Ухвала

від 03.12.2019 по справі 910/2784/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/2784/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" на дії державного виконавця у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акус"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс"

про стягнення заборгованості в розмірі 518 728 350,01 грн.

Представники сторін:

від позивача: Просенюк С.М. - представник за довіреністю від 03.06.2019;

від відповідача (скаржника): не з`явився;

від Департаменту ДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Акус" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" про стягнення заборгованості в розмірі 518 728 350,01 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2017 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" (03026, м. Київ, вулиця Червонопрапорна, будинок 169; ідентифікаційний код: 34412875) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Акус" (01010, м. Київ, вулиця Суворова, будинок 7, літера "А", ідентифікаційний код: 37700936) основний борг у розмірі 167 685 155 (сто шістдесят сім мільйонів шістсот вісімдесят п`яти тисяч сто п`ятдесят п`ять) грн. 25 коп., індекс інфляції в розмірі 325 212 239 (триста двадцять п`ять мільйонів двісті дванадцять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 73 коп., три проценти річних в розмірі 25 830 955 (двадцять п`ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн.. 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп.

04.07.2017 року на виконання рішення суду видано наказ.

25.10.2019 року до господарського суду м. Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" надійшла скарга на дії державного виконавця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2019 року скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" на дії державного виконавця залишено без руху, оскільки скаржником до матеріалів скарги взагалі не додані докази направлення копії скарги з доданими до неї документами стягувачу (товариству з обмеженою відповідальністю Акус ) та суб`єкту оскарження (відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) та зазначено, що з наданих матеріалів вбачається, що супровідним листом №59058834/20-1/9 від 10.10.2019 року скаржнику направлено копії звітів про визнання ринкової вартості об`єктів нерухомості та експертну грошову оцінку земельної ділянки. Проте, будь-яких доказів, що підтверджують дату отримання даного супровідного листа матеріали скарги не містять. Встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення недоліків скарги.

07.11.2019 року до канцелярії суду товариством з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" подано заяву до якої надано докази направлення копії скарги з доданими до неї документами стягувачу: товариству з обмеженою відповідальністю Акус та суб`єкту оскарження: відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Також, повідомлено, що надати докази, які б підтвердили дату отримання супровідного листа №59058834/20-19 від 10.10.2019 року не має можливості, оскільки даний лист було особисто вручено виконавцем директору ТОВ Аміс Плюс Благодирю Олексію Сергійовичу 10.10.2019 року. Саме з цієї дати скаржник обраховує строк на подання скарги до суду відповідно до ст.. 341 ГПК України з урахуванням положень ч.1 та 5 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , про що детально описав в самій скарзі.

19.11.2019 через канцелярію суду Департамент ДВС подав пояснення на скаргу та клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

28.11.2019 через канцелярію суду позивач подав клопотання про залишення скарги без розгляду та пояснення на скаргу.

В судове засіданні 03.12.2019 скаржник та представник Департаменту ДВС не з`явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Позивач підтримав заяву про залишення скарги без розгляду та просив відмовити у її задоволенні.

Дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення позивача, суд дійшов висновку про залишення без розгляду вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" про визнання неправомірними дій Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо прийняття до матеріалів виконавчого провадження №59058834 звітів про оцінку нерухомого майна та про відмову в іншій частині скарги, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 341 Господарського процесуального кодексу України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права .

У Рішенні Конституційного Суду України від 07.07.98 N 11-рп/98 у справі щодо офіційного тлумачення частин другої, третьої статті 84 та частин другої, четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначено, що: "Термін "дні", якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні".

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях . Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм ГПК України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.

Отже, існують два законодавчі акти однакової юридичної сили, які встановлюють неоднаковий строк для оскарження дій державного виконавця щодо виконання судового рішення.

Разом з тим стаття 74 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" є загальною нормою щодо до статей 339 - 341 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів державної виконавчої служби.

Отже, під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI Судовий контроль за виконанням судових рішень , зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом а частини першої статті 341 цього Кодексу.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №920/149/18.

Так, частиною 1 ст. 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. (ч.1 ст. 252 ЦК України)

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Зі змісту ч. 5 ст. 254 ЦК України вбачається, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки, скаржник дізнався про прийняття державним виконавцем до матеріалів виконавчого провадження звітів про оцінку нерухомого майна 10.10.2019 року, то останнім днем подачі скарги є 21.10.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч. ч. 1, 2 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду , крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, оскільки, скаржник подав скаргу з порушенням, встановленого законом строку для подачі скарги та не просить суд про його поновлення, суд залишає вимогу скаржника без розгляду в частині визнання неправомірними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Олексія Степановича Кузьменка щодо прийняття до матеріалів виконавчого провадження №59058834 звітів про оцінку нерухомого майна.

Відповідно ч. 1 ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження , виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено обов`язки державного виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України Про виконавче провадження про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Відповідно до постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 20.09.2019 ВП № 59058834 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Товаристо з обмеженою відповідальністю Стандарт Консалтинг (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий 13.07.2018 за №555/18 Фондом державного майна України (строк дії: 13.07.2021).

Відповідно до висновків про вартість об`єктів оцінки від 24.10.2019 підставою для проведення оцінки слугувала постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 20.09.2019 ВП № 59058834.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Згідно із ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності - ч. 1 ст. 12 Закоу України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 78, ч. 1-2 ст. 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, оскільки скаржник не висловлює незгоду з результатами визначення вартості та оцінки нерухомого майна, та не просить суд зупинити передачу майна на реалізацію, суд відмовляє в задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" в частині визнання неправомірними дій Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо передачі звітів на примусову реалізацію арештованого нерухомого майна скаржника та про поновлення його порушеного права.

Згідно з ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст.73, 74, 119, 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" про визнання неправомірними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо прийняття до матеріалів виконавчого провадження №59058834 звітів про оцінку нерухомого майна, що виконані Товариством з обмеженою відповідальністю Стандарт Консалтинг (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий 13.07.2018 за №555/18 Фондом державного майна України) від 27.09.2019 залишити без розгляду.

2. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс" в частині визнання неправомірними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо передачі звітів на примусову реалізацію арештованого нерухомого майна скаржника та про поновлення його порушеного права.

3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ .

4. Повідомити учасників справи, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Повідомити учасників справи, відповідно ч. 1 ст. 255 ГПК України, ухвала про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця підлягає оскарженню.

Суддя С.М. Мудрий