Рішення

від 17.06.2010 по справі 2-100/2010

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-100/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2010 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи- виконавчий комітет Миколаївської міської ради, комунальне підприємство Дирекція єдиного замовника Корабел про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог вона зазначала, що є наймачем спірної квартири і в цій квартирі зареєстрований також онук ОСОБА_3 . Рішенням судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2004 року відповідач був вселений у спірну квартиру. Однак ОСОБА_3 до спірної квартири не вселився, житлово- комунальні послуги не сплачує, особистих речей в квартирі не має, а тому на підставі ст..71 ЖК України просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним жилим приміщенням. Посилаючись на вказане, просила позовні вимоги задовольнити .

В грудні 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням спірної квартири посилаючись на те, що після зазначеного вище рішення апеляційного суду він 15.02.2005 року вселився до спірної квартири та проживав там періодично протягом трьох місяців. Однак ОСОБА_1 перешкоджала йому у проживанні: зривала замки, викидала його особисті речі, забороняла користуватися кухнею, утримувала у великій кількості собак та котів, що привело квартиру до антисанітарного стану.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 30.07.2008 року первісний позов задоволено і ОСОБА_3 визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням спірної квартири, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено. 04.12.2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області рішення суду першої інстанції скасувала через те, що суд першої інстанції розглядаючи зустрічний позов не уточнив у ОСОБА_3 позовні вимоги , не з`ясував яким чином та шляхом необхідно усунути перешкоди, по суті їх не розглянув і фактично не вирішив позовні вимоги, зазначені ним у позовній заяві, а справу направила на новий розгляд до того ж суду, але в іншому складі.

При розгляді справи суд направив відповідачу ОСОБА_3 вимоги письмово уточнити позовні вимоги зустрічного позову, надати докази по справі.

Однак відповідач у судові засідання не з`являвся, позовні вимоги зустрічного позову не уточнив,а тому суд ухвалою від 17.06.2010 р. зустрічний позов залишив без розгляду, у зв`язку з неявкою ОСОБА_3 ,без поважних причин.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги на підставах викладеним в позові та просила визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 у суд не з`явився, однак належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, заяв про слухання справи у його відсутність не писав, а тому суд вважає є підстави про слухання справи при заочному розгляді.

Треті особи у судове засідання також не з`явилися, однак надали заяви про слухання справи у їх відсутності.

Заслухавши пояснення сторони, показання свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців і підставою для припинення права користування жилим приміщенням є відсутність наймача або членів його сім`ї у місці їх проживання понад шість місяців без поважних причин.

Судом встановлено, що наймачем неприватизованої квартири АДРЕСА_1 є позивач ОСОБА_1 і крім неї в квартирі зареєстрований відповідач - ОСОБА_3 .

Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області від 25.11.2004 року ОСОБА_3 був вселений у спірну квартиру.

Постановою старшого державного виконавця від 01.03.2005 року відкрито виконавче провадження, щодо вселення ОСОБА_3 в жиле приміщення , де проживала позивач. Проте постановою державного виконавця від 30.05.2005 року виконавчий лист щодо вселення ОСОБА_3 повернено без виконання через те,що він двічі не з`являвся для виконання рішення суду і ця постанова відповідачем не оскаржувала ся.. Повторно виконавчий лист ОСОБА_3 . подав до виконавчої служби у травні 2007 року, тобто вже після звернення позивача з позовом до суду. Вселення відповідача відбулося 14.06.2007 року.

Згідно нового акту, складеному 06 травня 2010 року сусідами пенсіонерки ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_3 , який вселений державним виконавцем 14.06.2007 року у спірній квартирі не проживав і на теперішній час не проживає. Участі в ремонті квартири та оплаті житлово-комунальних послуг не приймав.

Даний факт підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які допитані у судовому засіданні та суду пояснили, що ОСОБА_3 не є членом сім`ї сусідки і з червня 2007 року не проживає у спірній квартирі і ніколи там не проживав, не сплачував житлово- комунальні послуги, ремонту не робив, а ОСОБА_3 є пенсіонеркою і людиною похилого віку, має невелику пенсію, квартира після пожежі і вона потребує ремонту.

Ствердження відповідача, що він не проживав у спірній квартирі через незадовільні ний санітарний стан квартири,вважає не є поважною причиною через те, що він ні коштами ні власною працею не намагався приймати участь у ремонті квартири , хоча він як колишній член сім`є наймача має також права та обов`язки, відповідно до норм ст..64 ЖК України..

На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт, що відповідач більше ніж трьох років не проживає в спірній квартирі без поважних причин, а тому втратив право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України, а тому первісний позов задовольнити.

Керуючись ст.ст. З, 4, 7, 10, 11, 212-213, 214-215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів подачею апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Відповідачем заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив протягом десяти днів з дня одержання заочного рішення.

Суддя В.Г.Циганок