Рішення

від 28.11.2019 по справі 1.380.2019.004097

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004097

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - Кожан А.В.

представника відповідача - Козоріз О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Екотепло" Товариства обмеженою відповідальністю "Леополіс-Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

Дочірнє підприємство "Екотепло" ТзОВ "Леополіс-Плюс" (82200, вул. Суховоля, 54-А, м. Трускавець, Львівська область) звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, вул. Стрийська,35, м. Львів), у якому просять суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005805712 від 31.01.2019 року.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року залишено позовну заяву без руху для надання часу для усунення недоліків.

28.08.201 року позивачем надано документи на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Протокольною ухвалою від 05.11. 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки впродовж 2017 - 2018 років, ДП Екотепло ТОВ Леополіс - Плюс (ЄДРПОУ - 35233117) було складено податкові накладні на вартість виконаних робіт для осіб, які не є платниками податку на додану вартість згідно з Розділом V Податкового кодексу України. Вказують, що вказані вище суб`єкти - покупці не є платниками ПДВ, а відтак такі не формують податковий кредит та податкове зобов`язання з вказаного податку, а отже податкові накладні для таких отримувачів (покупців) не надаються. Зазначають, що у позивача відсутні підстави для притягнення до відповідальності за порушення норм ст. 201 ПК України, оскільки в платника податків не виникало передбачених законодавством України чітко визначених обов`язків та строків їх реалізації щодо реєстрації податкової накладної для неплатників податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, згідно з якою просив позов задовольнити з тих же підстав, що у позовній заяві. Додатково зазначив, що всі податкові накладні, які звільненні від оподаткування ПДВ, не видаються покупцю. Податкові накладні, які складені на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою, можуть бути як такими, що надаються покупцю, та таким, що не надаються покупцю. Механізм застосування штрафу за статтею 120-1 ПК України передбачає наявність бази для його нарахування - сума ПДВ, зазначена в податковій накладній - яка помножується на вказаний в нормі відсоток. Вказують, що спірні накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав і не міг зазнати шкоди через не включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що підставою для винесення спірного рішення став висновок акту камеральної перевірку № 523/5712/35233117 від 14.12.2018 року, яким встановлено, що позивачем порушено терміни реєстрації податкових накладних. Зазначає, що відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 239061, 82 від суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, оскільки позивач порушив терміни реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, податковий орган вважає, що оскаржуване рішення є правомірним, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві. Зазначив, що під час винесення спірного рішення контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

14 грудня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, розділу І та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ДП "Екотеп ТзоВ Леополіс -Плюс з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, до таких податкових накладних за період (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року) та (січень, лютий, березень, травень, квітень, серпень, вересень 2018 року), в ході якої встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, із затримкою реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1175217 грн., від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 95114, 16 грн., від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 144282, 92 грн., від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 147 568, 01 грн., що є наслідком відповідальності платника згідно пункту 120-1.1 статті 1201 розділу ІІ ПК України, про що складено акт від 14 грудня 2018 року № 523/35233117 від 14.12.2018 року. (а.с. 8-14).

На підставі висновків акта перевірки від 14.12.2018 №523/5712/35233117 ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 №0005805712, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1175217 грн., застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 117 521, 87 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 95114, 16 грн., застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 19022, 84 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 144282, 92 грн., застосовано штраф у розмірі 30 % в сумі 43489, 91 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 147 568, 01 грн., застосовано штраф у розмірі 40 % в сумі 59 027, 20 грн. Загальна суму штрафу становить 239061, 82 грн. (а.с.15).

Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним та з вимогою скасувати його, звернувся з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункт 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Главою 8 ПК України визначені види перевірок контролюючих органів та порядок їх проведення. Відповідно до пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.2. статті 201 ПК України форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 201.2 статті 201 розділу V ПК України наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 затверджено: - форму податкової накладної; Порядок заповнення податкової накладної (далі Порядок № 1307, у редакції наказу Міністерства фінансів України № 276 від 23.02.2017).

Як зазначено в пункті 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 .

Пунктом 3 Порядку № 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 ПК України податкова накладна з податку на додану вартість складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.3. статті 201 ПК України у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис Без ПДВ з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Суд встановив, що всі перелічені в акті перевірки Дочірнього підприємства Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс - Плюс податкові накладні зареєстровані платником податків з порушенням встановлених ПК України строків.

Отже, спірним у цій справі є питання про наявність/відсутність підстав для застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України за несвоєчасну реєстрацію цих податкових накладних.

ПК України зобов`язує продавця товарів/послуг- платника ПДВ в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в межах граничних строків, визначених абзацом 14 статті 201.10 ПК України. При цьому також підлягають реєстрації в ЄРПН і податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. Порушення строку реєстрації податкової накладної до 15 календарних днів відповідно до норми статті 1201 ПК України має наслідком застосування до платника податків штрафних санкцій у розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеного в такій податковій накладній. Винятком у цій нормі щодо застосування штрафних санкцій визначено порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Отже, підставою для незастосування штрафної санкції, передбаченої статтею 120-1 ПК України, за порушення строків реєстрації податкової накладної в ЄРПН є сукупність таких двох умов:

1) податкова накладна не надається отримувачу (покупцю);

2) податкова накладна виписана на операцію з постачання товарів/послуг, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.

Оскільки Дочірнє підприємство Екотепло ТзОВ Леополіс - Плюс виписало перелічені в акті камеральної перевірки податкові накладні на операції, що оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість (20 %), то ці операції не є такими, що: звільнені від оподаткування ПДВ; обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою. З огляду на це суд дійшов висновку, що за цих фактичних обставин справи платник податку не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Тому, суд погоджується з доводами контролюючого органу про те, що платник податку вчинив податкове правопорушення, склад якого передбачений пунктом 120-1.1. статті 120-1 ПК України. З огляду на це, суд дійшов висновку, що контролюючий орган прийняв цілком обґрунтоване та законне рішення про накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків, 20 відсотків, 30 відсотків та 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в згаданих податкових накладних, що становить 239 061,82 грн.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постановах від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 11.12.2018 у справі №К/9901/63488/18, від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку, суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в ході судового розгляду довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

З урахуванням викладеного, оскаржуване рішення відповідача є правомірним.

З огляду на це, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Екотепло" ТзОВ "Леополіс-Плюс" (82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Суховоля, буд.54-А, код ЄДРПОУ - 35233117) до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ - 39462700) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до суду апеляційної інстанції .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.