Рішення

від 06.12.2019 по справі 340/866/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/866/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретарів судового засідання Ярошук Т.О., Черної О.Ю.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" ( 25006, м. Кропивницький, вул. Покровська, 73-А, код ЄДРПОУ 24718890; адреса для листування: 04112, м. Київ, а/с 115)

представник: адвокат Твердохліб І.Ю.

відповідач 1: Головне управління ДФС у Кіровоградські області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)

представник: Філоненко Д.В.

відповідач 2: Кропивницьке управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, 2, код відокремленого підрозділу ЄДРПОУ 41682709)

представник: Філоненко Д.В.

про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" (надалі - ТОВ "Нафтопостач-Агро") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградські області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що за ТОВ "Нафтопостач-Агро" з 26.03.2014 року обліковувався податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток, який виник за податковими повідомленнями-рішеннями №0002732302/3 від 10.03.3010 року та №0002742302/3 від 10.03.2010 року, винесеними ДПІ у Солом`янському районі міста Києва. У зв`язку з відсутністю коштів та ліквідного майна у позивача податковий борг не був стягнутий, а строк давності його стягнення минув 26.03.2017 року. Після цього позивач неодноразово звертався до ГУ ДФС у Кіровоградській області, на обліку у якому він перебуває з 08.12.2017 року, із заявами про списання цього податкового боргу як безнадійного. Рішеннями ГУ ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року та №465/477-17 від 21.05.2018 року списано податковий борг на суму 7 965 318,68 грн. та на суму 13735,88 грн. відповідно. Але у серпні 2018 року позивач отримав рішення про поновлення податкового боргу №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року, яким списаний податковий борг було поновлено та повідомлено, що станом на 14.08.2018 року у нього існує податковий борг до бюджету в сумі 7 988 548,78 грн. Позивач вважає таке рішення незаконним, позаяк вказаний податковий борг є безнадійним, а попередні рішення відповідача про його списання не були скасовані контролюючим органом вищого рівня або в судовому порядку та є чинними. З цих підстав, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд:

- скасувати рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області про поновлення податкового боргу №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року, списаного рішенням про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року на суму 7 965 318, 68 грн. та рішенням про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року на суму 13735,88 грн.;

- зобов`язати ГУ ДФС у Кіровоградській області вчинити дії, передбачені статтею 101 Податкового кодексу України, шляхом відкликання розрахункових документів, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу в розмірі 7 979 054,56 грн., що виник з податкового повідомлення-рішення №0002732302/3 від 10.03.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0002742302/3 від 10.03.2010 року, списаного рішенням про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року в розмірі 7 965 318,68 гри. та рішенням про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року в розмірі 13 735,88 грн.;

- зобов`язати ГУ ДФС у Кіровоградській області у зв`язку зі списанням безнадійного податкового боргу, що виник з податкового повідомлення-рішення №0002732302/3 від 10.03.2010 року та податкового повідомлення-рішення №0002742302/3 від 10.03.2010 року, внести до ІС рішення про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року в розмірі 7965318,68 грн. та рішення про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року в розмірі 13735,88 грн.

Ухвалою судді від 05.04.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.04.2019 року визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ТОВ "Нафтопостач-Агро" до 01.01.2018 року перебувало на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві. Станом на момент взяття позивача на облік в ГУ ДФС у Кіровоградській області його податковий борг складав 8002284, 66 грн. та мав статус безнадійного податкового боргу, оскільки всі вжиті заходи стягнення, проведені податковими органами, в тому числі з реалізації майна, описаного в податкову заставу, не призвели до його погашення. Тому ГУ ДФС у Кіровоградській області 28.02.2018 року було прийнято рішення про списання безнадійного податкового боргу №346/350-17 у сумі 7 965 318, 68 грн. Проте після отримання ГУ ДФС у Кіровоградській області у квітні 2018 року справи ТОВ "Нафтопостач-Агро" та проведення детального аналізу вжитих заходів з погашення податкового боргу було встановлено, що згідно з актом опису майна №3 від 29.08.2017 року описано активів платника на суму 8 003 925,20 грн., а саме - бензин та дизельне паливо, яке перебуває на території м. Борисполя Київської області та м. Севастополя. Тому у зв`язку з нововиявленими обставинами, а саме наявністю майна у ТОВ "Нафтопостач-Агро", ГУ ДФС у Кіровоградській області було поновлено списану суму податкового боргу в розмірі 7 965 318, 68 грн. з метою подальшого вжиття заходів з погашення податкового боргу. Доводячи правомірність цих дій, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав, що наявність у ТОВ "Нафтопостач-Агро" майна у м. Бориспіль Київської області та у м. Севастополі не є нововиявленою обставиною та не може бути підставою для поновлення раніше списаного податкового боргу. Про вказане майно податковим органам було відомо раніше, оскільки це майно було включено до попередніх актів опису майна, складених у 2014 році.

