Рішення

від 28.11.2019 по справі 200/11499/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2019 р. Справа№200/11499/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Мурашко Д.О., за участю представника позивача Ігнатова С.Є., представника відповідача Діденко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (ідентифікаційний код 34032208, 85670, Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код 39406028, 87526, Донецька область, м.Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, 114). Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0003291418, №0003281418. Позов вмотивовано тим, що висновок про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП "Аннтей-В" є хибним, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами, які стали підставою для формування податкового кредиту.

30 вересня 2019 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

21 жовтня 2019 року відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що під час перевірки встановлена нереальність здійснення господарських операцій з огляду на відсутність обов`язкових реквізитів в первинних документах, перевезення товару без підтвердження придбання послуг на таке перевезення, неможливість встановлення джерела походження товару, наявність кримінального провадження відкритого за ознаками ухилення ПП Аннтей-В від сплати податків в особливо великих розмірах. Вказане призвело до збільшення позивачем податкового кредиту, у зв`язку з чим винесені податкові повідомлення-рішення. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

28 жовтня 2019 року, 25 листопада 2019 року ухвалами суду відкладено розгляд справи до 25 листопада 2019 року, 28 листопада 2019 року відповідно.

25 листопада 2019 року відповідачем надано заперечення щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в якому зазначено, що у адвоката відсутня книга обліку доходів і витрат самозайнятої особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, а текст угоди від 12.02.2019 №69, яка укладена між замовником ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та адвокатом Ігнатовим С.Є., не є містить посилання на супроводження адміністративної справи №200/11499/19-а. Вважає, що вимоги щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є необґрунтованими, бо не підтверджені належними, достовірними доказами.

27 листопада 2019 року відповідачем надано доповнення до відзиву, в якому зазначено, що водії, які зазначені в товарно-транспортних накладних та здійснювали перевезення деревини не перебували у трудових відносинах з ПП Аннтей-В . Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати кількість працівників цього підприємства складає 5 осіб. Крім того, ПП Аннтей-В у 2016 році не мало на балансі основних засобів, не оформлювало операції, пов`язані з отриманням в оренду автотранспорту, а також операцій з перевезення вантажів автомобільним транспортом. Відсутність нарахованого та сплаченого доходу контрагентом фізичним особам за послуги перевезення автомобільним транспортом, свідчить про їх фактичну відсутність. Згідно листа Територіального сервісного центру 1445 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області автотранспорт, на якому здійснено перевезення, належить фізичним особам, інформація про видачу тимчасових талонів на право керування та інформація про видачу посвідчення водія серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 відсутня.

28 листопада 2019 року адвокатом Ігнатовим С.Є. надано заперечення на відзив щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою. Зазначено, що угода від 12.02.2019 №69 укладена до складання позову та відкриття провадження у данній справі. Замовником 02.08.2019 оформлено доручення про надання професійної правничої допомоги з питань скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019. Додано розрахунок розміру гонорару адвоката, що підлягає сплаті за правничу допомогу відповідно до угоди №69 від 12.02.2019. Сума гонорару складає 3736,00 грн., в т.ч. 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) за вивчення та правовий аналіз акту перевірки ГУ Державної фіскальної служби у Донецькій області та податкових повідомлення-рішень, 7684,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - вивчення/визначення, належних до застосування спірних правових правовідносин нормативних актів, ознайомлення з судовою практикою, 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - підготовка позову з доказами в суд та інших процесуальних документів, 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - правовий аналіз відзиву та підготовка заперечень до нього, 162,20 грн. (0,5 годин х 384,20 грн.) - правовий аналіз заперечень відповідача на позов, 500,00 грн. - участь у судовому засіданні. В розрахунку також зазначено, що надана професійна допомога оформлюється актом прийому-передачі після завершення розгляду справи в суді першої інстанції. Вважає заперечення відповідача необґрунтованим.

28 листопада 2019 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в той самий день.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надали пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, відзиву, запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" зареєстровано в якості юридичної особи, ідентифікаційний код 34032208, місцезнаходженням є Донецька область, м.Вугледар, вул.Магістральна, 4.

29 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області за результатом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП Шахтоуправління "Південнодонбаське №1 з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ПП Аннтей-В складено акт №316/05-99-1418/34032208.

Перевіркою встановлено порушення підприємством п.44.1 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у розмірі 105439,00 грн. у податковій звітності за квітень 2016 року, шляхом заниження показника у рядку 18 на 79243, завищення показників у рядку 19 та 21 на 26196,00 грн.

З акту вбачається, що під час перевірки встановлено відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій пов`язаних з придбанням деревини у ПП "Аннтей-В", які вважає нереальними, оскільки відсутній факт реального руху товару до ПП Аннтей-В . В акті зазначено, що а ні ПП Аннтей-В , а ні його постачальники ТОВ Оптімум-В (ідентифікаційний код 40081682), ТОВ Прінттрейдінг (ідентифікаційний код 39943306) не є виробниками товару - рудстояк круглий хвойних порід, що унеможливлює визначити реальне джерело походження товару; транспортування товарів здійснено контрагентом раніше ніж виписані видаткові накладні; реалізація товару ПП Аннтей-В по документам здійснена раніше, ніж його придбання у ТОВ Оптімум-В (ідентифікаційний код 40081682) та ТОВ Прінттрейдінг ; зазначені водії у товарно-транспортних накладних не перебували у трудових відносинах з ПП Аннтей-В та доходів від цього підприємства не отримували; крім того, товарно-транспорті накладні заповнені з дефектами, в т.ч. не заповнені графи кількість місць , маса брутто , вид пакування , документи з вантажем ; відсутні документи, що підтверджують якість товару; видаткові накладні не містять посади особи, відповідальної за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення; наявність у СУ ФР ГУ ДФС матеріалів кримінального провадження №32017050000000004 від 25.01.2017 за фактом умисного ухилення від сплати податків по відношенню до службових осіб ПП Аннтей-В .

18 квітня 2019 року за результатом розгляду заперечень рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області №32217/10/05-99-14-18-16 висновок розділу 4 акту перевірки залишено без змін.

23 квітня 2019 року на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0003291418, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 118864,50 грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями - 79243,00 грн., за штрафними санкціями - 39621,50 грн.;

№0003281418, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 26196,00 грн.

20 червня 2019 року за результатом розгляду скарги Державною фіскальною службою прийнято рішення №28289/6/99-99-11-04-01-25, яким податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу без задоволення.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати (який був чинним на час відображення позивачем у податковому обліку спірних господарських операцій) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв`язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум податку на додану вартість, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв`язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Спірним у справі є реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Аннтей-В" та як наслідок формування податкового кредиту, за рахунок податку на додану вартість придбаного товару.

Щодо господарських взаємовідносин Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" з ТОВ "Аннтей-В" судом встановлено наступне.

01 березня 2016 року між покупцем Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та постачальником ПП Аннтей-В укладено договір постачання №52, предметом якого є продаж продукції в асортименті, кількості та за ціною, вказаною в специфікації. 01 квітня 2016 року до вказаного договору складено специфікацію, в якій визначено найменування товару - рудстойка кругла хвойних пород довжина 2-4 м, діаметр 10-18 см за ціною 725,00 грн за 1 м-3, у кількості 109,4 на загальну суму 95178,00 грн.

06 квітня 2016 року між замовником Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" та постачальником ПП Аннтей-В укладено договір 72Т про закупівлю товару за кошти підприємства за результатами застосування переговорної процедури, яка відбулася 25.03.2016. Предметом договору є постачання деревини, рудстіки довжиною 2-4 м, діаметром 10-18 см у кількості 5600, за ціною 775,00 грн. за м-3, загальною вартістю 5208000,00 грн.

Позивачем, на підтвердження операцій, надано оформлені первинні документи: видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, прибуткові ордера, журнал обліку доручень, акти приймання-передачі майна, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, відомості аналітичного обліку за рахунком 6311, 6313, картки складського обліку матеріалів, що містяться в матеріалах справи.

