Постанова

від 04.12.2019 по справі 909/300/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2019 р. Справа №909/300/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн б/н від 27.06.2018

та Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни за № 08/-9965 від 12.07.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 (повний текст рішення складено 15.06.2018, м. Івано-Франківськ, суддя Фрич М.М.)

у справі № 909/300/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної М.А., м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн , м.Тисмениця Івано-Франківської області

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 209 208,22 грн.

сторони у судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ПАТ ВіЕйБі Банк ) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 200 000,00 грн. та пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 9 208,22 грн. (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог № 08/7476 від 05.05.2018).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 у справі № 909/300/18 позов ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни задоволено частково. Суд вніс рішення, яким стягнув з ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн на користь на користь ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк заборгованості, з яких: 164 516, 10 грн. - заборгованість по орендній платі, 6 136, 18 грн. - пеня. В решті частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн подало апеляційну скаргу б/н від 27.06.2018, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник стверджує, що договір оренди нежитлових приміщень є нікчемним, а відтак у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Крім того, апелянт зазначає, що суд при задоволенні позову частково стягнув з відповідача всю суму судових витрат, а не пропорційно розміру задоволених витрат, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 129 ГПК України.

Також не погоджуючись з даним рішенням ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни було подано до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 в частині відмови в задоволенні позову, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що позивач свої зобов`язання за договором оренди виконує в повному обсязі, а відповідач від виконання своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати ухилився.

Апелянт вказує, що суд зазначив, що Акт прийому-передачі орендованих приміщень підписано сторонами 23.01.2018, а відтак, періодом оплати орендної плати за січень є з 24.01.2018 по 01.02.2018, однак, суд не врахував те, що згідно Акта прийому-передачі орендованих приміщень від 23.01.2018, орендар користується приміщенням з 01.01.2018.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн № 08/11122 від 03.08.2018, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн є необґрунтованою.

Позивачем подано до суду клопотання № 08/7258 від 03.12.2019, в якому просить розглядати справу за відсутності його представника.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання, яке відбулось 04.12.2019, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що про час, місце та дату розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01-16/21641/19 від 18.11.2019.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 23.01.2018 між ПАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк (скорочене офіційне найменування - ПАТ ВіЕйБі Банк ) (орендодавець) та ТзОВ Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень.

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець зобов`язався передати орендарю в тимчасове користування нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Вербова, буд. 9, загальною площею 1 352,7 м. кв. для використання у господарській діяльності, а орендар зобов`язався оплачувати орендодавцю плату за користування. Об`єкт оренди, згідно даного договору, складається з приміщень корпусу 9/16, корпусу 9/17, корпусу 9/21.

Відповідно до п.1.3. договору строк оренди встановлюється: з моменту передачі приміщення згідно акта прийому-передачі приміщення по 31 січня 2018 року.

Відповідно до п.2.1.1. договору орендодавець зобов`язався передати прийняті орендарем приміщення по акту прийому-передачі в термін не пізніше 5 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором.

Відповідно до п.2.3.1. договору орендар зобов`язаний прийняти приміщення та використовувати їх відповідно до умов цього договору та їх призначення. Відповідно до п.2.3.6. орендар зобов`язаний в установлений термін вносити орендну плату за користування приміщеннями.

Відповідно до Акта прийому-передачі від 23.01.2018 - орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування на умовах договору оренди нежитлові приміщення, загальною площею 1 352, 7 м. кв., які знаходяться за адресою: Івано-Франківська область, Тисменицький район, м. Тисмениця, вул. Вербова, буд. 9/16, 9/17, 9/21.

Позивач при звернення до суду першої інстанції просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі згідно договору оренди від 23.01.2018.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

За змістом ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання і одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони укладаючи договір оренди від 23.01.2018 погодили умови договору щодо дії договору, які суперечать між собою.

Так, згідно п. 7.6 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з 01.01.2018 відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно п. 7.7 договір набирає чинності з дати його підписання та діє до виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 7.8 договору строк дії договору з моменту підписання його сторонами і до закінчення строку оренди за цим договором, з можливістю пролонгації на 1 місяць в разі якщо жодна зі сторін не повідомить щодо намірів припинити договір.

П. 1.3. договору встановлено, що строк оренди встановлюється: з моменту передачі приміщення, згідно акта прийому-передачі приміщення по 31 січня 2018 року.

Умовами договору оренди від 23.01.2018 сторони передбачили, що приміщення вважаються повернутими орендодавцеві з моменту підписання сторонами двохстороннього Акту прийому-передачі. З цієї дати припиняється нарахування орендної плати (п. 4.6. договору).

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу приміщення.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.2.3.6. договору орендар зобов`язаний в установлений термін вносити орендну плату за користування приміщеннями.

Орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщень орендареві за актом прийому-передачі, не пізніше 25 числа поточного місяця, за який проводиться розрахунок.

Згідно п.п3.1., 3.2. договору розмір орендної плати становить 50 000,00 грн. за один календарний місяць.

В даному випадку відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання своїх обов`язків по договору від 23.01.2018 щодо сплати орендної плати.

Позивач просить стягнути з відповідача 200 000,00 грн. орендної плати згідно договору оренди від 23.01.2018 за період з січня 2018 по квітень 2018.

Так, умовами договору від 23.01.2018 передбачено, що орендна плата вноситься один раз на місяць, починаючи з моменту фактичної передачі приміщень орендареві за актом прийому-передачі, не пізніше 25 числа поточного місяця, за яким проводиться розрахунок.

Як вбачається з матеріалів справи Акт прийому-передачі орендованих приміщень підписано сторонами 23.01.2018.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача виник обов`язок оплачувати на користь позивача орендну плату, згідно договору, лише з моменту укладення договору оренди та підписання Акта прийому-передачі орендованих приміщень від 23.01.2018.

Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за користування приміщеннями згідно договору оренди від 23.01.2018 підлягають частковому задоволенню на суму 164 516, 10 грн. (січень 2018 року - 9 днів, лютий 2018 р., березень 2018, квітень 2018р.).

Посилання апелянта (Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) на те, що в Акті приймання-передачі орендованих приміщень від 23.01.2018 зазначено, що відповідач користується останніми з 01.01.2018 не можуть бути підставою для стягнення орендної плати за період з 01.01.2018 до 23.01.2018, згідно договору оренди від 23.01.2018.

Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п. 6.2. договору сторони погодили, що заборгованість щодо орендної плати проводиться у встановленому законом порядку за весь період прострочення з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період порушення строків оплати від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку розрахунку позовних вимог щодо стягнення пені та встановлено, що судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача 6 136,18 грн. пені за період з 26.01.2018 по 30.04.2018.

Твердження апелянта (відповідача) про те що договір оренди від 23.01.2018 є нікчемним, оскільки позивач не є власником орендованого майна і не мав права укладати останній, колегією суддів оцінюється критично.

Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на даний час договір оренди від 23.01.2018 є дійсним, так як рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі № 909/615/18 задоволено заяву ПАТ ВіЕйБі Банк від 28.12.2018 №08/-17850 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018. Зокрема, скасовано рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.11.2018 в частині задоволення первісного позову ТОВ СП МРV-Юкрейн до ПАТ ВіЕйБі Банк , за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ВАТ Хутрофірма Тисмениця про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 23.01.2018. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 у справі № 909/615/18 залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019.

Щодо тверджень апелянта (відповідача) про те, що суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з відповідача всю суму судових витрат, а не пропорційно розміру задоволених витрат, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як особи, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн б/н від 27.06.2018 та Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни за № 08/-9965 від 12.07.2018 відмовити, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 - залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 276, 278, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Нідерландське підприємство MPV-Юкрейн б/н від 27.06.2018 та Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк Славкіної Марини Анатоліївни за № 08/-9965 від 12.07.2018 відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 у справі № 909/300/18 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційні скарги покласти на апелянтів.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Якімець Г.Г.