Рішення

від 05.12.2019 по справі 908/2767/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/102/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2019 Справа № 908/2767/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2767/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестоптим , ідентифікаційний код юридичної особи 25479446 (69091, м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 71-А)

до відповідача Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 22144952 (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 23-А)

про стягнення 20408,81 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Хілько А.С., адвокат, ордер АР № 1003543 від 03.07.2019;

від відповідача: Шерстюк А.О., адвокат, довіреність б/н від 17.10.2109

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестоптим звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом № б/н від 02.10.2019 (вх. №2961/08-07/19) про стягнення з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради кошти на відшкодування майнової шкоди у розмірі 20 408,81 грн.

Позов заявлено на підставі ст.ст 526, 549, 551, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 222, 230, 232 Господарського кодексу України.

Згідно з Витягом Із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 справу № 908/2767/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 у справі № 908/2767/19 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28.10.2019 об 11 год. 30 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 25.10.2019, включно.

За наслідками судового засідання 28.10.2019, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 14.11.2019 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 14.11.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Суд оголосив про надходження до суду від відповідача відзиву-заперечення та прийняття його до розгляду.

Представник позивача зазначила про ознайомлення з відзивом-запереченнями відповідача та необхідність надання відповіді на відзив.

Суд повідомив про надходження від відповідача у справі листа про перенесення засідання суду без електронного цифрового підпису.

Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечувала.

За наслідками судового засідання, враховуючи неявку представника відповідача та необхідність отримання від позивача відповіді на відзив на позовну заяву, суд відклав розгляд справи на 05.12.2019 об 15 год. 00 хв.

В судовому засіданні 05.12.2019 були присутні представники позивача та відповідача, здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу Акорд .

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги просив позов задовольнити позов у повному обсязі, враховуючи підтвердження факту завдання відповідачем позивачу шкоди, яка виникла внаслідок ремонтних робіт, які здійснював відповідач.

Представник відповідача заперечив проти позову, просив у позові відмовити, у зв`язку з недоведеністю позивачем факту завдання відповідачем заявленої до стягнення шкоди.

Також подав клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити позивачу в позові.

В судовому засіданні 05.12.2019 суд прийняв рішення, проголосив його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестоптим звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради кошти на відшкодування майнової шкоди у розмірі 20 408,81 грн, яка, як вказує позивач, полягає у пошкодженні кабельної лінії 6 кВ, що належить позивачу, під час проведення відповідачем 03.07.2019 земляних робіт по вул. Тбіліській, 17 у м. Запоріжжя.

За розрахунком позивача збитки складаються з понесених позивачем витрат на позаплановий виклик інженера з технічного аудиту - 623,14 грн, позачергової технічної перевірки правильності роботи засобу обліку (перевірка приладів обліку еталонним лічильником на місці установки з наступним пломбуванням) - 1787,67 грн, ремонт кабельної лінії - 18000,00 грн.

05.07.2019 з метою фіксації факту нанесення збитків представник позивача звернувся до Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області.

15.08.2019 позивач надіслав відповідачу претензію №1 про відшкодування збитків.

06.09.2019 відповідач надав відповідь на претензію, в якій заперечив свою причетність до вищевказаних подій.

Стягнення з Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестоптим , ідентифікаційний код юридичної особи 25479446 (69091, м. Запоріжжя, б-р Шевченка, 71-А) кошти на відшкодування майнової шкоди у розмірі 20 408,81 грн було предметом судового розгляду у цій справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд відмовив у задоволенні позову, з урахуванням нижчевикладеного.

Спірні правовідносини є господарськими та регулюються нормами законодавства, що визначають порядок відшкодування позадоговірної майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з викладеного, для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Обов`язок доведення вказаних обставин покладається на позивача. Також позивач повинен обґрунтувати розмір шкоди, яка заявлена до стягнення з відповідача. Відповідач повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України наявність вини презюмується.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підтвердження факту завдання шкоди позивач посилається на звернення позивача до Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, за результатами розгляду якого, як вказує позивач, було встановлено, що пошкодження має механічний характер та виникло внаслідок ремонтних робіт, які здійснював відповідач.

Так, в матеріалах справи наявна доповідна записка ст. ДОП Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, погоджена з т.в.о. начальника СП Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області на ім`я т.в.о начальника Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області капітана поліції щодо розгляду звернення гр. Хілько А.С. про те, що в готелі Хортиця за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченко, буд. 71-А , перебили кабель електроспоживання. В ході проведення перевірки з метою встановлення обставин події було здійснено виїзд за вищевказаною адресою, де звернувся головний інженер ТОВ Інвест Оптим , гр. Вишняк С.М. , який повідомив, що 03.07.2019 зникла напруга на вводі фідера 23, який живить трансформаторну підстанцію готелю Хортиця , розташованого за адресою: м. Запоріжжя, бул. Шевченко, буд. 71-А , але на той момент причину зникнення напруги встановити не виявилось можливим. Також було встановлено, що пошкодження має механічний характер, яке відбулось під час ремонтних робіт, які здійснювали працівники КП Запоріжремсервіс біля буд. 17 по вул. Тбіліській, 17, м. Запоріжжя. Також було опитано машиніста екскаватора КП Запоріжремсервіс гр. ОСОБА_3 , який повідомив, що дійсно 03.07.2019 працівники комунального підприємства біля буд. 17 по вул. Тбіліській, м. Запоріжжя, здійснювали ремонтні роботи, а 05.07.2019 він вирівнював дану земельну ділянку. В ході додаткової перевірки гр. Вишняк С.М. доповнив, що до поліції звернувся з метою інформування та фіксації вказаної події.

Листом від 18.07.2019 вих. №6475/46/02/02-2019 т.в.о начальника Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області повідомив Вишняка С. про те, що ході проведення перевірки було встановлено, що на момент прийняття рішення факти порушень вимог чинного законодавства не знайшли свого об`єктивного підтвердження, у зв`язку з чим подана заява не підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань.

Суд зауважує, що доповідна записка та лист, складені працівниками Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, відповідно до ст. 75 ГПК України не є підставою для звільнення від доказування викладених у них обставин.

Згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судовими рішеннями в кримінальній або адміністративній справі не встановлювалась вина працівників відповідача в пошкодженні кабельної лінії по вул. Тбіліській, 17 у м. Запоріжжя.

Отже, дана обставини підлягає доведенню позивачем в загальному порядку з урахуванням засобів доказування, передбачених ГПК України.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

В даному випадку єдиним доказом, на який посилається позивач в підтвердження обставин заподіяння шкоди з вини відповідача є доповідна записка ст. ДОП Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області, погоджена з т.в.о. начальника СП Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області на ім`я т.в.о начальника Вознесенівського відділення поліції Дніпровського відділу ГУНП в Запорізькій області капітана поліції щодо розгляду звернення гр. Хілько А.С . Разом із тим, зі змісту даної доповідної записки не вбачається, що пошкодження кабелю відбулось внаслідок дій відповідача, а тільки зазначено, що пошкодження відбулось під час ремонтних робіт, які здійснювали працівники КП Запоріжремсервіс біля буд. 17 по вул. Тбіліській, 17, м. Запоріжжя, що вказує на те, що за хронологією часу дані обставини співпали.

Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на те, що пошкодження кабельної лінії відбулось внаслідок дій відповідача, або дією конкретної фізичної особи, яка перебуває в трудових відносинах з відповідачем, тобто причинно-наслідковий зв`язок між виконанням робіт відповідачем та пошкодженням кабелю будь-якими доказами не підтверджується.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.11.2016 №90 перейменовано комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №8 в комунальне підприємство Запоріжремсервіс Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради від 21.12.2016 №60 створено у складі комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради муніципальну аварійну службу, якій визначено приступити до виконання покладених функцій з 01.01.2017.

Відповідач у відзиві на позов підтвердив, що дійсно 03 - 05 липня 2019 року працівники муніципальної аварійної служби КП Запоріжремсервіс проводили ремонті роботи з ремонту мереж водопостачання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тбіліська, буд. 17. Однак при проведенні зазначених робіт пошкодження будь-яких електромереж не зафіксовано. Відповідач зауважив, що кабельна лінія 6 кВ, що відповідно до тверджень позивача належить ТОВ Інвестоптим , не позначена на генеральному плані міста Запоріжжя, і позивач не отримував погодження з боку КП Запоріжремсервіс на прокладення зазначеної кабельної лінії. У зв`язку з цим просить у позові відмовити.

Суд зазначає, що з наданих позивачем доказів не вбачається, в якому саме місці відбулось порушення кабельної лінії (не надано будь-якої схеми, акту, складених за фактом розриву кабельної лінії). Також позивач не надав доказів на підтвердження належності позивачу на будь-якому речовому праві кабельної лінії 6кВ по вул. Тбіліській, 17 в м. Запоріжжя.

Позивач надав тільки докази на підтвердження того, що 27.10.2011 за ним зареєстровано право власності на будівлю культурно-туристичного комплексу, літ. А-15, м. Запоріжжя, розташовану по бул. Шевченка, буд. 71-а, що межує з будинком № 17 по вул. Тбіліська, біля якого проводились ремонті роботи.

Також позивач надав лист ВАТ Запоріжжяобленерго від 30.08.2013 №14848/007-019 щодо узгодження заміни трансформаторів струму ТПЛ-10-05р 150/5А, кл. точності 0,5 на тип ТПЛ-10-05s 150/5А, кл. точності 05s в точці обліку ТОВ Інвестоптім (Ф-23 РУ-6 кВ ТП-41 ПрАТ ПЕЕМ ЦЕК ) та план прокладення КП-6кВ (РН-41 - ТП-6/00, 4 кВ (проект)). На плані позначена вул. Тбіліська. В той же час, позивач не надав доказів на підтвердження того, що на виконання цього плану позивачем було прокладено кабельну лінію 6кВ по вул. Тбіліській в м. Запоріжжя і доказів належності цієї кабельної лінії позивачу.

Крім того, суд зауважує, що надані позивачем докази в підтвердження факту понесення витрат на ремонт кабельної лінії (акт №2854/10 та рахунок №2854 від 03.07.2019 на оплату послуг позачергової перевірки правильності роботи засобу обліку на суму 1785,67 грн, акт №2853/10 та рахунок №2853 від 03.07.2019 на оплату позапланового виклику інженера з технічного аудиту на суму 623,14 грн, платіжні доручення №5414 від 03.07.2019 та №5437 від 05.07.2019 на оплату цих послуг, акти №ОУ-0000080 та №ОУ-0000081 від 05.07.2018 з виконання ремонту кабельної лінії, рахунки-фактури на оплату цих послуг №СФ-000439 від 04.07.2019 суму 6000,00 грн та СФ-000443 від 05.07.2019 суму 12000,00 грн, платіжні доручення №5415 та №5445 від 05.07.2019 на їх оплату) не містять відомостей про те, що роботи з ремонту кабельної лінії проводились саме по вул. Тбіліська, 17, де сталося пошкодження кабельної лінії.

Таким чином, позивачем не доведено факт вчинення відповідачем цивільного правопорушення, на підставі якого заявлено вимоги про стягнення шкоди, не доведено факту завдання позивачу шкоди (оскільки майнове право позивача на кабельну лінію не підтверджено), а також не доведено причинно-наслідкового зв`язку між понесеним позивачем витратами та діями відповідача.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються із понесених позивачем витрат на оплату судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 1921,00 грн та витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 09.12.2019.

Суддя А.О. Науменко