Рішення

від 30.07.2019 по справі 752/8815/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8815/18

Провадження № 2/752/1617/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2019 року Голосіївським районним судом м.Києва у

складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Бондар І.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Бізнес-Груп до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд -

Встановив

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 78924,32 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 8000 грн. та стягнути судовий збір.

В обґрунтування позову представник позивача вказував, що 16.03.2015 року договором позивачем було надано відповідачу поворотну безвідсоткову фінансову допомогу.

Відповідно до умов Договору сума позики становить 56750,00 грн., надання якої відбувається частинами згідно заявок позичальника, датою надання позики вважається дата внесення кредитором повної або часткової суми позики в касу позичальника.

Позивач вказує, що в порушення умов Договору ОСОБА_1 було повернуто 4177,53 грн., проте кошти у розмірі 52527,47 грн. не вносить на рахунок підприємства кошти в погашення суми боргу.

На зв`язок відповідач не виходить, свої зобов`язання по договору не виконав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І. від 01.06.2018 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

09.07.2018 року відповідачем було подано відзив, в якому зазначив, що не підписував договір безвідсоткової фінансової допомоги, не надано доказів отримання заявок від відповідача на отримання коштів, а наданий касових ордерах номер паспорту відрізняється від дійсного номера паспорту відповідача і підписані не ним, а невідомою особою з наслідуванням підпису. Зазначив, що позивачем порушено процедуру з досудового врегулювання спору.

18.07.2018 року позивачем подано відповідь на відзив. Зазначив, що відповідачем було підписано договір, у поданому відзиві не порушується питання про визнання правочину недійсним. Крім того, твердження про недостовірність підпису та неточність паспортних даних є надуманими і нічим не підтверджені.

02.08.2018 року відповідачем було подано заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 16 березня 2015 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № про надання безвідсоткової строкової цільової позики для покращення житлових умов.

Сторонами у договорі є позичальник ТОВ Імперія Бізнес-Груп в особі директора Лугового О.В. та позичальник ОСОБА_1 .

Відповідно до умов договору, сума позики становить 56 750 грн.00 коп., надається шляхом видачі коштів з каси позичальника на підставі заявок та один календарний рік з моменту видачі з каси позичальника повної суми позики.

Видатковими касовими ордерами ТОВ Імперія Бізнес-Груп відповідачу було видано 19.03.2015 р. - 20000.00 грн.,20.03.2015 р. - 8000,00 грн., 31.03.2016 р. - 30000,00 грн., 02.04.2015 р. - 6750 грн.

Позивачем до справи долучені прибуткові касові ордери № 17 на суму 4000,00 грн., № 16 - 6000,00 грн., № 18 - 3000,00 грн. № 19 - 3000,00 грн., № 20 - 1100,00 грн., №21 - 3000,00 грн., № 22 - 3000,00 грн., № 23- 3000,00 грн., №24 - 3000,00 грн., № 25 - 3000,00 грн., №26 - 3000,00 грн., № 27 - 3000,00 грн., № 28 - 3000,00 грн., № 29 - 3000,00 грн., №30 - 3000,00 грн., № 31 - 3000,00 грн., № 32 - 1950,00 грн., № 33 - 3000,00 грн., №34 - 1700,00 грн., № 6 від 1249,69 грн.,, № 7 - 2927,84 грн.,

23.11.2015 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора підприємства за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, на що надано наказ.

У зв`язку з невиконаннямм умов договору нараховано індекс інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, а саме 15180,44 грн. інфляційних втрат, 3216,41 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України , за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Таким чином, за своєю суттю розрахунковий документ у вигляді видаткового касового ордеру або платіжного доручення про отримання грошових коштів із відображенням призначення платежу є документом, який посвідчує виникнення договірних правовідносин, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Згідно із ч. 1та ч.3 ст. 1049 ЦК України , позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України , якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу .

Згідно із ч. 1 та ч.2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу .

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини.

Відповідно дост. 525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України , зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1ст. 527 ЦК України , боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1ст. 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1,2ст. 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилання у відзиві відповідача про те, що не мав потреби у фінансовій допомозі і не отримував позики не можуть взятися судом до уваги при наявності укладеного договору між директором ТОВ Імперія Бізнес-Груп ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , а порушення порядку оформлення касових ордерів не є підставою для визнання невиконаними умов договору.

Вказане кореспондується із правовою позицією Верховного суду України, викладеною в Постанові від 23.09.2015 року № 3-502гс15, згідно якої Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами . Аналогічний висновок викладено у Постанові ВСУ від 06.07.2016 року № 3- 436гс 16.

Доказів про визнання його недійсним відповідачем надано не було, а посилання на ту обставину, що договір підписаний не ним особисто, а іншою особою, містить припущення, оскільки відповідних експертиз для підтвердження цієї обставини заявлено не було.

Згідно ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 137 ЦПК України ,витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Доказів, які витрати на адвоката у розмірі 8000 грн. суду не надано, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача суму судового збору.

Керуючись ст. ст. ; 10; 12-13; 76-80; 81; 133; 141; 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Бізнес-Груп до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імперія Бізнес-Груп ( код ЄДРПОУ 38800180, місцезнаходження: м. Київ, вул. Марини Раскової, 19) заборгованість у розмірі 70 924 грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., а всього 72686 грн. 32 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя