п.п. 10.5. п. 10 договору підряду за порушення термінів оплати виконаних робіт замовник сплачує за кожен день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, діючої в період за який сплачується неустойка, але не більше 10% від договірної ціни на дату виникнення заборгованості по оплаті.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає про те, що він виконав свої договірні зобов`язання перед відповідачем щодо проведення додаткових будівельних робіт, а відповідач їх оплату не здійснив, у зв`язку з чим, виникла заборгованість розмірі 75 625, 44 грн., на яку нараховані пеню в розмірі 4 721, 96 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 80 347, 40 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 Кодексу).

Як встановлено ч.4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 (23/236).

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачем договору підряду на виконання робіт №29/09-18 від 10.09.2018 та додаткової угоди № 1 до договору.

Вартість додаткових будівельних робіт складає 75625,44 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року (форма КБ-3). Вказана довідка містить підпис уповноваженої особи відповідача (замовника) та відбиток печатки відповідача. Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 (форма №КБ-2в) від 18.02.2019 також підписано замовником та містить відбиток печатки відповідача.

При цьому, відсутність відомостей про особу та/або посаду особи, яка підписала довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2018 року та акт приймання виконаних робіт з боку відповідача, як неістотні недоліки у документі, що містить відомості про вартість додаткових будівельних робіт та їх прийняття з боку замовника, враховуючи наявність на вказаних документах печатки відповідача (замовника), зазначення дати складення вказаних документів, вартості робіт, змісту та обсягу робіт.

Таким чином, заперечення відповідача в частині неможливості встановлення факту підписання таких документів з боку відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Довідка про вартість виконаних робіт та витрати за жовтень 2018 року та акт приймання виконаних робіт містять також відбиток печатки позивача. Позивачем не заперечувався факт підписання даних документів уповноваженою особою позивача.

На підставі сукупності поданих до матеріалів справи доказів суд першої інстанції встановив, що на виконання укладеної сторонами у справі додаткової угоди № 1 до договору підряду № 29/09-18 від 10.09.2018 позивач виконав додаткові будівельні роботи та здав їх замовнику (відповідачу), що підтверджується наявними у справі актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2018 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень форма КБ-3, підписаними повноважними представниками замовника та підрядника без зауважень та застережень. Оригінали зазначених документів, витребувані судом ухвалою від 18.11.2019 були надані позивачем в судовому засіданні 04.12.2019 та оглянуті судовою колегією.

Щодо заявлених тверджень відповідача про те, що позивач порушив строки виконання будівельних робіт, слід зазначити наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Таким чином, при укладенні додаткової угоди № 1 до договору підряду №29/09-18 від 10.09.2018 сторони були вільні у визначенні умов додаткової угоди, на свій розсуд вчинили даний правочин на певних умовах, підписавши угоду, в тому числі і щодо вартості проведення будівельних робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що акт приймання виконаних будівельних робіт підписано стороною відповідача без зауважень та заперечень. Водночас, матеріали справи не містять мотивованої відмови відповідача від приймання виконаних позивачем додаткових будівельних робіт з підстав порушення строків виконання робіт. При цьому замовник не заперечував проти прийняття виконаних робіт у лютому 2019 року. За умовами п.п. 4.1.3. п. 4.1. розділу 4 договору підряду замовник має право якщо підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення виконання робіт в строк стає неможливим та порушує строки виконання робіт, замовник маж право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків за відповідний простій або порушення. В той же час, стороною відповідача не надано доказів про звернення до позивача щодо відмови від договору та відповідного відшкодування збитків у разі встановлення відповідачем порушення позивачем строків виконання робіт.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за додаткового угодою № 1 від 22.10.2018 до договору підряду №29/09-18 від 10.09.2018 у розмірі 75 625,44 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1, 2 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем розраховано до сплати відповідачем 4721,96 грн. пені за прострочення оплати. Цей розрахунок перевірений судом та є арифметично вірним. Свій контррозрахунок відповідач суду не надав.

Отже, враховуючи встановлений судом першої інстанції факт виконання позивачем будівельних робіт за додатковою угодою № 1 від 22.10.2018 до договору підряду № 29/09-18 від 10.09.2018 загальною вартістю 75 625, 44 грн., які відповідач прийняв і не оплатив і доказів погашення боргу суду не надав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Під час перегляду цієї справи у суді апеляційної інстанції відповідач встановлені місцевим господарським судом обставини не спростував і відповідних доказів суду не надав.

Доводи апеляційної скарги щодо не застосування судом першої інстанції положень ст.ст.538 та 849 ЦК України, які встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та зустрічне виконання зобов`язання, відхиляються судовою колегією, оскільки вони не підлягають застосуванню до даних спірних правовідносин, виходячи з встановлених фактичних обставин справи. Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову під час розгляду справи у суді першої інстанції на ці норми взагалі не посилався.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що місцевим господарським судом не відображено у мотивувальній частині оскаржуваного рішення всіх доводів відповідача та підстав їх відхилення є неспроможним, оскільки аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії), від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Водночас вимога пункту 1 статті 6 названої Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України ).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за підсумками розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає і судові витрати за її подання покладаються судом на скаржника відповідно до вимог зазначеної статті.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Просперітатіс" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/10450/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/10450/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 09.12.2019.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак