Рішення

від 11.11.2019 по справі 160/5511/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2019 року Справа № 160/5511/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Іванової Т.М.

представника відповідача Солодовнік Е.Е.

представника третьої особи Капшук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Акта до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування витягу від 20.08.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства Акта до Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в якому позивач просить:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) у Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, в частині внесення змін у встановлені та затверджені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, форми технічної документації, яка видається за заявою зацікавленої сторони;

- визнати дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, протиправними в частині додання примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року при видачі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 20.08.2018 року Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 2, (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001) за №22/170818/03-07 протиправними;

- визнати виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, для Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 20.08.2018 року Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 2, (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001) за №22/170818/03-07, з приміткою: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом па 01.01.2017 року в частині додання примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року - нечинним та скасувати його.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 року позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків.

На виконання вимог суду, позивачем усунуто недоліки в зазначений строк, у зв'язку із чим, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ПрАТ Акта , як платник плати за землю, керуючись п.286.2 ст.286 ПК України, самостійно проводив обчислення суми податку за землю. В якості бази оподаткування плати за землю використовувалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку було визначено відповідно до Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року №62/090217/03-07. У зв'язку із внесенням змін до Класифікації видів цільового призначення земель, позивач звернувся до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку, який повідомив про неможливість зміни коду КВЦПЗ. 06.08.2018 року позивач отримав новий витяг щодо земельної ділянки із значенням 3.10, у зв'язку із чим, з цієї дати змінилась база оподаткування, проте, як стало відомо позивачу, Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради також отримав від Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області 20.08.2018 року новий витяг із приміткою: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року . Позивач зауважив, що видача такого витягу тягне за собою зміну бази оподаткування для позивача з 01.01.2017 року, чим надає право контролюючим органам проводити перевірки і вимагати сплату податку на землю у підвищеному розмірі, чим грубо порушує права позивача. Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є відповідач, було зобов'язано видати новий витяг з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із значенням Кф. 2,50 без примітки Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017року , тому, позивач просить встановити відсутність компетенції у такого суб'єкта владних повноважень, визнати протиправними дії щодо видачі витягу та скасувати відповідний витяг в частині вказаної примітки.

27.08.2019 року третьою особою подані пояснення щодо позову, у яких зазначено, що з 01.01.2017 року вступив в дію наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777. Зауважено, що витяг з Технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням Управління як органу владних повноважень. Це тільки роздруковані за допомогою програмного забезпечення дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська. У зв'язку із тим, що землекористувачем не була внесена актуальна інформація до Даних земельного кадастру, Кф. застосовувався із значенням 2.0. Вказано, що сформований 20.08.2018 року Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №22/170818/03-07 містить інформацію, яка фактично відображає цільове використання земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001, тобто з тим самим коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,5, тобто таким, який був раніше до початку дії Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів . Датою проведення нормативної грошової оцінки землі міста є дата визначення вартості землі, тобто - розробки Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська з визначенням середньої (базової) оцінки земель станом на 01.01.2013 року.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (від 23.09.2019 року б/н), у якому зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не є правонаступником відповідних територіальних органів Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в тому числі, Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, оскільки останнє є припиненим та ліквідованим. Також, вказав, у зв'язку із тим, що інформація станом на 02.08.2018 року була внесена до відомостей Державного земельного кадастру, то сформований 20.08.2018 року за №22/170818/03-07 Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки містить інформацію, яка фактично відображає цільове використання земельної ділянки позивача з моменту набуття права власності на дану земельну ділянку та на сьогоднішній день, тобто з тим самим коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,5, тобто таким, який був раніше до початку дії Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489. Окрім цього зауважив, що формою витягу дійсно не передбачена приставка станом на , проте, жодним нормативно-правовим актом не передбачено заборону у формуванні витягів з визначенням періоду.

09.10.2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у який зазначив про те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та отримало повноваження, які до ліквідації в січні 2018 року мало Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, а отже, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є належним відповідачем у справі. Позивач вважає, що дії відповідача в частині додання до змісту Витягу, сформованого 20.08.2019 року за №22/170818/03-07 та виданого третій особі - Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, примітки Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року , є протиправними, безпідставними, та такими, що використані суб'єктом без належної компетенції; спірний витяг не відповідає нормам чинного законодавства та підтверджує протиправність дій відповідача у доданні вказаної примітки до змісту виданого витягу.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечили, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка площею 1,6803 га з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, на території Бабушкінського району, вул. Глінки, б. 2, передана у приватну власність Закритому акціонерному товариству Акта на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.01.2004 року №207, відповідно до якого Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів було складено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №5079112, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020510400012 від 14.03.2006 року.

Відповідно до зазначеного Державного акту цільове призначення земельної ділянки: розміщення громадських будівель багатофункціонального призначення, фактично позивачем земельна ділянка з моменту набуття права власності використовується у комерційних цілях, тобто цільове використання відповідно до УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 року №548, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №101 1/18306 (далі - КВЦПЗ), Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області було розраховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виходячи з значення коду - 1.11.6 з застосуванням коефіцієнту Кф: 2,00, про що видано позивачу Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року №62/090217/03-07, за якою оцінка склала 83 597 573,15 грн.

ПрАТ Акта , як платник плати за землю, керуючись п.286.2 ст.286 ПК України, самостійно проводив обчислення суми податку за землю. Базою оподаткування плати за землю використовувалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку було визначено відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року №62/090217/03-07.

У зв'язку із набранням чинності Наказом Міністерства аграрної політики від 23.05.2017 року №261, яким внесені зміни до Класифікації видів цільового призначення земель, з метою врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, ПрАТ Акта листом від 11.05.2018 року за вих. №96 звернулось до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:418:0001, а саме, зміну значення коду УКЦВЗ - 1.11.6, на значення коду КВЦПЗ - 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).

Відділ у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповіді від 15.06.2018 року №28-4-0.38-1243/107-18 повідомив про можливість зміни коду шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

06.08.2018 року ПрАТ Акта отримано у ЦНАП Витяг від 06.08.2018 року №2/060818/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, із зміненим кодом КВЦПЗ у даних Державного земельного кадастру для земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:02:418:0001, яка розташована за адресою: вул. Глінки, буд. 2, на значення: 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). У Витягу визначений коефіцієнт Кф: 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 104 496 966,44 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради отримав від Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Витяг від 20.08.2018 року №22/170818/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глінки, 2 (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001). У Витягу визначений коефіцієнт Кф: 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 104 496 966,44 грн., також зазначена примітка: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року .

04.10.2018 року ПрАТ Акта звернулось до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з проханням надати роз'яснення, згідно яких нормативних документів був наданий Витяг Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 20.08.2018 року за №22/170818/03-07 з приміткою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року з коефіцієнтом Кф-2,5, якщо зміна коефіцієнту була внесена за листом товариства від 06.08.2018 року.

Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області була надана відповідь від 23.10.2018 року №28-4-0.38-2202/107-18, у якій останнім зазначено, що з метою приведення у відповідність правоустановчим документам, були внесені відповідні зміни до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001 - 03.10. Тому, значення коефіцієнту Кф земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001 у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки буде складати 2,5 а не 2,0 .

Позивач вважає, що внесення змін та приставок до затвердженої форми витягу шляхом додавання примітки є неправомірним, крім того, зазначення у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку належної йому земельної ділянки примітки про грошову оцінку станом на 01.01.2017 року потягне за собою зміну бази оподаткування для плати за землю з такої дати, що призведе до нарахування сум податку у 2017 році, у зв'язку із чим, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Щодо позовної вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, в частині внесення змін у встановлені та затверджені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, форми технічної документації, яка видається за заявою зацікавленої сторони, суд зазначає, що спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб'єктами владних повноважень.

Так, компетенційні спори можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.

Позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.

При цьому, у розглянутому випадку належним способом захисту порушеного права є заявлення особою позовних вимог про визнання протиправними дій та/або скасування рішень суб'єкта владних повноважень, про що і заявлені позивачем наступні позовні вимоги, розглянуті у цій справі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області щодо додання примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року при видачі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 20.08.2018 року Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 2, (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001) за №22/170818/03-07, та визнання нечинним і скасування такого витягу, суд виходить із наступного.

У правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції, тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом, про що зазначено у рішенні Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року по справі №823/902/17.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом 286.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Абзацом другим пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

За правилом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 року №1378- далі Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

У відповідності до положень статті 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 13 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 вказаного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), та визначено, що останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017 року.

З моменту набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 і до внесення до нього змін 27.03.2018 року Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884), який набув чинності 17.07.2018 року, у примітках додатку 1 до Порядку №489, було передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Вказаним наказом від 27.03.2018 року №162 у примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, цифри 2,0 замінено цифрами 3,0 .

Верховний Суд у рішенні від 17.10.2019 року по справі №817/1814/17 зазначив, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв'язку із чим підстави для визнання його нечинним та скасування відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17.

Суд зазначає, що вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру. Тобто, такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб'єкту чинним законодавством, а саме, повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача, як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час, як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що, оскаржуючи дії відповідача щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки примітки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати, сплачені позивачем, не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Акта до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування витягу від 20.08.2018 року - відмовити повністю.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 25.11.2019 року.

Суддя В.В. Кальник