На виконання умов договору оформлено видаткові накладні: від 01.04.2016 №1, від 03.04.2016 №3, від 06.04.2016 №8, від 11.04.2016 №18, від 12.04.2016 №19, від 15.04.2016 №24, від 17.04.2016 №24, від 20.04.2016 №41, від 21.04.2016 №44, від 23.04.2016 №49, від 26.04.2016 №58,

Судом встановлено, що у всіх вищенаведених видаткових накладних проставлено підписи отримувача товарів за довіреностями та підписи постачальника товару - директора ПП "Аннтей-В" ОСОБА_2 .

Транспортування придбаного товару здійснено автомобільним транспортом ПП "Аннтей-В" на склад позивача, що оформлено товарно-транспортними документами: від 25.04.2016 №64, від 25.04.2016 №65, від 22.04.2016 №62, від 20.04.2016 №60, від 19.04.2016 №55, від 19.04.2016 №62, від 19.04.2016 №56, від 16.04.2016 №54, від 14.04.2016 №52, від 11.04.2016 №51, від 10.04.2016 №50, від 05.04.2016 №49, від 02.04.2016 №48, від 31.03.2016 №47.

На виконання умов договору виписано податкові накладні: від 26.04.2016 №58, від 23.04.2016 №49, від 21.04.2016 №44, від 20.04.2016 №41, від 17.04.2016 №27, від 15.04.2016 №24, від 12.04.2016 №19, від 11.04.2016 №18, від 06.04.2016 №8, від 03.04.2016 №3, від 01.04.2016 №1 на загальну суму 632634,30 грн., в т.ч. ПДВ - 105439,10 грн.

Оплата товару здійснена платіжними дорученнями: від 07.04.2016 №2741, від 13.04.2016 №2813, від 13.04.2016 №2784, від 20.04.2016 №2864, від 27.04.2016 №2896.

28 квітня 2016 року позивачем на адресу ПП Аннтей-В складено лист №991/1, в якому просив вважати вірним призначення платежу в платіжному дорученні від 27.04.2016 №2896 оплата за рудстойку згідно договору №52 від 01.03.2016 - 83644,01 грн., згідно договору 72Т від 06.04.2016 - 6355,99 грн.

Сума податку на додану вартість по вказаним операціям у розмірі 105439,10 грн., включена до податкового кредиту квітня 2016 року, що відображено в податковій накладній за квітень 2016 року. Крім того, у квітні 2016 року позивачем задекларовано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 0 грн., від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 26196,00 грн.

Стосовно висновку відповідача про дефектність заповнення первинних документів, що на думку контролюючого органу свідчить про відсутність факту придбання товару суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення № 88).

Згідно з пунктом 2.1 цього Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.2 Положення № 88 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт № 2344-III від 5 квітня 2001 року документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є, серед інших, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Відповідно до пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 та 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність товарно-транспортних накладних є обов`язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах. У випадку ж здійснення перевезення для власних потреб - накладна не оформлюється.

Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Питання щодо правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.

Суд враховує, що перевезення товарів при його придбанні за вищенаведеними договорами здійснювалося транспортом контрагента ПП Аннтей-В та безпосередньо на склад покупця, при цьому, витрати, пов`язані з поставкою продукції за рахунок позивача не здійснювалися.

Залучення Приватним підприємством "Аннтей-В" водіїв до перевезення товару, які перебувають/ не перебувають з ним у трудових відносинах, саме по собі не може свідчити про нереальність здійснення господарських операцій, при цьому, суд зауважує, що з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Також, суд вважає, що дефекти складання видаткових накладних (відсутність зазначення посади особи, що відповідальні за здійснення господарської операції) не є належним доказом в підтвердження нереальності здійснення господарської операції, оскільки видаткові накладні містять найменування (прізвище, ім`я та по батькові) осіб, що дає змогу ідентифікувати їх. Так, підписантом видаткових накладних з боку постачальника є ОСОБА_2 , а згідно наданого договору поставки, ця особа є директором ПП Аннтей-В .

Суд зауважує, що не встановлення контролюючим органом джерела походження товару та виробників товару не може бути підставою для визначення операцій з придбання товару позивачем у такого контрагента безтоварними та нереальними.

Щодо наявності відкритого кримінального провадження стосовно ПП Аннтей-В за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, суд зауважує, що відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Щодо посилання контролюючого органу на відсутність сертифікатів якості, то зазначена обставина не свідчить про порушення позивачем податкового законодавства та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності, оскільки згідно з Положенням про забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, сертифікати та паспорти виробника не є первинними документами, що підтверджують визначення податкових зобов`язань та кредиту.

Щодо посилань в акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників контрагентів позивача майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями.

Суд звертає увагу відповідача, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника, як це вже зазначалось судом раніше.

Отже, надані позивачем документи, у їх сукупності, дозволяють визначитись зі змістом та обсягом господарських операцій, найменуванням поставленого товару та виконаних робіт, їх кількістю та вартістю, сторонами господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, відповідачем не доведена нереальність здійснення господарських операцій з придбання товару у ПП Аннтей-В , а відтак, позивачем правомірно включено суму сплаченого в ціні придбаного товару податку на додану вартість до податкового кредиту у квітні 2016 року відповідно до належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ПП Аннтей-В , а окремі недоліки в оформленні первинних бухгалтерських документів (товарно-транспортних, видаткових накладних) не можуть слугувати перешкодою для формування податкового кредиту платника податку - покупця.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості доводів контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП Аннтей-В , та як наслідок, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0003291418, у зв`язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню.

Зменшення суми від`ємного значення, що враховується до складу податкового кредиту наступного періоду, є похідним від збільшення сум грошового зобов`язання з податку на додану вартість, зокрема по операціям здійсненим з контрагентами ПП Аннтей-В , у зв`язку чим податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0003281418 також підлягає скасуванню.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Професійна правнича допомога у даній справі надавалася позивачу адвокатом Ігнатовим Сергієм Єгоровичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 02 квітня 2002 року №518) на підставі угоди від 12.02.2019 №69, предметом якої є зобов`язання адвоката за дорученням підприємства надавати правничу допомогу та доручення від 02.08.2019 про надання професійної правничої допомоги з питань скасування податкових повідомлень-рішень від 23.04.2019.

До матеріалів справи долучено розрахунок розміру гонорару адвоката, що підлягає сплаті за правничу допомогу відповідно до угоди №69 від 12.02.2019 з якого вбачається, що сума гонорару складає 3736,00 грн., в т.ч. 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) за вивчення та правовий аналіз акту перевірки ГУ Державної фіскальної служби у Донецькій області та податкових повідомлення-рішень, 7684,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - вивчення/визначення, належних до застосування спірних правових правовідносин нормативних актів, ознайомлення з судовою практикою, 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - підготовка позову з доказами в суд та інших процесуальних документів, 768,40 грн. (2 год х 384,20 грн.) - правовий аналіз відзиву та підготовка заперечень до нього, 162,20 грн. (0,5 годин х 384,20 грн.) - правовий аналіз заперечень відповідача на позов, 500,00 грн. - участь у судовому засіданні. В розрахунку також зазначено, що надана професійна допомога оформлюється актом прийому-передачі після завершення розгляду справи в суді першої інстанції.

Суд зауважує, що на підтвердження понесених витрат у вигляді сплаченого гонорару адвокату у розмірі 990,00 грн. (оплата за адвокатські послуги відповідно до угоди від 12.02.2019 №69) надано витяг з Ощадбанк .

Разом з цим, відповідачем не надано заперечень щодо розміру витрат та їх співрозмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Отже, враховуючи часткове документальне підтвердження понесених витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку щодо присудження за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат у розмірі 990,00 грн.

Крім того, згідно платіжного доручення від 30.08.2019 №2239 за подання адміністративного позову позивачем сплачено 2175,00 грн. судового збору, у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог вказаний збір підлягає присудженню на користь підприємства.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 квітня 2019 року №003291418.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 23 квітня 2019 року №0003281418.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 39406028, місцезнаходження: 87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114) на користь Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" судовий збір у розмірі 2175 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) грн. 90 коп. та витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, у розмірі 990 (дев`ятсот дев`яносто) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні. Повний текст рішення суду складено 09 грудня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош