Рішення

від 07.10.2019 по справі 334/1087/19

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 07.10.2019

Справа № 334/1087/19

Провадження № 2/334/1959/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2019 року

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алєйніковій О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ :

До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар про захист прав споживачів.

Позов обґрунтований тим, що 20 березня 2018 року між сторонами був укладений попередній договір № 1835 купівлі-продажу транспортного засобу. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 даного договору, сторони зобов`язалися у строк до 27.03.2018 року укласти основний договір купівлі-продажу транспортного засобу марки Lada Granta, 2015 року випуску, за умови сплати позивачем грошових коштів в сумі 48350 грн., що передбачені п.2.1 договору. В той же день ОСОБА_1 було сплачено авансовий платіж в сумі 48350 грн. на рахунок відповідача. В п.1.5 попереднього договору зазначено, що якщо станом на 27.03.2018 року майно, погоджене сторонами в п.1.2 Договору не буде придбано Продавцем з метою його відчуження Покупцеві, то основний договір буде укладено не пізніше ніж на 5-й робочий день після придбання майна, про що продавець зобов`язується письмово повідомити покупця із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення Основного договору. В такому випадку кінцевим терміном укладення Основного договору є 01 лютого 2019 року.

До теперішнього часу основний договір з .TOB Авто Стар не укладений, автомобіль Lada Granta, 2015 року випуску позивачу не переданий. В телефонному режимі інформацію з виконання попереднього договору представник компанії TOB Авто Стар не надав. На аяву від 20.04.2018 року відповідач повідомив, що у відповідності до п.1.5 Договору, повідомить позивача про час, місце та дату укладання Основного договору, проте на наступний лист відповіді не було отримано.

Позивач вважає, що, оскільки на сьогоднішній день він не отримав ані грошових коштів, ані автомобіль, з відповідача має бути стягнуто на його користь авансовий внесок в сумі 48350 грн., суму неустойки у розмірі 1450,50 грн., що дорівнює трьом відсотків вартості роботи (послуги) за прострочення виконання цієї роботи (послуги), та моральну школу в розмірі 10000 грн., оскільки вказані дії відповідача порушили звичний уклад життя позивача і його життєві стосунки, на відновлення яких буди витрачено чималий час.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав до суду заяву про підтримання позову та про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень на надав.

За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до приписів статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до норми статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 20.03.2018 року між ТОВ Авто Стар та ОСОБА_1 було укладено попередній договір №1835 купівлі-продажу транспортного засобу, відповідно до якого сторони зобов`язались у встановлений строк укласти договір купівлі-продажу транспортного засобу, який продавець зобов`язується придбати у третіх осіб для його відчуження покупцеві за Основним договором, та який має наступні ідентифікаційні ознаки: марка Lada Granta, 2015 року випуску, інші характеристики LUX . Сторони зобов`язались укласти Основний договір 27.03.2018 року за умови повного виконання п.2.1 цього Попереднього договору. Якщо на зазначену вище дату майно, погоджене сторонами в п.1.2 цього договору не буде придбано продавцем з метою його відчуження покупцеві, то сторони визначили, що Основний договір буде укладено не пізніше ніж на п`ятий робочий день після придбання продавцем майна. В такому випадку кінцевим терміном укладання Основного договору сторони визначили 01.02.2019.

Також відповідно до п.1.6 попереднього договору, було погоджено істотні умови Основного договору, за яким продавець зобов`язується передати майно у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти майно та оплатити його поточну повну вартість у сукупності 48350,00грн. Право власності на майно переходить покупцю з моменту сплати поточної повної вартості майна, на підставі Основного договору.

Відповідно до п.2.1 попереднього договору, на підтвердження дійсних намірів сторін на укладення Основного договору до моменту укладення цього Попереднього договору покупець вносить на розрахунковий рахунок продавцю грошові кошти в розмірі 48350,00грн., а продавець своїм підписом підтверджує отримання коштів.

Згідно квитанцій від 20.03.2018 за № 753-20-010/С позивач сплатив на рахунок ТОВ Авто Стар 48350 грн., тобто позивачем умови Попереднього договору виконані в повному обсязі, а відповідач навпаки, від виконання умов попереднього договору ухиляється, позивач автомобіль не отримав, Основний договір з ним не укладався, тому 20.04.2018 року останній звернувся до директора ТОВ Авто Стар із заявою, на підставі якої директор товариства 03.05.2018 року за вих. №14 повідомив ОСОБА_1 про проведення пошуків визначеного договором транспортного засобу, та після його придбання повідомлять покупця про дату та час укладення Основного договору.

Згідно до п.1.8 попереднього договору, якщо укладення Основного договору у визначений термін не відбулося, то Попередній договір та передбачені ним зобов`язання втрачають чинність в день, коли мав бути укладений Основний договір, якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Відповідно до п.3.5 попереднього договору, сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення Основного договору, передбаченого Попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.

Так, статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Згідно ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Оскільки відповідач уклав з позивачем письмовий договір, який має найменування Попередній договір №1835 купівлі-продажу транспортного засобу , та за його умовами відповідач зобов`язався надати послуги за дорученням позивача, а саме вчинити правочин купівлі-продажу транспортного засобу від свого імені, але за рахунок комітента, споживачу, тобто ОСОБА_1 .

Крім того, у зв`язку з укладенням зазначеного договору між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Законом України Про захист прав споживачів , так як вказаний Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживча, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктом 2 частини1 статті 19 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч.2 ст.19 зазначеного Закону, якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару; ціни або способу розрахунку ціни чи наявності знижок або інших цінових переваг.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про захист право споживачів встановлено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим

Згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Вищезазначене свідчить те, що укладання основного договору між сторонами в майбутньому неможливо, оскільки позивач, як споживач, втратив довіру до відповідача, та наполягає на поверненні сплачених коштів. За таких обставин користування відповідачем коштами, які сплатив позивач як аванс, є безпідставними, а тому сплачені позивачем кошти в сумі 48350 грн. підлягають поверненню.

Щодо стягнення пені за прострочення виконання попереднього договору, то законодавством передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, що передбачено частиною 3 статті 693 ЦК України.

Крім того, частиною 5 статті 10 Закону України Про захист право споживачів передбачає, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі.

Отже, суд знаходить законодавче підтвердження того, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3% від авансового внеску, що становить суму в розмірі 1450,50 грн., повинна бути задоволеною.

Щодо стягнення з ТОВ Авто Стар на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.22 Закону Про захист право споживачів , захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року зазначив, що моральна шкода має визначатися за автономними критеріями, що випливають з Конвенції, а не на підставі принципів, визначених у національному законодавстві чи практиці відповідної держави.

У даному контексті доречно також зазначити рішення Європейського суду з прав людини у справі Шмалько проти України (2004): Суд вважає, що заявник може вважатися таким, що зазнав моральних страждань у результаті встановлених порушень, і ці страждання не можуть бути компенсовані лише констатацією порушення .

Оцінивши обставини справи та надані позивачем докази в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним, що відповідач ввів позивача в оману при укладенні договору, оскільки він ухиляється від спілкування, не відповідає на телефонні дзвінки, не отримує кореспонденцію за зазначеною в договорі адресою. Обман з боку відповідача призвів до емоційного струсу і моральних страждань, що відобразилося на психічному стані ОСОБА_1 , який переживає за подальший стан свого життя, наявністю переживань, що є підставами для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні даної справи і визначенні моральної шкоди судом враховуються положення п. п. 3, 5, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

З огляду на положення вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, зобов`язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б) неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв`язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд, виходячи з принципів розумності й справедливості, беручи до уваги конкретні обставини справи, тяжкість моральних страждань позивача, їх глибину, істотність вимушених змін у життєвих стосунках і наслідків, що настали, суд приходить до висновку, що належним розміром відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 та достатньою сатисфакцією зазначених ним моральних страждань є 10000 гривень.

Статтею 22 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, то такий на користь держави має бути стягнутий з відповідача в розмірі 768,40 грн.

На підставі ст.ст.526, 586, 610, 629, 635, 693, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 19, 22 Закону України Про захист прав споживачів , керуючись ст.ст.12, 49, 81, 89, 141, 175, 258, 259, 263-265, 268, 354, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар про захист прав споживачів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар (код ЄДРПОУ 41836279, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.17/5) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у сумі 48350 (сорок вісім тисяч триста п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар (код ЄДРПОУ 41836279, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.17/5) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) неустойку в розмірі 1450,50 грн. (одну тисячу чотириста п`ятдесят гривень 50 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар (код ЄДРПОУ 41836279, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.17/5) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Стар (код ЄДРПОУ 41836279, місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд.17/5) на користь держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Гнатюк