Постанова

від 21.11.2019 по справі 910/3689/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. Справа№ 910/3689/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - Сьомочкіна Є.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО"

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2019 р.

у справі № 910/3689/19 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САТС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО"

про спонукання до виконання умов договору та стягнення неустойки у розмірі 30673,75 грн

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "САТС" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" про зобов`язання виконати умови договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р. та передати визначений договором товар на суму 613475,00 грн, а також про стягнення неустойки у розмірі 30673,75 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного договору, поставку товару не здійснив, у зв`язку з цим позивач звернувся із вимогою про зобов`язання відповідача виконати умови договору шляхом поставки товару, а також нарахував неустойку.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.05.2019 р. у справі № 910/3689/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САТС" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що на виконання умов укладеного договору поставки ним було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною № 2562 від 08.04.2019 р. на суму 122695,00 грн. Також відповідно до видаткової накладною № 1402 від 08.11.2019 р. та видаткової накладної № 1438 від 15.11.2019 р. ним було здійснено поставку позивачу на загальну суму 459283,17 грн. Крім цього, скаржник посилається на те, що укладеною між сторонами додатковою угодою № 1 від 15.02.2019 р. до договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р. сторони продовжили строки поставки товару на 90 днів з моменту підписання цієї угоди.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" у справі № 910/3689/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1952/19 від 08.07.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3689/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3689/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Руденко М.А., Пашкіна С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3689/19 та призначено її до розгляду на 19.09.2019 р.

01.08.2019 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, зокрема, копії додаткової угоди № 1 до договору № 02-05-2017 р. від 30.05.2017 р. від 21.06.2019 р. з додатками.

Колегія суддів зазначає, що подані відповідачем докази не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі докази створені вже після ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 р. у справі № 916/3130/17, зокрема, зазначено, що системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, а також викладену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів не приймає до розгляду додані відповідачем докази, а саме: копію додаткової угоди № 1 від 21.06.2019 р. до договору з додатками, оскільки такі докази подані з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 р. розгляд справи відкладено до 17.10.2019 р.

У призначеному засіданні суду 17.10.2019 р. оголошено перерву до 31.10.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4365/19 від 30.10.2019 р. у зв`язку з перебуванням суддів Пашкіної С.А. та Руденко М.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3689/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3689/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 р. справу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2019 р. було відкладено розгляд справи до 21.11.2019 р.

У засідання суду, призначене на 21.11.2019 р., представник позивача вкотре не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

30.05.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "САТС" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" (далі - виконавець) укладено договір № 02-05-2017 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець передає у власність замовника, а замовник приймає й оплачує товар, згідно специфікації і ціни, які вказані у додатку № 1 до договору (далі - товар).

Згідно з п. 2.1 договору термін постачання товару - протягом 100 календарних діб після підписання цього договору сторонами.

За п. 3.2 договору передача позивачу товару по комплектності і кількості має відповідати специфікації (додаток № 1) і не мати механічних ушкоджень та здійснюється по товарним накладним.

Як передбачено п. п. 4.1, 4.2 договору, повна вартість за договором складає 613475,00 грн. Замовник виконує повну попередню оплату по договору згідно з додатком № 1 протягом трьох банківських днів після підписання цього договору на підставі виставленого виконавцем рахунку.

Договір діє з дати підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.3 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили, що виконавець поставляє купольноподібну лінзу у кількості 5 шт. на загальну суму 613475,00 грн, в тому числі ПДВ 102245,83 грн.

07.06.2017 р. на виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено попередню оплату товару на загальну суму 613475,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Отже за умовами укладеного договору відповідач зобов`язаний у строк не пізніше 07.09.2017 р. поставити позивачу купольноподібну лінзу у кількості п`яти одиниць загальною вартістю 613475,00 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачем було здійснено таку поставку.

Посилання скаржника на те, що позивачем на його адресу було надіслано проект додаткової угоди № 1 від 15.02.2019 р. до договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р., відповідно до умов якої термін постачання товару зазначено протягом 90 календарних діб після підписання цієї угоди, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними у в укладенні договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Вбачається, що наданий відповідачем проект додаткової угоди № 1 від 15.02.2019 р. до договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р. не є договором в розумінні статті 207 ЦК України, оскільки не підписаний жодною із сторін, відтак не набув чинності у встановленому законом порядку і не може створювати жодних правових наслідків.

Посилання скаржника на те, що 08.04.2019 р. ним було здійснено поставку товару, підтвердження чого є видаткова накладна № 2562 від 08.04.2019 р. на суму 122695,00 грн, колегія суддів вважає також необґрунтованими з огляду на таке.

Встановлено, що вказана накладна не містить посилання на договір № 02-05-2017 від 30.05.2017 р., сума поставки відрізняється від тієї, що передбачена умовами укладеного договору, відтак зазначена накладна не підтверджує поставку товару саме за договором № 02-05-2017 від 30.05.2017 р.

В матеріалах справи відсутні інші належні докази, що підтверджують поставку позивачу купольноподібної лінзи у кількості п`яти одиниць загальною вартістю 613475,00 грн, які визначені договором № 02-05-2017 від 30.05.2017 р.

Також, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ТОВ "АВ-ПРО" повідомило позивача про виникнення обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань у строк, визначений умовами укладеного договору, та доказів надіслання позивачу пропозиції про продовження, зміну строків поставки товару.

Стосовно доводів скаржника про те, що між ним та позивачем здійснювалась переписка в електронному вигляді шляхом направлення пропозицій стосовно внесення строків поставки на електронну пошту позивача, колегія зазначає наступне.

Так на підтвердження викладеного відповідач надає скріншоти зі своєї електронної пошти та посилається на ст. 207 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена, зокрема, за допомогою електронного засобу зв`язку.

Разом з цим, відповідно до ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис .

Однак відповідачем не було надано доказів, що проект договору було підписано сторонами в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", відтак у суду відсутня можливість встановити справжність цих документів, встановити осіб, що їх підписували, та наявність у цих осіб необхідних повноважень виступати від імені сторін у справі та на виконання умов договору поставки № 02-05-2017 від 30.05.2017 р.

Відповідач, уклавши договір № 02-05-2017 від 30.05.2017 р., погодився з його умовами, зобов`язавшись поставити товар у строк не пізніше 07.09.2017 р. Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували виконання відповідачем умов договору, відсутні докази, що підтверджують вчинення будь-яких дій щодо належного виконання умов договору.

Основні зобов`язання, що виникли внаслідок укладення сторонами договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р., у відповідача - це поставка і передача товару, у позивача - прийняття товару та оплата його вартості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також, у додаткових поясненнях скаржник посилається на те, що під час розгляду справи апеляційним сумом, ним було здійснено відправку товару позивачу на виконання вимог укладеного договору, а саме: заготовки лінзи із матеріалу типу JDS2 Fused silica у кількості 6 шт. загальною вартістю 459283,17 грн.

На підтвердження викладеного відповідач надає, зокрема, копію видаткової накладної № 1402 від 08.11.2019 р. та копію видаткової накладної № 1438 від 15.11.2019 р.

Однак, із вказаних видаткових накладних не вбачається, що поставка товару відбулась саме на виконання між сторонами укладеного договору, оскільки в них відсутнє посилання на договір № 02-05-2017 від 30.05.2017 р.

Отже подані докази не підтверджують належного виконання відповідачем умов укладеного договору.

До того ж, вказані докази не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки такі докази створені вже після ухвалення оскаржуваного рішення суду.

Враховуючи викладене, а також те, що у матеріалах справи відсутні належні докази поставки товару позивачу на загальну суму 613475,00 грн, вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати умови договору № 02-05-2017 від 30.05.2017 р. та передати визначений договором товар на суму 613475,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За прострочення виконання зобов`язання за укладеним договором позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 30673,75 грн (613475,00 грн - 5%).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою статті 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що за затримку постачання товару в обумовлений строк відповідач сплачує позивачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, що не був переданий, за кожен день затримки, але не більше 5% від вартості товару.

Виплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання договірних зобов`язань (п. 5.3 договору).

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки поставки товару, визначеного умовами укладеного договору поставки, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача 30673,75 грн неустойки, розмір якої перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані.

За таких обставин, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2019 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.05.2019 р. у справі № 910/3689/19 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ-ПРО".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.12.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець