Постанова

від 12.05.2020 по справі 1.380.2019.004097

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004097 пров. № А/857/855/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс-Плюс на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року (головуючий суддя: Кухар Н.А., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 09.12.2020) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс-Плюс до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Дочірньє підприємство Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс-Плюс 08.08.2019 (через поштове відділення зв`язку) звернулося з позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005805712 від 31.01.2019.

Обґрунтовує позов тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки впродовж 2017 - 2018 років, ДП Екотепло ТОВ Леополіс - Плюс було складено податкові накладні на вартість виконаних робіт для осіб, які не є платниками податку на додану вартість, згідно з Розділом V Податкового кодексу України. Вказує, що вказані вище суб`єкти - покупці не є платниками ПДВ, а відтак такі не формують податковий кредит та податкове зобов`язання з вказаного податку, а отже податкові накладні для таких отримувачів (покупців) не надаються. Зазначає, що у відповідача відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення норм ст. 201 ПК України, оскільки в платника податків не виникало передбачених законодавством України чітко визначених обов`язків та строків їх реалізації щодо реєстрації податкової накладної для неплатників податку на додану вартість.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві.

Відповідач, 02.03.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, крім цього подано клопотання про процесуальне правонаступництво.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, у зв`язку з реорганізацією відповідача, необхідно замінити Головне управління ДФС у Львівській області, на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 грудня 2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, розділу І та підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, розділу ІІ Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ДП Екотеп ТзОВ Леополіс-Плюс з питань своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, до таких податкових накладних за період (січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року) та (січень, лютий, березень, травень, квітень, серпень, вересень 2018 року).

В ході якої встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, із затримкою реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1175217 грн, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 95114, 16 грн, від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 144282, 92 грн, від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 147 568, 01 грн, що є наслідком відповідальності платника згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ ПК України, у зв`язку з цим, складено акт № 523/35233117 від 14.12.2018.

На підставі висновків акта перевірки від 14.12.2018 № 523/5712/35233117, ГУ ДФС у Львівській області винесло податкове повідомлення-рішення від 31.01.2019 № 0005805712, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1175217 грн, застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 117521, 87 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 95114,16 грн, застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 19022,84 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 144282,92 грн, застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 43489, 91 грн; за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 147568, 01 грн, застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 59 027,20 грн. Загальна сума штрафу становить 239061,82 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки позивачем виписано перелічені в акті камеральної перевірки податкові накладні на операції, що оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість 20%, а тому ці операції не є такими, що звільнені від оподаткування ПДВ та обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 194.1 статті 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120 1 .1. ст. 120 1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З системного аналізу вищенаведеної норми Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що п. 120 1 .1. ст. 120 1 цього Кодексу встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому, вказаною нормою передбачено ряд виключень, а саме різновиди податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.

Так, штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 справа № 816/1488/17, від 11.12.2018 справа № 807/68/18, від 07.02.2019 справа № 808/3250/17.

Крім цього, суд апеляційної інстанції, враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 03.03.2020 справа № 240/2552/19, згідно якої при вирішенні спорів, в яких спірним є питання застосування норми п. 120 1 .1. ст. 120 1 Податкового кодексу України, суди мають досліджувати безпосередньо податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних, несвоєчасна реєстрація яких призвела до застосування штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки саме з показників, які заповнені відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (тип причини не надання її отримувачу) можна встановити в результаті яких операцій складена накладна та чи підлягає платник податку за несвоєчасну реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування до неї, юридичній відповідальності.

Так, п. 8 Поряду заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі Порядок № 1307 у редакції наказу Міністерства фінансів України № 276 від 23.02.2017) передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно п. 12 Порядку № 1307, у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307, таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, у графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Проаналізувавши подані до матеріалів справи зведені податкові накладні (а. с. 53-250 т. 1 - а. с. 1-202 т. 2), суд апеляційної інстанції зазначає, що у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини проставлена помітка - X , зазначено тип причини, зокрема, 02 - Складена на постачання неплатнику податку, в правій верхній частині у графі Отримувач (покупець) зазначено умовний ІПН НОМЕР_1 .

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірних податкових накладних в розділі Б, в графі 8, міститься код ставки - 20 , що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість за основною ставкою.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції безпідставним є покликання скаржника, що у нього не виникало передбачених податковим законодавством України чітко визначених обов`язків щодо строків реєстрації податкової накладної. Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що скаржник сам визначив у спірних податкових накладних операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою.

Тобто, Дочірнє підприємство Екотепло ТзОВ Леополіс - Плюс виписало перелічені в акті перевірки № 523/5712/35233117 від 14.12.2018 податкові накладні на операції, що оподатковувались за основною ставкою податку на додану вартість - 20%, а тому ці операції не є такими, що звільнені від оподаткування ПДВ або обсяги постачання яких оподатковуються за нульовою ставкою, отже позивач не звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в задоволені позову необхідно відмовити, оскільки спірні податкові накладні, виписані на постачання товару неплатникам податку, однак не на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування та/або які оподатковуються за нульовою ставкою, отже відсутні підстав для звільнення від застосування санкцій (штрафу), передбаченого пункту п. 120 1 .1. ст. 120 1 Податкового кодексу України.

Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має.

Апеляційна скарга Дочірнього підприємства Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс-Плюс не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд -

постановив:

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Екотепло Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс-Плюс залишити без задоволення, а рішення на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004097 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням строку передбаченого п. 3 Прикінцевих положень КАС України .

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 13.05.2020.