Ухвалою від 17.07.2019 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 03.10.2019 року суд залучив до участі у справі як другого відповідача - Кропивницьке управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Відповідач-2 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що оскаржений позивачем лист Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року не є рішенням про поновлення податкового боргу. Таке рішення як правий акт індивідуальної дії не приймалося. Поновлення суми податкового боргу у розмірі 7 965 318, 68 грн., списаного рішенням про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року, відображено в інформаційній системі ДФС. Поновлення суми податкового боргу у розмірі 13735,88 грн., списаного рішенням про списання податкового боргу №465/477-17 від 21.05.2018 року, не відбувалося. З цих підстав просив суд у задоволенні позову відмовити.

У ході судового розгляду 22.10.2019 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, яка судом не прийнята, оскільки всупереч частині 1 статті 47 КАС України подана після закінчення підготовчого засідання.

До дня судового засідання 25.10.2019 року представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі, у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані та зібрані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" (до 11.12.2017 року мало назву ТОВ "Фірма Октан") з 29.01.1997 року зареєстроване як юридична особа та 06.02.1997 року взяте на облік платників податків в ДПІ у Солом`янському районі м. Києва. (а.с. 53 - 60, т.1)

За наслідками планової виїзної перевірки позивача, проведеної у липні 2009 року ДПІ у Солом`янському районі міста Києва, встановлено заниження ним податку на додану вартість та податку на прибуток, про що складено акт перевірки №8309/23-02/24718890 від 03.07.2009 року.

На підставі цього акту перевірки та за наслідками процедури адміністративного оскарження ДПІ у Солом`янському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0002732302/3 від 10.03.2010 року, яким ТОВ "Фірма Октан" визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3 024 546 грн. (2 016 364 грн. - основний платіж, 1 008 182 грн. - штрафна санкція) та податкове повідомлення-рішення №0002742302/3 від 10.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток у сумі 5 040 908 грн. (2 520 454 грн. - основний платіж, 2 520 454 грн. - штрафна санкція).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2010 року в адміністративній справі №2а-4419/10/2670 у задоволенні позову ТОВ "Фірма Октан" про скасування цих податкових повідомлень-рішень відмовлено. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.08.2010 року. (а.с. 12 - 17, т.1)

Тож за правилами абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України грошові зобов`язання набули статусу узгоджених 26.03.2014 року.

В інтегрованих картках платника ТОВ "Фірма Октан" 05.04.2014 року відображені облікові показники щодо донарахування (поновлення) узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3 024 546 грн. та податку на прибуток у розмірі 5 040 908 грн. та часткове зарахування на їх погашення сум наявної переплати. (а.с. 58 - 59, т. 2)

У зв`язку з несплатою позивачем цих сум заступником начальника ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення №369/26-58-25-01-23 від 07.04.2014 року про опис майна у податкову заставу та позивачу направлено податкову вимогу №1741-25 від 07.04.2014 року про сплату податкового боргу, який на той момент склав 8 065 173, 66 грн., з них 3 024 530, 64 грн. - податок на додану вартість, 5 040 643,02 грн. - податок на прибуток. (а.с. 229, 230, т.1)

За рахунок часткової сплати позивачем коштів та поточних платежів, спрямованих податковим органом на погашення порядкового боргу згідно з черговості його виникнення, станом на 06.06.2014 року податковий борг позивача з податку на додану вартість склав 3036207,29 грн. (2 882 355, 84 грн. - грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0002732302, 71375 грн. - грошове зобов`язання за податковою декларацією з ПДВ за березень 2014 року, 81001 грн. - грошове зобов`язання за податковою декларацією з ПДВ за квітень 2014 року, 1475, 45 грн. - пеня), а з податку на прибуток податковий борг позивача склав 4 997 397,70 грн. (4 997 240, 02 грн. - грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №0002742302, 157, 68 грн. - пеня). (а.с. 62 зв., 65)

У червні 2014 року ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з поданням про стягнення цих коштів з рахунків ТОВ "Фірма Октан" у банку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2014 року у справі №816/8104/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2014 року, вимоги ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено, стягнуто з рахунків ТОВ "Фірма Октан" в обслуговуючих банках податковий борг з податку на додану вартість на суму 3 036 207, 29 грн. та з податку на прибуток в сумі 4 997 397,70 грн., в загальній сумі 8 033 604, 99 грн. (а.с. 67 - 69, т.2)

Податковим керуючим ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт опису майна №4 від 11.04.2014 року на суму 1 373 896, 65 грн. (меблі, оргтехніка, паливо, яке зберігається у м. Бориспіль на складі ПММ №2) та акт опису майна №16 від 06.08.2014 року на суму 10 243 343,54 грн. (паливо, яке зберігається на складі ПММ у м. Севастополі). (а.с. 42 -47, 176-177, т.2)

Через недостатність коштів у платника ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві у серпні 2014 року звернулась до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2014 року у справі №826/12354/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Надано ДПІ у Солом`янському районі ГУ Міндоходів у місті Києві дозвіл на погашення податкового боргу ТОВ "Фірма Октан" з податку на прибуток у розмірі 4 975 095,65 грн. та з податку на додану вартість в сумі 3 057 344,71 грн., всього - 8 032 440,36 грн., за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в межах зазначеної суми податкового боргу. (а.с. 190 - 192, 217 - 219, т.2)

Позивач, вважаючи що податковим органом протиправно включено до актів опису майна №4 від 11.04.2014 року та №16 від 06.08.2014 року майно, залишкова вартість якого більша аніж сума податкового боргу, у жовтні 2014 року звернувся до суду з відповідним позовом. Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 року у справі №826/16522/14 позов ТОВ "Фірма Октан" задоволено частково. Скасовано акт опису майна №4 від 11.04.2014 року, складений ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві. Визнано неправомірними дії ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві при включенні до акту опису майна №16 від 06.08.2014 року ТОВ "Фірма Октан", залишкова вартість якого перевищує суму податкового боргу. Зобов`язано ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві розглянути питання щодо виключення з акту опису майна №16 від 06.08.2014 року майнових активів, з урахуванням їх залишкової вартості, які було включено до зазначеного акту опису понад розмір наявного у платника ТОВ "Фірма Октан" податкового боргу. (а.с. 224 - 228, т.3)

У зв`язку з цим податковий керуючий ГУ ДФС у м. Києві склав акт опису майна №3 від 29.08.2017 року на суму 8 003 925,20 грн., до якого включено паливо, яке зберігається на складі ПММ №2 у м. Борисполі та на складі ПММ у м. Севастополі. (а.с. 33 - 34, т.4)

З 11.12.2017 року ТОВ "Фірма Октан" змінило найменування на ТОВ "Нафтопостач-Агро" та змінило місцезнаходження з міста Києва на місто Кропивницький. З 01.01.2018 року позивач взятий на податковий облік у Кропивницькому управлінні ГУ ДФС у Кіровоградській області. (а.с. 34, т.5)

Першим заступником начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято рішення №346/350-17 від 28.02.2018 року про списання безнадійного податкового боргу, яким на підставі пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України списано безнадійний податковий борг ТОВ "Нафтопостач-Агро" з податку на додану вартість у сумі 4 939 593, 02 грн. (2 484 686, 39 грн. - податки, 2 454 148, 63 грн. - штрафні санкції, 758 грн. - пеня) та з податку на прибуток у сумі 3 025 725, 66 грн. (2 191 246, 89 грн. - податки, 830 321, 41 грн. - штрафні санкції, 4 157, 36 грн. - пеня), усього - 7 965 318, 68 грн. (а.с. 22, т.1)

Також першим заступником начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято рішення №465/477-17 від 21.05.2018 року про списання безнадійного податкового боргу, яким на підставі ст.101 ПК України списано безнадійний податковий борг ТОВ "Нафтопостач-Агро" з податку на прибуток у сумі 13 735, 88 грн. (пеня). (а.с. 23, т.1)

Про прийняті рішення у липні 2018 року повідомлено позивача. (а.с. 21, т.1)

Проте згодом Кропивницьке управління ГУ ДФС у Кіровоградській області листом №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року повідомило позивача, що 14.08.2018 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, а саме наявністю майна у ТОВ "Нафтопостач-Агро", яке перебуває у податковій заставі за актом опису майна №3 від 29.08.2017 року на суму 8003925,20 грн., поновлено суму податкового боргу в розмірі 7 965 318, 68 грн., що була списана 28.02.2018 року. (а.с. 24, т.1)

Не погоджуючись з такими діями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з підпунктом 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) - це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Пунктом 19-1.1 статті 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують зокрема такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують достовірність та повноту обліку платників податків та платників єдиного внеску, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; здійснюють відстрочення, розстрочення та реструктуризацію грошових зобов`язань та/або податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, а також списання безнадійного податкового боргу; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами.

Згідно з пунктом 63.12 статті 63 ПК України інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 101.1 статті 101 ПК України передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строкам давності та їх застосуванню присвячена стаття 102 ПК України.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з пунктом 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України №577 від 10.10.2013 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1844/24376, затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (надалі - Порядок №577).

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

У цьому випадку днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів (пункт 3.2 розділу ІІІ Порядку №577).

Пунктом 3.1 розділу ІІ Порядку №577 передбачено, що визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до пункту 4.3 розділу ІV Порядку №577 у випадках, передбачених зокрема підпунктом 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу, яким передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Згідно з пунктами 4.4, 4.5 розділу ІV Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 року за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №422).

Цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

У пункті 1 глави 1 Розділу I Порядку №422 наведені такі визначення:

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

- інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції;

- облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників;

- облікові показники - показники, що інтегруються в процесі ведення оперативного обліку;

- первинні документи - документи, що складені платниками податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску та/або органами ДФС, іншими органами влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, митні декларації, аркуші коригування, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення контролюючого органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), інформація органів Державної казначейської служби України про надходження податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску тощо);

- первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів та єдиного внеску;

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 глави 1 Розділу I Порядку №422 оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Згідно з пунктом 1 глави 1 Розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Органу ДФС, в якому перебуває платник за неосновним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за неосновним місцем обліку, для внесення відповідної інформації.

З метою перегляду інформації про платника, включаючи всі його філії та підрозділи, незалежно від того, в якому органі ДФС вони перебувають на обліку, органу ДФС, в якому платник перебуває на обліку за основним місцем, надається право доступу до ІКП таких філій та підрозділів та забезпечується можливість перегляду узагальненої інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами в цілому з урахуванням відповідних показників за такими підрозділами.

Пунктом 4 глави 1 Розділу ІІ Порядку №422 передбачено, що при переведенні на обслуговування платника з одного органу ДФС до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у зв`язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов`язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, підрозділ, який здійснює облік платежів та інших надходжень, заповнює пункт повідомлення щодо стану розрахунків платника з бюджетом та державними цільовими фондами

У день взяття на облік платника податків в органі ДФС за новим місцезнаходженням (місцем проживання) або після закінчення поточного бюджетного періоду (для юридичних осіб, які після зміни місцезнаходження повинні сплачувати визначені законодавством податки і збори за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року) відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника шляхом зміни реквізитів ІКП в частині кодів областей (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь), району відповідно до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між органами ДФС. За новим місцем обліку платника отримані ІКП відображаються в реєстрі отриманих ІКП.

Відображення в ІКП списання податкового боргу регламентовано Розділом VI Порядку №422.

Згідно з пунктом 2 глави 1 Розділу VI Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, зокрема є рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте за наявності підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 глави 1 Розділу VI Порядку №422 відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, сум списання податкового боргу здійснюється відповідно до статті 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України та відповідного порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Первинними документами, що є підставою для списання податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, є зокрема рішення про списання безнадійного податкового боргу, прийняте відповідно до підстав, визначених статтею 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Первинним документом, що є підставою для поновлення списаних сум податкового боргу (у тому числі розстрочених (відстрочених)), заборгованості зі сплати єдиного внеску, є рішення керівника органу ДФС, прийняте відповідно до рішення суду, що набрало законної сили.

У разі списання податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) в інформаційну систему органів ДФС заносяться такі дані: документ, що є підставою для списання; номер та дата рішення про списання; код платника; код платежу та вид бюджету; сума, яку необхідно списати: у разі списання податкового боргу - сума безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, у тому числі основний платіж, пеня, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), діючі розстрочення (відстрочення), проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Усі рішення про списання після збереження відображаються в журналі списання.

У разі надходження до органу ДФС рішення суду, що набрало законної сили, яке є підставою для поновлення списаних сум податкового боргу (у тому числі розстроченого (відстроченого)), заборгованості зі сплати єдиного внеску, керівником органу ДФС приймається рішення про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості, яке відображається в інформаційній системі органів ДФС до дня формування зведених показників за звітний місяць, в якому органом ДФС отримано рішення суду.

Для відображення в інформаційних системах органів ДФС поновлення списаних сум заборгованості в журнал списання заносяться такі дані: документ, що є підставою для поновлення списаних сум; номер та дата рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості; код платника; код платежу та вид бюджету; сума поновлення.

Згідно з пунктом 3 глави 2 Розділу VI Порядку №422 списання безнадійного податкового боргу здійснюється щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) період.

Первинні показники рішення про списання безнадійного податкового боргу та/або рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску заносяться працівником підрозділу, до компетенції якого належить списання заборгованостей, до інформаційної системи органів ДФС не пізніше наступного робочого дня після підписання відповідного рішення. При цьому працівником здійснюється візуальне зіставлення занесених даних з даними рішень у паперовому вигляді та обов`язково перевіряється правильність проведеного списання в ІКП, а у разі виявлення розбіжностей вносяться відповідні виправлення.

Контроль за повнотою, своєчасністю та достовірністю відображення у журналі списання первинних показників, що містяться у рішеннях про списання, здійснюється керівником підрозділу, до компетенції якого належить списання заборгованостей, шляхом візуального звіряння занесених до цього журналу даних з показниками рішення, перевірки повноти та правильності відображення занесених даних в ІКП та у разі виявлення розбіжностей між занесеними до журналу даними та їх відображенням в ІКП - забезпечення внесення відповідних виправлень.

Відповідно до пункту 1 глави 3 Розділу VI Порядку №422 первинні показники рішень про списання, зазначені у пункті 3 глави 1 цього розділу, відображаються в ІКП обліковими показниками (операціями) списання суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску) датою рішення про списання.

Первинні показники рішень про поновлення списаних сум, зазначені у пункті 3 глави 1 цього розділу, відображаються в ІКП обліковими показниками (операціями) поновлення списаних сум (збільшення значення суми податкового боргу (заборгованості зі сплати єдиного внеску)) датою рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних сум.

Як вбачається з інтегрованих карток позивача, станом на 01.01.2018 року - на момент взяття позивача на облік у Кропивницькому управлінні ГУ ДФС у Кіровоградській області, його податковий борг з податку на додану вартість складав 3 040 798, 51 грн., з податку на прибуток - 4 961 486, 15 грн. (а.с. 155- 158, 159 - 169, т.4)

З цих сум податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 3 025 725, 66 грн. та з податку на прибуток у розмірі 4 939 593, 02 грн. визнаний безнадійним на підставі пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України, як такий, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України, про що заступником начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області прийнято рішення №346/350-17 від 28.02.2018 року про списання безнадійного податкового боргу.

Вказане рішення 28.02.2018 року відображено в інформаційній системі органів ДФС, як це передбачено пунктом 4.5 розділу ІV Порядку №577, пунктом 3 глави 1 Розділу VI Порядку №422.

Внаслідок цього 28.02.2018 року в інтегрованій картці платника ТОВ "Нафтопостач-Агро" з податку на додану вартість проведено списання (зменшення) податкового боргу на суму 3 025 725, 66 грн. (2 191 246, 89 грн. - основний платіж, 830 321, 41 грн. - штрафні санкції, 4 157, 36 грн. - пеня). (а.с. 161 - 165, т.4) Також в інтегрованій картці платника з податку на прибуток проведено списання (зменшення) податкового боргу на суму 4 939 593, 02 грн. (2 484 686, 39 грн. - основний платіж, 2 454 148, 63 грн. - штрафні санкції, 758 грн. - пеня). (а.с. 156 - 157, т.4)

Проте, вже 14.08.2018 року ці суми були поновлені в інтегрованих картках платника ТОВ "Нафтопостач-Агро" (а.с. 167 - 168, 157 - 158, т.4), про що позивача повідомлено листом Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року.

Вказаний лист підписаний в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області Тертичним С.В., який також очолював Кропивницьке управління ГУ ДФС у Кіровоградській області.

Суд установив, що приводом для поновлення списаних сум податкового боргу стала доповідна записка начальника відділу погашення податкового боргу Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області Ковальчук А.Г. №228/11-28-52-05-14 від 14.08.2018 року, адресована в.о. начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області, у якій вона посилалася на нововиявлені обставини - наявність майна у ТОВ "Нафтопостач-Агро" та просила скасувати рішення про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року на суму 7 965 318, 68 грн. з метою подальшого вжиття заходів з погашення податкового боргу. (а.с. 239, т. 4, а.с. 111, т.5)

На підставі цієї доповідної записки заступником начальника відділу погашення боргу ГУ ДФС у Кіровоградській області у ручному режимі 14.08.2018 року в інтегрованих картках платника ТОВ "Нафтопостач-Агро" з податку на додану вартість та з податку на прибуток було відображено облікові операції щодо поновлення списаних сум податкового боргу (збільшення значення суми податкового боргу) на 3 025 725, 66 грн. та 4 939 593, 02 грн. відповідно.

Як вбачається з пункту 2.2.37 Положення про відділ погашення боргу ГУ ДФС у Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області №1505 від 14.11.2017 року, відділ серед іншого здійснює функцію відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов`язань та/або податкового боргу, а також недоїмки зі сплати єдиного внеску, списання безнадійного податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску. На нього зокрема покладається прийняття рішень щодо списання податкового боргу; забезпечення відображення в інформаційній системі "Податковий блок" облікових операцій щодо списання безнадійного податкового боргу. (а.с. 114 - 123, т.5)

Згідно з пунктом 2.2.81 Положення про Кропивницьке управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області, затвердженого наказом ГУ ДФС у Кіровоградській області №1503 від 10.10.2018 року, такі ж функції покладено на Кропивницьке управління ГУ ДФС у Кіровоградській області, яке є відокремленим структурним підрозділом ГУ ДФС у Кіровоградській області та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Кропивницького. (а.с. 240 - 266, т.4, а.с. 36 - 66, т.5)

Суд зазначає, що за правилами пункту 3 глави 1 Розділу VI Порядку №422 підставою для поновлення списаних сум податкового боргу є відповідне рішення суду, що набрало законної сили. На підставі цього рішення суду керівником органу ДФС приймається рішення про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості. Таке рішення є первинним документом, що відображається в інформаційній системі органів ДФС. При цьому в журнал списання заносяться зокрема такі дані: документ, що є підставою для поновлення списаних сум; номер та дата рішення керівника органу ДФС про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості; сума поновлення.

Доказів того, що керівником органу ДФС прийнято рішення про поновлення списаних (прощених) сум заборгованості, як це передбачено пунктом 3 глави 1 Розділу VI Порядку №422, відповідачами суду не надано. Також ними не надано доказів надходження до органу ДФС рішення суду, яке могло бути підставою для поновлення списаних сум податкового боргу, та доказів занесення до журналу списання даних про відповідні документи.

Згідно з пунктом 55.1 статті 55 ПК України будь-яке рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Доказів скасування контролюючим органом вищого рівня рішення першого заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року про списання безнадійного податкового боргу відповідачами суду не надано.

Суд зазначає, що ні Податковий кодекс України, ні Порядок №577, ні Порядок №422 не передбачають підставою для поновлення списаних сум податкового боргу, визнаного безнадійним, виникнення будь-яких нововиявлених обставин.

Тож підстави, які стали приводом для поновлення позивачу списаних сум податкового боргу, та спосіб, у який вчинені такі дії, є незаконними.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Наведене свідчить, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів захисту прав та інтересів особи, порушених суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення та фактичним обставинам справи.

З`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідачі - ГУ ДФС у Кіровоградській області та його відокремлений структурний підрозділ - Кропивницьке управління ГУ ДФС у Кіровоградській області, на обліку у якому перебуває позивач, поновлюючи 14.08.2018 року в інформаційній системі органів ДФС та в інтегрованих картках позивача суми податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток, списані за рішенням першого заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року, діяли у спосіб реалізації владних управлінських функцій, що не передбачений законодавством, та всупереч наданим повноваженням.

Тож такі дії відповідачів слід визнати протиправними та з метою відновлення порушених права позивача зобов`язати цих суб`єктів владних повноважень відобразити в інформаційній системі органів ДФС та в інтегрованих картках платника списання податкового боргу в розмірі 7965318,68 грн. за рішенням першого заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року.

Суд зазначає, що лист Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області №8574/10/11-28-52-05-13 від 17.08.2018 року, який позивач просить скасувати як рішення контролюючого органу про поновлення податкового боргу, таким не є. Цей лист носить інформаційний характер, не породжує для позивача прав та обов`язків, не є індивідуальним актом у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, який може бути предметом спору в суді, тож суд не вбачає підстав для визнання його протиправним та скасування.

Щодо податкового боргу з податку на прибуток у сумі 13735,88 грн., списаного рішенням першого заступника начальника ГУ ДФС у Кіровоградській області №465/477-17 від 21.05.2018 року та відображеного в інтегрованій картці 21.05.2018 року як списання (зменшення) пені у сумі 13 735, 88 грн. (а.с. 158, т.4), суд установив, що відповідачами не приймалися рішення та не вчинялися дії щодо поновлення цієї суми, порушень прав позивача з цього приводу не відбулося, тож у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов`язання відповідача-1 вчинити дії, передбачені статтею 101 ПК України, шляхом відкликання розрахункових документів, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаного рішеннями про списання податкового боргу, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 101.4 статті 101 ПК України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/8976, встановлений механізм списання банком коштів з рахунків платників податків у рахунок погашення податкового боргу, який передбачає оформлення інкасового доручення (розпорядження) для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Як визначено у пункті 1.4 глави 1 цієї Інструкції, інкасове доручення (розпорядження) - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (контролюючого органу) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Згідно з пунктами 11.6, 11.7, 11.8, 11.9, 11.11, 11.13 глави 11 цієї Інструкції банк платника приймає до виконання інкасове доручення (розпорядження) стягувача незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника.

Якщо інкасові доручення (розпорядження) надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, то банк виконує ці інкасові доручення (розпорядження) з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного часу (поточні надходження). Якщо для виконання цих інкасових доручень (розпоряджень) недостатньо коштів (з урахуванням поточних надходжень), то вони виконуються частково відповідно до пункту 11.9 цієї глави. Якщо на рахунку платника коштів немає і протягом операційного часу кошти на його рахунок не надходили, то після закінчення операційного часу ці інкасові доручення (розпорядження) повертаються без виконання згідно з пунктом 11.11 цієї глави.

Інкасові доручення (розпорядження), які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то вони цього самого дня виконуються частково відповідно до пункту 11.9 цієї глави. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника не буде коштів для виконання інкасових доручень (розпоряджень), то такі документи цього самого дня повертаються без виконання відповідно до пункту 11.11 цієї глави.

Банк у разі недостатності коштів на рахунку платника виконує інкасове доручення (розпорядження) у межах залишку коштів.

Банк платника в разі відмови виконати інкасове доручення (розпорядження), оформлене стягувачем, у день його надходження має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов`язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої інкасове доручення (розпорядження) не може бути виконано, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати (рекомендованим або цінним листом) / передати це інкасове доручення (розпорядження) стягувачу, від якого воно надійшло.

Відповідно до пунктів 11.12, 11.13 глави 11 цієї Інструкції банк не пізніше наступного робочого дня повідомляє платника про надходження інкасового доручення (розпорядження), якщо умова про таке повідомлення передбачена договором банківського рахунку цього платника (у порядку, передбаченому договором).

Стягувач може відкликати інкасове доручення (розпорядження) у будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання листа про відкликання до банку, що обслуговує платника.

Як установлено судом, інкасові доручення (розпорядження), ініційовані контролюючим органом на стягнення коштів позивача з його рахунків у банках на погашення податкового боргу за рішенням суду в адміністративній справі у справі №816/8104/14, які були чинними протягом одного банківського дня, повернуті банками через відсутність коштів на рахунках платника. (а.с. 72 - 115, т.2, а.с. 27 - 31, 149, т.4) Позивачем суду не надано доказів того, що такі інкасові доручення (розпорядження) перебувають на виконанні у банках, що його обслуговують, на даний час.

У ході судового розгляду справи суд не встановив наявності публічно-правового спору між сторонами з приводу виконання інкасових доручень на списання коштів з рахунків позивача у банках в рахунок погашення податкового боргу, зокрема списаного рішеннями про списання податкового боргу №346/350-17 від 28.02.2018 року та №465/477-17 від 21.05.2018 року. Тож у задоволенні позовної вимоги про спонукання відповідача-1 відкликати ці розрахункові документи слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 10572 грн., перерахувавши їх платіжним дорученням №29 від 19.10.2018 року. (а.с. 3, т.1)

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у позовній заяві (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, тому судовий збір, обчислений за ставкою, визначеною пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року у розмірі 1921 грн.), за подання цього позову до суду повинен становити 5763 грн. (1921 грн. х 3) Решта 4809 грн. (10572 грн. - 5763 грн.) сплачені позивачем зайво.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог (1/2), що становить 2881,50 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 - ГУ ДФС у Кіровоградській області, який є розпорядником бюджетних коштів. Сума судового збору у розмірі 4809 грн., сплаченого зайво, може бути повернута позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням, за ухвалою суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" (25006, м. Кропивницький, вул. Покровська, 73-А, код ЄДРПОУ 24718890) до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501), Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Глинки, 2, код ЄДРПОУ 41682709) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Кіровоградській області та Кропивницького управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо поновлення товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" з 14.08.2018 року податкового боргу в розмірі 7 965 318, 68 грн., раніше списаного рішенням першого заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року про списання безнадійного податкового боргу.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Кіровоградській області та Кропивницьке управління Головного управління ДФС у Кіровоградській області відобразити в інформаційній системі органів ДФС та в інтегрованих картках платника - товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" - списання податкового боргу в розмірі 7 965 318,68 грн. за рішенням першого заступника начальника Головного управління ДФС у Кіровоградській області №346/350-17 від 28.02.2018 року про списання безнадійного податкового боргу .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопостач-Агро" судові витрати на сплату судового збору в сумі 2881,50 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш