Постанова

від 17.06.2020 по справі 160/5511/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/5511/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., секретар судового засідання - Лащенко Р.В., за участі представника позивача - Іванової Таїси Михайлівни, представника третьої особи - Росітюк Наталії Миколаївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АКТА" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року (суддя у 1 інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/5511/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "АКТА" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про встановлення відсутності компетенції, визнання дій протиправними, визнання нечинним та скасування витягу від 20.08.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "АКТА" звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про встановлення відсутності компетенції, в якому просило:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) у Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, в частині внесення змін у встановлені та затверджені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, форми технічної документації, яка видається за заявою зацікавленої сторони;

- визнати дії Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, протиправними в частині додання примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року при видачі Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 20.08.2018 року Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 2, (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001) за №22/170818/03-07 протиправними;

- визнати виданий Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, для Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради 20.08.2018 року Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 2, (кадастровий номер 1210100000:02:418:0001) за №22/170818/03-07, з приміткою: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом па 01.01.2017 року в частині додання примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року - нечинним та скасувати його.

В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що відповідач на звернення позивача видав новий витяг із приміткою: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року . На думку позивача видача такого витягу тягне за собою зміну бази оподаткування для позивача з 01.01.2017 року, чим надає право контролюючим органам проводити перевірки і вимагати сплату податку на землю у підвищеному розмірі, чим грубо порушує права підприємства. Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є відповідач, було зобов'язано видати новий витяг з чинної технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із значенням Кф. 2,50 без примітки Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017року , тому, позивач просить встановити відсутність компетенції у такого суб'єкта владних повноважень, визнати протиправними дії щодо видачі витягу та скасувати відповідний витяг в частині вказаної примітки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що дії відповідача щодо додання до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №22/170818/03-07 від 20.08.2018р. примітки: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року є протиправними, оскільки відповідачем безпідставно змінено базу оподаткування вказаної земельної ділянки з 01.01.2017р. по 20.08.2018 року, що тягне за собою підвищення для позивача розміру податку на землю в період з 01.01.2017 року до 20.08.2018 року, чим грубо порушуються права підприємства. Зазначено, що скасування вказаної примітки не є втручанням суду в дискреційні повноваження суб'єкта влади та не виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник третьої особи просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник відповідача буде перебувати в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідачем не надано доказів, що у останнього лише один представник і він не може направити іншого представника у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка площею 1,6803 га з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, на території Бабушкінського району, вул. Глінки, б. 2, передана у приватну власність Закритому акціонерному товариству Акта на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.01.2004 року №207, відповідно до якого Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів було складено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №5079112, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020510400012 від 14.03.2006 року.

Відповідно до зазначеного Державного акту цільове призначення земельної ділянки: розміщення громадських будівель багатофункціонального призначення, фактично позивачем земельна ділянка з моменту набуття права власності використовується у комерційних цілях, тобто цільове використання відповідно до УКЦВЗ - 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

Згідно з класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 року №548, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №101 1/18306 (далі - КВЦПЗ), Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області було розраховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виходячи з значення коду - 1.11.6 з застосуванням коефіцієнту Кф: 2,00, про що видано позивачу Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року №62/090217/03-07, за якою оцінка склала 83 597 573,15 грн.

ПрАТ Акта , як платник плати за землю, керуючись п.286.2 ст.286 ПК України, самостійно проводив обчислення суми податку за землю. Базою оподаткування плати за землю використовувалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яку було визначено відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.02.2017 року №62/090217/03-07.

У зв'язку із набранням чинності Наказом Міністерства аграрної політики від 23.05.2017 року №261, яким внесені зміни до Класифікації видів цільового призначення земель, з метою врегулювання питання приведення у відповідність до Класифікації видів цільового призначення земель, ПрАТ Акта листом від 11.05.2018 року за вих. №96 звернулось до Відділу у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:02:418:0001, а саме, зміну значення коду УКЦВЗ - 1.11.6, на значення коду КВЦПЗ - 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).

Відділ у м. Дніпро Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області у відповіді від 15.06.2018 року №28-4-0.38-1243/107-18 повідомив про можливість зміни коду шляхом звернення до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

06.08.2018 року ПрАТ Акта отримано у ЦНАП Витяг від 06.08.2018 року №2/060818/03-07 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, із зміненим кодом КВЦПЗ у даних Державного земельного кадастру для земельної ділянки за кадастровим номером 1210100000:02:418:0001, яка розташована за адресою: вул. Глінки, буд. 2, на значення: 03.10 - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку). У Витягу визначений коефіцієнт Кф: 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 104 496 966,44 грн.

Також у вказаному витязі зазначена примітка: Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року .

04.10.2018 року ПрАТ Акта звернулось до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з проханням надати роз'яснення, згідно яких нормативних документів був наданий Витяг Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради від 20.08.2018 року за №22/170818/03-07 з приміткою Грошова оцінка земельної ділянки визначена станом на 01.01.2017 року з коефіцієнтом Кф-2,5, якщо зміна коефіцієнту була внесена за листом товариства від 06.08.2018 року.

Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області була надана відповідь від 23.10.2018 року №28-4-0.38-2202/107-18, у якій останнім зазначено, що з метою приведення у відповідність правоустановчим документам, були внесені відповідні зміни до Державного земельного кадастру щодо коду Класифікації видів цільового призначення земель земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001 - 03.10. Тому, значення коефіцієнту Кф земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:418:0001 у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки буде складати 2,5 а не 2,0 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Компетенційні спори можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління.

Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.

Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.

Позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволені позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції (повноважень) у Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39835428, в частині внесення змін у встановлені та затверджені Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, форми технічної документації, яка видається за заявою зацікавленої сторони.

Також слід зазначити, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції, тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом, про що зазначено у рішенні Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року по справі №823/902/17.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом 286.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Абзацом другим пункту 286.4 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що у разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

За правилом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України Про оцінку земель від 11.12.2003 року №1378- далі Закон №1378-IV), який спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель.

Відповідно до положень статті 5 Закону №1378-IV, залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 13 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Статтею 18 Закону №1378-IV визначено порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Так, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону №1378-IV, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частини 1, 3 статті 23 Закону №1378-IV).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, зокрема, утворено Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 року №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 вказаного Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань надає адміністративні послуги згідно із законом у відповідній сфері.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що на відповідача як суб`єкта владних повноважень покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктами 1, 2, 3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України Про оцінку земель .

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

25.11.2016 року Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489), та визначено, що останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017 року.

З моменту набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489 і до внесення до нього змін 27.03.2018 року Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884), який набув чинності 17.07.2018 року, у примітках додатку 1 до Порядку №489, було передбачено, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Вказаним наказом від 27.03.2018 року №162 у примітках до додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, цифри 2,0 замінено цифрами 3,0 .

При цьому, Верховний Суд у рішенні від 17.10.2019 року по справі №817/1814/17 зазначив, що чинним законодавством визначено, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Таким чином, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Згідно з частиною 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суб'єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб'єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об'єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб'єктами, що беруть на себе права чи обов'язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб'єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об'єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб'єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер, у зв'язку із чим підстави для визнання його нечинним та скасування відсутні.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17, від 17.10.2019 року у справі №817/1814/17.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що вчинення дій щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певних приміток належить до повноважень управління Держгеокадастру, тому такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих такому суб'єкту чинним законодавством, а саме, повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Таким чином, перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Водночас, втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Отже, оскаржуючи дії відповідача щодо зазначення у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки примітки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність доводів адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АКТА" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року в адміністративній справі №160/5511/19 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року в адміністративній справі №160/5511/19 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 17 червня 2020 року, в повному обсязі постанова складена 22 червня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва