Рішення

від 09.12.2019 по справі 910/10663/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/10663/19 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУСІД"

про стягнення 185 151,13 грн.

без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СУСІД" про стягнення 185 151,13 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не здійснив остаточної оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором про надання аудиторських послуг № 2/02 від 19.02.2016.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, ухвалою було встановлено строк відповідачу, який становить 15 днів з дня вручення вказаної ухвали, для подачі до суду обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву, а також усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову (в тому числі доказів повної або часткової оплати спірної заборгованості).

Ухвала Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050875257 на юридичну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в позовній заяві та відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21.

Повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050875257 підтверджується, що відповідач отримав вищезазначену ухвалу Господарського суду міста Києва 02.09.2019, проте, станом на поточну дату від сторони не надійшло відзиву, письмових пояснень або будь-яких інших заяв та клопотань по справі.

Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, не заявив жодних клопотань, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У зв`язку з перебуванням судді Приходько І.В. у відпустці та на лікарняному, завершальний розгляд справи здійснювався 09.12.2019.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грант Торнтон Легіс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СУСІД" (замовник) було укладено договір про надання аудиторських послуг № 2/02 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання, за завданням замовника, надати змовнику аудиторські послуги, визначені в підпункті 4.1.1. пункту 4.1. статті 4 договору. Замовник зобов`язується забезпечити умови для надання зазначених послуг, прийняти надані послуги та оплатити виконавцеві вартість таких послуг в порядку та на умовах визначених цим договором. (пункт 4.1. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору загальний термін надання аудиторських послуг становить 60 робочих днів, та починається з дати отримання виконавцем всіх необхідних документів/інформації від замовника за письмовим запитом уповноваженого представника виконавця в електронній або паперовій формі та виконанням замовником умов підпункту а) пункту 8.2. цього договору.

За змістом пункту 5.2. договору факт надання виконавцем послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.

Акт прийому-передачі наданих послуг готується виконавцем та передається на розгляд замовнику.

Замовник розглядає наданий акт прийому-передачі наданих послуг та, у разі відсутності зауважень, підписує його та направляє один примірник виконавцю протягом 5 робочих днів з моменту його отримання.

Якщо протягом вказаного строку акт прийому-передачі наданих послуг не буде підписаний замовником та повернутий виконавцю, а вказані зауваження не будуть отримані виконавцем. Послуги вважаються наданими належним чином та підлягають сплаті за одностороннім актом, на якому виконавець робить відмітку про те, що зауважень замовника до акту не отримані у встановлений строк і акт вважається погодженим.

У випадку наявності зауважень, замовник має право відмовиться від підписання акту прийому-передачі наданих послуг, письмово повідомивши про це виконавця, або підписати його із зауваженнями, вказавши перелік недоліків, які виконавець зобов`язаний усунути, як правило, протягом 10 робочих днів. Після усунення вказаних недоліків акт прийому-передачі наданих послуг підлягає оформленню у порядку, вказаному у цьому пункті договору.

Згідно з пунктом 8.1. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 22.11.2017) сторони узгодили, що вартість послуг складатиме 1 140 853,78,13 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 228 170,76 грн.

У відповідності до пункту 8.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2017 та №3 від 22.11.2017) оплата замовником вартості послуг згідно пункту 8.1 статті 8 цього договору здійснюється у наступному порядку:

а) 100% вартості послуг, вказаної у підпункті (а) пункту 8.1. цього договору - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

б) 35% від вартості послуг, вказаної у підпункті (б) пункту 8.1. цього договору замовник повинен сплатити виконавцю до 15.01.2017.

в) сторони погодили, що оплата частини вартості фактично виконаних послуг в розмірі 308 792,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 61 758,52 грн. сплачується замовником виконавцю з розстрочкою платежу на 6 місяців частинами відповідно до графіку платежів:

-до 20.12.2017 - 51 500 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 300 грн.;

-до 10.01.2018 - 51 500 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 300 грн.;

-до 10.02.2018 - 51 500 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 300 грн.;

-до 10.03.2018 - 51 500 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 300 грн.;

-до 10.04.2018 - 51 500 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 300 грн.;

-до 10.05.2018 - 51 292,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 10 258,52 грн.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1. договору).

Водночас, пунктом 7 додаткової угоди №3 від 22.11.2017 сторони погодили, що договір про надання аудиторських послуг №2/02 від 19.02.2016 діє до 11.05.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання замовником своїх зобов`язань.

Спір у справі виник у зв`язку із твердженнями позивача про факт часткового невиконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих за договором послуг, через що позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 185 151,13 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Укладений сторонами Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору про надання аудиторських послуг №2/02 від 19.02.2016 позивачем були надані відповідні послуги про що складені акти надання послуг №99 від 08.08.2018 на суму 185 151,13 грн., №45 від 10.05.2018 на суму 185 400 грн., №139 від 31.10.2017 на суму 249 143,12 грн., №92 від 30.06.2016 на суму 749 330,29 грн. Таким чином, загальна сума наданих відповідачем за договором послуг складає 1 369 024,54 грн.

Вищезазначені акти наданих послуг підписані з боку виконавця та замовника та скріплені печатками сторін без жодних зауважень та заперечень.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акт надання послуг №99 від 08.08.2018 на суму 185 151,13 грн. був направлений на адресу місцезнаходження відповідача та отриманий останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак з боку відповідача не підписаний, будь-яких зауважень чи претензій стосовно наданих позивачем послуг не висловлено, а тому у відповідності до положень пункту 5.2. договору вказані послуги вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті в повному обсязі.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем було здійснено оплату послуг лише частково в загальному розмірі 1 183 873,41 грн., внаслідок чого залишок непогашеної заборгованості склав 185 151,13 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача із претензією №2146/В-11 від 29.11.2018, яку відповідач отримав 13.12.2018. У зазначеній претензії позивач просив відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 185 151,13 грн. за надані послуги на підставі договору про надання аудиторських послуг № 2/02 від 19.02.2016.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав. Доказів повного або часткового погашення заборгованості матеріали справи не містять.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно статті 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 ГК України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм статей 901-907 Цивільного кодексу України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як встановлено судом, пунктом 8.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 19.06.2017 та №3 від 22.11.2017) оплата замовником вартості послуг згідно пункту 8.1 статті 8 цього договору здійснюється у порядку: а) 100% вартості послуг, вказаної у підпункті (а) пункту 8.1. цього договору - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку; б) 35% від вартості послуг, вказаної у підпункті (б) пункту 8.1. цього договору замовник повинен сплатити виконавцю до 15.01.2017; сторони погодили, що оплата частини вартості фактично виконаних послуг в розмірі 308 792,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ (20%) - 61 758,52 грн. сплачується замовником виконавцю з розстрочкою платежу на 6 місяців частинами відповідно до графіку платежів, останній з яких відповідач мав здійснити до 10.05.2018.

Приймаючи до уваги положення укладеного між сторонами договору, враховуючи факт того, що виконання обов`язку позивача з надання договірних послуг на загальну суму 1 369 024,54 грн. підтверджено належними доказами, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був оплатити такі послуги не пізніше 10.05.2018, тобто строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором є таким що настав.

Таким чином, внаслідок невиконання обов`язку з оплати наданих позивачем договірних послуг, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 185 151,13 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

При цьому судом враховано, що позивач звертався до суду з заявою про видачу судового наказу на стягнення заборгованості, у зв`язку з чим Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ від 25.04.2019 по справі № 910/4920/19 про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 185 151,13 грн. Разом з цим, відповідачем було ініційовано скасування зазначеного наказу шляхом подання відповідної заяви, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідач не скористався правом на подання відзиву у визначений судом строк, не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 185 151,13 грн. основного боргу за надані позивачем послуги, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СУСІД" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21, ідентифікаційний код 32251091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНТ ТОРНТОН ЛЕГІС" (01004, м. Київ, вул. Терещенківська, буд. 11-А; ідентифікаційний код 34764976) 185 151,13 грн. заборгованості та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 777,27 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2019.

Суддя І.В. Приходько