Ухвала

від 09.12.2019 по справі 903/722/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"09" грудня 2019 р. Справа № 903/722/18 За заявою Малого приватного підприємства «ЗЕМЛЕМІР»

про зміну способу і порядку виконання рішення суду

у справі № 903/722/18

за позовом Малого приватного підприємства «ЗЕМЛЕМІР»

до відповідача Ковельської міської ради

про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсним та скасування рішення Ковельської міської ради

Суддя Шум М. С.

Секретар судового засідання Кобись Є. О.

Представники:

від заявника: н/з

від боржника: н/з

в с т а н о в и в:

29.11.2019 Мале приватне підприємство «ЗЕМЛЕМІР» звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання постанови Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 у справі №903/722/18 в частині стягнення з Ковельської міської ради судового збору в сумі 5 286 грн. 00 коп. за подання позовної заяви, а також в сумі 7 929 грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги шляхом стягнення вказаних сум судового збору з відповідних рахунків Виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (код ЄДРПОУ 04051313).

Заява мотивована тим, що боржник - Ковельська міська рада не має будь-яких рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято заяву МПП «ЗЕМЛЕМІР» про зміну способу виконання судового рішення до розгляду, розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 09.12.2019, явку учасників справи визнано обов`язковою.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були вчасно та належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду заяви, що підтверджується відстеженнями поштових відправлень на офіційному сайті ПАТ Укрпошта за №4301037995767 та №4301037995759

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.11.2018 у справі №903/722/18 в задоволенні позовних вимог Малого приватного підприємства «ЗЕМЛЕМІР» до Ковельської міської ради про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною, визнання недійсним та скасування рішення Ковельської міської ради відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 апеляційну скаргу МПП ЗЕМЛЕМІР задоволено, рішення Господарського суду Волинської області від 20.11.2018 у справі №903/722/18 скасовано, прийняти нове рішення, позов задоволено. Зокрема, стягнуто з Ковельської міської ради (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 73, ідентифікаційний код 21735504) на користь Малого приватного підприємства ЗЕМЛЕМІР (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Роксолани, 1, ідентифікаційний код 32515127) 5 286 грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви; стягнуто з Ковельської міської ради (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 73, ідентифікаційний код 21735504) на користь Малого приватного підприємства ЗЕМЛЕМІР (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Роксолани, 1, ідентифікаційний код 32515127) 7 929 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видачу наказів на виконання даної постанови доручено Господарському суду Волинської області.

На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 судом першої інстанції видано накази від 14.02.2019 №903/722/18-1 та №903/722/18-2.

Листами від 17.10.2019 №03-23-20/971, №03-23-20/972 Ковельське Управління державної казначейської служби України Волинської області повернуло без виконання накази суду від 14.02.2019 №903/722/18-1 та №903/722/18-2, у зв`язку з відсутністю рахунків Ковельської міської ради, відкритих в органах Казначейства. Крім цього, зазначено, що для здійснення повноважень місцевого самоврядування міською радою створено Виконавчий комітет Ковельської міської ради.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Оскільки майно боржника, на яке може бути звернуто стягнення, визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження", господарський суд у своєму наказі не зобов`язаний зазначати конкретне майно, а має вмістити в ньому лише вказівку про звернення стягнення на майно у сумі, що підлягає стягненню за рішенням господарського суду.

Звертаючись із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом стягнення вказаних у наказах суду сум судового збору з відповідних рахунків Виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області (код ЄДРПОУ 04051313).

Заява мотивована тим, що боржник - Ковельська міська рада не має будь-яких рахунків, відкритих в органах Казначейства.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб (постанова ВС від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17).

В даному випадку, заява стягувача про зміну способу та порядку виконання рішення суду за своєю правовою природою у розумінні положень ст. 331 ГПК України не є заявою про зміну порядку виконання рішення суду, а по своїй суті є заявою про заміну сторони боржника - Ковельської міської ради на Виконавчий комітет Ковельської міської ради на стадії виконання рішення суду.

Відповідачем та боржником у даній справі є саме Ковельська міська рада, а Виконавчий комітет Ковельської міської ради не був учасником даної справи і щодо нього позивачем не заявлялись жодні позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

В силу ч. 1 ст. 51 цього ж Закону, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Виконавчий комітет Ковельської міської ради та Ковельська міська рада є двома окремими юридичними особами.

Виконавчий комітет Ковельської міської ради є юридичною особою, яка має гербову печатку, реєстраційний та особовий рахунки в органах казначейства, а також свій код ЄДРПОУ, відтак, стягнення відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.109 саме з Виконавчого комітету Ковельської міської ради, а не з Ковельської міської ради, буде суперечити вказаній постанові.

Крім того, звертаючись із вказаною заявою стягувач фактично просив лише замінити боржника, не вказавши нових заходів для реалізації рішення суду, передбачених законодавством (наприклад видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової), виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості).

Враховуючи вищевикладене, неможливість зміни по суті постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.109, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви МПП ЗЕМЛЕМІР про зміну порядку і способу виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Рівненського апеляційного господарського суду №8/227-10 від 16.04.2018, Західного апеляційного господарського суду №921/550/16-г/4 від 03.12.2018, Північного апеляційного господарського суду №911/2941/17 від 21.01.2019.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст., 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Малого приватного підприємства «ЗЕМЛЕМІР» від 19.11.2019 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 903/722/18 відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України

Ухвала суду підписана 09.12.2019.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя М. С. Шум