Рішення

від 29.11.2019 по справі 910/13108/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2019Справа № 910/13108/19 За позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Депсол Україна"

про стягнення 38 335,67 грн.

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Львівське міське комунальне підприємство "Львівтеплоенерго" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Денсол Україна" про стягнення 38335,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано, безпідставним набуттям відповідачем теплової енергії, оскільки договірні відносини між сторонами станом на день звернення до суду відсутні. Позивач зазначає, що вартість теплової енергії, що була набута відповідачем підлягає відшкодуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/13108/19 та призначено до розгляду на 08.11.2019.

07.11.2019 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату.

07.11.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про стягнення судових витрат.

В судове засіданні 08.11.2019 представники позивача з?явилися, надали свої усні пояснення по суті позовної заяви.

В судове засіданні 08.11.2019 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою суду від 08.11.2019 відкладено розгляд справи на 29.11.2019.

11.11.2019 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про стягнення судових витрат.

26.11.2019 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача отримано заперечення на клопотання.

28.11.2019 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від позивача отримано клопотання .

29.11.209 відділом діловодства Господарського суду міста Києва отримано клопотання.

В судове засідання 29.11.2019 представник позивача з`явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 29.11.2019 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.11.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Як зазначив позивач станом на 01.01.2019 відповідач є власником приміщень загальною площею 90,6 кв.м. за адресою: м. Львів , проспект Червоної калини, 109.

25.04.2019 позивачем на адресу позивача було скеровано для підписання 2 примірники договору №6050/А від 25.04.2018 про постачання теплової енергії в гарячій воді, проте відповідачем даний договір підписаний не був.

01.04.2019 як зазначає позивач було обстежено приміщення за адресою м. Львів проспект Червоної калини 109, та встановлено, що дане приміщення отримує тепло від джерел ЛМКП Львівтеплоенерго , знаходиться в загальній системі теплопостачання, а тому від`єднання даного приміщення є неможливим (Акт від 01.04.2019).

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про теплопостачання , регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до визначеного в ЗУ Про теплопостачання позивач є теплопостачальною організацією тобто суб`єктом господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Статтею 24 ЗУ Про теплопостачання встановлено, що споживач теплової енергії має право на:вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами; отримання інформації щодо якості теплопостачання, тарифів, цін, порядку оплати, режимів споживання теплової енергії;відшкодування згідно із законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, у разі виконання ним своїх зобов`язань відповідно до договору;приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів;отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів;отримання перерахунку за спожиту теплову енергію з урахуванням здійсненого авансового платежу та показань вузлів обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Основними обов`язками споживача теплової енергії є:своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів; забезпечення безпечної експлуатації систем теплоспоживання; забезпечення безперешкодного доступу до власного теплового обладнання, вузлів обліку представникам теплогенеруючої чи теплопостачальної організації, за умови пред`явлення відповідного посвідчення при виконанні службових обов`язків;

Матеріали справи не містять доказів укладання відповідачем із теплопостачальною організацією в спірний період договору на постачання теплової енергії, в зв`язку із чим теплова енергія є безпідставно набутою, вартість якої підлягає відшкодуванню.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 ЦК України.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного суду України від 25.02.2015 у справі №910/1913/14 викладено правову позицію, відповідно якої приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи відсутність між сторонами договірних правовідносин, набуття відповідачем безпідставно теплової енергії вартість якої не відшкодована , позовні вимоги в частині стягнення 33 152,21 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача пеню в розмірі 1152,88 грн., інфляційні втрати в розмірі 2889,01 грн., 3% річних в розмірі 1141,57 грн.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються , якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня урозмірі 0.1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши розрахунок позивача пені , суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1152,88 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми,суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1141,57 грн. - 3% річних та 2889,01 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Депсол Україна (01042, м. Київ, вул. І. Кудрі, 37-А літера А, нежитлове приміщення 1, ідентифікаційний код 33599171) на користь Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ідентифікаційни код 05506460) основну заборгованість в розмірі 33152 (тридцять три тисячі сто п`ятдесят дві) грн. 21 коп., пеню в розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 88 коп., інфляційні втрати в розмірі 2889 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев`ять) грн. 01 коп., 3% річних в розмрі 1141 (одна тисяча сто сорок одна) грн. 57 коп., судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., витрати на транспорт в розмір 3962 (три тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн.52 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 06.12.2019

Суддя В.І. Мельник