Ухвала

від 02.12.2019 по справі 904/4194/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання рішення суду

02.12.2019м. Дніпро№ 904/4194/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву від 29.10.2019 № 58-01/848 Державного підприємства "СМОЛИ" про розстрочку виконання рішення суду від 20.02.2019 у справі:

за позовом UAB "Interchemas" Joint-Stock-Company, м. Вільнюс Литовська Республіка

до Державного підприємства "СМОЛИ", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 29 741,54 євро за договором про закупівлю від 14.03.2017 № 38-07/4

Представники:

від стягувача (позивача): Ліщишин І.В., ордер № 456803, адвокат;

від боржника (заявника, відповідача): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "СМОЛИ" на користь UAB "Interchemas" Joint-Stock-Company 25 337 євро 07 центів основного боргу, 113 698 грн. 61 коп. пені, 27 507 грн. 73 коп. 3% річних, 1 063 грн. 64 коп. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, 446 євро 60 центів витрат по сплаті судового збору; у решті позову відмовлено.

26.07.2019 на виконання вказаного рішення суду господарським судом видано наказ.

Супровідним листом від 19.08.2019 на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2019 матеріали справи № 904/4194/18 направлені до Верховного Суду, у зв`язку із надходженням касаційної скарги ДП "СМОЛИ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.07.2019.

31.10.2019 на адресу суду надійшла заява Державного підприємства "СМОЛИ" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 20.02.2019 строком на один рік із щомісячною сплатою боргу рівними частинами, згідно наданого заявником графіку.

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що визнає свій обов`язок по погашенню боргу, але на теперішній час наявні обставини, які позбавляють боржника можливості погасити заборгованість перед стягувачем у повному обсязі та у строки, визначені в порядку виконавчого провадження, а саме:

- ДП "СМОЛИ" - підприємство, засноване на державній власності, відповідно до спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України від 17.08.1998 № 139/1622 "Про створення державного підприємства "Смоли", наказу Міністерства енергетики України від 25.08.1998 № 144 "Про забезпечення виконання спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства енергетики України від 17.08.1998 № 139/1622" на базі частини виробничих потужностей ВО "Придніпровський хімічний завод" і підпорядковане Міністерству енергетики та вугільної промисловості України відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади". Постановою Кабінету міністрів України ДП "Смоли" включено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

- жодних коштів з державного бюджету підприємство не отримує та намагається здійснювати свою діяльність у дуже складних фінансових умова функціонування, розраховуючи виключно на кошти, отримані від власної господарської діяльності;

- в останні роки внаслідок об`єктивних, незалежних від боржника причин, у тому числі і політичних (як то внесення боржника до списків юридичних осіб, по відношенню до яких вводяться спеціальні економічні міри), у значному обсязі втрачені ринки збуту, що призвело до скорочення обсягів реалізації продукції і вплинуло на значне скорочення обігових коштів підприємства, яке вже тривали час працює у режимі простоїв і є збитковим;

- боржник планує здійснювати погашення боргу частинами за певний проміжок часу, що дасть змогу поступово погасити заборгованість;

- у випадку подальшого примусового стягнення грошових коштів шляхом арешту рахунків боржник буде неспроможний здійснювати закупівлю сировини для виготовлення продукції, втратить контрагентів, замовників продукції, як наслідок, утвориться заборгованість по оплаті заробітної плати, по відшкодуванню поточних платежів по пільговим пенсіям, податкам, іншим обов`язковим платежам та повна неспроможність для нормального функціонування підприємства, що об`єктивно може спричинити банкрутство боржника.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2019 вирішення питання про прийняття заяви Державного підприємства "СМОЛИ" про розстрочку виконання рішення господарського суду від 20.02.2019 відкладено до повернення матеріалів справи №904/4194/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.

08.11.2019 матеріали справи № 904/4194/18 надійшли на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду від 11.11.2019 заяву Державного підприємства "СМОЛИ" прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 21.11.2019.

21.11.2019 від стягувача надійшли пояснення на заяву боржника від 20.11.2019, в яких заперечує проти задоволення заяви та зазначає, що товар поставлено відповідачу ще 30.05.2017, проте, з того часу і на даний момент покупцем не оплачено отриманий товар навіть частково, що свідчить про злісне ухилення відповідача від взятих на себе договірних зобов`язань. Крім того, відповідач оскаржував законне та справедливе рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку виключно з підстав процесуальних порушень, фактично не заперечуючи проти отримання товару від позивача, що додатково свідчить про намагання ухилення від оплати товару, використаного відповідачем у власній господарській діяльності. Стверджує, що відсутні підстави вважати наявними обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, вина боржника у безпідставній несплаті боргу починаючи з 30.05.2017 є беззаперечною, оскільки встановлена судами всіх інстанцій у справі.

Судове засідання, призначене на 21.11.2019, не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 25.11.2019 заяву Державного підприємства "СМОЛИ" призначено до розгляду у засіданні на 02.12.2019.

У призначене засідання 02.12.2019 боржник явку повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

На виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення боржника про дату, час та місце розгляду заяви ухвала господарського суду від 25.11.2019 направлена судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження боржника, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з метою належного повідомлення заявника про час та місце розгляду заяви, судом також складено відповідні телефонограми, яка прийнята представником боржника.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що боржник мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою господарського суду від 25.11.2019 по справі № 904/4194/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення боржника про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні 02.12.2019 представник стягувача просив у задоволенні заяви відмовити.

У судовому засіданні 02.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню з огляду на нижченаведене.

Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, обов`язковою умовою надання розстрочення виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які відповідач повинен довести відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Суд бере до уваги те, що п. 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, вірогідність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В обґрунтування викладених у заяві вимог відповідач посилається на такі обставини:

- є підприємством, заснованим на державній власності, яке включено до об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

- знаходиться у скрутному фінансово-економічному становищі;

- тривали час працює у режимі простоїв і є збитковим;

- планує здійснювати погашення боргу частинами за певний проміжок часу, що дасть змогу поступово погасити заборгованість тощо.

На підтвердження викладених у заяві обставин боржником до матеріалів справи надано звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік, звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2019 року, копії контрактів та договорів на підтвердження існування зобов`язань перед контрагентами, накази по підприємству про продовження простою виробництва за період з 23.08.2018 по 23.10.2019, докази на підтвердження внесення боржника до списків юридичних осіб, по відношенню до яких вводяться спеціальні економічні міри.

Оскільки господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення, та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними доказами, що розстрочення виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем і не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

При цьому судом враховано, що заявником з моменту отримання товару від позивача 30.05.2017 не вчинено жодних дій, направлених на сплату, навіть частково, заборгованості перед позивачем або домоволеності із останнім щодо спірної заборгованості. Натомість, відповідачем під час судового розгляду справи заперечувалась спірна заборгованість, наявність якої встановлена судами всіх інстанцій. Отже, така недобросовісна поведінка відповідача щодо виконання взятих на себе договірних зобов`язань перед позивачем, свідчить не на користь заявника в частині зазначених у заяві намірів оплати боргу у подальшому.

За встановлених обставин, враховуючи, що:

- посилання заявника на скрутне фінансово-економічне становище не є винятковою обставиною в розумінні ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення;

- скрутне фінансово-економічне становище заявника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- заявником не наведено конкретних поважних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим;

- заявник до цього часу не здійснив жодного платежу в погашення заборгованості;

- надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (розстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не знаходить підстав для задоволення заяви Державного підприємства "СМОЛИ" про розстрочення виконання рішення суду від 20.02.2019 у даній справі.

Керуючись ст. ст. 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви від 29.10.2019 № 58-01/848 Державного підприємства "СМОЛИ" про розстрочку виконання рішення суду від 20.02.2019 у справі № 904/4194/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 02.12.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь