Рішення

від 06.12.2019 по справі 160/9556/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Справа № 160/9556/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2019 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (ЄРПОУ 39411771, вул.Народного ополчення, 3, МСП 03680, м.Київ) виконати обов`язки податкового агента ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) та нарахувати, обчислити і сплатити єдиний внесок на середній заробіток за час вимушеного прогулу ним, стягнутого за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року по справі № 804/1274/16, за період з 19 лютого 2016 року по 28 жовтня 2016 року відповідно до законодавства, яке діяло у період з 19 лютого 2016 року по 28 жовтня 2016 року та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року по справі № 804/5900/17, за період з 29 жовтня 2016 року по 30 липня 2017 року відповідно до законодавства, яке діяло у період з 29 жовтня 2016 року по 30 липня 2017 року;

- вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту його прав;

- зобов`язати відповідача надати звіт про виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі протягом одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 22.08.2019 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено запит щодо нарахування ЄСВ за спірний період. Відповіддю від 09.09.2019 року Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області було повідомлено, що інформація щодо нарахованої заробітної плати позивачу за спірний період відсутня. Таким чином, позивачу не буде зараховано стаж за спірний період, оскільки відповідачем не було сплачено ЄСВ за цей період, що порушує його права, а тому він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 01.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до повідомлення Державної казначейської служби України про безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р. № 804/1274/16 з рахунків Держгеокадастру 22.08.2017 р. проведено примусове списання коштів в сумі 13 231 грн. (11 231 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу і 2 000 грн. моральної шкоди). Відповідно до повідомлення Державної казначейської служби України про безспірне списання коштів на виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 р. № 804/5900/17 з рахунків Держгеокадастру 11.06.2019 р. проведено примусове списання коштів в сумі 20 761,80 грн. Таким чином, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 р. по справі № 804/1274/16 в частині стягнення з Держгеокадастру на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 11 231 грн. і моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. та постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 р. по справі № 804/5900/17, змінена постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 р., в частині стягнення середнього заробітку за час затримки судового рішення в розмірі 20 761,80 грн. виконанні в повному обсязі, належним способом та у визначеному законодавстві порядку. На даний час у Держгеокадастру відсутні будь-які невиконані грошові зобов`язання перед позивачем, тому вважають, що позовні вимоги безпідставні та задоволенню не підлягають, а тому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

До суду 14.11.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що у своєму відзиві відповідач посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 року по справі № 809/4462/15. На думку позивача, відповідач невірно розуміє правову позицію, яка знайшла своє відображення у цій постанові. Так, у п.39 вказаної постанови зазначено, що: крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів . Таким чином, Верховним Судом чітко визначено, що сплата податків є обов`язком сторін правовідносин. Враховуючи, що свій обов`язок відповідач не виконав, тому позивач був змушений звертатися до суду з даним позовом. Окрім цього, відповідно до абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Вказане також підтверджує наявність обов`язку відповідача сплатити податки з стягнутого з нього середнього заробітку. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позов, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 р. по справі № 804/1274/16, яка набрала законної сили 20.03.2017 р., було визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України Про звільнення ОСОБА_1 від 17.02.2016 р. № 24-кт/а, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області з 18 лютого 2016 року, стягнуто з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.02.2016 р. по 28.10.2016 р. у сумі 11 231 грн., без урахування податків та зборів, а також моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

На виконання вказаної постанови Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру прийнято наказ від 24.07.2017 р. № 719-то Про поновлення на посаді ОСОБА_1 , у зв`язку з чим Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області прийнято наказ від 24.07.2017 № 759-к Про оголошення наказу Держгеокадастру Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ; Відділом Держгеокадастру у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області прийнято наказ від 31.07.2017 № 1к Про оголошення наказу Держгеокадастру Про поновлення на посаді ОСОБА_1 .

Фактично ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків з 31 липня 2017 року, а тому позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2016 року по 30 липня 2017 року.

Постановою від 13.10.2017 р. по справі № 804/5900/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов ОСОБА_1 до Держгеокадастру про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Судом постановлено рішення про стягнення з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2016 р. по 30.07.2017 р. в розмірі 20 743,26 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2018 другий абзац резолютивної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 р. змінено та викладено в наступній редакції: Стягнути з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.10.2016 р. по 30.07.2017 р. в розмірі 20 761,80 грн. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін .

Вказана постанова була виконана в примусовому порядку шляхом безспірного списання коштів з рахунку Держгеокадастру.

Судом також встановлено, що 22.08.2019 року на адресу Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області позивачем було направлено запит щодо нарахування ЄСВ за спірний період. Відповіддю від 09.09.2019 року пенсійним органом було повідомлено позивача, що інформація щодо нарахованої заробітної плати йому за спірний період відсутня.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого, згідно із пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

При цьому під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов`язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п.164.6 ст.164 ПК України).

Згідно з пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, визначення якого наведено у пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст.168 ПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

В силу п.1 ч.1 ст.7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".

При цьому ч.2 ст.7 Закону № 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

Таким чином, дохід у вигляді середньої заробітної плати (грошового забезпечення), нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Дана позиція відображена у листі ДФС України від 13.01.2016 р. №402/6/99-99-17-03-03-15 "Щодо оподаткування сум, стягнутих на користь працівника державної установи за рішенням суду".

Відповідно до абз.5 п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Вказане також підтверджує наявність обов`язку відповідача сплатити податки з стягнутого з нього середнього заробітку.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, дана позовна заява підлягає задоволенню повністю, з викладених вище підстав.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

На теперішній час, суд не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень, враховуючи, що у суду не має достатніх підстав вважати, що відповідач буде перешкоджати його виконанню або ухилятися від цього, після набрання рішенням законної сили.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (код ЄДРПОУ 39411771, вул.Народного ополчення, 3, 03680, м.Київ) виконати обов`язки податкового агента ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) та нарахувати, обчислити і сплатити єдиний внесок на середній заробіток за час вимушеного прогулу ним, стягнутого за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року по справі № 804/1274/16, за період з 19 лютого 2016 року по 28 жовтня 2016 року відповідно до законодавства, яке діяло у період з 19 лютого 2016 року по 28 жовтня 2016 року та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року по справі № 804/5900/17, за період з 29 жовтня 2016 року по 30 липня 2017 року відповідно до законодавства, яке діяло у період з 29 жовтня 2016 року по 30 липня 2017 року.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма