Постанова

від 06.12.2019 по справі 826/10344/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 грудня 2019 року

Київ

справа №826/10344/15

адміністративне провадження №К/9901/14359/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Алпекс ЛТД до Державної служби України з лікарських засобів про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Алпекс ЛТД на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю.А., Губської Л.В., Оксененка О.М. від 22 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Алпекс ЛТД (далі - ТОВ Алпекс ЛТД . позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної служби України з лікарських засобів (далі - Держлікслужба, відповідач), в якому просило:

визнати протиправними дій відповідача щодо залишення без розгляду заяв позивача про видачу дубліката ліцензії від 10 жовтня 2013 року № 193338 на оптову торгівлю лікарськими засобами (далі - ліцензія) у зв`язку з її втратою;

зобов`язання відповідача видати позивачу дублікат ліцензії.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем безпідставно залишено без розгляду заяви позивача на видачу дубліката ліцензії, та, відповідно, протиправно не вчинено дії, передбачені нормами чинного законодавства, щодо видачі позивачу дубліката ліцензії у разі її втрати.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії щодо залишення без розгляду заяв про видачу дубліката ліцензії, реєстраційний № 266 від 28 січня 2015 року, реєстраційний № 502 від 17 лютого 2015 року та реєстраційний № 502 від 17 лютого 2015 року; зобов`язано відповідача видати копію ліцензії від 10 жовтня 2013 року № 193338 на оптову торгівлю лікарськими засобами згідно вимог чинного законодавства; в інший частині позову відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно залишив без розгляду заяви позивача про видачу дубліката ліцензії в зв`язку з її втратою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року апеляційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка видана 06 січня 2015 року, ТОВ Алпекс ЛТД знаходиться за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Стефанова, буд. 20, а не за адресою: 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 137, яка зазначена в ліцензії серії АЕ № 193338, відтак, щонайменше як до 20 січня 2015 року позивач зобов`язаний був подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії, відповідно, станом на час звернення позивача до відповідача з заявами про видачу дубліката ліцензії, ліцензія була недійсною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ТОВ Алпекс ЛТД звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити у силі постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга подана 21 березня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/10344/15 витребувано матеріали адміністративної справи та надано строк учасникам справи для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не було закінчено.

Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 826/10344/15 за касаційною скаргою ТОВ Алпекс ЛТД на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.

Разом із касаційною скаргою ТОВ Алпекс ЛТД та разом із запереченням на касаційну скаргу представником Держлікслужби подано клопотання про участь представників сторін у судовому засіданні під час розгляду справи у касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у задоволенні цих клопотання відмовлено.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 10 жовтня 2013 року Держлікслужбою видано позивачу ліцензію. Місцезнаходженням позивача визначено: 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 137.

У зв`язку із втратою ліцензії позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу дубліката ліцензії від 23 січня 2015 року (реєстраційний № 266 від 28 січня 2015 року). Місцезнаходженням заявника у вказаній заяві зазначено: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 20 .

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача про видачу дубліката ліцензії (реєстраційний № 266 від 28 січня 2015 року) Держлікслужба листом від 30 січня 2015 року № 301-4.0.1/4.0/32-15 повідомила про залишення вказаної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що у заяві зазначено розбіжну інформацію із даними ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо місцезнаходження юридичної особи, а також повідомлено, що не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про видачу дубліката ліцензії від 13 лютого 2015 року (реєстраційний № 502 від 17 лютого 2015 року). Місцезнаходженням заявника у вказаній заяві зазначено: 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 137.

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача про видачу дубліката ліцензії (реєстраційний № 502 від 17 лютого 2015 року) Держлікслужба листом від 23 лютого 2015 року № 569-4.0.1/4.0/32-15 повідомила про залишення вказаної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що подані документи оформлені з порушенням вимог статті 10 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності від 01 червня 2000 року № 1775-III (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 1775-III), а саме: у заяві міститься розбіжна інформація із даними відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо адреси місцезнаходження юридичної особи, а також повідомлено, що непереоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Крім того, позивач втретє звернувся до відповідача із заявою про видачу дубліката ліцензії від 16 березня 2015 року (реєстраційний № 966 від 24 березня 2015 року). Місцезнаходженням заявника у вказаній заяві зазначено: 69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 20 .

За наслідками розгляду вказаної заяви позивача про видачу дубліката ліцензії (реєстраційний № 966 від 24 березня 2015 року) Держлікслужба листом від 27 березня 2015 року № 1012-4.0.1/4.0/32-15 повідомила про залишення вказаної заяви без розгляду у зв`язку з тим, що у заяві зазначено розбіжну інформацію із даними ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо місцезнаходження юридичної особи, а також повідомлено, що не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Також судами встановлено, що ТОВ Алпекс ЛТД зверталося до суду з позовом до Державної служби України з лікарських засобів про визнання протиправним та скасування рішення від 28 січня 2014 року № 16-А про анулювання ліцензії від 24 вересня 2013 року серії АЕ №193338 на право оптової торгівлі лікарськими засобами.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі № 804/6005/14, що залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби України з лікарських засобів від 28 січня 2014 року № 16-А про анулювання ліцензії від 24 вересня 2013 року серії АЕ №193338 на право оптової торгівлі лікарськими засобами. Постановою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року рішення судів попередніх інстанції скасовані, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Алпекс ЛТД відмовлено.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що втрата ліцензії мала місце раніше, ніж відбулася зміна місця знаходження юридичної особи.

Від Держлікслужби надійшло заперечення на касаційну скаргу ТОВ Алпекс ЛТД , в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законними та обґрунтованими, прийнятим на підставі правильного застосування норм матеріального права та повному з`ясуванні обставин справи, просить залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу -без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження Держлікслужби України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом № 1775-III.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Закону № 1775-III ліцензія на провадження певного виду господарської діяльності видається на необмежений строк. Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування може обмежити строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, але цей строк не може бути меншим, ніж п`ять років.

Положеннями статті 18 зазначеного Закону передбачений порядок видачі дубліката ліцензії. Так, підставами для видачі дубліката ліцензії є: втрата ліцензії; пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов`язаний звернутися до органу ліцензування із заявою про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про подання заяви про видачу дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії.

Орган ліцензування зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати одержання заяви про видачу дубліката ліцензії видати заявникові дублікат ліцензії замість втраченої або пошкодженої.

У разі видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була втрачена або пошкоджена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Положеннями статті 16 Закону № 1775-III передбачено, що підставами для переоформлення ліцензії є зокрема, зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - підприємця. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов`язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов`язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що видача дубліката ліцензії у зв`язку з її втратою та переоформлення ліцензії у зв`язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи здійснюється за різними процедурами. При цьому, у разі втрати чи пошкодження ліцензії суб`єкт господарської діяльності може звернутися до уповноваженого органу із заявою про отримання дубліката ліцензії. У такому разі органі ліцензування зобов`язаний видати протягом трьох днів дублікат втраченої або пошкодженої ліцензії. Разом з тим, можливість отримання дубліката ліцензії, яка є недійсною, Законом № 1775-III не передбачена.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 826/19129/14.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в обґрунтування відмови у задоволенні заяв про видачу дубліката ліцензії відповідач посилається на розбіжність інформації із даними ліцензійного реєстру з виробництва лікарських засобів (в умовах аптеки), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами в частині місцезнаходження юридичної особи.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції зі змісту виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка видана 06 січня 2015 року, також встановлено, що но ТОВ Алпекс ЛТД знаходиться за адресою: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Стефанова, буд. 20, але не за адресою: 49023, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 137, яка зазначена в ліцензії серії АЕ № 193338. Протягом десяти днів, тобто 16 січня 2015 року, позивач мав звернутися до Держлікслужби із заявою про переоформлення ліцензії у зв`язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, однак, фактично 23 січня 2015 року звернувся із заявою про видачу дубліката ліцензії у зв`язку з її втратою.

На цій підставі суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що на момент першого звернення (23 січня 2015 року) ТОВ Алпекс ЛТД до Держлікслужби України із заявою про видачу дубліката ліцензії у зв`язку з її втратою відповідна ліцензія вже була недійсною, відтак, відповідачем обґрунтовано залишено без розгляду цю та подальші заяви про видачу дубліката ліцензії.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, також виходив з обставин, що встановлені судом рішенням, яке набуло законної сили, а саме: факт анулювання ліцензії АЕ 193338 від 24 вересня 2013 року на право оптової торгівлі лікарськими засобами ТОВ Алпекс ЛТД на підставі рішення Держлікслужби від 28 січня 2014 року № 16-А.

Зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року задоволено касаційну скаргу Державної служби України з лікарських засобів, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Алпекс ЛТД до Держлікслужби про визнання протиправним та скасування рішення від 28 січня 2014 року № 16-А про анулювання ліцензії відмовлено.

Колегія суддів погоджується з такою оцінкою суду апеляційної інстанції, враховуючи також, що сфера господарської діяльності, пов`язаної із торгівлею лікарськими засобами, є предметом особливого державного контролю, який відповідно до Закону України Про лікарські засоби реалізується у тому числі з метою забезпечення належної якості лікарських засобів.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Гарантії права на охорону здоров`я закріплені у статті 49 Конституції України.

Дотримання глобальної відповідальності та зобов`язань у таких сферах, як, зокрема, охорона здоров`я також передбачено статтею 374 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

У преамбулі Основ законодавства України про охорону здоров`я зазначається, що кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Однією з гарантій права на охорону здоров`я, встановлених статтею 7 Основ законодавства, є здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров`я.

Отже, сфера охорони здоров`я є пріоритетним напрямком діяльності держави та сферою особливого державного контролю, що передбачає, зокрема, встановлення підвищених вимог до суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність у цій галузі.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Оскільки колегія суддів не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції під час винесення постанови, відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Алпекс ЛТД залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко