Рішення

від 28.11.2019 по справі 904/3077/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3077/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

За позовом Комунального підприємства "Дніпропетровська філармонія імені Л.Б. Когана" Дніпропетровської обласної ради , м. Дніпро (позивач-1) та Дніпропетровської обласної ради , м. Дніпро (позивач-2)

до Громадської організації "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос", м. Дніпро

про стягнення 336 414,92 грн.

Представники:

від позивача: Гарячев В.В.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

КП "Дніпропетровська філармонія імені Л.Б. Когана" ДОР (позивач-1) та Дніпропетровська обласна рада (позивач-2) звернулися з позовом до ГО "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос" про стягнення 336 414,92 грн. ( в т.ч.: 286064 грн. - основна заборгованість по орендним платежам; 50 350,55грн. - заборгованість по комунальним платежам; 125744,25 грн. - пеня; 36 019,45 грн. - інфляційні втрати та 10 813,00 грн. - 3% річних, заборгованості за договором короткострокової оренди нежитлового приміщення об`єкту оренди №60 від 28.03.2017р. (укладеного між сторонами).

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2019р. № 1669 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду було призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/3077/19 у зв`язку з перебуванням судді Васильєва О.Ю. у відпустці.

15.10.2019р. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано на розгляд судді Панні С.П.

В обґрунтування позовних вимог позивач-1 послався на неналежне виконання відповідачем договору короткострокової оренди №60 від 28.08.2017.

Ухвалою суду від 21.10.2019 з урахуванням ухвали суду від 01.11.2019 справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено справу по суті на 14.11.2019.

Ухвалою суду від 14.11.2019р. судове засідання відкладено на 28.11.2019р.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву та витребування судом документи не надав, про час слухання справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.07.2019. Однак, кореспонденція надіслана господарським судом була повернута відділення поштового зв`язку "Укрпошта" з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

Так, на підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.07.2019, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд.6, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для відповідача.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил). Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Більше того, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвал суду з викликом відповідача у судове засідання відбулось через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Таким чином, суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 ГПК України, у судовому засіданні 28.11.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровської обласної ради Про приймання-передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 447-18/ХХІУ від 06.08.2004 нерухоме майно, що розташовано за адресою: вул. Воскресенська, 6, м. Дніпро, передано в оперативне управління КП Дніпропетровська філармонія ім. Л.Б. Когана Дніпропетровської обласної ради .

Між Позивачем-1 (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено Договір № 60 від 28.03.2017 короткострокової оренди (Договір). Згідно предмету Договору, Орендоавець, за цим договором, зобов`язується надати у короткострокову оренду Орендарю Об`єкт оренди,, який знаходиться у будинку за адресою: 49000, м. Дніпро, вул.. Воскресенська,б.6, а також забезпечити Орендареві вільний доступ у вказане приміщення на час дії договору оренди. Відповідно до п.1.2 Договору, об`єктом оренди є приміщення на другому поверсі філармонії. Згідно п.1.3 Договору, об`єкт оренди, що надається Орендодвцем: приміщення на другому поверсі №№20,9,248,249,251,252 загальною площею 398,5 кв. метрів.

Згідно з п. 2.2. договору передача об`єкта оренди здійснена шляхом підписання сторонами акта здачі-приймання об`єкта.

Балансова вартість приміщення становить 1284 900,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі орендованого приміщення від 01.04.2017.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє з 01.04.2017 до 31.12.2017, що підтверджується п.п. 1.5., 8.1. договору.

Відповідно до п. 5.1. договору орендна плата розраховується відповідно до Методики, затвердженої рішенням Дніпропетровської обласної ради № 20/3-ХХІП від 16.10.1998 (зі змінами та доповненнями від 31.03.2000, 26.06.2001, 18.07.2003, 30.01.2004, 14.05.2007) та Постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 Про внесення змін до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна .

Орендна плата за користування об`єктом оренди за перший базовий місяць оренди встановлена п.5.2. договору у розмірі 21 686,90 грн.

Згідно п. 5.3 договору, орендар зобов`язаний сплатити комунальні витрати, витрачені Орендодавцем на проведення заходу орендаря.

Відповідно до п. 4.2.2. договору орендар зобов`язаний щомісяця до 10-го числа наступного місяця оплачувати орендну плату (у тому числі комунальні платежі, експлуатаційні витрати, додаткові послуги (при наявності) згідно з виставленими орендодавцем рахунками.

Подальше нарахування орендної плати здійснювалось орендодавцем за встановленим розрахунком за формулою, викладеною у додатку 2 до договору оренди № 60 від 28.03.2017.

Відповідно до п. 4.2.2. договору орендар зобов`язаний щомісяця до 10-го числа наступного місяця оплачувати орендну плату (у тому числі комунальні платежі, експлуатаційні витрати, додаткові послуги (при наявності) згідно з виставленими орендодавцем рахунками.

Згідно з п. 5.6 договору, орендна плата за користування приміщенням, комунальні витрати, експлуатаційні витрати сплачуються Орендарем на умовах 100% згідно рахунку. Факт недоплати або не повної оплати орендної плати спричиняє за собою розірвання договору оренди і анулює обов`язок орендодавця на надання орендареві об`єкту оренди.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє з 01.04.2017 до 31.12.2017, що підтверджується п.п. 1.5 (п. 8.1. Договору).

Відповідно до акту прийому-передачі від 01.04.2017 орендодавець передав, а орендар прийняв у користування на умовах договору оренди № 60 від 28.02.2017 нежитлове приміщення загальною площею 398,5 кв.м., що розташовано на другому поверсі будівлі за адресою: вул. Воскресенська, 6, м. Дніпро. Даний акт підписано сторонами договору.

Разом з тим, орендна плата Відповідачем за Договором сплачувалася не кожного місяця, частково та не в повному обсязі, що є порушенням вимог п.4.2.2. договору.

Листом № 219 від 30.11.2017 комунальне підприємство Дніпропетровська філармонія імені Л.Б. Когана ДОР звернулося до Відповідача про закінчення терміну дії договору оренди та звільнення приміщення або укласти новий договір оренди протягом місяця з власником будівлі.

Новий договір оренди Відповідачем не був укладений, однак Відповідач продовжував свою господарську діяльність на Об`єкті оренди. Станом на 01.01.2018 заборгованість Відповідача становила 59 914,92 грн. за період з 01.03.2017 по 31.12.2017 ( а.с.75).

З 01.01.2018року Орендар орендоване приміщення не звільнив, тому до Господарського суду Дніпропетровської області звернувся перший заступник прокурора Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної ради (позивач-1) та Комунального підприємства "Дніпропетровська філармонія імені Л.Б. Когана" Дніпропетровської обласної`ради" (позивач-2) до Громадської організації "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос" та відповідно до прохальної частини позовної заяви просив зобов`язати Громадську організацію "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос" приміщення загальною площею 398,5 кв.м. балансовою вартістю 1 284 900,00 грн., що розташовано за адресою: вул. Воскресенська, 6, м. Дніпро, та належить на праві комунальної власності Дніпропетровській обласній раді й перебуває в оперативному управлінні КП "Дніпропетровська філармонія їм. Л.Б. Когана" ДОР", повернути Комунальному підприємству "Дніпропетровська філармонія ім. Л.й. Когана" ДОР" шляхом підписання акту приймання-передачі та виселення з нежитлового приміщення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської область від 06.06.2018 у справі №904/1078/18 Громадську організацію "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос" зобов`язано повернути приміщення загальною площею 398,5 кв.м. балансовою вартістю 1 284 900,00 грн., що розташовано за адресою: вул. Воскресенська, 6, м. Дніпро.

01.11.2018р Апеляційна скарга Громадської організації "Спортивний більярдний клуб "Хмарочос" у справі №904/1078/18 залишена без задоволення.

02.07.2018року господарським судом Дніпропетровської області був виданий наказ про примусове виконання рішення по справі №904/1078/18.

Державна виконавча служба 26.12.2018 року виконала рішення суду про виселення Орендаря шляхом підписання акту приймання-передачі (а.с.25).

Відповідно до ч.4 ст. 74 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що госпо дарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває у комунальній власності, здійснюють органи місцевого самоврядування.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна та з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Як передбачено ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської і діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має. виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що з 01.04.2017 по 26.12.2018 Відповідач займав спірне приміщення, тому Позивач нараховував суму орендної плати в розмірі 336 414,92 грн., з яких: орендна плата - 286 064,37 грн., комунальні послуги - 50350,55 грн. (а.с.76, 79-85), які підтверджуються матеріалами справи та підлягають до стягнення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Позивач заявив вимогу про стягнення з Відповідача пені в розмірі 125 874,25 грн. за загальний період з 11.05.2017 по 17.07.2019.

Статтею 1 ЗУ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 4 та ч. 6 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому Договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише у разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки позивач та відповідач не узгодили в Договорі конкретний розмір пені, то нарахування Позивачем пені у розмірі подвійної ставки НБУ є неправомірним.

За таких обставин, в частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 125 874,25 грн. за загальний період з 11.05.2017 по 17.07.2019 слід відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 10 813,00 грн. 3% річних за період з 11.05.2017 по 17.07.2019.

Розрахунок 3% річних наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, правильно враховує періоди нарахувань, тому підлягає задоволенню.

Також, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 36 019,45 грн. за період з травня 2017 по липень 2019.

Відповідно до пункту 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Розрахунок втрат від інфляції наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, правильно враховує періоди нарахувань, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного прав, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі Мантованеллі проти Франції`звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Суд відповідно до статті 237 ГПК України під час розгляду справи з`ясував чи мали місце обставини (факти) якими обґрунтовувались позовні вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України ,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з громадської організації Спортивний більярдний клуб Хмарочос (49000, м. Дніпро, вул. Гагаріна, 105-б, ідентифікаційний код 35043755) на користь комунального підприємства Дніпропетровська філармонія ім. Л.Б. Когана ДОР (49004, м. Дніпро, вул. Воскресенська, 6, ідентифікаційний код 33164974) суму з орендної плати в розмірі 336 414,92 грн., з яких:заборгованість по орендних платежах у розмірі 286064,37 грн., заборгованість по комунальних платежах у розмірі 50350,55 грн., 3% річних у розмірі 10 813,00грн., інфляційні втрати в розмірі 36 019,45 грн. судовий збір в сумі 5748,00 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.12.2019

Суддя С.П.Панна