Постанова

від 26.11.2019 по справі 447/250/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 447/250/18 Головуючий у 1 інстанції: Павлів В.Р.

Провадження № 22-ц/811/2442/18 Доповідач в 2-й інстанції: Струс Л. Б.

Категорія:44

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року м. Львів

Справа № 447/250/18

Провадження № 22-ц/811/2442/18

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого Струс Л.Б.,

суддів Левика Я.А., Шандри М.М.

секретар Бадівська О.О.

за участю представника ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року у складі судді Павлів В.Р.

у справі

за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Гідробуд-М , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок загибелі батька під час виконання трудових обов`язків,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд-М", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної і моральної шкоди внаслідок загибелі батька під час виконання трудових обов`язків, задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд-М" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд-М" судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок в дохід держави.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу.

Зазначає, що стягнена судом сума в розмірі 4 000 грн. є недостатньою для відшкодування заподіяної моральної шкоди. Суд помилково не прийняв, як доказ, Висновок психологічного обстеження від 07.02.2018 року за вих. №9.

Внаслідок загибелі його батька йому та його сім`ї заподіяна моральна шкода, яка полягає у шкоді здоров`ю, душевних хвилюваннях та переживаннях, нервових стресах сім`ї, психологічних переживаннях, яких зазнала дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок раптової загибелі її діда.

Зазначає, що батько був для нього дуже близьким та займав у його житті важливе місце, однак після загибелі батька він відчуває горе втрати, пригніченість, усвідомлення втрати завдає йому душевного болю страждань. після смерті батька йому важко налагодити життєві стосунки. Також, зазначає, що відповідно до висновку його обстеження, професора, доктора психологічних наук п. К.О. Островського, у нього наявні ознаки після травматичного розладу, який спричинений перенесеною травмою - раптовою смертю батька - ОСОБА_6 .

Просить рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року змінити в частині стягнення з ТзОВ Гідробуд-М на користь ОСОБА_2 моральної шкоди та стягнути 300 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи повідомлялися належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 193), тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України здійснюється колегією суддів за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. що підтверджується свідоцтвом про смерть від 26 січня 2017 серії НОМЕР_1 .

Зі змісту акту проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався о 12.40 годині ІНФОРМАЦІЯ_2 на ТзОВ "Гідробуд-М" від 24.03.2017 встановлено таке. Потерпілий пройшов повторний інструктаж з охорони праці 03.01.2017, періодичний медичний огляд не проходив. ОСОБА_6 виконавши роботу повернувся на територію ТзОВ "Гідробуд-М" приблизно об 11.10 годині та попередив механіка про несправність заднього лівого колеса. Механік дав усний дозвіл на усунення несправності і ОСОБА_6 пішов у ремонтно-механічну майстерню, щоб усунути несправність. Приблизно о 12.40 годині ОСОБА_6 виявили на рамі самоскида під кузовом транспортного засобу КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Причини нещасного випадку: технічні та психофізіологічні - відсутні, організаційні: водій ОСОБА_6 працював без упору під піднятим кузовом; механік ОСОБА_4 проводив недостатній нагляд за додержанням правил охорони праці; директор ОСОБА_3 не вжив достатніх заходів для забезпечення безпечних умов праці.

За результатами спеціального розслідування 24.03.2017 затверджено акт №1 за формою Н-1, відповідно до якого комісія встановила, що нещасний випадок внаслідок якого загинув ОСОБА_6 , пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 транспортний засіб КРАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ТзОВ "Гідробуд-М".

Згідно з постановою від 16.02.2017 серії ЛВ №13/063/0097-0044, на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.41 КУпАП.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з актом №1 за формою Н-1, затвердженим 24 березня 2017, нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_6 своїх трудових обов`язків та пов`язаний з виробництвом.

В ході спеціального розслідування нещасного випадку, встановлено, що очевидців події не було. О 12.40 годині нещасний випадок було виявлено, однак точний час коли він трапився невідомий. Судом встановлено, що це період з 11.20 години, коли ОСОБА_6 заїхав у гараж, до 12.40 години коли його виявили інші працівники. У гараж ОСОБА_6 поїхав для виконання вказівки механіка ОСОБА_4 щодо усунення несправностей транспортного засобу, тобто для виконання трудових обов`язків, і нещасний випадок стався під час проведення ремонту транспортного засобу. Враховуючи це, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_6 трудових обов`язків та обґрунтовано відхилив доводи відповідача з цих підстав.

У ході розслідування дії механіка ОСОБА_4 лише з технічної точки зору не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з нещасним випадком, однак ремонтні роботи ОСОБА_6 повинен був проводити під керівництвом механіка. Згідно з актами складеними за результатами спеціального розслідування, зазначено, що технічні причини настання нещасного випадку відсутні, однак, встановлено організаційні причини серед яких - порушення механіком ОСОБА_4 п. 2.12. Посадової інструкції механіка №2, затв. наказом від 07.05.2012 №26 та порушення директором ОСОБА_3 п. 2.8. Посадової інструкції директора, затв. наказом від 08 травня 2012 №26.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що

дії посадових осіб підприємства щодо неналежного забезпечення безпечних умов праці перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з нещасним випадком на виробництві, а позиція відповідача спростовується письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з рішенням КС України від 08.10.2008 №20-рп/2008 моральна шкода, завдана внаслідок нещасного випадку на виробництві, відшкодовується громадянам на підставі загальної норми викладеної у ст.1167 ЦК України.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, стосунків з оточуючими людьми, а також у шкоді завданій психічному здоров`ю особи.

Для підтвердження факту завдання моральної шкоди, позивач ОСОБА_2 надав суду висновок психологічного обстеження, проведеного Громадською організацією "Українське Товариство Системної Психотерапії".(а.с. 37-38)

Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вважав, що розмір відшкодування, про який просить позивач є необґрунтовано завищеним, а тому прийшов до висновку, що моральна шкода у розмірі 4000,00 гривень, буде достатньою компенсацією переживань, яких зазнав позивач та буде відповідати усталеній судовій практиці, що склалася за результатами розгляду справ такої категорії.

Колегія суддів не в повні мірі погоджується з таким висновком.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У п.9 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 №4 роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат(їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як встановлено судом позивач ОСОБА_2 перебуває в шлюбі з ОСОБА_9 та має на утриманні доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, колегія суддів аналізуючи причини та спосіб завдання моральної шкоди позивачу, визначаючи характер, глибину душевних страждань, зважаючи на вимоги розумності та справедливості, вважає, що розмір визначений судом першої інстанції для відшкодування моральної шкоди позивачу значно занижений та приходить до висновку, що з ТзОВ "Гідробуд-М" на користь ОСОБА_11 слід стягнути моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції та однією із підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд-М" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 вересня 2018 року в частині відшкодування моральної шкоди змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідробуд-М" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2019 року.

Головуючий

Судді