Рішення

від 05.12.2019 по справі 911/2472/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2472/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"

про стягнення 18845,04грн

Суддя С.І.Чонгова

За участю секретаря судового засідання Д.В. Андрух

Представники сторін:

представник позивача: Суховенко О.В. (ордер серії КС 657755 від 10.07.2019, адвокат);

представник відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техелектротрейд" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма " 2Д" про стягнення 18845,04грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань, в частині оплати за поставлений товар за видатковою накладною №2158 від 29.05.2019.

Ухвалою господарського суду від 07.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами у справі без проведення судового засідання. Відповідна ухвала суду була направлена сторонам у справі, яка отримана позивачем - 15.10.2019; відповідачем - 17.10.2019, що підтверджується поштовими рекомендованими повідомленнями, що міститься в матеріалах справи.

06.11.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, якою просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви посилаючись на те, що позивач не надав жодного обґрунтованого пояснення, щодо порушення відповідачем умов договору поставки та яким чином було нараховано заборгованість за договором який був укладений із порушенням норм.

Крім того, в поданому відзиві відповідач просить суд розглядати справу у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2019 призначено судове засідання на 05.12.2019.

У судове засідання 05.12.2019 представник відповідача не з`явився.

05.12.2019 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача адвокат Мороз Віктор Павлович 05.12.2019 о 14:00 прийматиме участь у розгляді Святошинським районним судом м. Києва справи №759/13816/17.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частинами 1, 2 ст. 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма 2Д не позбавлене у праві вибору свого представника, який буде представляти його законні інтереси. Про час, дату та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Техелектротрейд було поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма 2Д , згідно видаткової накладної №2158 від 29.05.2019 на суму 18845,04грн.

Позивач вказує, що поставлений товар був прийнятий належним представником відповідача, факт прийняття товару засвідчений підписом та відбитком печатки, які проставлені у видатковій накладній.

Позивачем було направлено відповідачу рахунок №5988 від 28.05.2019 на оплату поставленого товару на загальну суму 18845,04грн.

Однак, відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар.

12.07.2019 на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу про оплату поставленого товару, направлення якої підтверджується накладною, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем відповіді на вимогу не надано, заборгованість за поставлений товар не оплачено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 18845,04грн заборгованості з оплати за поставлений товар.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити товар, переданий за відповідними видатковими накладними.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджував про виникнення між сторонами у справі господарських відносин з поставки вказаного у відповідних накладних товару, з чим погоджується суд з наступних підстав.

В силу ч. 2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При цьому, в силу ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Так, згідно ч. 4 ст.203 ЦК України, правочин (договір є правочином за змістом ч.2 ст.202 ЦК України) має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Між тим, згідно ч.1 ст.218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом; заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. При цьому, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Факт укладення сторонами окремого договору купівлі-продажу підтверджуються письмовим доказом - відповідною накладною, у якій зазначено найменування, кількість, ціна товару.

Факт прийняття відповідного товару за накладною у відповідній кількості, за відповідною ціною підтверджується підписом на вищевказаній видатковій накладній, що свідчить про висловлення згоди відповідачем на поставку товару на відповідних умовах.

Отже, зазначена накладна підтверджують виникнення між сторонами господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також встановлено ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем доказів сплати заборгованості не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 18845,04грн за поставлений товар обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 1921,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма 2Д (07300, Київська область, м. Вишгород, КАРАТ , промисловий майданчик, буд. 5-А, прим.1; ідентифікаційний код 37496261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техелектротрейд (02090, м. Київ, вул. Празька, буд. 3 кв. 390; ідентифікаційний код 33299333) 18845,04грн заборгованості, а також 1921,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 09.12.2019

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова