Рішення

від 09.12.2019 по справі 160/9591/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року Справа № 160/9591/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07;

- визнати протиправним і скасувати витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум , розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ (Дніпро), в районі просп. Ілліча та вул. Барвінківської площею 2,9166 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0108), площею 0,812 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0107), площею 0,3116 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0100), площею 0,1149 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033: 0104), площею 0,1149 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0105) з урахуванням висновків суду без застосування коефіцієнтів індексації за 2014 (1.249) та 2015 (1.433) роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті документальної позапланової невиїзної перевірки (10 червня 2019 року) позивачу стало відомо, що на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради відповідачем були сформовані витяги про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, які позивач вважає протиправними, оскільки відповідач протиправно застосував індексацію нормативно грошової оцінки земельних ділянок за 2014-2015 роки та безпідставно застосовано коефіцієнт функціонального призначення при розрахунку нормативно грошової оцінки. Зокрема, згідно з витягами, при визначенні середньої вартості земельної ділянки, відповідачем було використано, шляхом кумулятивного застосування коефіцієнтів, індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1.249 та за 2015 рік - 1.433. 15.07.2015 року Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", якою введено в дію з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1кв.м. землі - 306,35 грн. Також вказано, що нормативна грошова оцінка земель м. Дніпропетровська підлягає щорічній індексації, відповідно до вимог чинного законодавства. Тобто, до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради та яка почала діяти починаючи з 01.01.2016 року, Відповідачем були застосовані коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік та 2015 рік. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про оцінку земель", пункту 289.2 ст. 289 ПК 01 січня 2016 року є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровську міську раду.

Ухвала суду отримана позивачем - 09.10.2019 року, відповідачем - 15.10.2019 року, третьою особою - 16.10.2019 року.

01 листопада 2019 року від третьої особи до суду надійшли пояснення по справі, в яких представник зазначає, що Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №4/65 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська", якою введено в дію з 01.01.2016 нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до ст. 144 Конституції України, рішення міської ради є обов`язковими до виконання на відповідній території. Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 11.01.2016 №6-28-0.22-201/2-16 повідомлено про те, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, що застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зокрема, станом на 2013 рік становить -1,0, на 2014 рік становить 1,249, на 2015 рік - 1,433. Листом від 02.02.2016 року Державне підприємство Український державний науково - дослідний інститут проектування міст Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя повідомило Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про необхідність індексування нормативної грошової оцінки земель відповідно до вимог Податкового кодексу України за 2013 рік-1,0, 2014 рік - 1,249, 2015 рік - 1,433, у зв`язку з тим, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метру земель м. Дніпропетровська у нормативній грошовій оцінки земель визначалася на 01.01.2013 року і становила 306, 35 грн.

Відповідач правом на подання відзиву та/або пояснень по суті спору не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. А тому, згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 6 ст. 120 КАС України передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки шістдесятий день розгляду справи припав на 07 грудня 2019 року (субота - вихідний день), рішення по вказаній справі прийнято 09 грудня 2019 року, тобто в перший робочий день.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 15 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум" та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі на користування земельною ділянкою, загальною площею 0,3116 га, терміном до 24.02.2020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвинківської (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0100. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.8 (індивідуальне житлове будівництво).

Крім того, 20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум" та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі на користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1149 га, терміном до 24.02.2020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвинківської (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0104. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.8 (індивідуальне житлове будівництво).

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум" та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі на користування земельною ділянкою, загальною площею 0,0812 га, терміном до 24.02.2020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвинківської (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0107. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.8 (індивідуальне житлове будівництво).

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум" та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі на користування земельною ділянкою, загальною площею 2,9166 га, терміном до 24.02.2020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвинківської (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0108. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.8 (індивідуальне житлове будівництво).

20 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консорціум" та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі на користування земельною ділянкою, загальною площею 0,1149 га, терміном до 24.02.2020, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвинківської (Кіровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:06:033:0105. Цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.8 (індивідуальне житлове будівництво).

Відповідачем на виконання своїх повноважень щодо надання відомостей за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, сформовані витяги від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07 з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначених земельних ділянок, з індексацією базової вартості із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2014 рік (1,249) та 2015 рік (1,433).

Не погодившись з діями відповідача щодо видачі зазначених витягів, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Приписами ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч. 3 ст. 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до підпункту 4 пункту а ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать владні (самоврядні) повноваження щодо справляння плати за землю.

Відповідно до п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Згідно п. 289.2 ст.289 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100. Відповідно до положень п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з підпунктами 27 та 36 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує виконання на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, і видає, зокрема, витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. При цьому, заслуговує на увагу те, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, відомості про які, на момент видачі такого витягу, внесені до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" від 11 серпня 2011 р. №835 з подальшими змінами, затверджено переліки адміністративних послуг, що надаються на платній та безоплатній основі Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07, суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг" від 11 серпня 2011 р. №835, окрім іншого, передбачено надання територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру адміністративної послуги: видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З системного аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що саме на відповідача покладений обов`язок з надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. У зв`язку із чим, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07 є необґрунтованими.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07, суд зазначає, що згідно із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 823/902/17, правовідносини, пов`язані з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватись адміністративним судом.

При розрахунку земельного податку, базою оподаткування береться нормативна грошова оцінка земельної ділянки, з урахуванням коефіцієнта індексації, який застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення про її затвердження чи датою введення нормативної грошової оцінки. Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.11.2018 року по справі № 804/979/16.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року № 4/65, яке набрало чинності з 01 січня 2016 року, затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Дніпропетровська, базова вартість 1 кв.м. якої була визначена на рівні 306.35 грн.

Згідно витягів від 20.06.2018 за № 12/040618/03-07, від 12.07.2018 за № 1/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 19/110718/03-07, від 12.07.2018 за № 10/100718/03-07 з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки при визначенні середньої вартості земельної ділянки, було використано, шляхом кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 1.249 та за 2015 рік - 1.433. Отже, до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради та яка почала діяти з 01.01.2016 року, відповідачем були застосовані коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік та 2015 рік. Суд зазначає, що виходячи з приписів частини першої статті 1 "Про оцінку земель" та п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, 01 січня 2016 року є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

В той же час, позовні вимоги у цій справі не містять вимог щодо спростування даних та розрахунків, на підставі яких відповідачем були сформовані витяги.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до ст. 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення, до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 у справі № 817/1814/17.

Вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги не містять вимог щодо оскарження дій відповідача по застосуванню, при здійсненні ним розрахунків, конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, на підставі яких були сформовані витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначених земельних ділянок. Позивач фактично оскаржує сам витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку з цим суд вважає, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо видачі витягів та оскарження самих витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за вказаними в позові кадастровими номерами, не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнта, що застосований під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 17.10.2018 по справі № 817/1814/17, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум , розташовані за адресою: м. Дніпро, в районі просп. Ілліча та вул. Барвінківської площею 2,9166 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0108), площею 0,812 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0107), площею 0,3116 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033:0100), площею 0,1149 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033: 0104), площею 0,1149 га (кадастровий номер - 1210100000:06:033: 0105) з урахуванням висновків суду без застосування коефіцієнтів індексації за 2014 (1.249) та 2015 (1.433) роки, суд вважає їх необґрунтованими та передчасними, оскільки в судовому порядку не оскаржено рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, не оскаржено дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 72, 77, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Консорціум (код ЄДРПОУ 33184440, вул. Пастера, 8А, м. Дніпро, 49000) до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, пр. О. Поля, буд. 2, м. Дніпро, 49004), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Дніпровська міська рада (просп. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, Україна, 49000), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 09 грудня 2019р.

Суддя О.М. Неклеса