Постанова

від 06.07.2020 по справі 911/2472/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа№ 911/2472/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Буравльова С.І.

Калатай Н.Ф.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019

у справі № 911/2472/19 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техелектротрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д""

про стягнення 18 845, 04 грн

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техелектротрейд" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" про стягнення 18 845, 04 грн заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № 2158 від 29.05.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати в повному обсязі отриманого товару за вказаною видатковою накладною.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2019 року у справі № 911/2472/19 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" на користь ТОВ "Техелектротрейд" 18845,04 грн заборгованості, а також 1921,00 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши відсутність доказів виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару за видатковою накладною № 2158 від 29.05.2019, керуючись ст. ст. 205, 509, 525, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 179, 265 ГК України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 року у справі № 911/2472/19 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального права. Так, апелянт зазначає, що між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору поставки, а також не дотримано його письмової форми. Наведене, за доводами позивача, є підставою для недійсності правочину. Крім того, відповідач вказує на те, що між сторонами було погоджено надання знижки у розмірі 2 000 грн, однак вона не була врахована позивачем.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2020, справа № 911/2472/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Буравльов С.І., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 року на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020, після усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, поновлено ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019, запропоновано учасникам справи подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали; зупинено дію оскаржуваного рішення (з урахуванням ухвали від 14.05.2020).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 розгляд справи призначено на 02.06.2020.

Від ТОВ "Техелектротрейд" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. При цьому, позивач звертає увагу на те, що видаткова накладна засвідчує наявність господарських правовідносин між сторонами, а доводи апелянта жодним чином не спростовують обставини поставки товару та його отримання відповідачем.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 розгляд справи відкладено на 06.07.2020.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2020 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2020 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задовлення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно видаткової накладної №2158 від 29.05.2019 ТОВ "Техелектротрейд" (постачальник, позивач у справі) було поставлено ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" (покупець, відповідач у справі), товар на загальну суму 18845,04 грн.

Факт прийняття товару засвідчений підписом уповноваженого представника відповідача та відбитком печатки товариства, що містяться у видатковій накладній.

Позивачем було направлено відповідачу рахунок №5988 від 28.05.2019 на оплату поставленого товару на загальну суму 18845,04 грн. Однак, оплату товару не було здійснено.

12.07.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про оплату поставленого товару, направлення якої підтверджується накладною, фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 14).

Оскільки вимога позивача про оплату товару відповідачем не була виконана, ТОВ "Техелектротрейд" пред`явлено позов про стягнення з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" вартості поставленого товару на суму 18845,04 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 641 ЦК України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За змістом ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, накладна - це супроводжуючий первинний документ, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Відтак, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що наявна у матеріалах справи видаткова накладна № 2158 від 29.05.2019 містить найменування товару, його кількість, ціну та підпис уповноважених осіб сторін. А тому, між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

За наведеного, аргументація апеляційної скарги щодо відсутності погодження між сторонами істотних умов договору поставки та недотримання письмової форми правочину відхиляється апеляційною інстанцією за необґрунтованості. Незастосування судом норм матеріального права, на чому наполягає апелянт у своїй скарзі, судовою колегією не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже зазначалось, на підтвердження вчинення правочину щодо поставки відповідачу товару позивачем до матеріалів справи було долучено видаткову накладну № 2158 від 29.05.2019, яка містить підписи уповноважених осіб сторін та відбиток печатки товариства.

Обставини щодо підписання та скріплення печаткою видаткової накладної ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" не заперечуються та належними доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України не спростовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства щодо виконання зобов`язань належним чином і у встановлений строк, а також з огляду на встановлені місцевим господарським судом обставин прийняття відповідачем товару за вищенаведеною видатковою накладною, оплату за якою покупець в повному обсязі не здійснив, та що не було спростовано під час перегляду справи в апеляційній інстанції, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18845,04 грн обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання апелянта на узгодження між сторонами знижки, яка не була врахована позивачем, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки наявні у справі фотокопії переписки невстановлених осіб за допомогою додатку-месенджера Viber не є належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні усіх обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі № 911/2472/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"" на рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2472/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2472/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2472/19.

4. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "2Д"".

5. Справу №911/2472/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді С.І. Буравльов

Н.Ф. Калатай

Повний текст постанови складено 07.07.2020