Ухвала

від 30.01.2020 по справі 915/1426/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню

30 січня 2020 року Справа № 915/1426/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Матвєєвій В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви (вх. № 18859/19 від 10.12.2019 року) Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» про визнання виконавчого документа (наказу) таким, що не підлягає виконанню по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» , пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303)

вул. Польова, 1, с. Весняне, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57134

до відповідача Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995)

вул. Козацька, 39, с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107

про звернення стягнення на предмет застави та передачу майбутнього врожаю

Орган ДВС (заінтересована особа): Миколаївський районний відділ державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Очаківська, 142, м. Миколаїв, 54036 (код ЄДРПОУ 35065915)

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача): Третьяк Г.О., адвокат ордер серія ВЕ № 1004614 від 05.11.2019 року;

від відповідача (боржника): Ільїн О.В., адвокат ордер серія ВЕ № 1009191 від 30.01.2020 року;

від органу ДВС (заінтересована особа): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

10.12.2019 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява вх. № 18859/19 Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» , у якій заявник просить суд:

1. Зупинити виконання наказу № 915/1426/19 про передачу відповідачем позивачу майбутнього врожаю пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач має намір зібрати у 2019 році з площі 73,8 га поля, очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) VII (3), площею 73,8 га поля, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), про що постановити відповідну ухвалу.

2. Визнати наказ № 915/1426/19 про передачу відповідачем позивачу майбутнього врожаю пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач має намір зібрати у 2019 році з площі 73,8 га поля, очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) VII (3), площею 73,8 га поля, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), таким, що не підлягає виконанню.

02.12.2019 року матеріали справи № 915/1426/19 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» .

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.12.2019 року відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» про визнання наказу у справі № 915/1426/19 таким, що не підлягає виконанню, до повернення матеріалів господарської справи № 915/1426/19 із суду апеляційної інстанції.

13.01.2020 року до господарського суду Миколаївської області матеріали справи № 915/1426/19 надійшли з Південно-західного апеляційного господарського суду.

В період з 02.01.2020 року по 17.01.2020 року включно суддя Олейняш Е. М. перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.01.2020 року судом відмовлено в зупиненні виконання наказу № 915/1426/19 та призначено розгляд заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в судовому засіданні на 30.01.2020 року.

Орган ДВС (заінтересована особа) в судове засідання 30.01.2020 року повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином у порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України шляхом направлення на адресу місцезнаходження належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також додатково телефонограмою (арк. 142-143, 184).

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності повноважного представника органу ДВС за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.01.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Представник відповідача (боржника) в судовому засіданні вимоги заяви підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у заяві (арк. 125-127), та просив суд заяву задовольнити в повному обсязі.

Заява мотивована тим, що за змістом наказу від 21.10.2019 року по справі № 915/1426/19 боржника зобов`язано передати стягувачу майбутній врожай пшениці 2019 року. Врожай пшениці збирається протягом червня-липня відповідного року. Станом на 21.10.2019 року (дата видачі наказу) на земельних ділянках відсутній врожай. Отже, виконання виконавчого документа є нелогічним та не має сенсу, оскільки фізично не може бути виконаний навіть у примусовому порядку.

На момент видачі наказу у відповідача вже був відсутній обов`язок виконання зазначеного в наказі, а, отже, оскільки на момент видачі наказу майбутній врожай пшениці був відсутній на земельних ділянках, обов`язок відповідача є фактично припиненим саме щодо передачі вказаного в наказі майна стягувачу.

До заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, боржником додано постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.11.2019 року ВП № 60512428.

Представник позивача (стягувача) в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив в повному обсязі з підстав, зазначених у поясненнях (вх. № 1155/20 від 29.01.2020 року) (арк. 146-150), та просив суд відмовити у задоволенні заяви з огляду на наступне.

У встановленому законом порядку рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року відповідачем не оскаржено та не спростовано факт порушення взятого на себе зобов`язання за договором поставки від 27.02.2018 року за № 27/02/18.

У зв`язку з невиконанням боржником у добровільному порядку рішення суду, стягувач ТзОВ Нива-Юг пред`явлено наказ господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019 року до органу ДВС для здійснення примусового виконання.

Підстави для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, визначено ч. 2 ст. 328 ГПК України.

При цьому, наказ господарського суду Миколаївської області від 21.10.2019 року не видавався внаслідок помилки. До заяви заявником не долучено документів, що підтверджують відсутність обов`язку боржника повністю або частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою. До заяви не долучено документів, що підтверджують скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого видано наказ.

Заява боржника не містить доказів на її обґрунтування, а зводиться лише до оскарження судового рішення, на підставі якого було видано виконавчий документ.

Правова позиція стягувача обґрунтована положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 327, 328 ГПК України.

В судовому засіданні представник стягувача також усно пояснив суду, що відповідно до актів державного виконавця від 28.11.2019 року та від 10.12.2019 року державним виконавцем було оглянуто поле (кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009) та належні боржнику чотири склади за адресою с. Степове, вул. Степова, 2. Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем було встановлено відсутність пшениці врожаю 2019 року. При цьому, зі змісту витягу з Державного реєстру об`єктів нерухомого майна вбачається, що за боржником зареєстровано декілька об`єктів нерухомого майна, в тому числі склад, який було оглянуто державним виконавцем, а також інші об`єкти нерухомого майна, до складу яких також входять складські приміщення. З метою повного та всебічного огляду майна боржника та встановлення факту наявності/відсутності врожаю, на яке необхідно звернути стягнення, стягувач звернувся з клопотанням до державного виконавця про направлення запиту до ТзОВ Бюро Генерального Планування для отримання копій технічних паспортів нежитлових об`єктів, зареєстрованих за боржником, з метою здійснення подальшої перевірки наявності врожаю.

Орган ДВС в письмових поясненнях (вх. № 1234/20 від 30.01.2020 року) (арк. 162-167) зазначає наступне.

На виконанні у Відділі органу ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 60664727, до складу якого входить виконавче провадження № 60512428.

Державним виконавцем проведено наступні виконавчі дії:

07.11.2019 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 915/1426/19, виданого 21.10.2019 року господарським судом Миколаївської області. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт майна боржника з внесенням відповідних даних до реєстру обтяжень рухомого майна.

22.11.2019 року винесено та направлено сторонам виконавчого провадження вимогу державного виконавця про проведення виконавчих дій 28.11.2019 року за юридичною адресою боржника з метою подальшого виїзду за розташуванням земельних ділянок (полів).

28.11.2019 року державним виконавцем складено Акт про оголошення керівнику боржника вимоги щодо надання доступу до всіх складських приміщень, в яких розміщено або може бути розміщено пшеницю врожаю 2019, що підлягає передачі стягувачу. Доступ до складів не надано.

28.11.2019 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця про те, що оглядом поля врожаю пшениці 2019 року не встановлено, встановлено часткові посіви озимих культур. Визначення місця знаходження земельною ділянки (поля) здійснювалось інженером-геодезистом Аштемом А. І.

04.12.2019 року сторонам виконавчого провадження направлено вимогу державного виконавця про проведення виконавчих дій за юридичною адресою боржника щодо огляду на предмет наявності пшениці, що підлягає передачі стягувачу ТзОВ Нива-Юг .

04.12.2019 року на адресу відділу надійшли клопотання від представника стягувача про витребування у ДП Племрепродуктор Степове та Головного управління статистики у Миколаївській області звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2019 рік, звіту про збирання врожаю та звіту про посівні площі.

04.12.2019 року сторонам виконавчого провадження та Головному управлінню статистики у Миколаївській області направлено вимоги державного виконавця про надання інформації (звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду за 2019 рік, звіту про збирання врожаю та звіту про посівні площі).

10.12.2019 року було складно Акт державного виконавця про відсутність заступника директора та юриста ДП Племрепродуктор Степове . Головним бухгалтером надано згоду на доступ до складів.

10.12.2019 року складено Акт про проведення виконавчих дій 10.12.2019 року під час яких, не зважаючи на відмову комірника надати доступ до складів, після примусового проникнення до складів, державним виконавцем виявлено відсутність будь-яких сільськогосподарських культур, врожаю пшениці 2019 року не виявлено.

12.12.2019 року на адресу органу ДВС надійшло клопотання від представника стягувача про направлення до ТзОВ Бюро Генеральних планувань запиту для отримання технічних паспортів нежитлових об`єктів, зареєстрованих за ДП Племрепродуктор Степове .

13.12.2019 року державним виконавцем направлено вимогу до ТзОВ Бюро Генеральних планувань про надання запитуваної інформації, яка повернута поштовою установою 20.01.2020 року у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

20.12.2020 року на адресу органу ДВС надійшла заява від боржника про визнання виконавчого документу (наказу) таким, що не підлягає виконанню.

В письмових поясненнях орган ДВС посилається на положення ст. 19, 129 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження".

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення учасників процесу, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року позов задоволено частково (арк. 83-89) та вирішено:

Звернути стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по договору поставки № 27/02/18 від 27.02.2018 року в розмірі 622 564, 00 грн. (шістсот двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири грн. 00 коп.) з ПДВ, а саме:

- майбутній врожай пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля VII (3), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), загальною площею 73,8 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, шляхом передачі майбутнього врожаю пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля VII (3), кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га), загальною площею 73,8 га (відповідно до схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.), очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, у власність позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива-Юг» , пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303).

Відповідачу Державному підприємству «Племрепродуктор "Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) передати позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» , пров. Янтарний, 8, с. Калинівка, Єланецький район, Миколаївська область, 55553 (код ЄДРПОУ 33379303) майбутній врожай пшениці в кількості 124,51 т., який відповідач Державне підприємство «Племрепродуктор "Степове» , с. Степове, Миколаївський район, Миколаївська обл., 57107 (код ЄДРПОУ 00854995) має намір зібрати у 2019 році з поля, загальною площею 73,8 га, очікувана урожайність 16,9 ц/га, що знаходиться на території Степівської сільської ради, а саме: пшениця, номер поля (згідно схеми розміщення сільськогосподарських культур 2019 р.) VII (3), площею 73,8 га, кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009 (931,067 га).

Стягнути з відповідача Державного підприємства «Племрепродуктор "Степове» на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» : 11 259, 46 грн. (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять грн. 46 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива - Юг» в доход Державного бюджету України: 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Рішення набрало законної сили 18.10.2019 року та на виконання вищевказаного рішення 21.10.2019 року судом було видано відповідні накази (арк. 94-96).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2019 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Племрепродуктор "Степове» на рішення господарського суду Миколаївської області від 17.09.2019 року у справі № 915/1426/19 з доданими до неї документами повернуто скаржнику (арк. 177-119).

07.11.2019 року державним виконавцем Миколаївського районного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60512428 з виконання наказу № 915/1426/19, виданого 21.10.2019 року господарським судом Миколаївської області (арк. 169).

07.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору (арк. 170).

07.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме: майбутній врожай пшениці в кількості 124, 51 т, який відповідач має намір зібрати у 2019 році з поля загальною площею 73,8 га (арк. 171).

07.11.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (арк. 172).

22.11.2019 року державним виконавцем направлено на адреси сторін виконавчого провадження вимогу № 17263 про проведення виконавчих дій, якою державний виконавець вимагав забезпечити явку керівників (або уповноважених представників) стягувача та боржника за юридичною адресою боржника з метою подальшого виїзду за розташуванням земельних ділянок (полів) (арк. 173-176).

28.11.2019 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця про те, що під час проведення виконавчих дій, за участю інженера-геодезіста, з виїздом на місце розташування земельної ділянки встановлено наступне: оглядом поля (кадастровий номер земельної ділянки 4824284000:02:000:0009) врожаю пшениці 2019 року не встановлено, встановлено часткові посіви озимих культур. Крім того, в акті зазначено, що заступник директора Гавриленко В.В. відмовився від участі у проведенні виконавчих дій. Від представника стягувача, інженера-геодезіста та понятих будь-яких зауважень (заперечень), клопотань, заяв не надходило. Акт від 28.11.2019 року підписано державним виконавцем, представником стягувача, понятими та інженером-геодезістом (арк. 177-178).

10.12.2019 року державним виконавцем складено Акт державного виконавця про проведення виконавчих дій за місцем знаходження боржника. За результатами проведених виконавчих дій встановлено: 10.12.2019 року незважаючи на згоду головного бухгалтера боржника надати доступ до складів, комірник боржника надати доступ до складів відмовився, надавши пояснення, що доступ до складів може надавати лише директор або головний агроном, незважаючи на наявність ключів від складів у комірника. Оскільки боржником у добровільному порядку доступ державному виконавцю до складів не надано, здійснено примусове проникнення до складів. Після примусового проникнення до чотирьох складів (за адресою: с. Степове, вул. Степова, 2), шляхом спилювання замків спеціальними засобами, державним виконавцем в присутності представника стягувача виявлено відсутність будь-яких сільськогосподарських культур у складах. У складах пшениці врожаю 2019 року не виявлено. Крім того, в Акті зазначено, що огляд останнього складу здійснювався за участю представника боржника (юриста) Ільїна Олександра Валерійовича (арк. 179-181). Акт підписано державним виконавцем, представником стягувача, представником боржника, понятими та комірником.

Предметом заяви є вимога боржника про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зІ сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії , заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії , заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до п. 3.3 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 року Господарський процесуальний кодекс України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню , поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові , до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після видачі виконавчого документа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього документа до виконання (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Першої судової палати КЦС від 13.03.2019 року по справі № 755/388/15-ц).

В межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Такий перегляд судового рішення по суті можливий лише в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, а не в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В свою чергу, саме результати такого перегляду в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами з прийняттям відповідного судового рішення можуть стати підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (правова позиція, викладена в постанові ВС від 12.10.2018 року по справі № 910/9026/13).

Відповідно до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого документа по даній справі таким, що не підлягає виконанню, з огляду на наступне.

Доводи боржника фактично зводяться до: по-перше, нелогічності та недоцільності виконання за виданим наказом, у зв`язку з відсутністю врожаю 2019 року; по-друге, припиненням обов`язку відповідача щодо передачі майна, аналогічно у зв`язку з відсутністю врожаю 2019 року.

Суд зазначає, що такі зазначені боржником підстави як "нелогічність", "відсутність сенсу виконання" взагалі не можуть бути підставами для визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу суду, виданого на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання в силу ст. 129 Конституції України.

Врожай пшениці за своєю правовою природою є майном, а саме: в силу положень ст. 184 ЦК України річчю, визначеною родовими ознаками, тобто взаємозамінною річчю. Відтак, у випадку відсутності врожаю пшениці 2019 року (взаємозамінної речі) боржник не позбавлений можливості звернутись до суду із заявою, скориставшись правовою конструкцією, передбаченою приписами ст. 331 ГПК України (заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення).

Судом також встановлено, що на підтвердження заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, боржником в порушення ст. 74 ГПК України не подано жодного доказу (крім постанови про відкриття виконавчого провадження), а саме доказів на підтвердження відсутності обов`язку боржника, у зв`язку з його добровільним виконанням або з інших причин. Не подано жодного доказу на підтвердження фактичної відсутності врожаю пшениці 2019 року (зокрема, доказів на підтвердження обсягів зібраного врожаю та доказів його реалізації тощо). З пояснень стягувача та доданих державним виконавцем доказів вбачається, що не всі складські приміщення боржника обстежено, тобто відсутні підстави стверджувати про відсутність у боржника майна (зібраного врожаю 2019 року).

Суд дійшов висновку, що доводи боржника в спірному випадку фактично зводяться до намагання переглянути судове рішення, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції під час розгляду таких заяв (заяв про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню).

Наказ господарського суду не був виданий помилково.

Станом на дату розгляду даної заяви судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не скасовано та не змінено в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами. Судове рішення у даній справі набрало законної сили.

Будь-яких інших доказів на підтвердження матеріальних та/або процесуальних підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, судом відмволено в задоволенні заяви (вх. № 18859/19 від 10.12.2019 року) боржника ДП «Племрепродуктор «Степове» про визнання виконавчого документа (наказу) таким, що не підлягає виконанню, по справі № 915/1426/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 328 ГПК України ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Керуючись ст. 160, 233-235, 254-255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви (вх. № 18859/19 від 10.12.2019 року) Державного підприємства «Племрепродуктор «Степове» про визнання виконавчого документа (наказу) таким, що не підлягає виконанню, по справі № 915/1426/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 04.02.2020 року.

Суддя Е.М. Олейняш