Ухвала

від 10.12.2019 по справі 915/1426/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

10 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1426/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Мишкіної М.А., Філінюка І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019, прийняте суддею Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст складено 27.09.2019,

у справі №915/1426/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг"

до відповідача: Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове"

про звернення стягнення на предмет застави та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19 позов задоволено частково, звернено стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 27/02/18 від 27.02.2018 року в розмірі 622 564, 00 грн. (шістсот двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири грн. 00 коп.) з ПДВ, а саме: - майбутній врожай пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове", с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля VII (3), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), загальною площею 73,8 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, шляхом передачі майбутнього врожаю пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове", с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля VII (3), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), загальною площею 73,8 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, у власність позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива-Юг", пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303); відповідачу Державному підприємству "Племрепродуктор "Степове", с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Нива - Юг", пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303) майбутній врожай пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове", с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля, загальною площею 73,8 га, очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) VII (3), площею 73,8 га, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га).

Стягнуто з ДП "Племрепродуктор "Степове" на користь ТОВ "Нива - Юг" 11 259, 46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ТОВ "Нива - Юг" в доход Державного бюджету України 1 921грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ДП "Племрепродуктор "Степове" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено - 17.09.2019, а повний текст складено та підписано - 27.09.2019.

Відтак кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19 є 17.10.2019, між тим дану апеляційну скаргу Державним підприємством "Племрепродуктор "Степове" здано на пошту 29.11.2019, що підтверджується відбитком календарного штемпеля на конверті зі штрихкодовим ідентифікатором №5400138607557 та інформацією з офіційного Інтернет-сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення. Зазначене свідчить про пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду.

Отже, звертаючись з апеляційною скаргою, Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" пропустило встановлений законом двадцятиденний строк для її подання, проте апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на зміну керівництва підприємства відповідача, оскільки наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №76-п від 14.11.2019 ОСОБА_1 призначено в.о. директора Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" з 18.11.2019, тому, з огляду на те, що останній призначений на посаду вже після ухвалення оскаржуваного рішення, про існування даної справи та рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 ОСОБА_1 дізнався лише 19.11.2019 після отримання доступу до первинних документів юридичної особи - відповідача. При цьому скаржник зазначає, що в результаті проведеної ним перевірки встановлено, що оскаржуване рішення суду першої інстанції Державне підприємство "Племрепродуктор "Степове" не отримувало.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи, зокрема, з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5400138021498, вбачається, що копію повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції ДП "Племрепродуктор "Степове" отримало 05.10.2019 (а.с.93), а тому судом не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що він не отримував копію оскаржуваного рішення.

Крім того, колегією суддів враховується, що згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя №1200/15-18 від 19.04.2018, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал Державної судової адміністрації України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що електронна копія рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.10.2019.

Південно-західний апеляційний господарський суд також зауважує, що позов у даній справі ТОВ "Нива-Юг" подано саме до Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" як до юридичної особи - самостійного учасника господарських правовідносин, а не до в.о. директора Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" Теника В.В., при цьому зміна керівника юридичної особи та труднощі в організації своєчасного виконання його працівниками своїх професійних обов`язків є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такого підприємства, а тому зазначені скаржником підстави не є тими обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого процесуальним законом строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції належним чином виконав свій процесуальний обов`язок щодо належного повідомлення відповідача - Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" про результати розгляду справи та ухвалення рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19, а несвоєчасне оскарження останнього, з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Окрім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої вказаної норми до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 становить 1921 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є одна вимога майнового характеру (звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості в розмірі 622 564грн) та одна вимога немайнового характеру (зобов`язання передати майно).

Отже, за розгляд вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 9338,46 грн., а за вимогу немайнового характеру - 1921 грн.(один прожитковий мінімум для працездатних осіб), відтак за подання позовної заяви ТОВ "Нива-Юг" повинно було сплатити 11259,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19, яке оскаржується скаржником у повному обсязі, складає 16 889,19 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржником не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В силу частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №915/1426/19.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ДП "Племрепродуктор "Степове" (неповажність зазначених ним причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі), колегія суддів залишає апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19 та сплатити визначену апеляційним господарським судом суму судового збору.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Племрепродуктор "Степове" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 у справі №915/1426/19 залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані не поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Бєляновський В.В.

судді Мишкіна М.А.

Філінюк І.Г.