Ухвала

від 09.12.2019 по справі 120/3864/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

09 грудня 2019 р. Справа № 120/3864/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги

в с т а н о в и в :

25.11.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №31790-5806-0223 від 16 травня 2019 року про нарахування йому 20273,67 грн. орендної плати за землю;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №91985-58 від 27.09.2019 року про стягнення з нього 20273,67 грн. орендної плати за землю.

В той же час, зі змісту позовної заяви з`ясовано, що підставою винесення оскаржуваної податкової вимоги є несплата позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання, визначеного податковими повідомленням-рішенням №31790-5806-0223 від 16 травня 2019 року.

Таким чином, оскарження податкової вимоги є похідною вимогою від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а відтак слід рахувати, що позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, що тягне за собою сплату судового збору в сумі 768,40 грн. (1921*0,4).

Всупереч зазначеному, позивачем надано копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн. замість оригіналу, що не є належним доказом сплати судового збору, в розумінні положень ч. 3 статті 161 КАС України.

Крім того, положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Вимоги до оформлення документів, що додаються до позовної заяви встановлено ст. 94 КАС України.

Так, ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 02.10.2018 року в справі № 2а-15994/12/2670.

Крім того, відповідно до п. 11 ч. 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення даної норми, у поданих матеріалах відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України,

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:

- надання суду оригінала квитанції про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.;

- надання до суду засвідчених належним чином копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для направлення відповідачу);

- надання суду власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович